Постанова № 57725386, 25.01.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2016 р. Справа № 804/16463/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБарановського Р. А. при секретаріКанівець К.В. за участю: представників позивача представника відповідача Усова О.М., Чорного В.В. Бузонової К.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватне підприємство "Антал" до Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнаня протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Антал» звернулось до суду з адміністративним позовом до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області з вимогами: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0001682201, №0001692201 від 07.12.2015 року винесені Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки Акту перевірки про результати планової виїзної перевірки Приватного підприємства «Антал» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 року валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 року необґрунтовані та недоведені, є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а податкові повідомлення-рішення якими Приватному підприємству «Антал» збільшено суму грошового зобов'язання в тому числі з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, з податку на прибуток приватних підприємств та застосовано штрафні санкції є незаконними та суперечать положенням чинного законодавства.

У судове засідання з'явились представники позивача, надали пояснення аналогічні доводам викладеним у позовній заяві та просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, про що надав письмові заперечення та в обґрунтування своєї позиції по справі зазначив, що Приватним підприємством «Антал» порушено пп. п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, п.198.1, п.198.2., п.198.6 ст198 ПК України, в результаті чого, йому було донараховано податковим органом, в періоді, що перевірявся податок на прибуток за 2013 рік на суму 538496 грн., та податок на додану вартість, на загальну суму 566838 грн., у тому числі за лютий 2013 року у сумі 204485 грн., за березень 2013 року у сумі 113658 грн., за травень 2013 року у сумі 140950 грн., за червень 2013 року у сумі 107745 грн. Вищенаведені порушення призвели до завищення від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом, що призвело до заниження податкових зобов'язань щодо сплати ПДВ та податку на прибуток до бюджету.

Зазначені порушення зафіксовано податковим органом у акті про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 року валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 року №1178/04-16-22/25017898 від 20.11.2015 р. На підставі зазначеного акту Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області було винесено податкові повідомлення - рішення №0001682201, №0001692201 від 07.12.2015 року, які повністю відповідають вимогам чинного законодавства та визначеній законом компетенції. Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області додержані всі вимоги правових норм, які регулюють порядок їх прийняття, рішення узгоджуються з вимогами чинного законодавства і прийняті відповідно до обставин, що склалися, отже, підстави для визнання їх незаконними та скасувати відсутні.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним даний позов задовольнити повністю з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу від 13.10.2015 року №313, про проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «Антал» та направлень №301/04-16-22-01, №302/04-16-22-01, №305/04-16-17-02, №308/04-16-22-01 від 26.10.2015 року виданих Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області ОСОБА_6 - Головним державним ревізор-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту, ОСОБА_7 - Головним державним ревізор-інспектором сектору планування та інформаційного забезпечення управління податкового аудиту, ОСОБА_8 - Головним державним ревізор-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту, ОСОБА_9 - Головним державним податковим ревізор-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб, на підставі ст.ст. 20,75,77,81 Податкового кодексу України та відповідно до плану -графіку проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання на 4 квартал 2015 року, в період з 26.10.2015 по 13.11.2015 року проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ПП «Антал» вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 року валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 року.

В ході перевірки було встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій ПП «Антал» з ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» на загальну суму 3401027,33 грн., в т.ч. ПДВ 566837,89 грн., а також з ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ВЕТЕК» на загальну суму 4826535,75 грн. в т.ч. ПДВ 806922,60 грн., що призвело до збільшення від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на початок поточного звітного (податкового) періоду і завищено ПДВ позитивного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.

ПП «Антал» порушено п.п.14.1.36, п. 14.1 ст. 14, пп.138.1.1 п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року за № 2755-VI, в результаті чого донараховано податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1302222 грн. в тому числі за 2013 рік у сумі 1302222 грн., п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1373760 грн., в тому числі: за лютий 2013 року у сумі 204485 грн; за березень 2013 року у сумі 113658 грн.; за травень 2013 року у сумі 140950 грн.; за червень 2013 року у сумі 107745 грн.; за жовтень 2013 року у сумі 399370 грн.; листопад 2013 року у сумі 44791 грн.; за грудень 2013 року у сумі 136771 грн.; за січень 2013 року у сумі 225990 грн., п.1 ст.120 Земельного кодексу України від 25.10.01 р. №2768-ІІІ, ст.2,ст.269, ст.271, ст.274, ст. 285 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством занижено податкове зобов'язання з земельного податку на 2013 рік на суму 1089,67 грн. та на 2014 р. на суму 1089,67 грн. за рахунок не проведення нарахування плати за землю.

За результатами документальної планової виїзної перевірки Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області складено Акт №1178/04-16-22/25017898 від 20.11.2015 року.

Не погодившись із висновками Акту перевірки ПП «Антал» було подано заперечення до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

За результатами розгляду заперечення на акт перевірки ПП «Антал» №1178/04-16-22/25017898 від 20.11.2015 р. Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Листом від 03.12.2015 року № 2267/10/04-16-22, було направлено на адресу позивача відповідь, якою надано висновок з урахуванням пояснень та первинних документів наданих позивачем до розгляду, а висновки за результатами планової документальної перевірки викладені в наступній редакції:

- пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року за № 2755-VI, в результаті чого донараховано податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 538496 грн. в тому числі за 2013 рік у сумі 538496 грн.;

- п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 566838 грн., в тому числі: за лютий 2013 року у сумі 204485 грн; за березень 2013 року у сумі 113658 грн.; за квітень 2013 року у сумі 33333 грн.; за травень 2013 року у сумі 107617 грн.; за червень 2013 року у сумі 107745 грн.;

- п.1 ст.120 Земельного кодексу України від 25.10.01 р. №2768-ІІІ, ст.2, ст.269, ст.271, ст.274, ст. 285 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством занижено податкове зобов'язання з земельного податку на 2013 рік на суму 1089,67 грн. та на 2014 р. на суму 1089,67 грн. за рахунок не проведення нарахування плати за землю.

07.12.2015 року Листом №2308/10/04-16-22 «Про внесення змін до відповіді на заперечення до акту перевірки ПП «Антал» від 20.11.2015 р. №1178/04-16-22/25017898» Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією внесено зміни до Листа від 03.12.2015 р. №2267/04-16-22 «Про результати розгляду заперечень до акту перевірки ПП «Антал» від 20.11.2015 р. №1178/04-16-22/25017898», а саме:

Слід читати:

«..Висновки за результатами планової документальної перевірки викласти в наступній редакції, а саме:

Перевіркою встановлено порушення ПП «Антал»:

- пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року за № 2755-VI, в результаті чого донараховано податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 538496 грн. в тому числі за 2013 рік у сумі 538496 грн.;

- п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 566838 грн., в тому числі: за лютий 2013 року у сумі 204485 грн; за березень 2013 року у сумі 113658 грн.; за травень 2013 року у сумі 140950 грн.; за червень 2013 року у сумі 107745 грн.;

- п.1 ст.120 Земельного кодексу України від 25.10.01 р. №2768-ІІІ, ст.2, ст.269, ст.271, ст.274, ст. 285 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством занижено податкове зобов'язання з земельного податку на 2013 рік на суму 1089,67 грн. та на 2014 р. на суму 1089,67 грн. за рахунок не проведення нарахування плати за землю.

07.12.2015 року Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на підставі Акта перевірки від 20.11.2015 р. №1178/04-16-22/25017898 було винесені повідомлення-рішення: №0001682201, яким ПП «Антал» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 807744 грн., в тому числі за основним платежем 538496 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 269248 грн.; №0001692201, яким ПП «Антал» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 850257 грн., в тому числі за основним платежем 566838 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 283419 грн.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Статтею 75 ПК України визначені види перевірок.

Зокрема згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Щодо порушення, на думку Відповідача, вимог пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.4, ст.138 Податкового кодексу України, в частині безпідставного віднесення до складу витрат за господарськими операціями, частина яких із ТОВ «ГАЗУКРАЇНА- 2020» та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ВЕТЕК» у 2013 р. , в результаті чого донараховано податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 538496 грн. та вимог п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 566838 грн. по тим же контрагентам, слід зауважити, що дані господарські операції підтверджені всіма необхідними первинними бухгалтерськими документами, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, сертифікатами та паспортами якості нафтопродуктів, виданими на контрагентів Позивача, актами виконання виконаних робіт та договорами на перевезення нафтопродуктів. Вказані нафтопродукти булі обліковані в Журналі надходження та обліку нафти та нафтопродуктів. Розрахунки між сторонами здійснювались в безготівковому порядку, про, що свідчать платіжні доручення. Первинні документи відповідають ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Придбанні нафтопродукти були в подальшому реалізовані через АЗС, які належать ТОВ «ГІГ». На АЗС ПП «Антал» транспортувало паливо власним автомобільним транспортом, про що свідчить бухгалтерські та первинні документи що містяться в матеріалах справи, з яких вбачається про зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі Позивача у зв'язку з господарською діяльністю.

Щодо посилання відповідача на встановлення завищення задекларованих показників ПДВ, за рахунок, ніби-то відсутністі первинних документів, є хибним, який не відповідає дійсності. Такі висновки не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки всі Договори про надання послуг та акти прийому-передачі містяться у матеріалах справи.

Враховуючи те, що неточності не призвели до завищення витрат операційної діяльності підприємства по деклараціях в цілому, а також відсутністю затвердженого діючим законодавством України Порядку заповнення Податкової декларації з податку на прибуток, вважається, що висновки інспектора є безпідставними та необґрунтованими.

Окрім того, щодо викладених в акті перевірки відповідачем встановлення фактів

відсутності самих господарських операцій є хибним та надуманим, та цілком не відповідають положенням Цивільного, Податкового законодавства, умовам Договору та волевиявленням сторін.

Щодо тверджень відповідача про Відсутність у контрагентів ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ВЕТЕК» та безпосередньо у їх контрагентів необхідних основних фондів, кваліфікованого технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, вантажних транспортних засобів тощо, не є беззаперечним доказом того, що господарські операції між ПП «Антал» та ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ВЕТЕК» не мали реального характеру.

Такі обставини, як відсутність у контрагента трудових ресурсів, мінімальна кількість працівників, відсутність у власності основних засобів, майна не можуть спростовувати фактичне виконання операції з поставки, оскільки специфіка підприємницької діяльності з купівлі-продажу товару, полягає у тому, що підприємству, яке реалізує товарно-матеріальні цінності, особливо підприємству, що є перепродавцем товару, не вимагається, ані значної кількості працівників, ані наявності основних засобів, складських приміщень та транспорту для виконання взятих на себе зобов'язань.

Окрім цього, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Таку правову позицію висловив ВАСУ в Ухвалі від 17.11.2014року по справі №К/800/31989/14.

Відповідач на підтвердження своїх тверджень викладених в запереченнях посилається вирок Червонозаводського районного суду м.Харькова від 09.04.2015р. по справі №646/3810/15 відносно посадової особи ТОВ «ГАЗУКРАЇНА- 2020», яка умисно, з корисливих мотивів за винагороду придбала СПД (юридичну особу) з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду ПАТ НАК «Нафтогаз України» . Згідно вищенаведеного вироку суду дана посадова особа ТОВ «ГАЗУКРАЇНА -2020» завдала матеріальної шкоди ПАТ НАК «Нафтогаз України», а не контрагентам останнього.

Посилання податкового органу на вирок Червонозаводського районного суду м.Харкова, в обґрунтування не чинності господарської операції (правочину) не спростовують реальність спірної операції, оскільки фінансово-господарські операції між «ГАЗУКРАЇНА- 2020» та ПП «Антал» у цій кримінальній справі не досліджувалась.

Окрім того, згідно висновків, викладених у Постанові ВАСУ від 3 квітня 2013 р., щодо порушення порядку реєстрації юридичної особи на яку посилається Відповідач у справі не є імперативною ознакою протиправності її діяльності та не може розцінюватися як беззаперечне свідчення фіктивності усіх господарських операцій, здійснюваних такою особою. Саме по собі здійснення реєстрації товариств без мети реального провадження підприємницької діяльності та номінальність керівництва за відсутності інших обставин, які б свідчили про необґрунтованість податкової вигоди, були безпідставно визнані судами як доказ безтоварності спірних господарських операцій. Що ж стосується посилання ДПІ на неможливість формування даних податкового обліку на підставі первинних документів, підписаних від імені спірних контрагентів невстановленими особами, то за висновком ВАСУ, платник не має можливості встановлювати автентичність та приналежність підписів на кожному документі, представленому контрагентом, а також проводити почеркознавчу експертизу під час здійснення підприємницької діяльності; на нього не може бути покладено надмірний тягар доказування своєї добросовісності. При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких податкових накладних, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей. Такі відомості в результаті розгляду справи судом не встановлені.

Виходячи з того, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, а також те, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, зазначене в обґрунтування доводів податкового органу Рішення не підтверджує наявність обставин, з яким пов'язується відсутність реального характеру господарської операції з ПП «Антал».

Також фіктивність контрагента платника податків сама по собі не свідчить про обізнаність останнього із протиправним характером діяльності контрагента чи про дефектність самих господарських операцій, відсутність в них ділової мети такого висновку дійшов ВАСУ в постанові від 15 січня 2015 року по справі №К/9991/56051/11.

Також варто зазначити, що посилання відповідача про наявність недоліків товарно-транспортної накладної не може бути єдиною беззаперечною підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій, оскільки, такі недоліки є лише дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства та не свідчать про безтоварність операцій за наявності інших підтверджуючих документів; наявність недоліків чи самих товарно-транспортних накладних не є підставою для не включення вартості придбаних товарів до валових витрат та сум податку на додану вартість до податкового кредиту покупця. Така ж правова позиція викладена в Ухвалі ВАСУ від 13 січня 2015 року по справі №К/800/50432/13.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Таку правову позицію висловлено й у Рішенні ВАСУ від 01.11.2011р. №1936/11/13-1.

Спростовуючи твердження відповідача, у Позивача є належним чином оформлені податкові накладні, ТТН видаткові накладні, які мають всі реквізити та отримані від контрагентів, факт здійснення господарської операції підтверджується як первинними документами, оформленими у відповідності до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відвантаження та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту і зв'язків України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008р. №281/171/578/155.

Щодо доводів відповідача про нікчемність (фіктивність) правочинів між зазначеними контрагентами, а саме підписання контрактів не уповноваженими (невстановленими) особами, відсутність специфікацій до договору, що як наслідок свідчить про нереальність виконання умов договору, суд зазначає наступне.

Відповідно до змісту ст.241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень або взагалі без таких, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Договори між сторонами було виконано в повному обсязі, нафтопродукти транспортовано за місцем призначення, визначеного накладними, що підтверджується штампами адресата на товарно-транспортних накладних, а ПП «Антал» повністю проведена оплата за надані послуги, із розрахункових рахунків.

Також вищезазначені Договори між ПП «Антал» та ТОВ «ГАЗУКРАЇНА - 2020» та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ВЕТЕК» не були визнані судом недійсним.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

До того ж, нормами Цивільного та Господарського кодексів України дійсність і реальність договорів та правомірність виписаних за ними, зокрема, податкових накладних та інших первинних документів бухгалтерського та податкового обліку не обумовлені наявністю у постачальника матеріальних та трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Порушення юридичною особою-контрагентом вимог законодавства про оподаткування не може призводити до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої юридичної особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

Взагалі в акті перевірки відсутність реальності вчинення господарської діяльності пов'язується податковим органом все більше з обставинами діяльності контрагента позивача та інших суб'єктів господарювання по ланцюгу постачання, що є неприпустимим як за законодавством України так і міжнародними нормами.

Зокрема, ст.61 Конституції України закріплює принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.

Податковий кодекс України регламентує, що виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Несплата продавцем податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту. Така правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 22.10.2010р. та від 31.01.2011р.

Жоден нормативний акт не містить вказівок на залежність права платника податку на включення до свого податкового кредиту сум ПДВ, фактично сплачених в ціні придбання товару на підставі податкової накладної, від дотримання контрагентом правил господарської діяльності.

Крім того, рішеннями Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі "Інтерсплав проти України" та від 22.01.2009р. «Булвес» АД проти Болгарії, які згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, вказано на те, що коли Держави-члени Конвенції володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

Таким чином, твердження щодо відсутності господарських операцій повністю спростовується наявними документами. ПП «Антал» виконано всі формальні умови стосовно формування валових витрат та податкового кредиту по операціям з ТОВ «ГАЗУКРАЇНА - 2020» та ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ВЕТЕК».

Перелічені вище документи у цілковитій відповідності відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що виключає можливість застосування з боку Відповідача положень п.138.1.1, п.138.1,п.138.2, п.138.4 ст.138, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З вищевказаного слідує, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки №1178/04-16-22/25017898 від 20.11.2015 р., про порушення ПП «Антал» вимог п.138.1.1, п.138.1,п.138.2, п.138.4 ст.138, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 ПК України є помилковими та спростовуються дослідженими під час розгляду справи доказами.

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, а тому податкові повідомлення-рішення №0001682201, №0001692201 від 07.12.2015 року слід визнати протиправними та скасувати.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Верхньодніпровської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 07.12.2015 р. № № 0001682201 та 0001692201.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 38092957) на користь Приватного підприємства "Антал" (ЄДРПОУ 25017898) судові витрати в сумі 24870 грн. 01 коп. (двадцять чотири тисячі вісімсот сімдесят гривень 01 коп.)

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 28 січня 2016 року

Суддя Р.А. Барановський