Постанова № 57725717, 25.04.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2016 року Справа № 808/913/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Нечипуренка О.М., при секретарі Резніченко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до: Бердянської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2 (довіреність № 402 від 10.03.2016)

від відповідача - Карленко Н.Т. (довіреність № 136/К/08-22-10 від 06.01.2016)

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Бердянської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 25.01.2016 № 0004661702, яким визначено загальний розмір штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 142125,00 грн. згідно зі ст.. 1 Указу Президента "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 року №436/95 (зі змінами та доповненнями) та №0004651702, яким визначено загальний розмір штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1,00 грн. згідно зі ст.. 17 до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (зі змінами та доповненнями).

Ухвалою суду від 18.03.2016 відкрито провадження у адміністративній справі №808/913/16, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду в засіданні 12.04.2016. Ухвалою від 12.04.2016 провадження у справі зупинено на підставі п.4 ч.2 ст.156 КАС України, для надання додаткових доказів до 25.04.2016.

Представник позивача підтримав позовні вимоги і просив задовольнити їх у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечив, зазначив, що перевірку підприємства позивача проведено у відповідності та на виконання приписів чинного законодавства України. Висновки, зроблені перевіряючими відповідають фактичним обставинам та підтверджені документально. А, відтак, спірні податкові повідомлення-рішення прийняті обґрунтовано і підстави для їх скасування відсутні.

Зважаючи на викладене, відповідач просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ст.160 КАС України, 25.04.2016 сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

На виконання ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу "Камертон".

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України".

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку та їх скасування є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним (його скасування) є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, Бердянською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області в період з 21.08.2015р. по 11.09.2015р. проведено документальну планову виїзну перевірку діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2014р. та додержання вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за період з 01.01.2011р. по 31.12.2014р.

За результатами перевірки складено акт документальної планової виїзної перевірки від 18.09.2015р. №74/1720/НОМЕР_2, на підставі даного акту прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0004661702 та №0004651702 від 25.01.2016р.

В ході перевірки встановлено порушення: п.2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні №637 від 15.12.2004 року, та ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995р.

Зазначені порушення виникли внаслідок наступного:

У перевіряємому періоді ФОП ОСОБА_1 здійснював роздрібну торгівлю в неспеціалізованих магазинах алкогольними напоями та тютюновими виробами за готівку із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та надання майна в оренду за готівку перебуваючи на загальній системі оподаткування.

Зважаючи на виявлені порушення Бердянською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області винесено податкові повідомлення-рішення від 25.01.2016:

- № 0004661702, яким визначено загальний розмір штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 142125,00 грн. згідно зі ст.. 1 Указу Президента "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 року №436/95 (зі змінами та доповненнями) та

- №0004651702, яким визначено загальний розмір штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1,00 грн. згідно зі ст.. 17 до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (зі змінами та доповненнями).

Не погоджуючись з винесеними повідомленнями-рішеннями Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

ФОП ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

За приписами п.177.1, 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

ФОП ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність за адресою: АДРЕСА_1 а саме: надавав ТОВ "Азов - Фарма" (23856057) частину нежитлового приміщення в оренду у період з 15.09.2014 по 30.12.2014 та ФОП ОСОБА_4 (НОМЕР_3) у період з 01.11.2014 по 01.12.2014.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Тобто оренда - це надання права користування об'єктом власності (майном).

Відповідно до статті 762 Господарського України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір, якої встановлюється договором найму.

ТОВ "Азов - Фарма" за надання в оренду приміщення виплатило готівкою ФОП ОСОБА_1 26425,00 грн. згідно договору оренди та прибуткового касового ордеру №1 від 29.09.2014 р. на суму 2500,00 грн., прибуткового касового ордеру №2 від 23.10.2014 р. на суму 5000,00 грн., прибуткового касового ордеру №3 від 11.11.2014 р. на суму 5000,00 грн, прибуткового касового ордеру №4 від 03.12.2014 на суму 4772,000 грн, прибуткового касового ордеру №5 від 10.12.2014 р. на суму 5020,00 грн., прибуткового касового ордеру № 7 від 30.12.2014 на суму 4133,00 грн.

ФОП ОСОБА_4.(НОМЕР_3) за надання в оренду частину нежитлового приміщення виплатило готівкою ФОП ОСОБА_1 2000,00 грн. згідно договору оренди та прибуткового касового ордеру №1 від 03.11.2014 р. на суму 1000,00 грн і прибуткового касового ордеру № 2 від 01.12.2014 р на суму 1000,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, вказані суми занесені до Книги доходів та витрат Позивача.

Відповідно до пункту 177.10. статті 177 Податкового кодексу України, фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді. Фізичні особи - підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до абзацу 3, 17 статті 2 Закону України 265/95-ВР від 06.07.1995р. "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері громадського харчування та послуг" (у чинній редакції від 23.07.2015 року) (далі - Закон 265) - розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Сама суть діяльності з надання в оренду приміщень свідчить про неможливість одномоментного надання приміщення в оренду та отримання орендної плати.

Згідно статті 9 Закону 265 (у чинній редакції від 23.07.2015 року) реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Порядок проведення розрахунків викладено в абзаці 1 статті 3 Закону 265 (у чинній редакції від 23.07.2015 року), а саме: суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Зазначення норма передбачає використання реєстратора розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Разом з тим, згідно статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором

Відповідно статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору надання послуги є послуга, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а за договором (найми) оренди предметом є річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) - майнові права.

Отже, основна відмінність найму (оренди) від послуг полягає у предметі договору. Предметом договору найму (оренди) є неспоживна річ, а предметом договору надання послуг - споживна послуга, якою вже не можна буде скористатися після її надання.

Такої думки дотримується Вищий адміністративний суд України по справі № К-20747/07 від 25.10.2010.р.

Таким чином, з огляду на викладене, слідує, що орендарі приміщень (ТОВ "Азов - Фарма" (23856057) та ФОП ОСОБА_4) не є покупцями послуг, а дія Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не розповсюджується на правовідносини, пов'язані з орендою та розрахунками за оренду.

Надання в оренду нежитлового приміщення ФОП Уманскьим є одним з основних засобів одержання прибутку.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України N 92 від 27.04.2000 "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Аналізуючи наведені правові норми та враховуючи фактичні обставини справи надання приміщень в оренду не є послугою підприємства торгівлі та громадського харчування, а тому, відповідно до п. 1 статті 9 Закону 265, відсутні підстави для застосування реєстраторів розрахункових операцій. Тому відсутнє порушення п. 1 статті 3 Закону 265.

Така ж думка висловлена Вищим адміністративним судом України по справі К-35623/06 від 16.09.2009.

Податкові повідомлення-рішення, складені Бердянською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області свідчать про безпідставне нарахування штрафних санкцій ФОП ОСОБА_1 оскільки приміщення є власністю позивача, позивач надає в оренду власне майно, а тому на підставі п. 1 статті 9 Закону 265 мав право не застосовувати РРО.

Згідно з п. 5 статті 3 Закону 265 (у чинній редакції від 23.07.2015 року), суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі(із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі,громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Пунктом 2.6 Постанови Правління НБУ "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" від 15.12.2004р. №637(далі - Положення № 637), передбачено, що вся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Відповідно до Положення № 637 касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форми касових ордерів, що використовуються спеціалізованими підприємствами та установами Національного банку України, які не мають оборотної каси, установлюються відповідним нормативно-правовим актом Національного банку України.

Згідно із п. 3.1 зазначеного Положення №637 касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, тощо, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів, а п. 3.2 Положення передбачено, що касові операції, які проводяться відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оформляються згідно з вимогами цього Закону.

Згідно із п. 3.4 зазначеного Положення, видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.

Саме при фактичному надходженні готівки, отриманої від надання в оренду нежитлового приміщення Позивачем і внесено запис до Книги доходів та витрат на підставі прибуткових касових ордерів, а саме:

за договором оренди з ТОВ "Азов -Фарма" прибутковий касовий ордер №1 від 29.09.2014 р.на суму 2500,00 грн, прибутковий касовий ордер №2 від 23.10.2014 р. на суму 5000,00 грн, прибутковий касовий ордер №3 від 11.11.2014 р. на суму 5000,00 грн, прибутковий касовий ордер №4 від 03.12.2014 на суму 4772,000 грн., прибутковий касовий ордер №5 від 10.12.2014 р. на суму 5020,00 грн., прибутковий касовий ордер № 7 від 30.12.2014 на суму 4133,00 грн.;

за договором оренди з ФОП ОСОБА_4 прибутковий касовий ордер №1 від 03.11.2014 р. на суму 1000,00 грн та прибутковий касовий ордер № 2 від 01.12.2014 р на суму 1000,00 грн.

Відтак, Позивачем не було допущено порушень п. 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та задовольняє їх у повному обсязі.

Як зазначено у частині першій статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Бердянської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області від 25.01.2016 № 0004661702 та № 0004651702.

Судовий збір у розмірі 1421,26 грн. (одна тисяча чотириста двадцять одна гривня 26 коп.) присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ІНН НОМЕР_2) за рахунок бюджетних асигнувань Бердянської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

Суддя О.М. Нечипуренко