Рішення № 57730042, 11.05.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2016 р.Справа № 916/157/16

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Горбатюку Р.О.

за участю представників сторін :

Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 1 від 11.01.2016р.;

Від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю № 772 від 14.04.2016р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/157/16:

За позовом: Приватного підприємства „НІКАРЕМСТРОЙ;

до відповідача: ОСОБА_3 підприємства „Житлово-комунальний сервіс „Фонтанський;

про стягнення 324 263,96 грн.

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство „НІКАРЕМСТРОЙ (далі Позивач) звернулось до комунального підприємства „Житлово - комунальний сервіс „ Фонтанський (далі Відповідач) із позовом про стягнення коштів у розмірі 159138,1 грн. з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 28.03.2016р., посилаючись на те, що за договором купівлі-продажу укладеним між сторонами у справі позивач поставив відповідачеві товар. за який відповідач частково розрахувався, у звязку з чим за останнім утворився залишок боргу, на який з підстав ч.2 ст. 625 ЦК України нараховані 3% річних та інфляційні втрати та на підставі ч.3 ст. 549, ч.2 ст.550 ЦК України та ч. 6 ст. 231 ГК кодексу України нараховано пені.

Відповідач з вимогами фактично згоден, про що надав відзив на позов, у якому просить надати розстрочку погашення заборгованості згідно графіку на 10 місяців. У засіданні суду 16.05.2016 р. представником відповідача надана копія п/д № 2044 від 28.04.2016 р. про сплату 20452,48 грн. за матеріали.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25 січня 2016р. суддя Волков Р.В. порушив провадження по справі № 916/157/16 за позовом Приватного підприємства „НІКАРЕМСТРОЙ до відповідача ОСОБА_3 підприємства „Житлово-комунальний сервіс „Фонтанський про стягнення 324 263,96 грн.

В засіданнях суду 12.02.2016р, 26.02.2016р., 14.03.2016р., 21.03.2016р. оголошені перерви за правилами ст. 77 ГПК України.

Крім того, ухвалою господарського суду Одеської області від 21.03.2016р. строк розгляду справи продовжено до 06.04.2016р.

Приймаючи до уваги те, що суддя Волков Р.В. з 24.03.2016р. перебував на лікарняному, з метою дотримання процесуальних строків, за розпорядженням керівника аппарату господарського суду Одеської області № 427 від 25.03.2016р. призначено повторний автоматичний розподіл справи № 916/157/16.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2016р., справу № 916/157/16 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Никифорчуку М.І.

В засіданні суду 11 травня 2016р. за правилами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представників сторін, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як випливає з матеріалів справи та встановлено судом, між сторонами у справі 02 січня 2015р. укладений договір купівлі-продажу №02/01/15 за яким (п.1.1 Договору) Постачальник (Позивач) зобовязується передати у власність покупцю (Відповідачеві) продукцію, а покупець зобовязався прийняти продукцію та оплатити її на умовах визначених у договорі.

На виконання умов Договору Позивач по видатковим накладним, довіреностям до цих накладних (додані до позову) поставив відповідачеві продукцію на загальну суму 297476,28 грн. та виставив останньому рахунки на оплату отриманої продукції (рахунки додані до позову ).

Як встановлено судом у засіданні суду жодна із зазначених у позові видаткових накладних відповідачем не оспорюється.

Відповідач частково розрахувався за отриману продукцію у звязку з чим за останнім утворився борг в сумі 159138,1 грн.

У звязку з несплатою вказаної суми боргу відповідачеві з підстав ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України нараховані 3% річних в сумі 4041 грн. та інфляційні втрати в сумі 18743 грн. 93 коп., та на підставі ч.3 ст. 549, ч.2 ст.550 Цивільного кодексу країни та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України нараховано пені в сумі 46181 грн. 83 коп.

У засіданні суду 16.05.2016 р. представником відповідача надано копія п/д № 2044 від 28.04.2016 р. про сплату 20452,48 грн. за отримані матеріали. Таким чином, сума боргу відповідача зменшується на вказану суму.

Проаналізувавши надане платіжне доручення суд вважає за необхідне в частині сплаченої суми провадження у справі припинити з підстав п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, тобто у звязку з відсутністю предмета спору.

Відповідно до п. 4.10 Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції із наступними змінами, питання про припинення провадження у справі в частині позовних вимог, а так само про залишення позовних вимог у певній частині без розгляду господарський суд вирішує у резолютивній частині рішення, яке приймається по суті справи. Відповідні процесуальні дії суд може вчиняти й шляхом винесення відповідної ухвали як окремого процесуального документа, продовжуючи розгляд справи в іншій частині.

Таким чином, сума основного боргу зменшується на сплачену суму і отже до стягнення слід вважати 138 685 грн. 62 коп. основного боргу.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені, суд приймає його до уваги та вважає правильним.

Щодо клопотання відповідача про надання розстрочки суд відмовляє у його задоволенні з підстав необгрунтованості та недоведеності.

Проте суд зазначає, що відповідач не позбавлений можливості звернутися до суду з відповідною заявою після набрання рішення законної сили.

З наведеного випливає, що вимоги позивача є цілком обґрунтованими, доведеними наявними у справі доказами, а тому підлягаючими задоволенню повністю з урахуванням уточнення позовних вимог та часткової сплати заборгованості відповідачем.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 77, п.1-1 ч.1 ст. 80 , ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного підприємства "НІКАРЕМСТРОЙ" задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Фонтанський" (65044, м. Одеса, Французький бульвар, буд. 12, корп. А, код ЄДРПОУ 35302819) на користь Приватного підприємства "НІКАРЕМСТРОЙ" (65103, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, вуд. 127, кв. 36, код ЄДРПОУ 39065987) суму основного боргу за договором купівлі-продажу № 02/01/15 від 02.01.2015р. у розмірі 138685 (сто тридцять вісім тисяч шістсот вісімдесят пять) грн. 62 коп., інфляційні у сумі 18743 (вісімнадцять тисяч сімсот сорок три) грн. 93 коп., 3% річних у сумі 4041 (чотири тисячі сорок одна) грн., пеню у сумі 46181 (сорок шість тисяч сто вісімдесят одна) грн. 83 коп. та судовий збір у сумі 4864 (чотири тисячі вісімсот шістдесят чотири) грн.

Припинити провадження у справі 916/157/16 в частині стягнення з ОСОБА_3 підприємства "Житлово-комунальний сервіс "Фонтанський" заборгованості за договором купівлі-продажу № 02/01/15 від 02.01.2015р. у розмірі 20452 (двадцять тисяч чотириста пятдесят дві) грн. 48 коп. з підстав п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України - у звязку з відсутністю предмета спору.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 16 травня 2016 р.

Суддя М.І. Никифорчук