Ухвала суду № 57728243, 16.05.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/25440/15 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

У Х В А Л А

Іменем України

16 травня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Радуга Сіті ЛТД" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Радуга Сіті ЛТД" звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання неправомірною проведеної перевірки, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.08.2015 № 0003862204.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач, посилаючись на невідповідність висновків обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Радуга Сіті ЛТД" за період з 01.01.2011 по 30.03.2015 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Континентбуд ЛТД", ТОВ "УК "Престиж Груп", ТОВ "ТРК "Мега-Сіті ЛТД", ТОВ "Континентбуд", за результатом якої складено акт від 05.08.2015 № 3284/26-56-22-04-09/39100476 (далі - акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що податковим органом встановлено порушення позивачем: п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 3 324 055 грн.; пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. 152.9 ст. 152 Податкового кодексу України позивачем не подано податкову декларацію за 2014 рік.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.08.2015 № 0003862204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 4 155 069 грн. (за основним платежем 3 324 055 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 831 014 грн.).

Основним нормативно-правовим актом, що регулює спірні правовідносини є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - Податковий кодекс України, ПК України).

Відповідно до п. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Згідно п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 23.04.2015 по 08.05.2015 на підставі направлення від 23.04.2015 № 295 та наказу від 23.04.2015 № 484 податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Радуга Сіті ЛТД" за період з 01.01.2011 по 30.03.2015 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Інформаційне агентство "Мир Квартир", ТОВ "Метро Медіа Принт" ТОВ "Фісмен", ТОВ "Табл.-Ю НЕТ Україна", ТОВ "Майстерліфт", ТОВ "Панорамабуд", ТОВ "Аквамаркет Сервіс", ТОВ "Вулканіт Плюс", ТОВ "Глобал Медіа Груп" ПП "Компанія АВТ" додержання вимог податкового законодавства під час продажу/попереднього продажу приміщень в будинку житлового комплексу "Перина Троєщини" по вул. Закревського, 42-а в м. Києві, дотримання вимог законодавства при сплаті податку з доходів фізичних осіб.

Крім того, в матеріалах справи наявні копії постанов старшого слідчого ОВС ГСУ МВС України від 22.04.2015 та від 30.03.2015 про призначення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "Радуга Сіті ЛТД".

Суд першої інстанції вірно не взяв до уваги посилання позивача на норми Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 № 76, а саме, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Як вбачається з акту перевірки, остання була проведена органами Державної фіскальної служби України на підставі постанов слідчого, які є обов'язковими для виконання органами ДФС, а тому суд не вбачає порушення законодавства при призначенні перевірок позивача.

Водночас, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що платник податків, який вважає, що був порушений порядок та підстави проведення перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України)

Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, врегульовано ст. 198 Податкового кодексу України. Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином оформленими податковими накладними та складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

В той же час, відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Згідно з п.201.7 ст.201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно із п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях та реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

При цьому, у п.201.10 ст.201 ПК України зазначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Крім того, в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем було укладено наступні договори:

- з ТОВ "Континентбуд ЛТД": від 25.01.2015 № 25/04-14 предметом якого є здійснення будівельно-монтажних робіт по вул. Закревського 42-а у м. Києві; від 26.03.2014 № 26/03-14 на проведення будівельно-монтажних робіт по вул. Закревського 42-а у м. Києві

- з ТОВ "Управляюча компанія "Престиж Груп" від 27.03.2014 № 27/03-14 предметом якого є надання послуг по пошуку третіх осіб, які мають метою купити майнові права на житлові та/або нежитлові приміщення шляхом укладання договору купівлі-продажу майнових прав, або мають метою укласти попередні договори купівлі-продажу нерухомості на об'єкті житловий комплекс "Перлина Троєщини";

- з ТОВ " ТРК "Мега Сіті ЛТД" на підставі договору від 26.03.2014 № 26/03/2-14 предметом якого є виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті за адресою: вул. Закревського 42-а у м. Києві.

З наданих позивачем копій: довідок про вартість будівельних робіт, актів приймання виконаних будівельних робіт, податкових накладних, які долучено до матеріалів справи вбачається, що позивач мав фінансово-господарські відносини з ТОВ "Континентбуд".

На підтвердження факту реального виконання робіт ТОВ "Континентбуд ЛТД" позивачем надано суду копії: податкових накладних, актів приймання виконаних будівельних робіт, довідок про вартість виконаних будівельних робіт, які долучено до матеріалів справи.

На підтвердження факту реального надання послуг ТОВ "Управляюча компанія "Престиж Груп" позивачем надано суду копії: актів прийняття-здачі наданих послуг, податкових накладних, які долучені до матеріалів справи.

На підтвердження факту реального виконання робіт ТОВ "ТРК "Мега Сіті ЛТД" позивачем надано суду копії: акту приймання-здачі будівельних робіт, довідки про вартість будівельних робіт, податкових накладних, копії яких долучено до матеріалів справи.

Факт оплати позивачем отриманих робіт та послуг підтверджується виписками по рахунку, які наявні в матеріалах справи.

Надані позивачем первинні документи, відповідають вимогам передбачених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України».

З акту перевірки вбачається, що основним видом діяльності позивача є будівництво житлових і нежитлових будівель.

Отже, позивачем, який є замовником будівництва, укладено договори на проведення будівельно-монтажних робіт на такому об'єкті та надання послуг по пошуку третіх осіб, які мають метою купити майнові права на житлові та/або нежитлові приміщення шляхом укладання договору купівлі-продажу майнових прав на вказаному об'єкті, що в цілому відповідає діловій меті здійснення господарської діяльності позивача. Означене вказує на правомірність формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість, що підтверджує зв'язок між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку, як одним з обов'язкових елементів встановлення факту здійснення господарської операції.

Незважаючи на наявність вказаних документів відповідачем в акті перевірки зроблено формальний висновок про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, адже висновки зроблені відповідачем ґрунтувались відповідно до обставин зазначених в АІС "Податковий блок" та податковій звітності контрагентів позивача.

Також, колегія суддів зазначає, що законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма виконавцями, постачальниками по ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з виконавців, постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок, зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на декларування валових витрат та права на податковий кредит з податку на додану вартість, яке виникло в результаті сплати податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що господарські операції, внаслідок яких позивачу виписано податкові накладні його контрагентом підтверджуються належним чином складеними первинними документами.

Беручи до уваги досліджені первинні документи, які складались у процесі виконання зобов'язань по відносинам позивача з його контрагентами, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення, оскільки визначені ними грошові зобов'язання є необґрунтованими та протиправними.

Відповідачем всупереч ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведено належним чином правомірності податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі недостатньо обґрунтованих висновків про відсутність реального характеру господарських взаємовідносин позивача з його контрагентами.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Водночас, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2016 року було задоволено клопотання Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, а тому колегія суддів відповідно до приписів ЗУ «Про судовий збір» дійшла висновку про необхідність стягнення з Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 69898, 43 грн. (п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»).

Керуючись статтями 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 лютого 2016 року - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рахунок Київського апеляційного адміністративного суду (р/р №31211206781007 , отримувач - УДКСУ у Печерському районі, код отримувача - 38004897, МФО - 820019) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 69898, 43 грн. (шістдесят дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто вісім гривень 43 копійки).

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя В.В.Файдюк

суддя Є.В.Чаку

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.