Ухвала суду № 57728981, 16.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

16 травня 2016 року м. Київ К/800/10219/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Лосєв А.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області

на постановуЛьвівського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 рокута ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 рокуу справі№ 813/2719/13-аза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Екотеп" доДержавної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області проскасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 квітня 2016 року на підставі частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України касаційну скаргу позивача було залишено без руху у зв'язку з тим, що скаржником до касаційної скарги не додано документа про сплату судового збору.

До Вищого адміністративного суду України надійшло клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору. Вказане клопотання мотивоване відсутністю коштів на сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Розглянувши вказане клопотання скаржника, суддя-доповідач дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити, оскільки відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору. Вказана позиція вже висловлювалась Вищим адміністративним судом України в ухвалі, якою касаційну скаргу залишено без руху.

Вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 14 квітня 2016 року скаржником не виконано.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Виходячи з викладеного та у зв'язку з невиконанням вимог ухвали, якою касаційну скаргу було залишено без руху, суддя-доповідач приходить до висновку про наявність підстав для повернення касаційної скарги скаржнику.

Керуючись статтями 108, 165, 211-214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про відстроченя сплати судового збору відмовити.

2. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 року у справі № 813/2719/13-а повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вищого адміністративного суду України А.М. Лосєв