Ухвала суду № 57729343, 16.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

16 травня 2016 року м. Київ К/800/10049/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Лосєв А.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжж Міжрегіонального Головного управління ДФС

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 рокуу справі№ 0870/3167/12за позовомПублічного акціонерного товариства "Мотор Січ" доСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжж Міжрегіонального Головного управління ДФС провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжж Міжрегіонального Головного управління ДФС на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 квітня 2016 року на підставі частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України касаційну скаргу позивача було залишено без руху у зв'язку з тим, що скаржником до касаційної скарги не додано документа про сплату судового збору.

До Вищого адміністративного суду України надійшло клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору. Вказане клопотання мотивоване відсутністю коштів на сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Розглянувши вказане клопотання скаржника, суддя-доповідач дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити, оскільки відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору. Вказана позиція вже висловлювалась Вищим адміністративним судом України в ухвалі, якою касаційну скаргу залишено без руху.

Вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 квітня 2016 року скаржником не виконано.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Виходячи з викладеного та у зв'язку з невиконанням вимог ухвали, якою касаційну скаргу було залишено без руху, суддя-доповідач приходить до висновку про наявність підстав для повернення касаційної скарги скаржнику.

Керуючись статтями 108, 165, 211-214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжж Міжрегіонального Головного управління ДФС про відстрочення сплати судового збору відмовити.

2. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжж Міжрегіонального Головного управління ДФС на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 року у справі № 0870/3167/12 повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вищого адміністративного суду України А.М. Лосєв