Ухвала суду № 57729190, 06.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" квітня 2016 р. м. Київ К/800/59096/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.

секретар судового засідання Шевчук П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року

у справі №805/9333/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донагролюкс»

до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (яка є правонаступником Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донагролюкс» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 22 лютого 2013 року № 0000191501 та від 17 травня 2013 року № 0000351501.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року у задоволені позову було відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року було скасовано. Позов був задоволений повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 22 лютого 2013 року № 0000191501 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 109116,75 грн. (в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 109116,75 грн.). Скасовано податкове повідомлення-рішення від 17 травня 2013 року № 0000351501 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 436467,00 грн. (в тому числі за основним платежем 436467,00 грн.). Стягнуто на користь ТОВ «Донагролюкс» з Державного бюджету України судові витрати за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанцій в розмірі 3441,00 грн.

В касаційній скарзі Ясинуватська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року та залишити в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Донагролюкс», посилаючись на те, що постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року є законною та обґрунтованою, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення суду апеляційної інстанції.

У відповідності до положень частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну відповідача - Ясинуватської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області його правонаступником - Ясинуватською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 10 липня 2015 року.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Ясинуватська ОДПІ Донецької області ДПС звернулась до ТОВ «Донагролюкс» із листом-запитом від 19 грудня 2012 року № 13154/10/22-213-4, у якому запропонувала товариству надати пояснення та підтверджуючі документи по взаємовідносинах з ТОВ «Сінтезпродсервіс».

Листом від 28 грудня 2012 року № 92 ТОВ «Донагролюкс» на запит податкового органу надало інформацію та копії документів.

30 січня 2013 року Ясинуватська ОДПІ Донецької області ДПС, керуючись підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України прийняла наказ № 74 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Донагролюкс»».

На підставі наказу № 74 від 30 січня 2013 року Ясинуватська ОДПІ Донецької області ДПС у період з 01 лютого 2013 року по 07 лютого 2013 року провела документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Донагролюкс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 жовтня 2012 року по 31 жовтня 2012 року по взаємовідносинам з ТОВ «Сінтезпродсервіс», за результатами якої був складений акт № 64/22-0/33660979 від 07 лютого 2013 року.

За висновками вказаного акта перевірки, позивачем були порушені: вимоги частин 1, 3, 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог чинного законодавства в момент вчинення правочинів між ТОВ «Сінтезпродсервіс» та ТОВ «Донагролюкс», які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, по суті спрямовані на незаконне заволодіння майном держави, суперечать інтересам держави і суспільства, які згідно з частиною 2 статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемними; вимоги пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.2, 198.3 статті 198, пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню на спеціальний рахунок за жовтень 2012 року на 436467,00 грн.

12 лютого 2013 року ТОВ «Донагролюкс» подало заперечення на зазначений акт перевірки, за результатами розгляду яких Ясинуватська ОДПІ Донецької області ДПС надіслала товариству відповідь від 19 лютого 2013 року № 1755/10/23-013-4 про залишення висновків акту перевірки без змін.

22 лютого 2013 року Ясинуватська ОДПІ Донецької області ДПС на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000191501, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України збільшила ТОВ «Донагролюкс» суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на 109116,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку, за результатами якого його скарги були залишені без змін.

Разом з цим, 17 травня 2013 року Ясинуватська ОДПІ Донецької області ДПС на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000191501, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України збільшила ТОВ «Донагролюкс» суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на 436467,00 грн. - за основним платежем.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволені позовних вимог, виходив з того, що реальність господарських операцій між позивачем ТОВ «Сінтезпродсервіс» не підтверджена належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами та, відповідно, позивачем не були спростовані належними та допустимим доказами порушення, зафіксовані у акті перевірки.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивач правомірно включив до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «Сінтезпродсервіс», виходячи з правила першої події, з урахуванням того, що ТОВ «Донагролюкс» не мало на меті отримання необґрунтованої податкової вигоди, оскільки є суб'єктом спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства.

Однак, погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не може, з огляду на наступне.

Особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені статтею 79 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

У підпункті 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, який був правовою підставою для проведення перевірки у цій справі (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої обставини: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, з наведеної норми вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За таких обставин, у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

В свою чергу, пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, який був правовою підставою для проведення перевірки у цій справі (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

З аналізу наведеної правової норми слідує, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Окрім того, незважаючи на проголошену підпунктом 79.3 статті 79 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, колегія суддів вказує, що останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

З огляду на викладене, колегія суддів вказує, що з метою дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, Податковим кодексом України встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема, документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та, як наслідок, відсутності правових наслідків такої.

Як вбачається з позовної заяви, позивач наголошував на відсутності у податкового органу підстав для проведення позапланової невиїзної перевірки, висновки якої слугували підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Разом з цим, вказані обставини судами попередніх інстанцій перевірені не були, тоді як входять до предмету доказування та підлягають обов'язковому встановленню судом.

Отже, суд касаційної інстанції не може визнати законними і обґрунтованими судові рішення попередніх інстанцій, оскільки останні ухвалені без повного та всебічного з'ясування обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи те, що суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, а порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року та постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняте обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 55, 160, 167, 210, 220, 221, 223, ч. 2, ч. 4 ст. 227, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна