Постанова № 57728178, 17.05.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2016 року Справа № 876/3205/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.

при секретарі судового засідання: Богдан А.О.

за участю позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.04.2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби інтелектуальної власності України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3 та на стороні відповідача - закрите акціонерне товариство "Маршал", товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАИНСКАЯ МЕДИА ГРУППА", Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» про визнання нечинним рішення та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2015 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом до Державної служби інтелектуальної власності України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3 та на стороні відповідача - закрите акціонерне товариство "Маршал", товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАИНСКАЯ МЕДИА ГРУППА", Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» про визнання протиправними та скасування окремих положень рішення Державної служби інтелектуальної власності України, викладеного у Висновку №11175 від 22.04.2015 за результатами кваліфікаційної експертизи в частині відмови в наданні правової охорони на знак «ІНФОРМАЦІЯ_1» відносно послуг 35, 38, 41 класів щодо заявки № m 2013 23394 від 16.12.2013, зобов'язання Державну службу інтелектуальної власності України вчинити необхідні дії щодо надання правової охорони позивачеві щодо заявки № m 2013 23394 від 16.12.2013.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що підстави для відмови у реєстрації знаку «ІНФОРМАЦІЯ_1» відносно послуг 35, 38, 41 класів щодо заявки № m 2013 23394 від 16.12.2013, які наведені експертизою, є необґрунтованими. Зазначає, що підстави відмови є формальними та такими, що порушують права та інтереси позивача, а головний експерт Гончарова Н.В. не перевірила всі наявні дані та не взяла до уваги попереднє рішення Апеляційної палати, аргументи і документи, надані позивачем. Зокрема, стосовно схожості словесних знаків «ІНФОРМАЦІЯ_1» і «ІНФОРМАЦІЯ_2» (ТОВ «Українська медіа група») ОСОБА_1 надав три офіційні листи-відповіді від провідних знавців української мови, які зводяться до того, що слова «ІНФОРМАЦІЯ_1» і «ІНФОРМАЦІЯ_2» не є схожими і сплутати їх неможливо. Стосовно ймовірності сплутати знак «ІНФОРМАЦІЯ_1» зі словесним знаком «Видавнича група «ІНФОРМАЦІЯ_1», раніше зареєстрованим в Україні на ім'я ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, позивач зазначив, що ОСОБА_3 є редактором газети «ІНФОРМАЦІЯ_1», а ОСОБА_2 - дописувачем, партнером газети та дружиною позивача, отже вони не могли заперечувати проти реєстрації знака «ІНФОРМАЦІЯ_1» за новими класами. Що стосується Свідоцтва на знак «ІНФОРМАЦІЯ_1», виданого ЗАТ «Маршал» для частини послуг 41 класу, то позивач вказав, що ЗАТ «Маршал» припинило дію 20.08.2012 та про ЗАТ «Маршал» у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомостей не знайдено. Просив позов задоволити.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14.04.2016 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_1. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов задоволити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Відмовляючи у задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції виходив виключно з того, що оскаржуване рішення Державної служби інтелектуальної власності України від 22.04.2015 винесене на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а тому, на думку суду першої інстанції були відсутні підстави для визнання його протиправним та скасування, та як наслідок зобов'язання відповідача вчинити необхідні дії щодо надання правової охорони позивачеві щодо заявки № m 2013 23394 від 16.12.2013.

Однак, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не погоджується, покликаючись на наступне.

Судовою колегією апеляційного суду встановлено, що 16.12.2013 ОСОБА_1 подав заявку № m 2013 23394 про реєстрацію знаку «ІНФОРМАЦІЯ_1» відносно товарів 9 класу та послуг 35, 38, 41 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг.

28.01.2015 Державним підприємством "Український інститут промислової власності" позивачу направлено повідомлення №2138/3 про можливу відмову у реєстрації знака відносно частини заявлених товарів і послуг, оскільки «… заявлене словесне позначення:

- для всіх послуг 35, 38, 41 класів є схожим настільки, що його можна сплутати з словесним знаком «ІНФОРМАЦІЯ_2», раніше зареєстрованим в Україні на ім'я товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАИНСКАЯ МЕДИА ГРУППА", Україна (свідоцтво №ІНФОРМАЦІЯ_3 від 15.04.2004, заявка №2001128325 від 24.12.2001), щодо споріднених послуг;

- для всіх послуг 35 класу є схожим настільки, що його можна сплутати з словесним знаком «Видавнича група ІНФОРМАЦІЯ_1«», раніше зареєстрованим в Україні на ім'я ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, Україна (свідоцтво НОМЕР_1 від 10.09.2009, заявка № m 200806209 від 02.04.2008) щодо споріднених послуг;

- для частини послуг 41 класу, що входять до узагальнюючого поняття: «влаштування спортивних і культурних заходів», є схожими настільки, що його можна сплутати з словесним знаком «ІНФОРМАЦІЯ_1», раніше зареєстрованим в Україні на ім'я Закритого акціонерного товариства «Маршал», Україна (заявка №2002087018 від 19.08.2002, свідоцтво №46185 від 17.01.2005, дата припинення дії свідоцтва 20.08.2012), щодо споріднених послуг. Ніхто інший, крім колишнього власника свідоцтва, не має права на повторну реєстрацію знака протягом трьох років після припинення дії свідоцтва».

Згодом, 22.04.2015 Державним підприємством "Український інститут промислової власності" складено висновок про відповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи за заявкою від 16.12.2013 № m2013 23294 відносно частини товарів і послуг.

Пунктом 1 ст.2 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" передбачено, що установа у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг, для чого, зокрема, організовує приймання заявок, проведення їх експертизи, приймає рішення щодо них, видає свідоцтва на знаки для товарів і послуг, забезпечує їх державну реєстрацію.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" знак - це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.

Частиною 2 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" встановлено, що об'єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" визначено, що особа, яка бажає одержати свідоцтво, подає до Державного департаменту інтелектуальної власності заявку.

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" передбачено, що експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи, складається з формальної експертизи та кваліфікаційної експертизи (експертизи по суті) і проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону та правил, встановлених на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності.

Апеляційним судом встановлено, що ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2015 року призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності. Проведення судової експертизи доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз, що знаходиться за адресою: 79024, м. Львів, вул. Липинського, 54, та винесено на розгляд експертів наступні питання.

1) Чи є позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1» та позначення «ІНФОРМАЦІЯ_2» тотожними?

2) Чи є позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1» та позначення «ІНФОРМАЦІЯ_2» схожими до ступеня змішування?

3) Якщо дані позначення є тотожними або схожими, то чи може ця тотожність або схожість призвести до можливості їх сплутування для відповідних товарів, які реалізуються з використанням позначень та діяльності суб'єктів господарювання виробників зазначених товарів (послуг)?

Апеляційним судом, досліджено висновок судової експертизи №4123 у адміністративній справі №813/3182/15 та встановлено наступні обставини.

Товарний знак є засобом спілкування між виробником товарів або особою, яка надає послуги, і споживачем.

За допомогою товарного знака споживач тих чи інших товарів отримує певні відомості щодо виробника, властивостей, якості товарів чи послуг. Отже, використання товарного знака допомагає виділити товари або послуги одного виробника серед інших однорідних товарів і послуг, що існують на ринку.

Таким чином товарний знак виконує одну із своїх функцій - функцію інформаційного та розрізняльного наповнення.

Виконуючи функцію індивідуалізації товарів та послуг суб'єктів підприємницької діяльності, гарантуючи якість цих товарів або послуг, товарні знаки мають велике економічне значення для їх власників і є одним з найцінніших об'єктів виключних прав.

Відповідно до п. 1 ст. 420 ЦК України до об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема належать: торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення.

Згідно ст. 492 ЦК України торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Судові експерти також у своєму висновку зазначили, що позначення "ІНФОРМАЦІЯ_1" за заявкою m2013 23294 від 16.12.2013 р. та позначення "ІНФОРМАЦІЯ_2" знаку за свідоцтвом України №ІНФОРМАЦІЯ_3 від 15.04.2004 р. виконані ста ндартним шрифтом друкованими заголовними літерами кирилиці, однак відрізняються за загальним зоровим враженням, розташуванням букв по відношенню одна до одної і довжи ні, можна стверджувати про їхню несхожість.

Також експерти відмітили, що при експертизі позначень необхідно враховувати тісний взаємозв'язок потенційно можливої звукової та візуальної схожості. В цьому сенсі, візуальна подібність може підсилити або послабити схожість позначень. Зважаючи на те, що в процесі дослідження фонетичної схожості слів "ІНФОРМАЦІЯ_1" і "ІНФОРМАЦІЯ_2" не були виявлені істотні збіги, суттєві відмінності у візуальній формі наданих на експертизу словесних по значень лише підсилюють їх загальну візуальну несхожість.

На думку експертів філологів, висновки яких долучені до матеріалів справи, між словами ІНФОРМАЦІЯ_1 і ІНФОРМАЦІЯ_2 (російською мовою) існує очевидна семантична схожість. Зок рема, у висновку проф. ОСОБА_6 (Львівський Національний університет імені Івана Фра нка) зазначено, що "Українське слово ІНФОРМАЦІЯ_1 і його російський відповідник ІНФОРМАЦІЯ_2 спра вді виражають однаковий обсяг закладеної в них семантичної інформації.

В ситуації українсько-російської двомовності окремі громадяни послуговуються обома лексемами ("ІНФОРМАЦІЯ_1" і "ІНФОРМАЦІЯ_2"), проте передплатники російськомовної газети ІНФОРМАЦІЯ_2 ніколи не будуть використовувати для її назви слово ІНФОРМАЦІЯ_1, як і читачі газети з товарним знаком ІНФОРМАЦІЯ_1 ніколи не будуть плутати назву цього періодичного видання з назвою іншого періодичного видання - ІНФОРМАЦІЯ_2" (а.с. 36).

Враховуючи результати проведеного вище дослідження позначення "ІНФОРМАЦІЯ_1" за заяв кою m2013 23294 від 16.12.2013 р. та позначення "ІНФОРМАЦІЯ_2" знаку за свідоцтвом України № ІНФОРМАЦІЯ_3 від 15.04.2004 р. можна стверджувати, що ці позначення не є схожими за фонетични ми (звуковими) та графічними (візуальними) ознаками. Семантична близькість даних слів у форматі перекладу є обмеженою функціональним контекстом їхнього мовного використан ня та не може вважатися істотним аргументом на користь визнання їхньої схожості.

Разом з тим потрібно розуміти, що історична специфіка формування української мови (це ж саме стосується більшості інших європейських мов) зумовлює поступове проникнення у лексичний простір України багатьох слів іншомовного походження. Подальша інтеграція іншомовних запозичень відбувається різними шляхами, Зокрема, сучасні українські мовці охоче беруть на озброєння лексичні одиниці романо-германської мовної родини (англійсь ку. німецьку, французьку), але намагаються уникати запозичень з російської мови та свідо мо оберігають національну мовну систему від агресивного чужинського впливу, що є ціл ком природнім з огляду на актуальний соціально-політичний контекст, в якому перебуває наша держава.

Втім, сам факт проникнення та довготривалого існування багатьох російсь ких лексичних одиниць в українському мовному середовищі може стати підставою для їх детального розгляду та порівняння з українськими відповідниками з метою дати остаточну відповідь на питання про їх можливу подібність.

За таких обставин, як вбачається з висновку №4123 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності по адміністративній справі №813/3182/15, що позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1» за заявкою m2013 23294 від 16.12.2013 р. та позначення «ІНФОРМАЦІЯ_2» знаку за свідоцтвом України №ІНФОРМАЦІЯ_3 від 15.04.2004 р не є тотожними. Позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1» за заявкою m2013 23294 від 16.12.2013 р. та позначення «ІНФОРМАЦІЯ_2» знаку за свідоцтвом України № ІНФОРМАЦІЯ_3 від 15.04.2004 р не є схожими до ступеня змішування».

Також, судові експерти наголосили, що відсутність ознак тотожності або схожості словесних позначень «ІНФОРМАЦІЯ_1» за заявкою m2013 23294 від 16.12.2013 р та позначення «ІНФОРМАЦІЯ_2» знаку за свідоцтвом України № ІНФОРМАЦІЯ_3 від 15.04.2004 р не може призвести до можливості їх змішування споживачами товарів і послуг.

Судова колегія апеляційного суду звертає увагу, що при прийнятті постанови судом першої інстанції не були повно і всебічно досліджені обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд першої інстанції за результатами розгляду справи прийняв постанову, врахувавши лише позицію відповідача, без проведення належного глибинного дослідження всіх необхідних доказів, застосувавши спрощений поверхневий підхід до встановлення фактів.

Враховуючи викладене, оцінивши зібрані докази у сукупності, судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 являються підставними і обґрунтованими.

Судові витрати слід вирішити у відповідності до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.04.2016 року у справі №813/3182/15 - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити.

Визнати протиправним та скасувати окремі положень рішення Державної служби інтелектуальної власності України, викладеного у Висновку № 11175 від 22.04.2015 р. за результатами кваліфікаційної експертизи в частині відмови в наданні правової охорони на знак «ІНФОРМАЦІЯ_1» відносно послуг 35, 38, 41 щодо заявки № m2013 23294 від 16.12.2013 року.

Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України розглянути питання про продовження діловодства за даною заявкою.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в сумі 2612,08 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

На постанову протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

С. Кузьмич

Повний текст постанови виготовлено та підписано 17.05.2016 року