Постанова № 57725293, 11.05.2016, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2016 року Справа № 803/617/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Головатій І.В.,

за участю представників позивача Луцика М.А., Чулгаєвої Н.О.,

представника відповідача Костюка А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Житлово-комунального підприємства №2 до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Житлово-комунальне підприємство №2 (далі - ЖКП №2, позивач) звернулося з позовом до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції ДФС у Волинській області (далі - Нововолинська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.03.2016 року №0000291200, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 149971,60 грн. зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 29994,32 грн., та №0000301200, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 35911,00 грн. зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 3591,10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що причиною несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість стали несвоєчасне повернення пільг та субсидій державою, збільшення мінімального розміру заробітної плати, зростання цін на паливно-мастильні матеріали, електроенергію, природний газ та інше, а тому на думку позивача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 11.05.2016 року допущено заміну відповідача - Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на його правонаступника Володимир-Волинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Волинській області.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали із наведених у позовній заяві підстав, просили позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні та в письмових запереченнях на адміністративний позов представник відповідача позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що перевіркою було встановлено факт несвоєчасної сплати позивачем узгоджених сум грошових зобов'язань по податку на додану вартість, відтак на підставі статті 126 Податкового кодексу України останньому були правомірно нараховані штрафні санкції, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що адміністративний позов до задоволення не підлягає з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 14.03.2016 року головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Нововолинської ОДПІ Супоровським О.В. проведена перевірка ЖКП №2 з питань своєчасності, достовірності та повноти сплати податку на додану вартість з 01.05.2015 року по 31.12.2015 року, за результатами якої складено акт від 14.03.2016 року №101/32456748 (а.с.12-14).

Відповідно до висновків акту перевірки контролюючим органом встановлено порушення ЖКП №2 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України), зокрема, несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість протягом граничних строків сплати, а саме: по податковій декларації від 18.12.2015 року №9256254066 на суму 35911,00 грн. (30 днів затримки сплати); по податковій декларації від 19.11.2015 року №9236895586 на суму 3487700 грн. (60 днів затримки сплати); по податковій декларації від 19.10.2015 року №9214662308 на суму 41317,00 грн. (12057,00 грн. - 90 днів затримки сплати та 29260, 00 грн. - 91 день затримки сплати); по податковій декларації від 21.09.2015 року №9194591281 на суму 35478,00 грн. (120 днів затримки сплати), що підтверджується таблицею до акту перевірки від 14.03.2016 року №101/32456748 «Результати перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість» та розрахунком штрафної санкції (а.с.9-11).

Також перевіркою було встановлено, що у травні-липні 2015 року Нововолинською ОДПІ позивачу надавались рішення про розстрочення грошових зобов'язань, а саме: рішення про розстрочення грошових зобов'язань від 30.07.2015 року №61 (договір про розстрочення грошових зобов'язань від 30.07.2015 року №61); рішення про розстрочення грошових зобов'язань від 30.06.2015 року №56 (договір про розстрочення грошових зобов'язань від 30.06.2015 року №56); рішення про розстрочення грошових зобов'язань від 29.05.2015 року №50 (договір про розстрочення грошових зобов'язань від 29.05.2015 року №50), однак останні були розірвані достроково з причин порушення платником податків умов погашення розстроченого грошового зобов'язання, а саме: рішення про скасування розстрочення грошових зобов'язань від 30.09.2015 року №61/1; рішення про скасування розстрочення грошових зобов'язань від 30.09.2015 року №56/1; рішення про скасування розстрочення грошових зобов'язань від 30.09.2015 року №50/1 (а.с.52-78). В результаті розірвання вищезазначених договорів про розстрочення грошових зобов'язань у позивача виникла заборгованість по сплаті ПДВ, а саме: по рішенню від 30.07.2015 року №61 сума несплаченого грошового зобов'язання - 21429,85 грн. (120 днів затримки сплати); по рішенню від 30.06.2015 року №56 сума несплаченого грошового зобов'язання - 11305,60 грн. (120 днів затримки сплати); по рішенню від 29.05.2015 року №50 сума несплаченого грошового зобов'язання - 5564,15 грн. (120 днів затримки сплати), що підтверджується таблицею до акту перевірки від 14.03.2016 року №101/32456748 «Результати перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість» та розрахунком штрафної санкції (а.с.9-10).

На підставі вищевказаного акту перевірки Нововолинською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.03.2016 року №0000291200, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (затримка на 120, 120, 91, 60, 120, 120, 90 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 149971,60 грн.) зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 29994,32 грн., та №0000301200, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (затримка на 30 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 35911,00 грн.) зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 3591,10 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Як визначено пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи слідує, що Новолинською ОДПІ було прийнято такі рішення про розстрочення грошових зобов'язань: рішення про розстрочення грошових зобов'язань від 30.06.2015 року №56 (договір про розстрочення грошових зобов'язань від 30.06.2015 року №56 відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2015 року від 15.06.2015 року №9124792654); рішення про розстрочення грошових зобов'язань від 30.07.2015 року №61 (договір про розстрочення грошових зобов'язань від 30.07.2015 року №61 56 відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року від 20.07.2015 року №9153297725); рішення про розстрочення грошових зобов'язань від 29.05.2015 року №50 (договір про розстрочення грошових зобов'язань від 29.05.2015 року №50 відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2015 року від 18.05.2015 року №9098965489). Відповідно до пунктів 4.3. вищезазначених договорів про розстрочення грошових зобов'язань від дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені суми грошового зобов'язання, що залишились не сплаченими, орган державної податкової служби зобов'язався нараховувати пеню та штраф у розмірах, передбачених ПК України (а.с.53-78).

Як встановлено судом, Нововолинською ОДПІ було розірвано достроково вищезазначені рішення, з причин порушення платником податків умов погашення розстроченого грошового зобов'язання, що підтверджується рішеннями про скасування розстрочення грошових зобов'язань від 30.09.2015 року №61/1; рішення про скасування розстрочення грошових зобов'язань від 30.09.2015 року №56/1; рішення про скасування розстрочення грошових зобов'язань від 30.09.2015 року №50/1 (а.с.52, 61, 70).

Згідно таблиці до акту перевірки від 14.03.2016 року №101/32456748 «Результати перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість» та розрахунку штрафної санкції у ЖКП №2 виникла заборгованість по сплаті ПДВ, а саме: по рішенню від 30.07.2015 року №61 сума несплаченого грошового зобов'язання - 21429,85 грн. (120 днів затримки сплати); по рішенню від 30.06.2015 року №56 сума несплаченого грошового зобов'язання - 11305,60 грн. (120 днів затримки сплати); по рішенню від 29.05.2015 року №50 сума несплаченого грошового зобов'язання - 5564,15 грн. (120 днів затримки сплати).

Відповідно до пункту 100.1 статті 100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Згідно пункту 4.4 розділу 4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року №574, з ініціативи органу доходів і зборів, що уклав договір про розстрочення (відстрочення), орган доходів і зборів вищого рівня, який прийняв рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), приймає рішення про скасування розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), про що повідомляє платника податків та відповідний орган доходів і зборів. Орган доходів і зборів, який ініціював розірвання договору, на підставі рішення про скасування розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) розриває договір про розстрочення (відстрочення). У такому випадку підрозділ, до функцій якого належать питання розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу), письмово повідомляє підрозділ, до функцій якого належить ведення обліку надходжень з податків, зборів, платежів, та структурні підрозділи, які здійснюють адміністрування відповідних податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, для здійснення заходів щодо нарахування пені та відповідних штрафних санкцій відповідно до норм чинного законодавства.

Крім того, позивачем було подано до Нововолинської ОДПІ такі податкові декларації з податку на додану вартість: 21.09.2015 року податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2015 року №9194591281, відповідно до якої сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету, становить 35478,00 грн.; 19.10.2015 року податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2015 року №9214662308, відповідно до якої сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету, становить 41317,00 грн.; 19.11.2015 року податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2015 року №9236895586, відповідно до якої сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету, становить 34877,00 грн.; 18.12.2015 року податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2015 року №9256254066, відповідно до якої сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету, становить 35911,00 грн. (а.с.79-94).

Як слідує з матеріалів справи, під час проведення перевірки контролюючим органом було встановлено несвоєчасну сплату позивачем узгоджених податкових зобов'язань по податку на додану вартість, самостійно визначених в поданих до Нововолинської ОДПІ податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Згідно акту перевірки від 14.03.2016 року №101/32456748 узгоджені грошові зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 34877,00 грн. (податкова декларація від 19.11.2015 року №9236895586), строком сплати до 01.12.2015 року, позивач сплатив 29.01.2016 року, тобто із затримкою 60 календарних днів; узгоджені грошові зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 29260,00 грн. та 12057,00 грн. (податкова декларація від 19.10.2015 року №9214662308), строком сплати до 31.10.2015 року, позивач сплатив 29.01.2016 року, тобто із затримкою 91 та 90 календарних днів відповідно; узгоджені грошові зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 35478,00 грн. (податкова декларація від 21.09.2015 року №9194591281), строком сплати до 01.10.2015 року, позивач сплатив 28.01.2016 року, тобто із затримкою 120 календарних днів; узгоджені грошові зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 35911,00 грн. (податкова декларація від 18.12.2015 року №9256254066), строком сплати до 31.12.2015 року, позивач сплатив 29.01.2016 року, тобто із затримкою 30 календарних днів. Крім того, сума несплаченого грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 21429,85 грн. (рішення про розстрочення грошових зобов'язань від 30.07.2015 року №61), строком сплати до 01.10.2015 року, позивач сплатив 28.01.2016 року, тобто із затримкою 120 календарних днів; сума несплаченого грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 11305,60 грн. (рішення про розстрочення грошових зобов'язань від 30.06.2015 року №56), строком сплати до 01.10.2015 року, позивач сплатив 28.01.2016 року, тобто із затримкою 120 календарних днів; сума несплаченого грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 5564,15 грн. (рішення про розстрочення грошових зобов'язань від 29.05.2015 року №50), строком сплати до 01.10.2015 року, позивач сплатив 28.01.2016 року, тобто із затримкою 120 календарних днів. Дані обставини також підтверджуються зворотнім боком облікової картки ЖКП №2 (а.с.95-105), платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи (а.с.17-20) та не заперечуються представниками позивача в судовому засіданні.

Відповідно до статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

На підставі акту перевірки від 14.03.2016 року №101/32456748 Нововолинською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.03.2016 року №0000291200, яким до відповідача застосовано штраф за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 29994,32 грн. (20 відсотків погашеної суми податкового боргу із затримкою більше 30 календарних днів) та №0000301200, яким до відповідача застосовано штраф за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 3591,10 грн. (10 відсотків погашеної суми податкового боргу із затримкою до 30 календарних днів).

Отже, наявність порушень, які стали підставами для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень щодо накладення штрафних санкцій до позивача, є беззаперечним фактом. Крім того, факт несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, визначених у податкових деклараціях, представниками позивача у судовому засіданні не заперечується.

Суд не бере до уваги посилання позивача на скрутне фінансове становище останнього, зокрема, несвоєчасне повернення пільг та субсидій державою, як на підставу для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки ПК України визначено обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом, відтак встановлене контролюючим органом порушення позивачем граничних строків сплати ПДВ на загальну суму 185882,60 грн. (149971,60 грн. + 35911,00 грн.) є правомірним.

З огляду на вищевикладене та з врахуванням встановлених обставин справи суд дійшов висновку, що адміністративний позов про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.03.2016 року №0000291200 та №0000301200 є необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Житлово-комунального підприємства №2 до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій

Постанова в повному обсязі складена 16 травня 2016 року.