Ухвала суду № 57728451, 12.05.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2016 р.Справа № 591/3017/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Тацій Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 14.01.2016р. по справі № 591/3017/15-а

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Виконавчого комітету Сумської міської ради треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумипастранс" , ФОП ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю "АТП-1054" , ФОП ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Престиж Лайн" , ПП "Запорожець ОВ" , ФОП ОСОБА_4 , ПП "Согор" , ПП "Компол" , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_7 , КП "Електроавтотранс" СМР

про визнання неправомірними дій, скасування неправомірних рішень органу владних повноважень,

ВСТАНОВИЛА:

29 квітня 2015 року фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернулась до Зарічного районного суду м. Суми з позовною заявою до виконавчого комітету Сумської міської ради, в якій просила визнати протиправними та скасувати рішення виконавчого комітету Сумської міської ради №195 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.05.2010 №219 «Про організацію перевезення пасажирів на постійних міських маршрутах м. Суми».

26 червня 2015 року позивачем фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 в судовому засідання подано заяву про додаткове обґрунтування позовних вимог їх доповнення, відповідно до якої позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення виконавчого комітету Сумської міської ради №195 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.05.2010 №219 «Про організацію перевезення пасажирів на постійних міських маршрутах м. Суми», визнати незаконними дії органу владних повноважень (виконавчого комітету Сумської міської ради), а видані ним рішення: №833 від 20.12.2011р. «Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.11р. №545 «про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.05.10р. №219 «Про організацію перевезення пасажирів на постійних міських маршрутах м. Суми»; №28 від 15.01.2013 року «Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.05.10р. №219 «Про організацію перевезення пасажирів на постійних міських маршрутах м. Суми» (зі змінами)»; №301 від 18.04.2013 року «Про внесення змін до «Про рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.05.2010 №219 «Про організацію перевезення пасажирів на постійних міських маршрутах м. Суми» (зі змінами)»; №431 від 29.08.2013 року «про внесення змін до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.05.2010р. №219 «Про організацію перевезення пасажирів на постійних міських маршрутах м. Суми» (зі змінами)»; №607 від 17.12.13 року «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.05.2010р. №219 «Про організацію перевезення пасажирів на постійних міських маршрутах м. Суми» (зі змінами)»; №198 від 29.04.14р. «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.05.2010р. №219 «Про організацію перевезення пасажирів на постійних міських маршрутах м. Суми» (зі змінами)»; №476 від 21.10.14р. «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.05.2010р. №219 «Про організацію перевезення пасажирів на постійних міських маршрутах м. Суми» (зі змінами)»; - неправомірними.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 26 жовтня 2011 року, за результатами проведеного виконавчим комітетом Сумської міської ради конкурсу з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Суми з нею, як з фізичною особою підприємцем з одного боку та з виконавчим комітетом Сумської міської ради з іншого боку, укладено договір №14, яким позивачу надано право на перевезення пасажирів десятьма автобусами за маршрутом №6 «Хіммістечко - Ковпака» та п`ятьма автобусами за маршрутом №58 «Тополянська Василівка». В подальшому, після проведення конкурсу, та після укладення договорів з перевізниками, в жовтні 2011 року виконавчий комітет Сумської міської ради почав втручатись в організацію перевезень в м. Суми, шляхом винесення оскаржуваних рішень, якими додатково додавались одиниці транспортних засобів на окремі маршрути, що частково співпадають з маршрутами на яких позивач здійснював надання послуг по перевезенню пасажирів. Позивач вважає, що оскаржувані рішення винесені виконавчим комітетом Сумської міської ради з порушенням чинного законодавства, а саме ст. 19 Конституції України, ст. ст. 7, 43, 44 Закону України «Про автомобільний транспорт», всупереч умовам договору №14 від 26 жовтня 2011 року, та завдають шкоду охоронюваним інтересам позивача.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 14.01.2016 року у задоволенні позовних вимог фізичної особи підприємця ОСОБА_1 відмовлено.

Фізична особа підприємець ОСОБА_1, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, в ньому не викладені фактичні обставини справи, поверхово викладена позиція сторін, не приводиться правове обґрунтування позовних вимог, не викладені мотиви їх неврахування, прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Зарічного районного суду м. Суми від 14.01.2016 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вказує на зміни шляху маршрутів, введення додаткового маршруту. Зазначає про не проведення конкурсу при зміні кількості транспорту, зміні шляху , введенні нового маршруту.

Від в.о. директора КП СМР «Електроавтотранс» надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі.

Фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст. 41 КАС України не здійснюється.

Згідно ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними, а тому не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, виходячи з таких підстав.

Згідно положень ст.. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме п. 6 встановлено, що виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Рішенням Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року у справі за Конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" - «В аспекті конституційного подання положення частини другої статті 19,статті 144 Конституції України,статті 25,частин першої,десятої статті 59 Закону України"Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (з наступними змінами) стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.»

Таким чином, виконавчий комітет Сумської міської ради приймаючи оскаржувані рішення діяв на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в межах наданих повноважень, встановлених Конституцією України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», регламенту Сумської міської ради та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, що узгоджується з рішенням Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року щодо офіційного тлумачення окремих положень Конституції.

Поряд із вказаним, згідно вимог ст. 43 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах та зазначено, що об`єктом конкурсу можуть бути: маршрут (кілька маршрутів), оборотний рейс (кілька оборотних рейсів), а також, що на конкурс виносяться маршрути із затвердженими паспортами.

Стаття 44 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначає умови перевезень та проведення конкурсу, зокрема, організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Тобто дійсно конкурсні засади в організації перевезень пасажирів міським транспортом дійсно передбачені законодавством, проте колегія суддів зазначає, що допускаються певні зміни виходячи з наступного.

Відповідно до п. 20 постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176 «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту» внесення змін постійного характеру до маршруту (продовження, скорочення, зміна шляху проходження між зупинками), введення або вилучення зупинок та/або зміна графіка руху може здійснюватися: Внесення змін постійного характеру до маршруту (продовження, скорочення, зміна шляху проходження між зупинками), введення або вилучення зупинок та/або зміна графіка руху може здійснюватися на міських і приміських маршрутах у разі зміни:

графіка руху (часу відправлення з кінцевих або проміжних зупинок), що не перевищує 20 хвилин;

шляху проходження (продовження або скорочення без зміни виду сполучення), що не перевищує 25 відсотків загальної протяжності маршруту;

шляху проходження (без зміни кінцевих зупинок та виду сполучення), якщо така зміна стосується не більш як 30 відсотків загальної протяжності маршруту;

Згідно п. 21 та 22 внесення змін до маршруту та/або графіка руху, передбачених пунктом 20 цих Правил, здійснюється шляхом внесення змін до договору про організацію перевезень чи дозволу на обслуговування (далі - дозвіл) за погодженням сторін.

Внесення змін до маршруту та/або графіка руху, не передбачених пунктом 20 цих Правил, здійснюється за умови розірвання договору про організацію перевезень чи анулювання дозволу за погодженням сторін шляхом виключення маршруту та/або графіка руху з відповідної мережі маршрутів та включення до неї нового маршруту.

Як наполягає відповідач, зміни, що відбувались на маршрутах загального користування у м. Суми, не порушували п. 20 постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176 «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту», тобто при зміні шляху проходження (продовження або скорочення без зміни виду сполучення) не перевищували 25 % загальної протяжності маршруту.

Структура парку автобусів визначається за пасажиромісткістю, класом, технічними та екологічними показниками, але не кількістю одиниць автобусів.

Нормативно-правовими актами України не передбачено заборон, щодо зміни кількості автобусів на маршруті, як при проведенні конкурсу, так і після його проведення, так само, діючим законодавством не встановлено будь-яких заборон чи обмежень, щодо співпадінь маршрутів по спільних ділянках руху на автобусних маршрутах загального користування, таким чином посилання на це позивачем в апеляційній скарзі не береться до уваги.

Головним критерієм є інтервал руху, при його зміні в межах передбачених п.20 постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176, не має підстав для розірвання договору та проведення нового конкурсу на маршрут.

Доказів порушення відповідачем положень зазначеного п. 20 з матеріалів справи не вбачається. Доводи позивача не свідчать про порушення зазначеного положення.

При цьому саме введення додаткового транспорту не безумовною зміною інтервалу руху визначеного паспортом маршруту, в т. ч. поза межами визначеними зазначеним п. 20.

Щодо доводів позивача про те, що спосіб організації пасажирських перевезень законом чітко визначений - тільки на конкурсних засадах, доводів про введення нового маршруту то колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать пояснення відповідача, 22.10.2013 на підставі рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 18.06.2013 №303 «Про проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Суми» проведено конкурс, відповідно до умов якого було визначено 3 об`єкти (за 4 маршрутами №№8, 53, 57, 17А).

При цьому колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга не містить даних щодо здійснення перевезень на маршруті №17А, та зазначає про проведення конкурсу на маршрут №8.

Суд звертає також увагу, що само рішення про введення додаткового маршруту не є незаконним. Органи місцевого самоврядування, вправі визначати нові маршрути.

Незаконним є визначення перевізника з порушенням закону. Але такі рішення чи дії не є предметом даного позову.

Крім того, з зазначених положень вбачається, що органи місцевого самоврядування мають право вносити зміни до маршрутів перевезення. В залежності від виду змін, можуть змінюватися умови угоди з вже визначеним перевізником, або розривається договір та проводиться новий конкурс.

Але не проведення такого конкурсу, не свідчить про неправомірність самого рішення про зміни до маршруту. Бездіяльність щодо не проведення конкурсу та рішення про визначення перевізника без конкурсу не є предметом даного спору.

Колегія суддів зазначає, що не погоджується з посиланнями суду першої інстанції на положення ст.. 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» про те, що рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.06.2010 № 219 (зі змінами) «Про організацію перевезення пасажирів на постійних міських маршрутах м. Суми» за своєю правовою природою є регуляторним актом, вважає їх помилковими, оскільки ці документи не є нормативно-правовими актами, зазначені рішення є актами індивідуальної дії, які на підставі нормативно- правових актів визначають показники конкретного маршруту, проте підстав для скасування рішення суду немає, оскільки правомірно відмовлено у задоволенні позову.

Також суд апеляційної інстанції дослідив питання дотримання позивачем строків звернення до суду передбачених ст. 99 КАС України. На запит суду докази оприлюднення спірних рішень після їх прийняття не надано. З матеріалів справи не вбачається порушення строку звернення до суду.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні адміністративного позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 14.01.2016р. по справі № 591/3017/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Тацій Л.В. Подобайло З.Г. Повний текст ухвали виготовлений 17.05.2016 р.