Ухвала суду № 57729252, 20.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2016 року м. Київ К/800/5832/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа-Імідж»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2013 року

у справі № 2а-4998/12/1070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа-Імідж»

до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Медіа-Імідж» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про: визнання протиправною бездіяльності Іванківської МДПІ Київської області ДПС щодо неприйняття податкового повідомлення-рішення по акту перевірки № 436/23/33011124 від 07 вересня 2012 року; зобов'язання Іванківської МДПІ Київської області ДПС прийняти податкове повідомлення-рішення по акту перевірки від 07 вересня 2012 року № 436/23/33011124 та вручити його позивачу.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2012 року позов був задоволений. Визнано протиправною бездіяльність Іванківської МДПІ Київської області ДПС щодо неприйняття податкового повідомлення-рішення згідно висновків акту перевірки від 07 вересня 2012 року № 436/23/33011124. Зобов'язано Іванківську МДПІ Київської області ДПС у порядку, встановленому Податковим кодексом України, прийняти та вручити ТОВ «Медіа Імідж» податкове повідомлення-рішення за результатами акту перевірки від 07 вересня 2012 року № 436/23/33011124. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Медіа Імідж» судові витрати у сумі 32,19 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2013 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2012 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволені позовних вимог було відмовлено.

В касаційній скарзі ТОВ «Медіа Імідж», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2013 року і залишити в силі постанову Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2012 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Іванківська МДПІ Київської області ДПС провела позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Медіа Імідж» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту ТОВ «Форсаж-Медіамаркет» за період з 01 січня 2012 року по 30 квітня 2012 року, за результатами якої був складений акт № 436/23/33011124 від 07 вересня 2012 року.

За результатами проведеної перевірки податковий орган дійшов висновків про те, що: правочин, укладений між ТОВ «Медіа Імідж» та ТОВ «Форсаж-Медіамаркет», є нікчемним відповідно до частин 1, 5 статті 203, пунктів 1, 2 статті 215 Цивільного кодексу України з обсягом проведених операцій за січень, лютий, березень, квітень 2012 року; відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків, у зв'язку з тим, що угод поставки є нікчемними, з огляду на що відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток; задекларований ТОВ «Медіа Імідж» податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ «Форсаж-Медіамаркет» за січень - квітень 2012 року підлягає зменшенню на загальну суму 378732,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 63122,00 грн.; задекларовані податкові зобов'язання за січень - квітень 2012 року підлягають зменшенню на загальну суму 386412,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 64402,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що в порушення вимог пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України, Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 22 жовтня 2010 року № 985, податковий орган не прийняв податкове повідомлення-рішення про збільшення (зменшення) позивачу грошових зобов'язань за наслідками проведеної перевірки.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволені позову, виходив з того, що діями працівників податкового органу по проведенню перевірки, задокументованою актом від 07 вересня 2012 року № 436/23/33011124 порушень прав, свобод та законних інтересів платника не відбулось, з урахуванням того, що підставами для складення податкового повідомлення-рішення контролюючим органом є виключно виявлення під час проведення перевірки заниження платником податків податкового зобов'язання, завищення чи заниження суми бюджетного відшкодування, завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків.

Колегія суддів погоджується висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу 1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до абзаців 1, 2, 4 пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до абзацу 1, 2 пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з акту перевірки, у даному випадку перевіркою не було встановлено факту заниження позивачем суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яка підлягала нарахуванню до сплати в бюджет.

Отже, не прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками перевірки, результати якої оформлені актом № 436/23/33011124 від 07 вересня 2012 року, не порушує прав позивача.

За таких обставин, а також зважаючи на положення наведених вище правових норм, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ТОВ «Медіа-Імідж» підлягає залишенню без задоволення, а постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2013 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа-Імідж» залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна