Ухвала суду № 57728336, 11.05.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2016 р. Справа № 876/12420/15 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Аргос СП» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2015 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аргос СП» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

У листопаді 2015 року позивач ТзОВ «Аргос СП» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, в якому просив визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість: - № 0021691501 від 16.10.2015 р. про сплату штрафу в розмірі 20% у сумі 20858,05 грн.; - № 0021681501 від 16.10.2015 року в розмірі 10% у сумі 2180,80 грн..

Відповідач у суді першої інстанції подав заперечення проти позовної заяви у якому просив в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 02.12.2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

З цією постановою суду першої інстанції від 02.12.2015 року не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що оскаржена постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а відтак вважає її такою, що підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що у серпні-вересні 2015 р. ніяких запитів від Луцької ОДПІ про надання інформації до ТзОВ «Аргос СП» не поступало, ніяких перевірок Луцькою ОДПІ не проводилося, а відтак відповідач безпідставно прийняв оскаржені податкові повідомлення-рішення. Аналізуючи акт перевірки від 16.09.2015 р. № 3943/15-01/37204376 встановлено, що серед 11 пунктів про несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання протягом граничного терміну з податку на додану вартість в період з 14.08.2012 р. по 27.08.2015 р. в бухгалтерському обліку позивача наявні тільки 3 сплати, які здійснені без порушення термінів сплати. Інших платежів, вказаних в акті перевірки у наведених сумах і датах позивач не сплачував, дані про них в бухгалтерському обліку відсутні. Повідомлень від Луцької ОДПІ про наявність податкового боргу по ПДВ в період з серпня 2012 р. по вересень 2015 р. на підприємство не надходило.

За наслідками апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02.12.2015 року та прийняти нову постанову, якою задоволити позов.

Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, у якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02.12.2015 року без змін.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що така апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Так, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що посадовою особою Луцької ОДПІ 16.09.2015 року проведено перевірку дотримання граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань ТзОВ "Аргос СП" за період з 14.08.2012 р. по 27.08.2015 р.. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, а саме: не забезпечення своєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість протягом граничного строку сплати. За результатами перевірки складено акт № 3943/15-01/37204376 від 16.09.2015 року у якому зафіксовані відповідні порушення (а.с. 6).

З акту перевірки № 3943/15-01/37204376 від 16.09.2015 року та розрахунку штрафних санкцій (додаток № 1 до акту) вбачається, що за виявлене порушення нараховано штрафні санкції відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

На підставі вищезгаданого акту перевірки Луцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення: - № 0021691501 від 16 жовтня 2015 року, яким на позивача накладено штраф у розмірі 20% на суму 20 858, 05 грн. за затримку на 69, 57, 53, 44, 31 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 104290, 25 грн.; - № 0021681501 від 16 жовтня 2015 року, яким на позивача накладено штраф у розмірі 10% на суму 2180, 80 грн. за затримку на 22, 21, 9, 4, 1, 1 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 21808 грн. (а.с. 8, 9).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Згідно пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.36.1 ст.36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно пункту 54.1 статті 54 ПК України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Судом першої інстанції вірно враховано, що згідно ст.203 ПК України, податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Згідно п.126.1 ст.126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

В силу пп. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПК України під погашенням податкового боргу розуміється зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Відповідно до п.50.1. ст.50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем 14.08.2012 року подало до Луцької ОДПІ уточнюючий розрахунок податкового зобов'язання з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2012 року № 9048767029, згідно якого визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, у розмірі 97110 грн. (а.с. 64-66).

18.10.2012 року позивачем подано до Луцької ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2012 року № 9064116722 у якій товариство зменшує суму податкового боргу з податку на додану вартість за поданим 14.08.2012 року уточненим розрахунком на суму 97110 грн. шляхом зарахування вiд'ємного значення (а.с. 74).

Слід зазначити, що ПК України не містить норм щодо звільнення від відповідальності за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань (податкового боргу) у разі подання уточнюючого розрахунку після закінчення граничного строку подання розрахунків та спливу граничного строку сплати узгоджених податкових зобов'язань.

Позивачем подано до Луцької ОДПІ податкові декларації, в яких самостійно задекларовано грошові зобов'язання з ПДВ за липень-серпень 2012 року, жовтень 2012 року, які у передбачений ч.1 п. 57.1 статті 57 ПК України строк в повному обсязі не сплачено, тому самостійно визначені та узгоджені податкові зобов'язання набули статусу податкового боргу (а.с. 70, 72, 76). За прострочення сплати податкового зобов'язання до позивача застосовані штрафні санкції.

Платіжними дорученнями № 2734 від 10.10.2012 р., № 353 від 31.03.2014 р. та № 437 від 30.04.2014 р., на які покликається апелянт, позивачем частково сплачено податкові зобов'язання (а.с. 10-12).

Судом також встановлено, що позивачем подано до Луцької ОДПІ уточнюючі розрахунки податкового зобов'язання з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок, згідно яких визначено від'ємне значення суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточних звітних періодів, а саме: №9026894884 від 27.03.2014 року та № 9047125313 від 23.03.2015 р. (а.с. 82, 86). Даними уточненими розрахунками ТзОВ "Аргос СП", з пропуском встановленого строку, зменшило суми податкового боргу з податку на додану вартість шляхом зарахування вiд'ємного значення.

Крім того, Луцькою ОДПІ на підставі рішення про погодження застосування податкового компромісу №5427/10/03-18-22-01 вiд 07.04.2015р. товариству донараховано грошове зобов'язання в сумі 13355,85 грн.. Згідно з платіжним дорученням № 2880 вiд 27.08.2015 року погашений залишок даного податкового боргу (з врахуванням переплати за попередні періоди).

Як вірно зазначено судом першої інстанції, податковий борг, який виник внаслідок несвоєчасної сплати грошового зобов'язання визначеного у податкових деклараціях, вважається погашеним також поданням уточнюючого розрахунку, оскільки саме на цю дату відбулось зменшення абсолютного значення суми податкового боргу. Таким чином, твердження апелянта про наявність лише трьох оплат узгоджених податкових зобов'язань безпідставне.

Матеріалами справи повністю підтверджено не забезпечення своєчасної сплати позивачем узгоджених податкових зобов'язань протягом граничного строку з податку на додану вартість, а отже Луцькою ОДПІ правомірно винесено податкові повідомлення-рішення від 16 жовтня 2015 року №0021691501 та № 0021681501.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що інформаційні дані за 2012-2015 роки про виникнення у позивача податкових зобов'язань (податкового боргу) та їх сплату містяться в облікових картках платника податку, а тому є безпідставними доводи апелянта про відсутність в Товаристві даних про наявність податкового боргу за розглядуваний період.

Судом перевірено правильність розрахунку штрафних санкцій.

Доводи апелянта висновків суду не спростовують.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, оскаржена відповідачем постанова суду винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 41 ч.1, 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Аргос СП» - залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2015 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аргос СП» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Р.Й. Коваль

Н.М. Судова-Хомюк

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 16.05.2016 року.