Постанова № 57725486, 16.05.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2016 р. Справа № 805/939/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОВ'ЯНСЬКА ІНДУСТРІАЛЬНА СПІЛКА «СОДА» до Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

05 квітня 2016 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, мотивуючи вимоги тим, що відповідач неправомірно прийняв податкове повідомлення-рішення без врахування положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.11.2015 року №0014951501.

Представник позивача до судового засідання не з’явився, через службу діловодства суду надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача до суду з’явився, через відділ діловодства та документообігу суду надав заперечення в якому зазначив, що відповідно до вимог п.126. ст.126 Податкового кодексу України у разі несвоєчасної сплати узгодженого грошового зобов’язання, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу. Отже, з огляду на те, що позивачем несвоєчасно сплачені узгоджені зобов’язання, відповідачем правомірно винесено податкове повідомлення-рішення. Просив справу розглянути в порядку письмового провадження та відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

За таких обставин суд визнав за можливе розглянути справу на підставі наявних в матеріалах справи доказів в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СЛОВ'ЯНСЬКА ІНДУСТРІАЛЬНА СПІЛКА «СОДА» (код ЄДРПОУ 31054873, 84112, Донецька обл., місто Слов'янськ, вул. Чубаря, будинок 91) зареєстровано в якості юридичної особи 08.08.2000 року.

Судом встановлено, що 21 жовтня 2015 року за результатами перевірки дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість Слов’янською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області складено акт №1193/15-01/31054873.

З висновків вбачається порушення позивачем п.57.1. ст.57 Податкового кодексу України, а саме затримка сплати позивачем узгодженого податкового зобов’язання по податковим деклараціям з податку на додану вартість: №9043546731 від 29.07.2014 року; №9048482880 від 20.08.2014 року, №9053987977 від 19.09.2014 року; №9059800717 від 17.10.2014 року; №9067628883 від 20.11.2014 року; №9073663009 від 19.12.2014 року; №9078336752 від 19.01.2015 року; №9019167985 від 20.02.2015 року; №9044709726 від 20.03.2015 року; №9071505306 від 17.04.2015 року; №9099946344 від 19.05.2015 року; №9127981991 від 19.06.2015 року; №9151878742 від 18.07.2015 року; №9174394837 від 19.08.2015 року; по уточнюючим розрахункам з ПДВ, №9193908683 від 18.09.2015 року; а саме №0131115411 від 23.06.2015 року; №9131114735 від 23.06.2015 року; №9199631130 від 29.09.2015 року.

12 листопада 2015 року на підставі вказаного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0014951501, яким зобов’язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 108474,40 грн.

02 березня 2026 року Державною фіскальною службою України прийнято рішення №4583/6/99-99-10-01-02-25, яким скаргу позивача щодо скасування податкового повідомлення-рішення залишено без задоволення, а рішення – без змін.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України передбачено, що сума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом встановлено, що ТОВ «СЛОВ'ЯНСЬКА ІНДУСТРІАЛЬНА СПІЛКА «СОДА» до контролюючого органу подані податкові декларації з податку на додану вартість, а саме:

29.07.2014 року подано декларацію за червень 2014 року із визначеною сумою податкового зобов’язання у розмірі 1448 грн., 26 серпня 2014 року сплачено податку на додану вартість у сумі 1448 грн.;

20.08.2014 року - за липень 2014 року із визначеною сумою податкового зобов’язання у розмірі 3557 грн., 29 серпня 2014 року сплачено податку на додану вартість у сумі 3557 грн.;

19.09.2014 року - за серпень 2014 року із визначеною сумою податкового зобов’язання у розмірі 8815 грн., 30 вересня 2014 року сплачено податку на додану вартість у сумі 8815 грн.;

17.10.2014 року - за вересень 2014 року із визначеною сумою податкового зобов’язання у розмірі 30350 грн., 20.11.2014 року - за жовтень 2014 року із визначеною сумою податкового зобов’язання у розмірі 20178 грн., 20.11.2014 року - за листопад 2014 року із визначеною сумою податкового зобов’язання у розмірі 81415 грн., 19.01.2015 року - за грудень 2014 року із визначеною сумою податкового зобов’язання у розмірі 28614 грн., 20.02.2015 року - за січень 2015 року із визначеною сумою податкового зобов’язання у розмірі 7671 грн., 20.03.2015 року - за лютий 2015 року із визначеною сумою податкового зобов’язання у розмірі 79053 грн., 17.04.2015 року - за березень 2015 року із визначеною сумою податкового зобов’язання у розмірі 43973 грн., 19.05.2015 року - за квітень 2015 року із визначеною сумою податкового зобов’язання у розмірі 40133 грн., 19.06.2015 року - за травень 2015 року із визначеною сумою податкового зобов’язання у розмірі 84975 грн., 18.07.2015 року - за червень 2015 року із визначеною сумою податкового зобов’язання у розмірі 39121 грн., 19.08.2015 року - за липень 2015 року із визначеною сумою податкового зобов’язання у розмірі 72399 грн.,

23.06.20145 року подано уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку із виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2015 року із визначеною різницею, що підлягає сплаті у розмірі 8 грн.,

23.06.20145 року уточнюючий розрахунок - за квітень 2015 року із визначеною різницею, що підлягає сплаті у розмірі 662 грн., 01 жовтня 2015 року сплачено податку на додану вартість за 2014 – 2015 роки у сумі 719703,22грн.

Факт несвоєчасної сплати податку на додану вартість за період з червня 2014 року по липень 2015 року не є спірною обставиною між сторонами, внаслідок чого не підлягає доказуванню відповідно до частини 3 статті 72 КАС України.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочате проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей. Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VII. Абзацом 2 статті 1 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Суд зазначає, що вищенаведеним Законом № 1669 не врегульоване взагалі звільнення платників податків від відповідальності за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань безпосередньо з податку на додану вартість, а отже норми даного Закону не застосовуються у спірних правовідносинах та посилання позивача на проведення антитерористичної операції у м. Слов’янську є безпідставним.

Крім того, слід зазначити, що за приписами п.102.6 ст.102 Податкового кодексу України штрафні санкції, визначені цим Кодексом, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків: перебував за межами України; перебував у плаванні на морських суднах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден; перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду; мав обмежену свободу пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально; був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законом.

Однак, судом встановлено, що позивач до контролюючого органу із заявою про перенесення граничних строків подання податкових декларацій з податку на додану вартість не звертався, при цьому зазначені податкові декларацій подані в строк передбачений Податковим кодексом України (за виключенням декларації за червень 2014 року, яка подана 21.07.2014 року).

Таким чином, викладені обставини не є достатнім обґрунтуванням щодо звільнення від відповідальності за порушення строків сплати податкового зобов’язання з податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність спірного податкового повідомлення-рішення від 12.11.2015 року №0014951501, а тому відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 160, 162,163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОВ'ЯНСЬКА ІНДУСТРІАЛЬНА СПІЛКА «СОДА» до Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови особами, які беруть участь у справі, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кошкош О.О.