Ухвала суду № 57727832, 12.05.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/544/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О. В. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2016 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Видмеденко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівського обласного військового комісаріату, Військової частини А 2622 про стягнення грошової компенсації, за апеляційною скаргою Військової частини А 2622 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.03.2016 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Військової частини А2622 нараховану грошову компенсацію в сумі 6219,86 грн.

Вимоги обґрунтовує тим, що його не було зараховано на продовольче забезпечення з дня прибуття до військового комісаріату, в результаті чого він не був забезпечений харчуванням за встановленими нормами за рахунок держави.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.03.2016 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач ВЧ А2622 подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, письмові заперечення на апеляційну скаргу, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 1, 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також пп. «н» п. 1 приміток до «норми №1 - загальновійськова» Норм харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисті та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, затверджених постановою КМ України від 29.03.2002 року №426, і п.п. 1.10, 2.3 затвердженого наказом Міністра оборони України від 09.12.2002 року №402 Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час, прийшов до висновку про наявність правових підстав для стягнення на користь Позивача нарахованої, але не виплаченої грошової компенсації.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що наказом від 18.03.2014 № 9 військового комісара Городнянського районного військового комісаріату (по стройовій частині) ОСОБА_2 призваний на військову службу по мобілізації та призначений офіцером відділення формування та відправки команд і партій, а також зарахований до списків особового складу Городнянського військового комісаріату та на всі види забезпечення.

Наказом військового комісара Городнянського районного військового комісаріату № 45 від 16.03.2015 року на виконання мобілізаційної директиви Генерального штабу Збройних сил України від 04.03.2015 року № 322/2/715 дск та з метою підтримання готовності системи військових комісаріатів до виконання визначених завдань впродовж 2015 року, мобілізаційної директиви оперативного командування «Північ» № М33дск молодшого лейтенанта ОСОБА_2 було призвано на військову службу та призначено офіцером відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдат запасу Городнянського районного військового комісаріату, а також зараховано до списків особового складу Городнянського військового комісаріату та на всі види забезпечення.

Згідно довідки Військової частини А2802 від 30.09.2015 № 2430/93 ОСОБА_2 перебуває на військовій службі в Військовій частині А 2802, а з 19.09.2015 перебуває в зоні проведення антитерористичної операції Донецької та Луганської областей.

Частиною 1 статті 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту "н" пункту 1 приміток до "норми № 1 - загальновійськова" Норм харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 426 за рахунок держави харчуванням забезпечуються громадяни, які призвані на військову службу у зв'язку з оголошенням мобілізації, - з дня прибуття їх до військового комісаріату.

Приписи п. 1.10 затвердженого наказом Міністра оборони України від 09.12.2002 року №402 Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час (далі - Положення №402) передбачають, що військовослужбовці, які прибули у військову частину, зараховуються на продовольче забезпечення наказом командира військової частини.

Абзацом 2 пункту 1.11 Положення №402 визначено, що при звільненні (виключенні зі списків особового складу військової частини) військовослужбовців та інших категорій, які мають право на одержання норм харчування за рахунок держави, вони забезпечуються до дня виключення їх з списків особового складу військової частини.

Відповідно до пункту 2.3 Положення №402 у Збройних Силах України забезпечення харчуванням військовослужбовців та інших категорій за встановленими нормами здійснюється за рахунок держави.

Військовослужбовцям та іншим категоріям норми харчування видаються через відповідні їдальні або замість установлених норм харчування (основні й додаткові продукти) виплачується грошова компенсація у розмірі вартості цих норм.

Відповідно до розпорядження начальника центрального управління продовольчого забезпечення Збройних Сил України тилу Збройних Сил України від 07.06.2012 № 905 «Про прикріплення на продовольче забезпечення військовослужбовців військових частин (установ) Чернігівського гарнізону, які самостійно не ведуть військове господарство» Чернігівський обласний військовий комісаріат перебуває на продовольчому забезпеченні при Військовій частині А2622 з 01.09.2012 року.

Судом встановлено, що позивача не було зараховано на продовольче забезпечення у зв'язку з мобілізацією, в результаті чого він не був забезпечений їжею шляхом надання послуг з харчування.

Відповідно до наказу ТВО військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату від 10.12.2014 № 575 ОСОБА_2 було зараховано на продовольче забезпечення при Військовій частині А2622 з 01.12.2014 року та встановлено грошову компенсацію замість встановлених норм харчування за період з 18.03.2014 року по 30.11.2014 року включно в сумі 4545,96 грн. (додаток № 18). Відповідно до наказу військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату від 16.04.2015 року № 275 було внесено зміни до наказу від 10.12.2014 № 575, а саме додатки 2-5, 7-18 до цього наказу вважаються недійсними, та викладені в іншій редакції. Згідно додатку № 18 до наказу військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату від 16.04.2015 року № 275 ОСОБА_2 встановлено грошову компенсацію замість встановлених норм харчування за період з 18.03.2014 року по 30.11.2014 включно в сумі 4545,96 грн.

Згідно з наказом ТВО військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату від 02.01.2015 № 2 (додаток 18) встановлено грошову компенсацію замість встановлених норм харчування за грудень 2014 року ОСОБА_2 в розмірі 123,34 грн.

Наказом військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату від 04.02.2015 № 90 (додаток 18) визначено, що грошова компенсація позивача замість встановлених норм харчування за період з 01.01.2015 року по 31.01.2015 року складає 17,62 грн.

Згідно наказу військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату від 04.03.2015 № 169 (додаток 18) визначено, що грошова компенсація ОСОБА_2 замість встановлених норм харчування за лютий 2015 року складає 264,30 грн.

Відповідно до наказу військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату від 06.04.2015 № 244 (додаток 18) визначено, що грошова компенсація ОСОБА_2 замість встановлених норм харчування за березень 2015 року складає 493,36 грн.

Згідно наказу військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату від 05.05.2015 № 321 (додаток 18) визначено, що грошова компенсація ОСОБА_2 замість встановлених норм харчування за квітень 2015 року складає 528,60 грн.

Наказом військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату від 08.06.2015 № 420 (додаток 18) визначено, що грошова компенсація позивача замість встановлених норм харчування за травень 2015 року складає 246,68 грн.

Згідно з витягу з наказу військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату № 783 від 02.11.2015 року «Про внесення змін до наказів щодо організації продовольчого забезпечення військовослужбовців призваних на військову службу по мобілізації у березні 2014 року», відповідно до якого до наказу № 575 від 10.12.2014 року внесено такі зміни: п. 3 викладено в редакції «Виплатити військовослужбовцям, призваним у зв'язку із мобілізацією, грошову компенсацію замість належних норм харчування у розмірі вартості набору продуктів за нормою № 1 (загальновійськова), за період з 18 березня 2014 року по 30 листопада 2014 року включно, відповідно до кількості діб перебування на військовій службі, згідно затверджених відомостей (додатки 1-18 до цього наказу)», внесено зміни у додатки 1-18 до наказу військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату від 10.12.2014 року № 575 та викладено їх у редакції без зазначення сум грошової компенсації замість встановлених норм харчування. Наказом № 783 від 02.11.2015 року внесено також зміни до наказів військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату та додатки до них № 2 від 02.01.2015 року (додатки 1-18), № 90 від 04.02.2015 року (додатки 1-18), № 169 від 04.03.2015 року (додатки 1-18), № 244 від 06.04.2015 року (додатки 1-18), № 321 від 05.05.2015 року (додатки 1-18), № 420 від 08.06.2015 року (додатки 1-18) та виключено з цих наказів та додатків до них суми грошової компенсації замість встановлених норм харчування. Пункти 1 зазначених наказів викладено в новій редакції, а саме у зв'язку із неможливістю забезпечення гарячою їжею, військовослужбовцям районних (міських) військових комісаріатів Чернігівської області, які призвані у зв'язку з мобілізацією, на підставі наданих рапортів, необхідно виплатити грошову компенсацію замість встановлених норм харчування за відповідні періоди відповідно до кількості діб перебування на військовій службі наведених у додатках до наказів.

Зазначеним наказом виключено із наказів військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату визначені суми грошової компенсації військовослужбовцям замість встановлених норм харчування, що були розраховані шляхом множення установленої норми харчування № 1 - загальновійськова в розмірі 17,62 грн. на кількість діб перебування на військовій службі. Розмір установленої норми харчування № 1 - загальновійськова в сумі 17,62 грн. також підтверджується довідкою № 1643 від 16.03.2015 року.

З витягу з Аудиторського звіту від 26.12.2014 № 234/31/82 про результати планового внутрішнього фінансового аудиту та аудиту відповідності фінансово-господарської діяльності військової частини А2622 за період з 10.07.2012 по 26.11.2014 та довідки про результати внутрішнього аудиту відповідності продовольчої служби військової частини А2622 за період з 30.07.2012 по 26.11.2014 вбачається, що внаслідок не доведення встановлених норм продовольчого забезпечення до військовослужбовців, які були призвані із мобілізацією, посадовими особами Чернігівського обласного військового комісаріату були допущені втрати доходів фізичними особами на загальну суму 2446343,18 грн., а тому визначено організувати відшкодування грошової компенсації замість встановлених норм харчування військовослужбовців Чернігівського обласного військового комісаріату, які призвані на військову службу у зв'язку із оголошенням мобілізації, на загальну суму 2446343,18 грн. в термін до 26.01.2015 року.

Доводи апелянта про те, що судом було помилково і безпідставно визначено розмір компенсації позивачу за продовольче забезпечення, яке не було ним отримано, колегія суддів вважає не обґрунтованими і такими, що спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що саме така сума грошового забезпечення у сукупному розмірі була призначена позивачу вищезазначеними наказами і суд першої інстанції приймав до уваги саме ці докази, зокрема перевіряючи їх відповідність розрахунку добової вартості продовольчого пайка, що визначена законодавством, а не самостійно порахував розмір компенсації, що підлягає стягненню на користь позивача, як помилково вважає апелянт.

Посилання апелянта на постанови Верховного Суду України від 19.03.2013 р. у справі № 21-38а13 та від 31.03.2015 р. у справі № 21-79а15, апеляційний суд вважає такими, що не можуть бути прийняті до уваги, оскільки правовідносини між сторонами, що були предметом розгляду ВСУ у вказаних справах, регулюються нормативно-правовими актами, зокрема законами в редакціях, які були чинними на час їх виникнення і які дійсно не регламентували права військовослужбовців на отримання грошової компенсації замість встановлених норм харчування, на відміну від законодавчих норм, якими врегульовано правовідносини у цій справі.

Твердження апелянта, що Законом № 2011-ХІІ та Постановою № 426 не передбачено право військовослужбовців на отримання компенсації замість продовольчого забезпечення, є голослівними і спростовуються наведеними вище нормами чинного законодавства.

Посилання апелянта на відсутність коштів для виплати позивачу спірної суми компенсації є необґрунтованими, не спростовують наявності у позивача права на отримання таких коштів та обов'язку в/ч їх виплатити.

Доводи апелянта про те, що позивач звернувся до суду з пропуском строку позовної давності, колегія суддів вважає такими, що не можуть бути прийняті до уваги, оскільки як вбачається з матеріалів справи, у період, коли були винесені накази позивач проходив військову службу, лише 12.03.2015 р. він фактично був звільнений з військової служби у запас і 16.03.2015 р. знову мобілізований, що у сукупності з іншими обставинами справи є поважними причинами недотримання шестимісячного строку звернення до суду.

Більш того, як було правильно зазначено судом першої інстанції, Європейським Судом з прав людини у справі «Іліан проти Туреччини» визначено, що правило встановлення обмежень доступу до суду в зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Тож, враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності достатніх і необхідних правових підстав для залишення без розгляду даної позовної заяви.

Доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Вказана позиція узгоджується з практикою ВАСУ, викладеною в ухвалах від 28.04.2016 року у справі К/800/34954/15, К/800/34771/15.

При поданні апеляційної скарги, апелянтом подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивовано відсутністю коштів, незадовільним майновим станом.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2016 року клопотання про відстрочення сплати судового збору - задоволено.

Таким чином, з апелянта має бути стягнуто розмір судового збору, що не був сплачений при поданні апеляційної скарги.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній станом на день подання апеляційної скарги) ставка судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення складає 110 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Судовий збір за подання до суду позову фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати. Враховуючи ціну позову 6218,86 грн., за подання позову судовий збір складає 551,20 грн. (0,4 розміру мінімальної заробітної плати).

Таким чином, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.03.2016 року становить 606,32 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Керуючись ст.ст. 8, 98, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Військової частини А 2622 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.03.2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівського обласного військового комісаріату, Військової частини А 2622 про стягнення грошової компенсації - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.03.2016 року - залишити без змін.

Стягнути з Військової частини А 2622 (14027, м. Чернігів, вул. Староказарменна дільниця, 2. Код 08076304) до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 606,32 грн. (шість сот шість грн. 32 коп.).

Одержувач: УДКСУ у Печерському районі м. Києва,

ЄДРПОУ одержувача: 38004897.

Банк одержувача: ГУДКСУ у м. Києві.

МФО банку: 820019, рахунок: 31211206781007.

Код класифікації доходів бюджету: 22030001.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 13.05.2016 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.