Ухвала суду № 57727986, 12.05.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/103/16 Головуючий у 1-й інстанції: Басай О.В. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

12 травня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Артюхіна М.А.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень,

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суду з даним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 16.07.2015 №100250002/2015/000039/2 та від 09.11.2015 №100250002/2015/000154/2.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2016 позовну заяву залишену без руху в зв'язку з ненаданням доказів сплати судового збору та надано строк для усунення недоліків до 01.02.2016.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.02.2016 виправлено описку в судовому рішенні, щодо розміру судового збору, що мав бути сплачений позивачем при поданні позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року в зв'язку з невиконанням вимог ухвали суду від 14.01.2016 (з урахуванням ухвали від 04.02.2016) позовну заяву повернуто позивачу, як неподану.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій вказуючи на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. При цьому посилається на сплату позивачем судового збору в повному розмірі.

Сторони, належним чином повідомлені, в судове засідання на апеляційний розгляд не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.106 КАС України у позовній заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; 4) зміст позовних вимог згідно з частиною четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо; 6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до ч.1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Як вбачається з матеріалів справи, в ухвалі від 14.01.16 року про залишення позовної заяви без руху суд першої інстанції вказував на такий недолік: до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору. При цьому зазначав (з урахуванням ухвали від 04.02.2016 про виправлення описки), що в даній справі загальна сума майнових вимог складає 544 404,07 грн., а тому позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 8166,06 грн. (1,5 % від 544 404,07 грн.).

На виконання вимог ухвали суду першої інстанції позивачем надано суду першої інстанції платіжне доручення про сплату ним судового збору в розмірі 2627,21 грн.

Повертаючи позовну заяву позивачу, суд першої інстанції вважав, що позивач не виконав вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 14.01.2016, яка набрала законної сили 26.01.2016, з урахуванням ухвали про виправлення описки (арифметичної помилки) в судовому рішенні від 04.02.2016 та ухвали про продовження процесуального строку від 05.02.2016, оскільки, не сплатив у повному обсязі судовий збір за звернення до Київського окружного адміністративного суду.

Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно -правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішень суб'єкта владних повноважень безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Предметом позову в даній справі є оскарження рішень про коригування митної вартості товарів від 16.07.2015 №100250002/2015/000039/2 та від 09.11.2015 №100250002/2015/000154/2.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Тобто, митною вартістю товару є вартість товару, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, та використовується для митних цілей, а зокрема для нарахування митних платежів.

Таким чином, рішення про коригування митної вартості товару використовується для нарахування митних платежів та в подальшому впливає на визначення сум податків, що підлягають сплаті в Україні у зв'язку з ввезенням (імпортом) чи продажем (відчуженням) товарів.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що в результаті прийняття оскаржуваного рішення відповідачем про коригування митної вартості позивач сплатив мито та податок на додану вартість у сумі 175 146,91 грн.

Тобто, суб'єктом владних повноважень було прийнято рішення на підставі якого ним могла бути заявлена вимога щодо стягнення з позивача саме цієї суми.

Таким чином, при оскарження рішення про коригування митної вартості вимоги майнового характеру стосуються саме розміру сплачених до бюджету коштів в розмірі 175 146,91 грн., що і визначає ціну позову.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються в таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог ухвали суду першої інстанції позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2627,21 грн. Зазначене підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 3200264 від 26.01.2016.

Вказана сума сплаченого судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову в даній справі(175 146,91 грн. х 1,5 % = 2627,21 грн.).

Отже, позивачем судовий збір сплачено в повному обсязі.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки, покладені в основу рішення суду першої інстанції, прийнятого з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню. Справу належить направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 199, 204 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року - скасувати як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справу направити для продовження розгляду до того ж суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 13.05.2016.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.