Постанова № 57725719, 12.05.2016, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2016 р. Справа №809/365/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Черепія П.М.

при секретарі судового засідання Хоми О.В.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача - УДАІ в Івано-Франківській області: Бурчаковської Т.П.,

представника відповідача - УМВС в Івано-Франківській області: не прибув,

представника відповідача - ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області, Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, Управління Державної автомобільної інспекції в Івано-Франківській області

про зобов'язання до вчинення дій та стягнення коштів за затримку розрахунку, -

ВСТАНОВИВ:

11.04.2016 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області, Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, Управління Державної автомобільної інспекції в Івано-Франківській області (надалі - відповідачі) про зобов'язання до вчинення дій та стягнення коштів за затримку розрахунку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивача звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України згідно наказу УМВС України в Івано-Франківській області №590 о/с від 05.11.2015, у зв'язку з чим йому нараховано вихідну допомогу в розмірі 49376,25 грн. Оскільки, в порушення вимог Кодексу законів про працю України, суму вихідної допомоги виплачено не було, позивач просить зобов'язати виплатити вищевказану суму та середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав з підстав викладених в адміністративному позові. Просив позов задовольнити повністю.

Представник УДАІ в Івано-Франківській області в судовому засіданні проти позову заперечила, з підстав, викладених у письмовому запереченні та пояснила суду, що спірні правовідносини регулюються нормами спеціального законодавства, зокрема Законом України «Про міліцію» та не підпадають під дію трудового законодавства. Тому, у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні просила відмовити.

Представник ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області в судове засідання не з'явився. На адресу суду подав письмове заперечення, яким у задоволенні позовних вимог до ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області просив відмовити, оскільки позивач перебував у трудових відносинах з УДАІ в Івано-Франківській області. Розгляд справи просив проводити без його участі.

Представник УМВС в Івано-Франківській області в судове засідання не прибув, хоча був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулось на адресу суду, що свідчить про належність повідомлення відповідача, оскільки направлялось на адресу зазначену в ЄДРПОУ.

З урахуванням наведеного, суд приходить висновку, що відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи суду не подав.

Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи вищевикладене, а також наявність у матеріалах справи достатніх доказів, необхідних для вирішення справи по суті, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності представника УМВС в Івано-Франківській області.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення позивача та представника УДАІ в Івано-Франківській області, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проходив службу в органах внутрішніх справ з 15.12.1993 року, що підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_1 (а.с. 10).

Наказом УМВС України в Івано-Франківській області по особовому складу №590о/с від 05.11.2015 позивача - старшого лейтенанта міліції, з 06 листопада 2015 року, звільнено з органів внутрішніх справ з посади інспектора з організації дорожнього руху відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування Надвірнянського району підпорядкованого управлінню державної автомобільної інспекції Управління МВС в Івано-Франківській області у запас Збройних Сил згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ за пунктом 64 "б" (через хворобу) (а.с. 6).

Згідно довідки Управління Державної автомобільної інспекції в Івано-Франківській області №16/97 від 06.05.2016, позивачу нараховано вихідну допомогу в сумі 49 376,25 грн., з яких утримано військовий збір 1,5% від нарахованої суми вихідної допомоги, спрямовано до державного бюджету - 740,64 грн. та виплачено через картку ПАТ КБ "Приватбанк" 48 635,61 грн. (а.с. 24, 37).

Порядок нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби регламентовано Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Так, відповідно до частини 1 статті 9 даного Закону (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин), особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Частиною 1 статті 116 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП) передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно частини 1 статті 117 КЗпП, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, враховуючи вищевказані норми, відповідач був зобов'язаний в день звільнення виплатити позивачу всі суми, що належали йому до виплати при звільненні. Отже, у зв'язку з невиконанням цього зобов'язання, відповідач повинен виплатити позивачу його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно з довідкою Управління Державної автомобільної інспекції в Івано-Франківській області від 19.04.2016 за №16/78 середньомісячне грошове забезпечення позивача складало 3 950,20 грн., середньоденне грошове забезпечення - 183,73 грн. (а.с.23).

Таким чином, середній заробіток позивача за весь період затримки повного розрахунку зі вказаним звільненим працівником складає 20 210,30 грн., виходячи з такого розрахунку: 110 робочих днів затримки виплати (період з 07.11.2015 по 13.04.2016 включно) помножити на 183,73 грн. (розмір середньоденного грошового забезпечення).

Згідно частини 5 статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в редакції закону на день звільнення позивача зі служби, особам офіцерського складу органів внутрішніх справ виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.

При розгляді справи судом встановлено, що позивачу не були виплачені належні йому від відповідача кошти в день звільнення. Тому, на підставі статті 117 КЗпП слід стягнути на користь позивача середній заробіток за весь період затримки розрахунку, оскільки відповідачем не доведено відсутності в цьому його вини. Також, слід зазначити, що відсутність коштів у відповідача на час звільнення не звільняє його від відповідальності. Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 27.04.2016 по справі №6-113цс16.

Частиною 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Тому, суд дійшов висновку, що позов в цій частині підлягає задоволенню та слід стягнути з Управління Державної автомобільної інспекції в Івано-Франківській області на користь позивача 20 210,30 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Переконання представника УДАІ в Івано-Франківській області про те, що спірні правовідносини не підпадають під дію трудового законодавства, суд до уваги не бере, оскільки Закон України «Про міліцію» визначає діяльність міліції в цілому, а суспільні гарантії захисту прав службовців, в тому числі оплата такої служби є трудовими правовідносинами та регулюються нормами трудового законодавства.

Крім того, суд звертає увагу на те, що кошти, які підлягають сплаті працівнику роботодавцем за затримку проведення повного розрахунку при звільненні з роботи, в розумінні статті 1 протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є майном, а саме "законними сподіваннями" ("правомірними очікуваннями") особи. При цьому, з огляду на зміст рішень Європейського суду з прав людини у справах "Вілхо Ескелайнен та інші проти Фінляндії" від 19.04.2007 року, заява № 63235/00, "Мітін проти України" від 11.02.2008 року, заява № 38724/02, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод підлягає застосування до відносин проходження публічної служби в частині гарантій захисту прав службовців, що пов'язані з трудовими правовідносинами. Отже, якщо прив'язати факт сплати власником або уповноваженим органом коштів, передбачених ст. 117 КЗпП, до факту проведення ним фактичного розрахунку, враховуючи, що такий розрахунок може й не відбутися, то позбавлення права працівника до проведення такого остаточного розрахунку вимагати в судовому порядку стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки фактичного розрахунку, буде порушенням гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права особи на "справедливий суд", а також права особи на "мирне володіння майном", передбачене статтею 1 протоколу 1 цієї Конвенції.

З огляду на вказане суд не бере до уваги вищевказані доводи відповідача щодо тлумачення норми статті 117 КЗпП при її застосуванні в спірних правовідносинах.

Також, судом встановлено, що вихідна допомога в розмірі 49 376,25 грн. була виплачена ОСОБА_1, Управлінням ДАІ в Івано-Франківській області 14.04.2016 року, а тому у задоволенні позовної вимоги щодо зобов'язання виплатити вказану суму слід відмовити.

Оскільки, позивач перебував у трудових відносинах з Управлінням Державної автомобільної інспекції в Івано-Франківській області та звільнений Наказом УМВС України в Івано-Франківській області по особовому складу №590о/с від 05.11.2015 з посади інспектора з організації дорожнього руху відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування Надвірнянського району підпорядкованого управлінню державної автомобільної інспекції Управління МВС в Івано-Франківській області, то вимоги, спрямовані до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області, Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області не містять предмету оскарження, а тому у задоволенні позову у цій частині слід відмовити.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, та стягнути з Управління Державної автомобільної інспекції в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнення за період з 07.11.2015 року по 13.04.2016 року в розмірі 20 210,30 грн. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління Державної автомобільної інспекції в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 08807340) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнення за період з 07.11.2015 року по 13.04.2016 року в розмірі 20 210,30 грн. (двадцять тисяч двісті десять гривень тридцять копійок)

В решті позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Черепій П.М.

Постанова складена в повному обсязі 17.05.2016 року.