Ухвала суду № 57727438, 16.05.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №705/1220/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Мазуренко Ю.В.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

16 травня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Чорної Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Черкаського обласного військового комісаріату на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради, Черкаського обласного військового комісаріату, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Організація ветеранів Уманського району Черкаської області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області із адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради, Черкаського обласного військового комісаріату, в якому просив суд визнати протиправну бездіяльність відповідачів щодо не вжиття заходів про визнання його учасником бойових дій в період Великої Вітчизняної війни 1941 - 1945 роках відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; зобов'язати відповідачів вирішити питання щодо визнання його учасником бойових дій в період Великої Вітчизняної війни 1941 - 1945 роках відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 квітня 2016 року позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Черкаського обласного військового комісаріату щодо невжиття заходів по розгляду питання по суті з прийняттям вмотивованого рішення з приводу визнання позивача учасником бойових дій в період Великої Вітчизняної війни 1941 - 1945 роках відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та зобов'язано повторно розглянути на засіданні Комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій при Черкаському обласному військовому комісаріаті питання щодо надання позивачу статусу учасника бойових дій.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач - Черкаський обласний військовий комісаріат, подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 квітня 2016 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до частини четвертої статті 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до частини першої статті 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є ветераном війни - учасником війни, про що свідчить посвідчення серії В-ІV №704840, інвалідом ІІ групи внаслідок загального захворювання безтерміново.

Також як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач звертався з заявою до Уманського об'єднаного міського військового комісаріату щодо надання статусу учасника бойових дій, яка в подальшому була переадресована Черкаському обласному військовому комісаріату.

Листом Черкаського обласного військового комісаріату від 26.06.2014 №6/8/482 позивачу повідомлено, що рішенням комісії Черкаського обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій, що оформлено протоколом від 26.06.2014 №7, йому відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій, оскільки ним не надано партизанського квитка. Позивачу було роз'яснено, що для вирішення питання про можливість отримання партизанського квитка, йому необхідно звернутися до Комісії у справах колишніх партизан Великої Вітчизняної війни 1941 - 1945 рр. при Верховній Раді України.

Не погоджуючись із бездіяльністю відповідачів щодо не вжиття заходів про визнання учасника бойових дій в період Великої Вітчизняної війни 1941 - 1945 роках, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Згідно статті 5 вказаного Закону учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Учасниками бойових дій визнаються відповідно до пункту 1 частини першої статті 6 Закону військовослужбовці, які проходили службу у військових підрозділах, частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії в період громадянської та Великої Вітчизняної воєн, під час інших бойових операцій по захисту Батьківщини, партизани і підпільники громадянської та Великої Вітчизняної воєн.

Наказом Міністра оборони України від 8 квітня 2009 року №158 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 травня 2009 року за №428/16444), затверджено Положення про комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних Силах України (далі - Положення №158), яке було чинне на час звернення позивача до Черкаського обласного військового комісаріату.

Пунктом 1 вказаного Положення №158 передбачено, що комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних Силах України (далі - Комісії) створюються в Міністерстві оборони України, військовій частині А0515, військовому комісаріаті Автономної Республіки Крим, обласних та Київському міському військових комісаріатах.

Згідно пункту 7 Положення №158 на Комісії військового комісаріату Автономної Республіки Крим, обласних та Київського міського військових комісаріатів покладається вирішення питань про визначення учасників бойових дій відповідно до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з числа осіб, звільнених зі Збройних Сил, колишніх партизанів та підпільників - за місцем їх реєстрації.

Пунктом 8 Положення №158 передбачено, що Комісії зобов'язані:

- приймати до розгляду заяви громадян про визнання їх учасниками бойових дій відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- реєструвати заяви у спеціальній книзі обліку;

- інформувати заявника про прийняття заяви до розгляду і дату засідання Комісії;

- робити запити до відповідних архівних установ, про що повідомляти заявника;

- розглядати заяви громадян, що надійшли до Комісій, у місячний строк;

- заслуховувати пояснення громадян, які подали заяви, свідків, представників організацій, установ та громадських організацій ветеранів, досліджувати інші докази;

- у разі відмови в задоволенні вимог, викладених у заяві, рішення доводити до відома громадянина в письмовій формі, а також роз'яснювати порядок оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до пункту 9 Комісії приймають рішення щодо визнання громадян учасниками бойових дій на підставі документів:

- довідок відповідного періоду, підписаних і завірених печаткою;

- партизанського квитка;

- посвідчення учасника підпілля;

- посвідчення до знака «За разминирование»;

- грамот, фотографій (оригіналів);

- газетних матеріалів того періоду, який потребує підтвердження;

- історичних довідок, документів та інших архівних матеріалів;

- документів потрібного періоду, де зазначені прізвище, ім'я та по батькові заявника;

- партійних документів, які підтверджують службу чи роботу заявника у відповідний період;

- інших документів, на підставі яких можливо зробити достовірний висновок про участь у бойових діях або розмінуванні (траленні бойових мін);

Згідно пункту 10 Положення №158 за відсутності через незалежні від заявника причини необхідних документів, які підтверджують його право на отримання статусу учасника бойових дій, дозволяється брати до уваги показання свідків (не менше двох), які в період, що потребує підтвердження, проходили військову службу чи працювали разом із заявником.

Згідно витягу з протоколу засідання комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Черкаському обласному військовому комісаріаті від 26.06.2014 №7, затвердженого Військовим комісаром Черкаського обласного військового комісаріату 26.06.2014, позивачем були подані, зокрема, заява Організації ветеранів Уманського району від 15.03.2014 №5, копії свідчень партизан.

Згідно матеріалів справи, позивачем на підтвердження того, що він приймав участь у бойових діях, були надані завірені головами сілких рад пояснення (підтвердження) осіб, які у період Великої Вітчизняної війни були учасниками партизанських рухів і підпільних організацій на Україні та жителів села Кочержинці Уманського району, де проживав позивач, зокрема, ОСОБА_5 (був учасником партизанського руху і підпільних організацій на Україні з травня 1943 року по березень 1944 року), ОСОБА_6 (згідно партизанського квитка була учасником партизанського руху і підпільних організацій на Україні з грудня 1943 року по березень 1944 року), ОСОБА_7 (проживала в селі Кочержинці Уманського району) ОСОБА_8 (проживала в селі Кочержинці Уманського району), ОСОБА_9 (проживав в селі Кочержинці Уманського району), ОСОБА_10 (інвалід Великої Вітчизняної війни), згідно яких позивач вступив у партизанський загін та виконував бойові завдання, зокрема, здійснював мінування мостів і доріг, доставку боєприпасів; підвозив їжу і одяг партизанам.

Також, згідно заяви Організації ветеранів Уманського району від 15.03.2014 №5, голова організації просив вирішити питання про встановлення позивачу статусу учасника бойових дій в період Великої Вітчизняної війни 1941 - 1945 років. В заяві головою організації зазначено, що ОСОБА_3 брав участь в підпільному партизанському загоні, який діяв на території Уманського району; спілкуючись з учасниками партизанських з'єднань, ним було встановлено, що позивач дійсно брав участь в загоні, на підтвердження чого були надані письмові підтвердження, проте в списках загону його не має, бо йому на той період було 12 років. Також в листі зазначено, що за наслідками дослідження архівів про партизанські з'єднання, що діяли на території Уманського району та міста Умані, було виявлено ще 78 осіб, які не вносилися в списки партизанів.

Проте, комісією з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Черкаському обласному військовому комісаріаті вказані вище пояснення осіб, які у період Великої Вітчизняної війни були учасниками партизанських рухів і підпільних організацій на Україні, та жителів села Кочержинці Уманського району, не були взяті до уваги, відповідно, не були враховані усі обставини, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов частково.

Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини шостої статті 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 зазначеного Закону за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» мінімальна заробітна плата у місячному розмірі станом на 1 січня складає 1218 гривень.

Отже в даному випадку ставка судового збору за подання апеляційної скарги повинна складати 80,38 грн (1218,00х0,06х110).

Відповідно до частини першої статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Так, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.05.2016 у даній справі апелянту відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення.

Відповідно до частини першої статті 88 КАС України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Оскільки апелянтом на час розгляду апеляційної скарги судовий збір не сплачений, колегія суддів вважає, що він підлягає розподілу шляхом стягнення з Черкаського обласного військового комісаріату.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Черкаського обласного військового комісаріату залишити без задоволення, постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 квітня 2016 року - без змін.

Стягнути з Черкаського обласного військового комісаріату (ідентифікаційний код 07735288, юридична адреса: 18008, м. Черкаси, вул. Хоменка, 19) до Державного бюджету України (р/р 31211206781007, отримувач УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва, банк отримувача ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 80 (вісімдесят) гривень 38 копійки.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 17.05.2016 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: Л.В. Губська

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Губська Л.В.

Федотов І.В.