Постанова № 57726841, 17.05.2016, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/822/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2016 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКасапа В.М. при секретаріГорбатюк І.С. за участі:представників сторінрозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Полонне Траузес Фекторі" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся з позовом до ТОВ "Полонне Траузес Фекторі" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 162022,26 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що всупереч вимогам статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закону), ТОВ самостійно не сплатило адміністративно-господарські санкції за 6 робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами. Просить стягнути адміністративно-господарські санкції та пеню на користь Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів в розмірі 162022,26 грн.

Представники позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримали, просили його задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення, вказавши, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатись пошуком інвалідів для їх працевлаштування на створених робочих місцях для працівників-інвалідів на підприємстві. Крім того вказує, що для забезпечення працевлаштування інвалідів на підприємстві, відповідачем кожного місяця надавалось оголошення в громадсько-політичній газеті Полонського району "Новий шлях" про запрошення на підприємство інвалідів для працевлаштування.

Вважає, що відповідачем вжито всіх можливих заходів щодо недопущення правопорушення, а тому підстави для притягнення до відповідальності відсутні. Відтак просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд вважає, що адміністративний позов слід задоволити, враховуючи наступне.

Згідно ст.18 Закону, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст. 19 Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ст.20 Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів має розраховуватися виходячи з середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік (тобто від загальної чисельності працюючих).

Суд встановив, що 23.02.2016 відповідач подав до Фонду соціального захисту інвалідів звіт форми №10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2015 рік, відповідно до якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу - 225 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, фактично працює - 3; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону - не зазначено; сума адміністративно-господарських санкцій - 0,00 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій, середньорічна заробітна плата штатного працівника : 26810,67 грн.

На підставі звіту позивач застосував до відповідача адміністративно-господарські санкції в сумі середньорічної заробітної плати штатного працівника за не створення 6 робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 160864,02 грн., а за порушення строків їх сплати за період з 15.04.2016 року до 27.04.2016 року нарахував пеню в розмірі 120% річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (12 днів прострочення платежу) яка становить 1158,24 грн.

З врахуванням наведеного, суд вважає, що відповідач зобов'язаний сплачувати адміністративно-господарські санкції за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 06.04.2016 року (справа № №804/9684/14).

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин позов заявлений обґрунтовано, підтверджений належними доказами, відповідає чинному законодавству, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 86, 158-163, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задоволити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Полонне Траузес Фекторі" Хмельницька область, Полонський район, м.Полонне, вул.Привокзальна 68А, (код ЄДРПОУ-34847670), на користь Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ-14149591) 162022,26 грн., адміністративно - господарських санкцій та пені.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 17 травня 2016 року

Суддя/підпис/В.М. Касап"Згідно з оригіналом" Суддя В.М. Касап