Постанова № 57725734, 12.04.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2016 року (10 год. 00 хв.)Справа № 808/3772/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Сацького Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за адміністративним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вамал»

до: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про: скасування податкового повідомлення-рішення від №0000472210 від 27.03.2013,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду звернулось із адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вамал» (далі - ТОВ «Вамал», позивач) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя), в якому позивач просить суд скасувати податкове податкового повідомлення-рішення від №0000472210 від 27.03.2013.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що обставини та висновки викладені в Акті перевірки, на підставі яких донараховані податкові зобов'язання, не відповідають дійсності та первинним документам, а прийняті податкові повідомлення-рішення суперечать чинному законодавству.

А саме, зазначає, що фіскальним органом неправомірно донараховано податок на прибуток у розмірі 224 821, 00 грн.. Вважає, що ним правомірно на підставі належним чином оформлених видаткових накладних, отримані товарно-матеріальні цінності, та в подальшому використав їх в господарській діяльності з отриманням прибутку.

Таким чином вважає безпідставними висновки Акта перевірки про порушення ТОВ «Вамал» вимог п.п. 14.1.27, п.п. 14.1, ст. 14, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9, п. 139.1, ст. 139 Податкового кодексу України, п.п. 5.2.1., п. 5.2., п. 5.3.9., п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на суму 187 082, 00 грн. та штрафні санкції на суму 37 739,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача прибув в судове засідання яким було надано до суду клопотання про розгляд справи без його участі та надав до суду заперечення на адміністративний позов.

Відповідач заперечує з тих підстав, що сформовані позивачем витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування по господарським операціям з ТОВ «БК «Паллада», ТОВ «Рангоут», ТОВ «Сортікс Буд», ТОВ «Мавікс», ТОВ «Бенгана», ТОВ «Альгіз СТ», ТОВ «Тех-АС», ТОВ «Савілот» які начебто підтверджуються податковими накладними та іншими первинними документами не можуть мати силу первинних документів з огляду на той факт, що вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя по справі №333/1775/13-к господарські операції з ТОВ «БК «Паллада», ТОВ «Рангоут», ТОВ «Сортікс Буд», ТОВ «Мавікс», ТОВ «Бенгана», ТОВ «Альгіз СТ», ТОВ «Тех-АС», ТОВ «Савілот» визнано фіктивними з моменту їх реєстрації.

У зв'язку з чим вказує на те, що позивачем неправомірно віднесені до складу витрат сум, що враховуються для визначення об'єкту оподаткування з податку на прибуток підприємств по операціям з вищевказаними контрагентами.

Таким чином вважає, що прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000472210 від 27.03.2013 є таким що прийняте відносно ТОВ «Вамал» правомірно та відповідно до вимог чинного законодавства України. Просить відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Згідно ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 41 КАС України суд під час розгляду адміністративної справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином суд вирішив не відкладати розгляд справи та приймати рішення на підставі наявних у ній доказів.

Вивчивши наявні матеріали та фактичні обставини справи, перевіривши їх наявними у справі доказами, суд з'ясував наступне.

На підставі направлення від 25.02.2013 за №188, згідно із пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.11, п.78.1 ст.78, Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями), та відповідно до наказу ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області від 25.02.2013 №210 та на підставі постанови старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у Запорізькій області капітана податкової міліції Ткаченка С.П. від 26.12.2012, проведено документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Вамал» (код за ЄДРПОУ 35421168) з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджетів податку на прибуток підприємства по взаємовідносинам з ТОВ «БК «Паллада», ТОВ «Рангоут», ТОВ «Сортікс Буд», ТОВ «Мавікс», ТОВ «Бенгана», ТОВ «Альгіз СТ», ТОВ «Тех-АС», ТОВ «Савілот».

За результатами перевірки складено акт №34/22-10/31425609 від 11.03.2013, в якому податковим органом зафіксовано допущені ТОВ «Вамал» порушення: підпункту 5.2.1, п.5.2, підпункту 5.3.9 п.5.3 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138. ст.138, п.п.138.1.1, п.138.2 ст.138, п.п. 138.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту перевірки, 27.03.2013 ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, прийнято податкове повідомлення-рішення №0000472210, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток за основним платежем 187 082, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 37 739, 00 грн..

Так вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25.06.2012 по справі №1-511/2011, гр. ОСОБА_2 визнано винною у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.205 КК України, а саме: за ознаками фіктивного підприємництва, тобто придбанні суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності.

Відповідно до даного вироку: гр. ОСОБА_2 реалізуючи свій злочинний намір в травні 2010р. придбала у невстановленої особи суб'єкт господарської діяльності ТОВ «Сортикс-Буд», з метою здійснення господарської діяльності яка полягає в наданні послуг з надання первинних документів підприємствам контрагентам без фактичного надання товарів (робіт, послуг).

Перевіркою встановлено формування позивачем витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування по господарським операціям з вище переліченим контрагентами, по яких встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій.

29.04.2014 вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя по справі №333/1775/13-к (Провадження №1-кп/333/1/14) визнано винними у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.27, ч.2 ст.205 КК України, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які створили ряд фіктивних підприємств, зокрема, ТОВ «БК Паллада» та ТОВ «Рангоут». Вказаний вирок суду набрав законної сили 30.05.2014.

З вироку Комунарського районного суду м. Запоріжжя по справі №333/1775/13-к від 29 квітня 2014 року, встановлено, що у жовтні 2010 року, ОСОБА_2, знаходячись у дружніх відносинах з ОСОБА_4, маючи умисел на придбання юридичної особи з метою прикриття незаконної діяльності, діючи повторно, запропонувала останньому за винагороду провести ряд реєстраційних дій по придбанню суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ «БК Паллада», на що останній, будучи необізнаним про умисел ОСОБА_2, погодився. Так, ОСОБА_4, діючи за вказівкою ОСОБА_2, підписав протоколи учасників ТОВ «БК Паллада» №3 від 22.10.2010, №4 від 05.11.2010 та статут вказаного підприємства, який було зареєстровано відділом реєстрації та єдиного реєстру виконавчого комітету Запорізької міської ради під № 11031020000023850 за адресою: АДРЕСА_1. Після реєстрації ТОВ «БК Паллада», ОСОБА_4, виконуючи вказівки ОСОБА_2, відкрив рахунки НОМЕР_1 в АТ «Мета банк», НОМЕР_2 в філії ПАТ «Промінвестбанк» м. Запоріжжя та НОМЕР_3 в АТ «УкрСиббанк», які ОСОБА_2, у подальшому, використовувала для здійснення незаконної фіктивної діяльності. Після цього, ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії, отримала у своє розпорядження печатку та статутні документи ТОВ «БК «Паллада», які використовувала для незаконного формування податкового кредиту підприємствам контрагентам.

Також, у грудні 2010 року ОСОБА_2, діючи повторно, за попередньої змовою з ОСОБА_3, маючи умисел на створення юридичної особи з метою прикриття незаконної діяльності, знаходячись у дружніх відносинах із ОСОБА_5, запропонувала останній за винагороду зареєструвати суб'єкт підприємницької діяльності ТОВ «Рангоут», на що остання, будучи необізнаною про умисел ОСОБА_2, погодилась. 23.12.2010, ОСОБА_5, діючи за вказівкою ОСОБА_2, знаходячись у кабінеті приватного нотаріусу Запорізького міського округу ОСОБА_6., підписала статут ТОВ «Рангоут», який цього ж дня зареєстровано відділом реєстрації та єдиного реєстру виконавчого комітету Запорізької міської ради під № 11031020000028445. Відповідно до статутних документів ТОВ «Рангоут» було зареєстровано. Після реєстрації ТОВ «Рангоут» ОСОБА_5, виконуючи вказівки ОСОБА_2, відкрила рахунок № НОМЕР_4 в АТ «УкрСиббанк», який ОСОБА_2 та ОСОБА_3 використовували для здійснення незаконної фіктивної діяльності. Остання у ТОВ «Рангоут» офіційно працювала на посаді бухгалтера та в її обов'язки входило формування податкової та бухгалтерської документації. Після цього, ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3, отримала у розпорядження печатку та статутні документи ТОВ «Рангоут», та у подальшому використовували їх для незаконного формування податкового кредиту підприємствам контрагентам.

З матеріалів справи встановлено, що Комунарський районний суд м. Запоріжжя у вищевказаному вироку, серед іншого, дійшов висновку, що показання свідків є доказами, що саме ОСОБА_2 фактично керувала господарською діяльністю ТОВ «Рангоут», ТОВ «Вінкана сервіс», ТОВ «БК Паллада» та ТОВ «Палладіум люкс».

Також, Комунарський районний суд м. Запоріжжя вказав на те, що відповідно до змісту обвинувального акту ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3, використовували печатку та статутні документи ТОВ «БК Паллада» для незаконного формування податкового кредиту підприємствам контрагентам, серед інших, ТОВ «Вамал» (іпн 354211608308) на суму 26179,02 грн. Крім того, ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3, використовували печатку та статутні документи ТОВ «Рангоут» для незаконного формування податкового кредиту підприємствам контрагентам: ТОВ «Вамал» (іпн 354211608308) на суму 1845,95 грн.

ДПІ в Шевченківському районі м. Запоріжжя зазначає, що вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя по справі №333/1775/13-к господарські операції з ТОВ «Сортікс-буд», ТОВ «БК «Паллада», ТОВ «Рангоут», ТОВ «Мавікс», ТОВ «Альгіз СТ» визнано фіктивними з моменту їх реєстрації, у зв'язку з чим позивачем не правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми коштів по операціях з вищевказаними контрагентами.

Як вбачається з тексту вироку, посадових осіб визнано винним у вчиненні злочину за ч.2 ст. 205 КК України але провадження у справі закрито в зв'язку з закінченням строку давності.

Відповідно до ч.2 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок і призначає покарання, звільняє від покарання чи від його відбування у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, або застосовує інші заходи, передбачені законом України про кримінальну відповідальність.

Суд звертає увагу, що звільнення від кримінальної відповідальності не свідчить про виправдання особи, про визнання її невинною у вчиненому злочині. Кримінальний кодекс України виходить із встановлення факту вчинення особою кримінально-карного діяння, а тому передбачені розділом 9 особливої частини Кримінального кодексу України підстави звільнення від кримінальної відповідальності визнаються нереабілітуючими.

Відповідно до п 86.9. ст.86 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Отже, звільнення від кримінальної відповідальності не свідчить про виправдання особи, оскільки кримінальну справу закрито за нереабілітуючими обставинами.

Разом з тим, розглядаючи справу по суті та вирішуючи правомірність визначеного податковою інспекцією ТОВ «Вамал» грошового зобов'язання з податку на прибуток, суд з метою з'ясування обставин реальності вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, вважає за необхідне ретельно перевірити доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарських операцій, викладені в акті перевірки або встановити наявність чи відсутність інших доказів.

У відповідності до вимог п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон України №996-XIV) передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку необхідно брати до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 1 Закону України №996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

На підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ «Вінкана Сервіс», ТОВ «Рангоут», «БК «Паллада», ТОВ «Сортікс Буд», позивачем було надано до суду податкові та видаткові накладні, виписані його контрагентами.

У відповідності до п. 5 Наказу ДПА України №969 від 21.12.2010 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за №1401/18696, так і п. 1 Наказу Міністерства фінансів України №1379 від 01 листопада 2011 року «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11. 2011 за №1333/20071 визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою.

Так, судом встановлено, що відповідно до вироку Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25.06.2012 по справі №1-511/20011, який набрав законної сили 11.07.2012, ОСОБА_2 - особу, якою були підписані податкові накладні від імені ТОВ «Сортікс Буд», визнано винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, - здійсненні фіктивного підприємництва.

Матеріалами інших кримінальних проваджень, також встановлено, що від імені ТОВ «Вінкана Сервіс», ТОВ «Рангоут», «БК «Паллада», ТОВ «Сортікс Буд» документи у тому числі податкові накладні заповнювались іншими, ніж платники, особами.

Слід врахувати те, що як до перевірки, так і в ході судового розгляду до матеріалів справи позивачем не було надано ані договори, укладені з ТОВ «Вінкана Сервіс», ТОВ «БК «Паллада», ТОВ «Сортікс-Буд», ТОВ «Рангоут», ані товарно-транспортні накладні.

Разом з тим, в якості доказу зберігання товару надані договори оренди приміщень, проте, доказів переміщення товару на адресу орендованих приміщень, а, отже, і доказів зберігання отриманого товару, позивачем не надано.

Отже, з огляду на викладені обставини справи, судом встановлено, що надані до матеріалів справи податкові та видаткові накладні не містять повного змісту господарської операції, тому за відсутності інших документів, зокрема, письмово укладених договорів, документів, які свідчать про транспортування товару, не є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №8 від 24 травня 1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704.

Слід відзначити, що відповідно до положень п. 44.3 ст. 44 ПК України, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разу її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно до вимог п. 44.4 ст. 44 ПК України якщо документи визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених п. 44.3 цієї статті.

У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу (п. 44.5 ст. 44 ПК України).

Відповідно до п. 6.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 травня 1995 року №88 визначається, що у разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітів, керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення. Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду. Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, установи. Копія акта надсилається органу, в сфері управління якого перебуває підприємство, установа, а також державній податковій інспекції - підприємствами та місцевому фінансовому органу - установами в 10-денний строк.

Отже, проаналізувавши вищевикладені обставини справи та оцінивши докази надані сторонами по справі у їх сукупності, суд зазначає, що матеріалами справи не підтверджено реальне здійснення господарських операцій за договорами, укладеними між позивачем та контрагентами, оскільки позивачем не надано суду доказів наявності необхідних умов для здійснення господарської діяльності, купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей, доказів перевезення.

Крім того відповідно до постанови ВСУ від 22.09.2015 по справі за позовом ТОВ «Фоззі Фуд», суд зобов'язав суди застосовувати правову позицію ВСУ викладену в постанові від 05.03.2015 №21-421а11, згідно якого податкові накладні які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатись належно оформленими та підписані повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Таку позицію ВСУ виклав і в постановах від 02.12.2015 та від 26.01.2016.

Відповідно до приписів п.1 ст.244-2 КАС України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Відповідно до положень ст. 72 КАС України, обставини встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже суд оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі обставини, суд вважає, що в задоволені позовних вимог слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Вамал» - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Сацький