Постанова № 57722814, 17.05.2016, Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 511/1004/16-511/1071/16-п

Номер провадження 3/511/379/16

"17" травня 2016 р. Роздільнянський районний суд Одеської області в складі: головуючого судді Іванова О . В, за участю прокурора Коваль Р.Г., секретаря Кирилової І.В., адвоката ОСОБА_1, особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна матеріали, що надійшли з Роздільнянської місцевої прокуратури про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, займаючого посаду Голови Роздільнянської районної ради, одруженого, маючого на утриманні двох дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 «а», зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,

за ст. 172-4 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, обіймаючи посаду голови Роздільнянської районної ради Одеської області таявляючись, згідно з вимогами п.1 ч.1ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом відповідальності за корупційне правопорушення, одночасно з 05.11.2015 року обіймав посаду голови Роздільнянської районної ради та у період з 05.11.2015 року по 25.02.2016 року був засновником та кінцевим беніфіціарним власником (контролером) Приватного підприємства «Спецуніверсалсервіс», яке створено з метою отримання прибутку, тобто порушив обмеження, встановлені п.2 ч.1ст.25 Закону України «Про запобігання корупції»чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2ст.172-4 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину в скоєнні зазначеного правопорушення не визнав у повному обсязі та пояснив, що він дійсно з 2005 року був співзасновником ПП «Спецуніверсалсервіс», але у 2007 році прийняв рішення про вихід зі складу учасників вказаного підприємства про що подав відповідне рішення директору та звернувся до фахівця юриста, який повинен був зареєструвати документи; вважав що вказаними діями він вийшов зі складу засновників вказаного підприємства. Але в лютому 2016 року йому стало відомо про те, що реєстрація змін до установчих документів підприємства проведена не була, у звязку з чим він 23.02.2016 року нотаріально посвідчив заяву про вихід зі складу учасників. Вказував, що участі у діяльності та керівництві підприємства він не брав, жодних матеріальних виплат (зарплатні, дивідендів, процентів та інш.) не отримував, також підприємство у 2015 році діяльності не проводило, доходу не отримувало, найманих працівників не мало та виплати не проводило. Вважав, що дата написання ним заяви у 2007 році про вихід зі складу засновників і є датою виходу з підприємства, а 25.02.2016 року відбулася тільки реєстрація вказаної заяви, в звязку з чим наполягав на відсутності складу вказаного правопорушення. Окрім того, наполягав на застосуванні судом ст. 38 КУпАП, оскільки терміни притягнення його відносно вказаного правопорушення сплили.

Адвокат ОСОБА_1 повністю підтримала позицію ОСОБА_2 в судовому засіданні, та наполягала на закритті провадження у звязку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП, оскільки факт правопорушення був виявлений прокуратурою 21.01.2016р.

Прокурор у судовому засіданні вважав, що вина правопорушника в судовому засіданні повністю доведена та підтверджується наявними письмовими доказами, вважав, що ОСОБА_2 дійсно займаючи посаду голови райради був одночасно засновником підприємства, що є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 172-4 ч. 2 КУпАП. Заперечуючи проти думки захисника вважав, що факт виявлення правопорушення слід рахувати з дня складання протоколу, а саме 10.05.2016р., тому підстав для застосування ст. 38 КУпАП не вбачав.

Суд заслухавши пояснення учасників провадження, висновок прокурора, прийшов до наступного висновку.

Згідно до пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (надалі Закон) державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування є субєктами відповідальності за корупційні правопорушення.

Частиною 3 статті 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що голова ради працює у раді на постійній основі, не може мати інший представницький мандат, суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, у тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями, що належать державі чи територіальній громаді та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації).

Статтею 36 Закону передбачено, що особи, зазначені у пункті 1 частини 1 статті 3 цього Закону зобовязані протягом 30 днів після призначення (обрання) на посаду передати в управління іншій особі належні їм підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.12-1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадові особи місцевого самоврядування зобовязані дотримуватися правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачених Законом Україні «Про запобігання корупції».

Посадовим особам місцевого самоврядування відповідно до пункту 2 частини 1 статті 25 Закону України «Про запобігання корупції», забороняється входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку(крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді та представляють інтереси держави чи територіальної громади, в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Судом встановлено, що згідно Рішення Роздільнянської районної ради №5-VII від 05.11.2015 року ОСОБА_2 обраний головою Роздільнянської районної ради сьомого скликання, відповідно до п.1 частини 1 статті 43, частини 1 статті 55, частини 3 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та на підставі протоколу № 3 засідання лічильної комісії про проведення таємного голосування по виборах голови Роздільнянської районної ради сьомого скликання та з цього часу він набув повноважень голови Роздільнянської районної ради Одеської області.

ОСОБА_2 05.11.2015 року був ознайомлений із Загальними правилами поведінки державного службовця та з обмеженнями, встановленими в тому числі Законом України «Про запобігання корупції» (а.с. 33).

Згідно до довідки № 5112 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи - приватне підприємство «СПЕЦУНІВЕРСАЛСЕРВІС» (ЄДРПОУ 33568557, місцезнаходження 65049 м. Одеса Київський район, вул. Бригадна, буд. 42-а, свідоцтво про державну реєстрацію від 26.05.2005 року № 15561020000008203) зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 26.05.2005 року (а.с. 12, 13).

Відповідно до інформаційної картки платника податків ПП «СПЕЦУНІВЕРСАЛСЕРВІС» одним з кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) зазначеного підприємства є ОСОБА_2 (а.с. 9).

Згідно до пп. 3.1, 6.1 Статуту ПП «СПЕЦУНІВЕРСАЛСЕРВІС» підприємство створено з метою отримання прибутку та органом управління підприємства є його засновники, а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (а.с. 15-18).

Надалі відбулися зміни відомостей про керівника вказаної юридичної особи, зміна складу підписантів та з 25.02.2016 року засновником ПП «СПЕЦУНІВЕРСАЛСЕРВІС» є ОСОБА_6 (а.с. 26).

Окрім того, вина ОСОБА_2 у вчиненні даного правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення №1 від 10.05.2016 року, згідно якого ОСОБА_2 одночасно будучи головою Роздільнянської районної ради сьомого скликання являвся при цьому засновником та кінцевим беніфіціарним власником (контролером) Приватного підприємства ПП «СПЕЦУНІВЕРСАЛСЕРВІС», яке було створено з метою отримання прибутку (а.с. 1-6);

- рішенням про обрання ОСОБА_2 головою Роздільнянської районної ради сьомого скликання від 05.11.2015 року №5-VII (а.с.7);

- свідоцтвом про державну реєстрацію ПП «СПЕЦУНІВЕРСАЛСЕРВІС» від 26.05.2005 року № 15561020000008203, ЕРДПОУ 33568557) (а.с.13);

- статутом приватного підприємства «СПЕЦУНІВЕРСАЛСЕРВІС» за підписами ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (а.с.14-18);

- депутатським запитом ОСОБА_7, яким він просив прокуратуру провести перевірку голови Роздільнянської районної ради ОСОБА_2, який не припинив підприємницьку діяльність від 26.01.20016 року (а.с.20);

- витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, згідно який в переліку засновників є ОСОБА_2;

- заявою ОСОБА_2 про припинення своєї участі у приватному підприємстві та бажання отримання своє частки капіталу підприємства від 17.08.2007р (а.с.30-31);

- довідкою від 23.02.2016 року ПП «СПЕЦУНІВЕРСАЛСЕРВІС», проте, що ОСОБА_2 з 2007 року не являється засновником підприємства та не отримував жодних матеріальних виплат(а.с.32);

- довідкою про ознайомлення ОСОБА_2 із Загальними правилами поведінки державного службовця та наявних обмежень, якою він зобовязався їх дотримуватися(а.с.33);

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 25.03.2016 року, якими він пояснював, що не памятає чи завіряв заяву в 2007р. у нотаріуса про вихід з засновників, але стверджував, що участі у діяльності підприємства не брав з серпня 2007 року(а.с.34-35);

- письмовими поясненнями ОСОБА_7 від 28.03.2016 року, якими він пояснив, що згідно отриманих ним витягів з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 мав корпоративні права у приватному підприємстві «СПЕЦУНІВЕРСАЛСЕРВІС» про що він доповів депутатам на сесії (а.с.36-37);

- письмовими поясненнями ОСОБА_5 від 05.04.2016 року, він поясняв, що директором ПП «СПЕЦУНІВЕРСАЛСЕРВІС» був він, співзасновником був ОСОБА_2, до складу правління входили засновники. В 2007 році ОСОБА_2 надав заяву про вихід зі складу засновників, але чи було все оформлено до вимог законодавства не памятає, вказаним питанням займався юрист на імя ОСОБА_4. Потім, 23.02.2016р. він та ОСОБА_2 звернулися до нотаріуса обидва та передали всі корпоративні права на ПП «СПЕЦУНІВЕРСАЛСЕРВІС» іншої особі.(а.с.38-39);

- рапортом прокурора Роздільнянської місцевої прокуратури ОСОБА_8 про перевірку відомостей про притягнення ОСОБА_2 до правопорушень повязаних з корупцією,такі дані в базах електронних серверів були відсутні.(а.с.42-49).

- листом Роздільнянської місцевої прокуратури від 21.04.2016р. за № (16-97) 1814вих16 на імя ОСОБА_2, згідно до якого останньому повідомляється про складення відносно нього протоколу про вчинення корупційного правопорушення (а.с. 58);

- листом Роздільнянської місцевої прокуратури від 10.05.2016р. № (16-97) 2104вих16, згідно до якого матеріали про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, повязаного з корупцією, передбаченою ч. 2 ст. 172-4 КУпАП надійшли до розгляду Роздільнянського районного суду 10.05.2016р.

Суд вважає, що заперечення адвоката ОСОБА_1В та ОСОБА_2 в частині відсутності складу вказаного правопорушення, оскільки останній вийшов у 2007 році зі складу засновників підприємства, надавши особисту заяву директору у 2007р. не можуть бути прийняти судом до увагу з огляду на наступне.

Відповідно до диспозиції ч. 2 ст. 172-4 КупАП, об'єктивна сторона передбаченого цією нормою правопорушення полягає в порушенні суб'єктом встановлених законом обмежень щодо входження до складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку. Тобто проявом об'єктивної сторони цього правопорушення являється не сам факт входження відповідного суб'єкта до складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації, а факт порушення ним встановлених законом обмежень щодо такого входження. Відтак, диспозиція ч. 2 ст. 172-4 КУпАП в частині об'єктивної сторони цього правопорушення є бланкетною, відсилаючи особу, яка має застосовувати її положення, до інших законів.

Спеціальним законом, який встановлює зазначені в ч.2 ст. 172-4 КУпАП обмеження, є сам Закон України "Про запобігання корупції" .

Суд не може визнати достатнім підтвердженням добросовісності дій ОСОБА_2 щодо вжиття ним передбачених законом заходів для припинення такої участі наявність його заяви про припинення його членства у підприємстві та надання її підприємству у 2007 році. Така заява є лише ініціативою у вказаному процесі, однак не є юридичним фактом, який породжує, змінює чи припиняє певні правовідносини. Відповідно до закону підприємство набуває правосуб'єктності з моменту його державної реєстрації і втрачає правосуб'єктність з моменту виключення даних про нього з відповідного державного реєстру або про його засновників. Дані про вказане вище підприємство у реєстрі існують, відповідні зміни в складі засновників відбулися лише 25.02.2016 року; написання заяви ОСОБА_2 у 2007 році без всієї подальшої сукупності відповідних дій не вказує на вихід з підприємства саме у 2007 році, тому факт суміщення посади особи місцевого самоврядування з входженням до складу органів управління підприємства, яке має на меті отримання прибутку, є доведеним. З 15.12.2015 року це діяння набуло ознаки триваючого адміністративного корупційного правопорушення.

Той факт, що ОСОБА_2 не отримував під час перебування на посаді голови райради бідь-якого прибутку, доходів чи дивідентів з указаного вище підприємтва не має впливу на склад указаного правопорушення, оскільки його склад є формальним. Однак, відсутність даних про це унеможливлює застосування до правопорушника стягнення в частині конфіскації отриманого доходу, що передбачена санкцією ч. 2 ст. 172-4 КУпАП.

З урахуванням того, що ОСОБА_2 вийшов зі складу засновників підприємства лише 25 лютого 2016 року, та у період з 05.11.2015 року по теперішній час займає посаду голови Роздільнянської районної ради тому він безумовно підлягає відповідальності за ч. 2 ст. 172-4 КУпАП.

Таким чином вся сукупність досліджених доказів по справі вказує про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ст.172-4 ч. 2 КУпАП, так як останній дійсно порушив п. 2 ч. 1 ст.25 Закону України «Про запобігання корупції», а саме: порушення особою встановлених законом обмежень щодо входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді та представляє інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації.

Разом з тим, статтею 33 КУпАП передбачені загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення, яке повинно накладатися тільки в межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Так, у відповідності до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Однак вивчивши матеріали справи, вважаю, що справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у звязку зі збігом строку притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності і неможливістю у звязку з цим накладення на нього адміністративного стягнення з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 1, 7 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у звязку з відсутністю події і складу злочину та у звязку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбаченихстаттею 38 цього Кодексу.

Згіднодо ч.ч. 1, 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті; адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

В теорії адміністративного права розрізняють продовжувані і триваючі адміністративні правопорушення наступним чином. Так, продовжуваним адміністративним проступком називають ряд ідентичних проступків, які вчиняються неодноразово з однаковою метою, формою вини, тими ж суб'єктами, засобами дії і які складають у сукупності єдине правопорушення (наприклад, дрібне розкрадання державного або колективного майна).

Проте триваючими адміністративними проступками с проступки, пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою (наприклад, проживання без паспорта, самовільне будівництво будинків або споруд, порушення будь-яких обмежень тощо), припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності.

Таким чином, суд вважає, що зазначене вище правопорушення є триваючим, ОСОБА_2може бути притягнутий до відповідальності за його вчинення протягом трьох місяців з часу його виявлення.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи реєстраційна служба по Роздільнянському району Роздільнянського МУЮ в Одеській області на запит ОСОБА_7 надала витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 23.12.2015р., з депутатським зверненням ОСОБА_7 звернувся до Роздільнянської місцевої прокуратури 21.01.2016р., що підтверджується штампом вхідної документації прокуратури та на підставі чого проводилася перевірка та складений протокол відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.172-4 КУпАП.

В даному випадку, судом не можуть бути прийняти до уваги заперечення прокурора про те, що факт виявлення правопорушення слід рахувати з дня складання протоколу про адміністративне правопорушення, а саме з 10.05.2016р., оскільки як вбачається зі змісту самого протоколу № 1 про адміністративне правопорушення - даний факт було виявлено місцевою прокуратурою за результатами перевірки депутатського звернення ОСОБА_7 саме 21.01.2016р., окрім того вказане спростовується і листом Роздільнянської місцевої прокуратури від 21.04.2016р. за № (16-97) 1814вих16 згідно до якого ОСОБА_2 ще 21.04.2016р. повідомляється про складення відносно нього протоколу про вчинення корупційного правопорушення (а.с. 4, 58).

Таким чином, суд вважає, що днем виявлення даного правопорушення слід рахувати саме 21.01.2016 року, доказів щодо зупинення справи суду не надавалося та сторонами в судовому засіданні не вказувалося.

Оскільки вказані матеріали надійшли до суду для розгляду тільки 10.05.2016р., тому вже на дату надходження справи до суду строк притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності сплив, а тому відповідно п.7 ч.1 ст.247 КУпАП лише за даних обставин провадження в справі не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючисьЗаконом України "Про запобігання корупції", ст.ст.33, 38, ч.2 ст.172-4,221,268, 277-2, 283, 284, 285 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_2 по протоколу про адміністративне правопорушення від 10.05.2016 року за ст.172-4 ч.2 КУпАП - закрити в звязку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Одеської області через Роздільнянський районний суд Одеської області.

Суддя: О. В. Іванова