Ухвала суду № 57729506, 17.05.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 травня 2016 року Справа № 908/3646/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Вовка І.В. (головуючого, доповідача),

Мамонтової О.М.,

Черкащенка М.М.,

розглянувши касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.12.2015 року у справі № 908/3646/15 за позовом Мелітопольського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Мелітопольської міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, третя особа: комунальне підприємство "Комунальна власність" Мелітопольської міської ради запорізької області, про стягнення заборгованості, розірвання договору та зобов'язання повернути комунальне майно,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.02.2016 року первісну касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області було повернуто на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

21.03.2016 року (згідно з поштовою відміткою на конверті) заступник прокурора Харківської області повторно звернувся до суду з касаційною скаргою разом з клопотанням про відновлення пропущеного строку, встановленого для її подання.

Проте, вдруге подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Порядок та розмір справляння судового збору визначається Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За пп. 1 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, яка була чинною на час подання позовної заяви - червень 2015 року) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону із позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.

Згідно з пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) при поданні до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" з 1 січня установлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1 218 грн.

Правовий аналіз положень Закону України "Про судовий збір" свідчить про те, що розрахунок судового збору повинен здійснюватися виходячи зі ставок, встановлених цим Законом на момент подачі касаційної скарги, який обчислюється з урахуванням ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

За матеріалами справи позов подано про стягнення заборгованості в сумі 242044,69 грн., розірвання договору оренди комунального майна та зобов'язання повернути комунальне майно, а тому в даному випадку, судовий збір мало бути сплачено в сумі 8732,27 грн. (2923,20 грн. - виходячи з двох вимог немайнового характеру та 5809,07 грн. - виходячи з вимог майнового характеру), тоді як згідно з платіжним дорученням від 02.03.2016 року № 254 перераховано лише 7280 грн.

Отже, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги буде розглянуте у разі повторного звернення у відповідності до вимог ГПК України.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.12.2015 року повернути без розгляду.

Головуючий суддя І.Вовк

Судді О.Мамонтова

М.Черкащенко