Ухвала суду № 57728599, 11.05.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2016 р.Справа № 573/2678/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

за участю представників позивача Пєхтєрєва Д.В. та Філіппова І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Лана" на постанову Білопільського районного суду Сумської області від 09.02.2016р. по справі № 573/2678/15-а

за позовом Приватного підприємства "Лана"

до Білопільської районної ради Сумської області , Голови Білопільської районної ради Сумської області

третя особа Фізична особа-підприємець ОСОБА_3

про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Білопільської районної ради Сумської області та рішення сесії Білопільської районної ради Сумської області,

ВСТАНОВИЛА:

16 грудня 2015 року ПП «Лана» звернулося до суду з позовом до Білопільської районної ради Сумської області, голови Білопільської районної ради Сумської області про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Білопільської районної ради Сумської області та рішення сесії Білопільської районної ради Сумської області.

Постановою Білопільського районного суду Сумської області від 09.02.2016 року в задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Лана" до Білопільської районної ради Сумської області, голови Білопільської районної ради Сумської області, третя особа: фізична особа - підприємець ОСОБА_3 відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Вважає, що не опублікувавши в офіційному друкованому виданні інформації щодо передачі в оренду майна, Білопільська районна рада намагалася таким чином приховати інформацію щодо передачі в оренду вищевказаного нежитлового приміщення, у зв'язку з чим були порушені права позивача, оскільки, він також мав намір орендувати дане приміщення. Крім того, із самого тексту оголошення про намір передати майно в оренду незрозуміло, яке саме майно планується передати в оренду, так як воно не визначене за індивідуальними ознаками. Не вказано, яку саме частину нежитлового приміщення планується передати в оренду (коридор, кабінет, тощо), на якому поверсі воно знаходиться та не вказана мета здачі в оренду приміщення.

Представники позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представники відповідачів та третя особа в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Представник Білопільської районної ради Сумської області надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі, в якому, крім того, заперечував проти апеляційної скарги та зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.

На підставі положень ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів визнала за можливе розглянути справу без участі представників відповідачів та третьої особи

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.41, 195 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Приватне підприємство "Лана" (позивач) здійснює свою господарську діяльність на основі Статуту, затвердженого рішенням №2 від 30 липня 2001 року. Засновником вказаного підприємства є ОСОБА_4 (а. с. 7-11).

Директором вказаного приватного підприємства з 07 вересня 2015 року призначений Філіппов І.В. (а. с. 15).

Основними видами діяльності позивача є оптова торгівля фармацевтичними товарами, роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (а. с. 12-14).

Відповідно до договору найму індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст району та акту приймання-передачі від 12 вересня 2006 року Білопільська районна рада передала Приватному підприємству "Лана" в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: частину нежитлового приміщення, площею 18, 0 кв. м, розташованого за адресою: Сумська область, АДРЕСА_1 на першому поверсі стаціонарного відділення комунального закладу "Білопільська центральна районна лікарня", що знаходиться на балансі вказаного комунального закладу, з метою розміщення аптечного пункту (а. с. 16-18).

Додатковим договором №9 від 07 серпня 2015 року строк дії вказаного договору продовжено (а. с. 20-21).

25 квітня 2015 року Білопільська районна рада оголосила про намір здати в оренду частину нежитлового приміщення площею 19 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

14 травня 2015 року головою Білопільської районної ради винесено розпорядження за №54, в п. 2 про внесення на розгляд чергової сесії районної ради питання про надання дозволу на право укладення договору найму з ФОП ОСОБА_3 на частину нежитлового приміщення, яке належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Білопільського району, за адресою: АДРЕСА_1, з метою розміщення аптеки, що реалізує готові ліки (а. с. 70).

Рішенням Білопільської районної ради Сумської області "Про затвердження додаткових договорів та надання дозволу на укладання договорів найму та додаткових договорів" від 17 червня 2015 року надано згоду на передачу в строкове платне користування (найм) ФОП ОСОБА_3 частини нежитлового приміщення, площею 19,0 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 з метою розміщення аптечного пункту (а. с. 26-27).

Не погоджуючись з даним розпорядженням голови Білопільської районної ради №54 від 14.05.2016р. та рішеннями Білопільської районної ради Сумської області "Про затвердження додаткових договорів та надання дозволу на укладання договорів найму та додаткових договорів" від 17 червня 2015 року, ПП "Лана" звернулося до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі під час винесення оскаржуваного розпорядження та прийняття спірного рішення діяли у відповідності до приписів діючого законодавства України з дотриманням встановленого законом порядку, а також з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Колегія суддів частково не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

В свою чергу, під владними управлінськими функціями, що здійснюються на основі законодавства, зокрема на виконання делегованих повноважень, слід розуміти будь-які владні повноваження у рамках діяльності держави чи місцевого самоврядування, що не належать до законодавчих повноважень чи повноважень здійснювати правосуддя.

Положеннями ч.2 ст.4 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Статтею 17 КАС України визначена компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ. Відповідно до п.1 ч.1 зазначеної статті, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 7 ч.1 ст.3 КАС України визначено поняття суб'єкту владних повноважень, відповідно до якого це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно зі ст. 104 КАС України, до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Аналіз вищезазначених норм закону свідчить про те, що до компетенції адміністративних судів віднесено розгляд тільки тих справ, де предметом спору є порушення прав, свобод чи інтересів конкретної особи з боку суб'єкту владних повноважень саме у сфері публічно-правових відносин. При цьому владні повноваження повинні здійснюватись відповідним суб'єктом саме в сфері публічно-правових відносин і стосуватися безпосередньо конкретної особи. Спори з приводу владних управлінських рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені у межах приватних правовідносин до адміністративної юрисдикції не відносяться.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржує рішення Білопільської районної ради Сумської області "Про затвердження додаткових договорів та надання дозволу на укладання договорів найму та додаткових договорів" від 17 червня 2015 року, яким, зокрема, надано згоду на передачу в строкове платне користування (найм) ФОП ОСОБА_3 частини нежитлового приміщення, площею 19,0 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 з метою розміщення аптечного пункту.

Колегія суддів зазначає, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу нежитлового приміщення у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірного нежитлового приміщення має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне (господарське).

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2015 року у справі №21-34а15, який є обов'язковим для врахування судами при застосуванні таких норм права в силу частини 2 статті 244-2 КАС України.

З урахуванням зазначених обставин та норм процесуального права судова колегія вважає, що спір, який виник між сторонами щодо рішення Білопільської районної ради Сумської області "Про затвердження додаткових договорів та надання дозволу на укладання договорів найму та додаткових договорів" від 17 червня 2015 року, не належить до юрисдикції адміністративних судів, а підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, оскільки відповідно до п.1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України до справ адміністративної юстиції відносяться лише публічно-правові спори.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

За таких обставин, оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позову щодо скасування рішення сесії Білопільської районної ради Сумської області від 17.06.2015р. в частині надання згоди на передачу в найм ФОП ОСОБА_3 частини нежитлового приміщення площею 19,0 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, із закриттям провадження по справі в цій частині позову.

Даючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції щодо правомірності дій відповідача, Голови Білопільської районної ради, під час винесення оскаржуваного розпорядження, колегія суддів апеляційної інстанції зважає на наступне.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об'єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.

Ст. 29 вказаного Закону визначені власні (самоврядні) повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад щодо управління комунальною власністю, а саме управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Закон України "Про оренду державного та комунального майна" регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності, та майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває у комунальній власності. Тобто, вказаний Закон є спеціальним законом з питань, пов'язаних з передачею в оренду окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в комунальній власності.

За приписами ст. 5 вказаного Закону орендодавцями є органи місцевого самоврядування щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке перебуває у комунальній власності.

В ч. 1 ст.7 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вказано, що ініціатива щодо оренди майна може виходити від фізичних та юридичних осіб, які можуть бути орендарями відповідно до ст. 6 цього Закону, пропозиція може надходити від орендодавців, зазначених у ст. 5 цього Закону. Орендодавець може оголосити про передачу майна в оренду в порядку, встановленому цим Законом.

Порядок укладення договору оренди визначено ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно частини 1 якої фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, визначеним Фондом державного майна України відповідному орендодавцеві, зазначеному у ст. 5 цього Закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 названого Закону орендодавець упродовж п'яти днів після погодження умов договору оренди з органом, уповноваженим управляти відповідним майном, а у разі якщо заява про оренду майна не потребує узгодження (щодо оренди окремого індивідуально визначеного майна, крім нерухомого), протягом 15 днів після дати її реєстрації розміщує в офіційних друкованих засобах масової інформації та на веб-сайтах орендодавців оголошення про намір передати майно в оренду або відмовляє в укладенні договору оренди і повідомляє про це заявника. Протягом десяти робочих днів після розміщення оголошення орендодавець приймає заяви про оренду відповідного майна. Протягом трьох робочих днів після закінчення строку приймання заяв орендодавець своїм наказом ухвалює рішення за результатами вивчення попиту на об'єкт оренди. У разі якщо подано лише одну заяву, конкурс на право оренди не проводиться і договір оренди укладається із заявником. У разі надходження двох і більше заяв орендодавець оголошує конкурс на право оренди.

Вищевказані норми чинного законодавство продубльовано в Положенні про оренду майна, яке належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, Білопільського району, затвердженого рішенням сьомої сесії шостого скликання Білопільської районної ради Сумської області від 12 липня 2011 року.

П.1.1 Положення передбачено, що Білопільська районна рада є орендодавцем цілісних майнових комплексів комунальних підприємств та їх структурних підрозділів (філії, цеху, дільниці), нерухомого майна(а. с. 22-25).

За змістом п. 1, п. 2 розділу 2 Положення про оренду майна, яке належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ міст Білопільського району, фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно із переліком. Орендодавець розглядає подані матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після надходження матеріалів розміщує в офіційних друкованих засобах масової інформації та офіційному веб-сайті Білопільської районної ради оголошення про намір передати майно в оренду або відмовляє в укладенні договору оренди і повідомляє про це заявника.

Протягом десяти робочих днів після розміщення оголошення в офіційних друкованих засобах масової інформації та на веб-сайті орендодавець приймає заяви про оренду відповідного майна. Протягом трьох робочих днів після закінчення строку приймання заяв за результатами вивчення попиту на об'єкт оренди голова Білопільської районної ради видає відповідне розпорядження: у разі якщо подано лише одну заяву про внесення на розгляд чергової сесії районної ради питання про надання дозволу на право укладання договору найму. У даному випадку конкурс на право оренди не проводиться і після ухвалення відповідного рішення районної ради договір найму укладається із заявником; у разі надходження двох і більше заяв про оголошення та проведення конкурсу на право оренди (а. с. 23).

Матеріалами справи встановлено, що 20 квітня 2015 року до Білопільської районної ради звернувся ФОП ОСОБА_3 із заявою про надання в оренду частину нежитлового приміщення площею 19,0 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 для розміщення аптеки, що реалізує готові ліки. Дана заява погоджена з головним лікарем Мартиненком Ю.І. (а. с. 71).

З матеріалів справи слідує, що відповідно до оголошення, розміщеного у газеті "Білопільщина" №49-51 від 25 квітня 2015 року, Білопільська районна рада оголосила про намір здати в оренду частину нежитлового приміщення площею 19 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. В оголошенні зазначено, що заяви про оренду приймаються протягом десяти робочих днів після опублікування оголошення у газеті "Білопільщина" відділом комунального майна виконавчого апарату районної ради за адресою: м. Білопілля, вул. Старопутивльська, 35, каб. 44. У разі надходження двох і більше заяв, буде оголошено конкурс на право оренди приміщення відповідно до вимог ст. 9 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" (а. с. 28).

14 травня 2015 року головою Білопільської районної ради винесено розпорядження за №54, в п. 2 якого зазначено про внесення на розгляд чергової сесії районної ради питання про надання дозволу на право укладення договору найму з ФОП ОСОБА_3 на частину нежитлового приміщення, яке належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Білопільського району, за адресою: АДРЕСА_1, з метою розміщення аптеки, що реалізує готові ліки (а. с. 70).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач під час винесення оскаржуваного розпорядження діяв у відповідності до приписів діючого законодавства України з дотриманням встановленого законом порядку.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ПП "Лана" до голови Білопільської районної ради про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Білопільської районної ради Сумської області.

Отже, постанова суду першої інстанції в цій частині відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування в цій частині не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись п. 1 ст. 157, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 4 ст. 198, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Лана" задовольнити частково.

Постанову Білопільського районного суду Сумської області від 09.02.2016р. по справі № 573/2678/15-а скасувати в частині відмови в задоволенні позову щодо скасування рішення сесії Білопільської районної ради Сумської області від 17.06.2015р. в частині надання згоди на передачу в найм ФОП ОСОБА_3 частини нежитлового приміщення площею 19,0 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, і в цій частині позову провадження закрити, роз'яснивши позивачу право звернення до суду в порядку господарського судочинства.

В іншій частині постанову Білопільського районного суду Сумської області від 09.02.2016р. по справі № 573/2678/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 16.05.2016 р.