Ухвала суду № 57728555, 12.05.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2016 р.Справа № 820/1173/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Городової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2016р. по справі № 820/1173/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНГАРД 2015" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД 2015», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного Управління ДФС у Харківській області, в якому, після уточнення позовних вимог, просить суд визнати протиправними дії Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області щодо неприйняття/невизнання податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД 2015» з податку на додану вартість за лютий 2016 року з додатками та вважати податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД 2015» з податку на додану вартість за лютий 2016 року поданою у день її фактичного отримання Індустріальною ОДПІ м. Харкова; визнати протиправними дії Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області щодо розірвання в односторонньому порядку договору №1009200151 від 10.09.2015 про визнання електронних документів та зобов'язати Індустріальну ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області поновити договір №1009200151 від 10.09.2015 про визнання електронних документів та зобов'язати Індустріальну ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області (код 39859908) відобразити показники (дані) податкових декларацій Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД 2015» з податку на додану вартість за лютий 2016 року з додатками в електронних інформаційних базах даних, у тому числі в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД 2015».

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2016р. адміністративний позов було задоволено.

Визнано протиправними дії Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області щодо неприйняття/невизнання податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД 2015» з податку на додану вартість за лютий 2016 року з додатками та вважати податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД 2015» з податку на додану вартість за лютий 2016 року поданою у день її фактичного отримання Індустріальною ОДПІ м. Харкова.

Визнано протиправними дії Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області щодо розірвання в односторонньому порядку договору №1009200151 від 10.09.2015 про визнання електронних документів та зобов'язано Індустріальну ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області поновити договір №1009200151 від 10.09.2015 про визнання електронних документів.

Зобов'язано Індустріальну ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області (код 39859908) відобразити показники (дані) податкових декларацій Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД 2015» з податку на додану вартість за лютий 2016 року з додатками в електронних інформаційних базах даних, у тому числі в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД 2015».

Стягнуто з Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області (код 39859908) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД 2015» (код 39934447) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2016р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На адресу суду повернувся конверт з судовою повісткою направленою на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНГАРД 2015", який не є вручений адресату з незалежних від суду причин, в зв'язку з чим відповідно до ст. 35 КАС України вважається, що вказана повістка є врученою.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 12.05.2016 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВАНГАРД 2015" та Індустріальною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області було укладено договір № 100920151 від 10.09.2015 року про визнання електронних документів з метою спрощення надання податкової звітності з використанням телекомунікаційних каналів зв'язку.

У відповідності до цього договору, його предметом є визнання електронних документів з метою спрощення надання податкової звітності з використанням телекомунікаційних каналів зв'язку.

Однак, 15.02.2016 року вказаний Договір Індустріальною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області було розірвано в односторонньому порядку згідно Протоколу № 7 засідання робочої групи з упередження схемного податкового кредиту з ПДВ від 15.02.2016р.

В результаті цього Позивач був позбавлений можливості реєструвати в електронному реєстрі податкові накладні та здати звіти до податкового органу.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що дії податкового органу є не правомірними та такими, що порушують норми діючого законодавства.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з вимогами п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/ або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого ( виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п.48.1, п. 48.2 ст.48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положенням пункту 46.5 ст.46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Пунктом 48.3 ст. 48 даного Кодексу визначено перелік обов'язкових реквізитів податкової декларації. Він включає: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми) тощо.

Відповідно до п. 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України, в окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити :відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Згідно з п. 49.1, п. 49.2, п. 49.3 ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

При цьому, відповідно до п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивачем, в особі директора Сушко Н.Г., поштою, до Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області було подано в податкову декларацію з ПДВ за лютий 2016 року.

Відповідно до п. 49.8 ст.49 Податкового кодексу України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

У разі отримання податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання (пп. 49.11.1 п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України).

Відповідачем своїм листом від 28.03.2016 року було повідомлено позивача, що податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2016 року, вважається не прийнятої на підставі статті 48 Податкового кодексу України в зв'язку з невідповідністю податкової адреси з місцезнаходженням платника податків згідно з даними відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби.

Згідно з п. 49.10 ст. 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Колегія судів зазначає, що відповідно до вищезазначених норм підстави для відмови посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію позивача були відсутні.

Пункт 49.13 ст. 49 Податкового кодексу України визначає, що у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Також, на контролюючи органи покладено функції з надання послуг електронного цифрового підпису, згідно з вимогами п. 19-1.1.44 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України, а також пп. 20.1.7 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючим органам надано право на отримання від платників податків, платників єдиного внеску та надання у межах, передбачених законом, документів в електронному вигляді.

Принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису, визначені в інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, яка затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008р. N 233, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.2008р. за N 320/15011.

Пунктом 1 розділу 2 названої Інструкції закріплено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Таким чином, адміністративний договір може бути розірвано або за згодою сторін, або за рішенням суду, або у випадках, встановлених у самому договорі.

Виходячи з умов договору про визнання електронних документів відповідач має право розірвати договір в односторонньому порядку виключно у двох випадках: 1) не надання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих; 2) зміна позивачем місця реєстрації.

Колегія судів вважає, що відповідно до норм чинного законодавства відповідач немає жодних підстав для розірвання договору в односторонньому порядку.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2016р. по справі № 820/1173/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.

Повний текст ухвали виготовлений 16.05.2016 р.