Постанова № 57725279, 10.05.2016, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2016 року

Справа № 803/622/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Ткачук І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Володимир-Волинської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Волинського обласного військового комісаріату про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Володимир-Волинська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (далі – Володимир-Волинська ОДПІ) звернулася з адміністративним позовом до Волинського обласного військового комісаріату про стягнення податкового боргу в розмірі 22 461,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований суб’єктом господарювання, взятий на облік як платник податків за неосновним місцем обліку в Володимир-Волинській ОДПІ та зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України (далі – ПК України). За відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 22 461,96 грн., а саме з орендної плати за землю з юридичних осіб в сумі 22 461,96 грн., який відповідач в добровільному порядку не сплатив. Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20, пункту 95.3 статті 95 ПК України органи податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.

Від позивача 10.05.2016 року за вх. №5637/16 надійшло до суду письмове клопотання в якому просять розгляд справи проводити у відсутності їх представника.

Відповідач на розгляд справи не з’явився, свого представника в судове засідання не направив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення судової повістки за поштовим відправленням № 4302511281998 від 05.05.2016 року. Причини неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У зв’язку з цим, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача або його представника, оскільки судом вжиті всі передбачені заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Разом з тим, частиною 1 статті 41 КАС України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням наведеного, справу вирішено у відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши зібрані докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та Законами України.

Пунктом 15.1 статті 15 ПК України встановлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що платники податків зобов’язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк.

З матеріалів справи слідує, що за Волинським обласним військовим комісаріатом рахується податковий борг на загальну суму 22 461,96 грн., а саме з орендної плати за землю з юридичних осіб.

Як встановлено судом, за Волинським обласним військовим комісаріатом рахується податковий борг з орендної плати за землю з юридичних осіб, який виник через несплату відповідачем узгоджених сум грошових зобов’язань. Зокрема нараховано платником самостійно основний платіж по декларації з орендної плати за 2015 рік №1500001691 від 11.02.2015 року та по декларації з орендної плати за 2016 рік №1600002450 від 03.03.2016 року.

Таким чином, загальна сума непогашеного податкового боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб, становить 22 461,96 грн.

Наявність податкового боргу підтверджується довідкою про наявність податкового боргу від 12.04.2016 року №3928/17, податковими деклараціями з плати за землю та зворотнім боком облікової картки платника податків (а.с. 6-10, 12-13).

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків – це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Штрафні санкції не сплачені відповідачем у визначеній статтею 57 ПК України строк.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визнається податковим боргом.

Таким чином, визначені податковим органом і узгоджені, однак не сплачені суми штрафних санкцій набули статусу податкового боргу.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк.

Станом на день розгляду справи податковий борг у сумі 22 461,96 грн. залишається непогашеним. Про наявність суми податкового боргу свідчить довідка про наявність боргу (а.с. 6).

Позивачем вживалися заходи з метою погашення податкового боргу, що були передбачені статтею 59 ПК України, а саме: відповідачу була направлена: податкова вимога №526-23 від 17.03.2015 року. Вказаний захід не спричинив погашення платником податків податкового боргу.

Згідно з пунктами 95.1, 95.3 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).

Оскільки за відповідачем рахується податковий борг, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, на час розгляду справи доказів про сплату вказаної заборгованості в добровільному порядку відповідачем суду не надано, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги Володимир-Волинської ОДПІ про стягнення податкового боргу в сумі 22 461,96 грн. підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 41, 71, 128, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі ст. ст. 14, 16, 31, 38, 57, 59, 95 Податкового кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з банківських рахунків Волинського обласного військового комісаріату (Волинська область, місто Луцьк, вулиця Теремнівська, 85, код ЄДРПОУ 08013516) в дохід Державного бюджету України податковий борг в сумі 22 461,96 (двадцять дві тисячі чотириста шістдесят одну гривню) 96 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 15 травня 2016 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий С.Ф. Костюкевич