Ухвала суду № 57728497, 11.05.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2016 р.Справа № 816/6943/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Філатова Ю.М. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Тітової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Полтавський дослідний механічний завод" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.03.2016р. по справі №816/6943/13-а

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Полтаві Полтавської області

до Публічного акціонерного товариства "Полтавський дослідний механічний завод"

про стягнення капіталізованих платежів,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Полтаві Полтавської області, звернувся до суду із адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Полтавський дослідний механічний завод", в якому просив стягнути 138966,00 грн. капіталізованих платежів.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що на підприємстві відповідача із працівником ОСОБА_1 стався нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, внаслідок якого останньому було призначено щомісячні страхові виплати. У зв'язку з тим, що прийнято рішення про припинення шляхом ліквідації ПАТ «Полтавський дослідний механічний завод» як юридичної особи без правонаступника, про що опубліковано оголошення в газеті «Голос України» від 20.07.2013 року № 133 (5633), повинна бути проведена капіталізація платежів для продовження страхових виплат особам потерпілим на виробництві. Позивачем направлено відповідачу заяву (про капіталізацію коштів) на суму 138966,00 грн. від 07.08.2013р. № 3580/02-09, на яку отримано відповідь №92 від 11.10.2013 р., якою повідомлено, що вимоги відхилено. Для визначення періоду, на яке розраховується капіталізація платежів, використовувало дані середньої очікуваної тривалості життя осіб, надані Держкомстатом України. Сума платежів, які підлягають капіталізації для розрахунку з потерпілим складає 138966,00 грн. Оскільки в добровільному порядку вказані кошти відповідачем сплачено не було, позивач звернувся до суді із даним позовом про стягнення коштів в примусовому порядку.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.03.2016 року адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з ПАТ "Полтавський дослідний механічний завод" на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Полтаві Полтавської області капіталізовані платежі у розмірі 138966,00 грн.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.03.2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку про наявність встановлених законом підстав для стягнення з відповідача суми платежів, що підлягають капіталізації, в розмірі 138966,00 грн. Так, згідно з протоколом №19 загальних зборів акціонерів ПАТ «Полтавський дослідний механічний завод» від 05.04.2013 було прийнято рішення про ліквідацію підприємства та встановлено строк у 2 місяці 15 днів для заявлення вимог кредиторів. 15.04.2013 року повідомлення про ліквідацію ПАТ «Полтавський дослідний механічний завод» було опубліковано у Бюлетені державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а тому, саме з цього дня починає відраховуватись строк у 2 місяці 15 днів для заявлення вимог кредиторів. 01.07.2013 року (після спливу встановленого строку для заявлення вимог кредиторів) складений проміжний ліквідаційний баланс у який було включено всіх заявлених кредиторів. Таким чином, позивач звернулося з вимогою до ПАТ «Полтавський дослідний механічний завод» про визнання капіталізованих платежів з порушенням встановленого строку.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники сторін про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ПАТ «Полтавський дослідний механічний завод» пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та перебуває на обліку як платник страхових внесків.

На підприємстві відповідача із працівником ОСОБА_1 стався нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом від 30.11.2006 року та не заперечується сторонами (а.с. 17-18).

Згідно постанови Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Полтаві Полтавської області гр.ОСОБА_1 призначено щомісячні страхові виплати.

З 08.04.2013 року ПАТ «Полтавський дослідний механічний завод» перебуває у стані припинення за рішенням засновників, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.123).

07.08.2013 року позивач звернувся до ПАТ "Полтавський дослідний механічний завод" із вимогою №3580/02-09 про визнання вимог Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Полтаві Полтавської області щодо капіталізованих платежів у розмірі 138966,00 грн. (а.с. 12).

Листом від 11.10.2013 року №92 ПАТ "Полтавський дослідний механічний завод" повідомило позивача про відхилення грошових вимог у розмірі 138966,00 грн. та не внесення їх до реєстру вимог кредиторів підприємства (а.с. 15).

Оскільки в добровільному порядку вказані кошти відповідачем сплачено не було, позивач звернувся до суді із даним позовом про стягнення коштів в примусовому порядку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 138966,00 грн. капіталізованих платежів є законними та обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з даними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 112 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Згідно ч. 2 ст. 1205 ЦК України, у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

У разі відсутності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для капіталізації платежів, які підлягають сплаті, обов'язок щодо їх капіталізації покладається на ліквідаційну комісію на підставі рішення суду за позовом потерпілого.

Колегія суддів зазначає, що правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я, визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 року N1105-XIV (далі - Закон України N1105-XIV).

Згідно положень ч.ч. 1-2 ст. 15 Закону України N1105-XIV (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням. Фонд соціального страхування від нещасних випадків є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, а також емблему, яка затверджується його правлінням.

Статтею 46 вказаного Закону (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок, у тому числі, капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що капіталізація платежів платоспроможної юридичної особи, яка ліквідується, здійснюється у відповідності до Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року №765 (далі - Порядок №765).

Відповідно до пункту 1 Порядку №765, капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - Фонд).

Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що вищезазначеними нормами передбачений обов'язок страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації, а не лише у випадку ліквідації підприємства - банкрута.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного суду України викладеною у постанові від 26.06.2012 року у справі № 21-156а12.

Згідно з частиною сьомою абзацу 5 Прикінцевих положень Закону України "Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 31 від 30.11.2010 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2010 р. за N1286/18581 встановлено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12.07.2007 року N36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.08.2007 року за N867/14134 (далі - Інструкція № 36).

Пунктом 5.9 Інструкції № 36 визначено, що для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо вони не мають правонаступника), кошти до Фонду сплачуються страхувальником згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 765.

Згідно з пунктом 3 Порядку №765, капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1-5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Вимоги щодо капіталізації платежів здійснюються в межах ліквідаційної процедури.

Пунктом 4.17 Інструкції № 36 передбачено, що при ліквідації страхувальник зобов'язаний провести повний розрахунок з Фондом на день закінчення процедури банкрутства (ліквідації) після затвердження ліквідаційного балансу в порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у другу чергу задовольняються вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників).

Отже чинним законодавством України передбачено, що підприємства у разі їх ліквідації не звільняються від фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків шляхом внесення капіталізованих платежів.

Під час розгляду справи встановлено, що позивачем здійснено розрахунок платежів, що підлягають капіталізації, для задоволення вимог, які виникли із зобов'язань ПАТ "Полтавський дослідний механічний завод", що ліквідується, перед потерпілим ОСОБА_1, яким отримано травму та/або професійне захворювання на цьому підприємстві. Так, вказана сума складає 138966,00 грн.

Колегія суддів вважає помилковими посилання заявника апеляційної скарги на пропуск позивачем строку на звернення до боржника про визнання грошових вимог про сплату капіталізованих платежів, оскільки відповідно до статті 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації голова ліквідаційної комісії, уповноважена ним особа або ліквідатор після закінчення процедури ліквідації, передбаченої законом, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстраторові довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів до Пенсійного фонду України і фондів соціального страхування.

Відповідно до ч.5 ст. 88 Закону України «Про акціонерні товариства», ліквідація акціонерного товариства вважається завершеною, а товариство таким, що припинилося, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення товариства в результаті його ліквідації.

На момент звернення Фонду з вказаними вимогами підприємство відповідача не виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а тому вимоги щодо капіталізації платежів здійснюються в межах ліквідаційної процедури.

Крім того, як було підтверджено під час розгляду, рішення про припинення шляхом ліквідації ПАТ «Полтавський дослідний механічний завод» як юридичної особи без правонаступника було опубліковано в газеті «Голос України» від 20.07.2013 року №133 (5633).

Отже, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Полтаві про визнання капіталізованих платежів звернулося у встановлені строки відповідно до норм чинного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується наявними в ній доказами, позивачем було заявлено до капіталізації суму у розмірі 138966,00 грн., яка була розрахована з урахуванням середньої очікуваної тривалості життя, наданими Держкомстатом України.

Відповідачем ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час її апеляційного перегляду не оскаржувався визначений позивачем розмір капіталізованих платежів.

Фондом направлялась на адресу відповідача вимога про сплату у добровільному порядку суми капіталізованих платежів, проте доказів їх сплати відповідачем надано не було та матеріали справи не містять.

Відтак, зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на правові приписи законодавства, яке регулює спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність правових підстав для стягнення з відповідача суми капіталізованих платежів.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності правових підстав для стягнення суми капіталізованих платежів колегія суддів вважає необґрунтованими з вищезазначених підстав та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість відповідач не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції по справі.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 01.03.2016 року по справі № 816/6943/13-а відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Полтавський дослідний механічний завод" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.03.2016р. по справі №816/6943/13-а за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Полтаві Полтавської області до Публічного акціонерного товариства "Полтавський дослідний механічний завод" про стягнення капіталізованих платежів залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Філатов Ю.М. Калиновський В.А.

Повний текст ухвали виготовлений 16.05.2016 р.