КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/3763/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І.
Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.
ПОСТАНОВА
Іменем України
16 травня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;
суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,
за участю секретаря: Чорної Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівської митниці ДФС на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т. - Прилуки» до Митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці ДФС, Чернігівської митниці ДФС, про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці ДФС, Чернігівської митниці ДФС, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 03.06.2015 №102040000/2015/000165/1; від 08.06.2015 №102040000/2015/000169/1; від 15.06.2015 №102040000/2015/000176/1; від 16.06.2015 №102040000/2015/000179/1; від 22.06.2015 №102040000/2015/000186/1; від 23.06.2015 №102040000/2015/000187/1; від 30.06.2015 №102040000/2015/000193/1; від 16.07.2015 №102040000/2015/000214/1; від 23.07.2015 №102040000/2015/000219/1; та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102040000/2015/05169; №102040000/2015/05173; №102040000/2015/05180; №102040000/2015/05182; №102040000/2015/05189; №102040000/2015/05190; №102040000/2015/05196; №102040000/2015/05217; №102040000/2015/05222.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
В судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Представник Митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці ДФС в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, між позивачем (покупець) та компанією American Tobаcco (Supply Chain WE) Limited, укладений контракт від 06 грудня 2010 року №001/11, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує ароматизатори та соуси для виробництва сигарет (надалі іменовано товар). Товари і їхня кількість повинні бути узгодженні в додатках. Продавець здійснює поставку на умовах DDU Прилуки.
Змінами від 19.09.2012 №6 сторонами контракту змінено предмет контракту; відповідно до нових умов продавець продає, а покупець купує ароматизатори, соуси, тютюнову сировину та фільтропалочки для виробництва сигарет (надалі іменовано «товар») в кількості, асортименті, що вказані в додатках до контракту, які є невід'ємною частинами даного контракту.
Додатковим договором від 30 березня 2015 року №17 сторонами змінено в договорі від 06 грудня 2010 року №001/1 умови поставки. Так, продавець буде постачати товари на умовах DAP згідно Інкотермс 2010 у м. Прилуки; всі ризики на товар переходять до покупця відповідно до умов DAP; право власності на товар переходить до покупця в момент відпуску товару зі складу продавця (під яким розуміється момент передачі товару від продавця перевізнику). Дата відпуску товару зазначається у документах на перевезення.
Також, між сторонами були укладені додатки, якими узгоджено найменування, кількість, одиницю виміру товару, зокрема, від 10.02.2015 №57 на товар - потрійні фільтри №31004451 SMR_108x20.80_0360_00000_TRCTDO_F068_ЕХ у кількості 100000, одиниця виміру тис. шт., ціна DAP Прилуки за одиницю виміру 5,40 Євро; від 24.02.2015 №59 на товар - подвійні моноацетатні фільтри із повітряною камерою 31004297 SMR_108х24.30_0450_00000_ DUNTAN _F304_ЕХ, 31004380 SMR_108х24.30_0340_00000_DUNTAN_F303_ЕХ, потрійні фільтри 31004891 SMR_108x20.80_0360_00000_TRNTCN_F320_ЕХ, 31004895 SMR_108х20.80_0480_00000_ TRNTCN _ F322_ЕХ.
В подальшому протягом червня - липня 2015 року на виконання вказаного вище контракту позивачем на митну територію України був ввезений товар, у зв'язку із чим з метою його розмитнення було подано до митного оформлення митні декларації:
- від 03.06.2015 №102040000.2015.045882 на товар - фільтропалички для виробництва сигарет (трубки з волокон ацетату целюлози з вкрапленням активного вугілля, вкриті сигаретним папером) потрійні вугільні фільтропалички, діаметром 6,62 мм SMR_108x20.80_0360_00000_TRNTCN_F320_ЕХ у кількості 9058,500 тис. шт., на загальну суму 27084,92 Євро;
- від 08.06.2015 №102040000.2015.045908 на товар - фільтропалички для виробництва сигарет (трубки з волокон ацетату целюлози з вкрапленням активного вугілля, вкриті сигаретним папером) потрійні вугільні фільтропалички, діаметром 6,62 мм SMR_108х20.80_0480_00000_TRNTCN_F322_ЕХ, у кількості 9058,500 тис. шт., на загальну суму 46379,53 Євро;
- від 15.06.2015 №102040000.2015.045951 на товар - фільтропалички для виробництва сигарет (трубки з волокон ацетату целюлози з вкрапленням активного вугілля, вкриті сигаретним папером) потрійні вугільні фільтропалички, діаметром 6,62 мм SMR_108х20.80_0360_00000_TRNTCN_F320_ЕХ, у кількості 4666,500 тис. шт., на загальну суму 13952,84 Євро;
- від 16.06.2015 №102040000.2015.045959 на товар - фільтропалички для виробництва сигарет (трубки з волокон ацетату целюлози з вкрапленням активного вугілля, вкриті сигаретним папером) потрійні вугільні фільтропалички, діаметром 6,62 мм SMR_108х20.80_0360_00000_TRNTCN _ F320_ЕХ, у кількості 3294,000 тис. шт., на загальну суму 9849,06 Євро;
- від 22.06.2015 №102040000.2015.045992 на товар - фільтропалички для виробництва сигарет (трубки з волокон ацетату целюлози з вкрапленням активного вугілля, вкриті сигаретним папером) потрійні вугільні фільтропалички, діаметром 6,62 мм SMR_108x20.80_0480_00000_TRNTCN_ F322_ЕХ, у кількості 9058,500 тис. шт., на загальну суму 46379,53 Євро;
- від 23.06.2015 №102040000.2015.045999 на товар - фільтропалички для виробництва сигарет (трубки з волокон ацетату целюлози з вкрапленням активного вугілля, вкриті сигаретним папером) потрійні вугільні фільтропалички 6,62 мм SMR_108x20.80_0360_00000 _TRCTDO_F068_ЕХ, у кількості 3843,000 тис. шт., на загальну суму 20752,20 Євро;
- від 30.06.2015 №102040000.2015.046023 на товар - фільтропалички для виробництва сигарет (трубки з волокон ацетату целюлози з вкрапленням активного вугілля, вкриті сигаретним папером) потрійні вугільні фільтропалички 6,62 мм SMR_108х20.80_0360_00000 _TRNTCN_F320_ЕХ, у кількості 9058,500 тис. шт., на загальну суму 27084,92 Євро;
- від 16.07.2015 №102040000.2015.046154 на товар - фільтропалички для виробництва сигарет (трубки з волокон ацетату целюлози з вкрапленням активного вугілля, вкриті сигаретним папером) потрійні вугільні фільтропалички 6,62 мм SMR_108x20.80_0360_00000_ TRNTCN_F320_ЕХ, у кількості 9058,500 тис. шт., на загальну суму 27084,92 Євро;
- від 23.07.2015 №102040000.2015.046199 на товар - фільтропалички для виробництва сигарет (трубки з волокон ацетату целюлози з вкрапленням активного вугілля, вкриті сигаретним папером) потрійні вугільні фільтропалички 6,62 мм SMR_108x20.80_0480_00000_ TRNTCN_F322_ЕХ, у кількості 9058,500 тис. шт., на загальну суму 46379,53 Євро.
До митних декларацій позивачем були надані: картки обліку особи, яка здійснює операції з товарами, міжнародні автомобільні накладні (CMR), рахунки - фактури (інвойс) з перекладом; зовнішньоекономічний контракт від 06.12.2010 №001/11 з додатками №57, №59, додатковими договорами №17 та змінами; повідомлення головного бухгалтера щодо відсутності на момент митного оформлення оприбуткування товару та оплати за нього та надання інформації щодо оплати за ідентичні товари; інші додаткові документи, що супроводжували поставку товару: пакувальні листи, документи санітарно-епідеміологічного та радіологічного контролю.
Також позивачем, додатково до основних документів було подано лист-калькуляцію та експертні висновки від 11.03.2015 №ПК-37 та від 17.02.2015 № ПК-26.
Крім цього, позивачем були подані декларації митної вартості, в яких зазначив про пов'язаність з продавцем; митна вартість товару була задекларована позивачем із застосуванням 1 методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (за ціною договору).
Під час митного оформлення товару та визначення митної вартості товару, відповідач дійшов до висновку про те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку із чим позивачу були направлені електронні повідомлення.
Електронними повідомленнями декларанту було повідомлено про причини, за яких заявлена митна вартість не може бути визнана, та проведено консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товару.
В подальшому митним органом винесені рішення про коригування митної вартості товару:
- від 03.06.2015 №102040000/2015/000165/1, яким було скориговано митну вартість товару з 27084,92 Євро до 105673,50 Євро;
- від 08.06.2015 №102040000/2015/000169/1, яким було скориговано митну вартість товару з 46379,53 Євро до 103892,75 Євро;
- від 15.06.2015 №102040000/2015/000176/1, яким було скориговано митну вартість товару з 13952,84 Євро до 60039,52 Євро;
- від 16.06.2015 №102040000/2015/000179/1, яким було скориговано митну вартість товару з 9849,060 Євро до 42380,83 Євро;
- від 22.06.2015 №102040000/2015/000186/1, яким було скориговано митну вартість товару з 46379,53 Євро до 116547,30 Євро;
- від 23.06.2015 №102040000/2015/000187/1, яким було скориговано митну вартість товару з 20752,20 Євро до 49444,31 Євро;
- від 30.06.2015 №102040000/2015/000193/1, яким було скориговано митну вартість товару з 27084,92 Євро до 116547,30 Євро;
- від 16.07.2015 №102040000/2015/000214/1, яким було скориговано митну вартість товару з 27084,92 Євро до 116547,30 Євро;
- від 23.07.2015 №102040000/2015/000219/1, яким було скориговано митну вартість товару з 46379,53 Євро до 116547,30 Євро.
В обґрунтування причин здійснення коригування відповідач зазначив, що:
- під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів на підставі ст.54 МК України орган доходів і зборів встановив, що наявна у електронному виді копія митної декларації країни відправлення не містить цінової інформації про товари. В наявному у електронному вигляді листі-калькуляції постачальника відсутній повний опис товару, інформація щодо одиниці виміру. Даний лист-калькуляція наданий не виробником товару, а продавцем - стороною зовнішньоекономічного договору (контракту), що є пов'язаним з покупцем. За даними, що заявляє декларант у ДМВ, сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) пов'язані між собою, тому перевірити документально про відсутність впливу взаємозв'язку на ціну не є можливим;
- наявні у електронному виді експертні висновки від 17.02.2015 №ПК-26, від 11.03.2015 №ПК-37 ґрунтуються на документах, які надавались при митному оформленні товарів. При проведенні експертних досліджень експертом використовувалась цінова інформація з листа-калькуляції постачальника, що не дає змоги в повній мірі проаналізувати ціноутворення товарів, що імпортуються на митну територію України щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та перевірити достовірність заявленої митної вартості товарів. Даний висновок не містить посилань щодо використаних джерел отримання інформації, включаючи джерела Інтернет ресурсів, вартісних показників сировинних матеріалів, виробничих витрат та інших вартісних складових на задекларований товар. Тому не можливо взяти до уваги зазначені висновки при прийнятті рішення за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), оскільки перевірити достовірність цінової інформації у цих висновках не має можливості. Отже дані документи не можуть бути прийняті для підтвердження заявленої митної вартості;
- декларантом не надано на стадії проведення консультації з органом доходів і зборів цінової інформації щодо імпорту на митну територію України ідентичних, подібних (аналогічних) товарів;
За умови виконання переліку вимог, відповідно до пункту 3 частини другої статті 55 МК України щодо наданих додаткових документів, заявлена декларантом митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів, але:
- продавець та покупець пов'язані між собою, тому для перевірки відсутності впливу взаємозв'язку на заявлену декларантом митну вартість потрібно надати розрахунок ціни (калькуляцію) відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 53 МК України;
- експертний висновок не повинен базуватися тільки на інформації, яку зазначено в листі-калькуляції продавця, що в свою чергу взаємопов'язаний з покупцем. Експертний висновок повинен містити інформацію щодо ціноутворення ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, що імпортуються на митну територію України для можливості проведення порівняльного аналізу. Дана інформація повинна підлягати обчисленню, також у експертному висновку повинні бути вказані джерела отримання такої інформації;
При проведенні аналізу митних оформлень «Фільтропаличок для виробництва сигарет, країни походження Німеччина», імпортованих на митну територію України, встановлено, що рівень митної вартості становить 13,79 дол. США/кг, МД №102040000/2014/046574 від 24.09.2014. Митну вартість за вказаною митною декларацією не було оскаржено в судовому порядку.
Основний метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовано, оскільки декларантом документально не підтверджено вартісні показники складових митної вартості.
Метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів не застосовано, так як відсутня можливість ідентифікувати товар, що оцінюється за всіма ознаками ідентичних товарів:
а) фізичні характеристики;
б) якість та репутація на ринку;
в) країна виробництва;
г) виробник.
Метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовано, так як відсутня можливість ідентифікувати товари, що оцінюються, за ознаками подібних (аналогічних) товарів; якість, наявність торгової марки та їх репутація на ринку, країна виробництва, виробник.
Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосовано, так як відсутня ціна одиниці товару, за якою найбільша партія оцінюваних товарів продавалася б на території України.
Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не застосовано, так як відсутня ціна за одиницю оцінюваних товарів в країні виробника.
У зв'язку з відсутністю можливості застосування попередніх методів, при проведенні митної оцінки застосований шостий (резервний) метод.
Також повідомлено, що декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу Х Кодексу, та оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно глави 4 МК України або до суду.
Також, відповідачем були складені картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102040000/2015/05169; №102040000/2015/05173; №102040000/2015/05180; №102040000/2015/05182; №102040000/2015/05189; №102040000/2015/05190; №102040000/2015/05196; №102040000/2015/05217; №102040000/2015/05222.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надані всі необхідні документи для визначення митної вартості товарів, для їх митного оформлення та визначення митної вартості за ціною договорів, тому оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, є протиправними.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Основним нормативно-правовим актом, яким врегульовані спірні правовідносини є Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI (далі - Митний кодекс України, МК України).
Відповідно до статті 49 цього Кодексу, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 МК України).
Згідно із статтею 52 вказаного Кодексу, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1)
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьою статті 53 зазначеного кодексу визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частини четвертої статті 53 МК України у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
У відповідності до пункту 1 частини п'ятої статті 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.
Так, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару, що імпортувався позивачем, та при проведенні аналізу поданих до митного оформлення документів було встановлено, що наявна у електронному виді копія митної декларації країни відправлення не містить цінової інформації про товари; в наявному у електронному вигляді листі-калькуляції постачальника відсутній повний опис товару, інформація щодо одиниці виміру; поданий лист-калькуляція наданий не виробником товару, а продавцем - стороною зовнішньоекономічного договору (контракту), що є пов'язаним з покупцем; за даними, що заявляє декларант у митній декларації, сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) пов'язані між собою, але перевірити документально відсутність впливу взаємозв'язку на ціну не можливо; наявні у електронному виді експертні висновки ґрунтуються на документах, які надавались при митному оформленні товарів; при проведенні експертного дослідження експертом використовувалась цінова інформація з листа-калькуляції постачальника, що не дає змоги в повній мірі проаналізувати ціноутворення товарів, що імпортуються на митну територію України щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та перевірити достовірність заявленої митної вартості товарів (даний висновок не містить посилань щодо використаних джерел отримання інформації, включаючи джерела Інтернет ресурсів, вартісних показників сировинних матеріалів, виробничих витрат та інших вартісних складових на задекларований товар).
Як було зазначено вище, положеннями частини четвертої статті 53 МК України визначено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в цій частині документи.
Відповідно до частини дванадцятої та тринадцятої статті 58 МК України той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.
Отже, за наявності таких обґрунтувань та підстав вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, орган доходів і зборів, має витребувати у декларанта додаткові документи для підтвердження чи спростування такого впливу.
При цьому слід зазначити, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Водночас витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Частиною вісімнадцятою статті 58 МК України передбачено, що при продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:
1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;
2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу;
3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.
Відповідно до частини двадцятої статті 58 МК України порівняння з вартістю операцій, зазначених у пунктах 1 - 3 частини вісімнадцятої цієї статті, здійснюється за ініціативою декларанта або уповноваженої ним особи. Вартість цих операцій не може використовуватися замість вартості операцій з оцінюваними товарами.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при декларуванні товару не було надано митному органу документального підтвердження наявності або відсутності впливу взаємозв'язку сторін зовнішньоекономічного договору (контракту) на ціну спірного товару.
Колегією суддів встановлено, що позивачем було надано перелік документів, відповідно до частини другої статті 53 МК України, а також надано додаткові документи, які декларант має право надати, але не зобов'язаний. Подання позивачем певних додаткових документів за власним бажанням, не є перешкодою для витребування відповідачем інших додаткових документів, що передбачені частиною третьою статті 53 МК України для підтвердження заявленої митної вартості.
Так, позивачем додатково надано лист-калькуляцію та експертні висновки від 11.03.2015 №ПК-37 та від 17.02.2015 №ПК-26, проте зазначені документи не містять всіх відомостей, що підтверджують складові митної вартості, при тому, що сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) пов'язані між собою особи.
Також, позивачем не вжито жодних заходів щодо доведення митному органу наявності або відсутність впливу взаємозв'язку сторін зовнішньоекономічного договору (контракту) на ціну спірного товару, а саме не надано інформації, яка могла б бути використана для порівняння відповідно до частини вісімнадцятої статті 58 МК України.
При цьому, у митного органу наявна інформація, яка відображена в митній декларації від 24.09.2014 №102040000/2014/046574, згідно якої ціна на товар, що була задекларована, визначена вище рівня цін, зазначених в митних деклараціях позивача.
Також, про вищий рівень цін ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, свідчить витяг з бази даних, що наданий відповідачем під час розгляду справи судом першої інстанції.
Отже, вказані обставини свідчать про наявність обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей, що у свою чергу свідчить про наявність підстав для витребування у позивача додаткових документів на підтвердження складових митної вартості при продажу товарів між пов'язаними особами зовнішньоекономічного договору (контракту).
З матеріалів справи вбачається, що з огляду на суперечність поданих декларантом документів та наявністю інформації щодо іншої ціни на товар, у відповідача були підстави для сумніву в правильності митної оцінки товару. За таких обставин митний орган провів процедуру консультацій та проінформував позивача, які з наданих товариством документів не дозволяють визначити митну вартість за ціною договору.
Відповідно до частини другої статті 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Так, главою 9 МК України передбачені методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування (ст. ст. 57 - 64).
Згідно частини першої, другої та третьої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини четвертої та п'ятої статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 58 зазначеного Кодексу метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Положеннями статті 64 МК України (Резервний метод) передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
В даному випадку, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовано, оскільки декларантом документально не підтверджено вартісні показники складових митної вартості; не доведено, що вартість товарів є близькою до однієї з операцій, яка здійснювалась одночасно або майже одночасно та відповідає одному із критеріїв зазначеному в пунктах 1-3 частини вісімнадцятої статті 58 МК України, необхідному для визначення митної вартості товарів за першим методом при продажу товарів між пов'язаними особами.
Оскільки позивачем належні документи для підтвердження митної вартості надано не було, що дало підстави для визначення митної вартості товару у спосіб, передбачений статтею 64 МК України, з урахуванням раніше визнаних органами доходів і зборів митних вартостей, колегія суддів вважає, що відповідачем обґрунтовано та доведено неможливість послідовного застосування попередніх методів визначення митної вартості та зазначено у своєму рішенні номер та дату митної декларацій, яку було взято за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про правомірність коригування відповідачем вартості задекларованого товару.
За правилами Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частинами сьомою, восьмою та дев'ятою статті 55 МК України передбачено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Як встановлено колегією суддів та не заперечується сторонами, за зверненням декларанта спірний товар випущено у вільний обіг, що підтверджується копіями митних декларацій.
Тобто, позивач скористався наданим йому правом щодо випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання з метою надання додаткових документів, які б підтверджували визначену ним за методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, митну вартість спірного товару, однак товариство зазначені документи органу доходів і зборів не було надано.
Як було встановлено колегією суддів, відповідач мав обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, однак декларант всупереч положенням частини четвертої статті 53 МК України, крім документів, зазначених у частини другої та третьої цієї статті, не подав визначені в ній документи.
Тому, колегія суддів вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів від 03.06.2015 №102040000/2015/000165/1; від 08.06.2015 №102040000/2015/000169/1; від 15.06.2015 №102040000/2015/000176/1; від 16.06.2015 №102040000/2015/000179/1; від 22.06.2015 №102040000/2015/000186/1; від 23.06.2015 №102040000/2015/000187/1; від 30.06.2015 №102040000/2015/000193/1; від 16.07.2015 №102040000/2015/000214/1; від 23.07.2015 №102040000/2015/000219/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102040000/2015/05169; №102040000/2015/05173; №102040000/2015/05180; №102040000/2015/05182; №102040000/2015/05189; №102040000/2015/05190; №102040000/2015/05196; №102040000/2015/05217; №102040000/2015/05222 є правомірними, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до п. 1 та п. 4 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови не повно з'ясовані обставини справи, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Чернігівської митниці ДФС задовольнити.
Скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
(Постанову у повному обсязі складено 17.05.2016 року)
Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко
Суддя: Л.В. Губська
Суддя: І.В. Федотов
Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.
Судді: Федотов І.В.
Губська Л.В.
Судове рішення № 57727488, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 16.05.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 825/3763/15-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: