Рішення № 57721159, 12.05.2016, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 483/1829/15-ц

Провадження 2/483/31/2016

РІШЕННЯ

Іменем України

12 травня 2016 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Казанлі Л.І.

при секретарі Гречці С.Є.,

за участю позивачки ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Очаківський райагрохім», третя особа управління Держгеокадастру в Очаківському районі Миколаївської області, про визнання договорів оренди недійсними, скасування їх державної реєстрації та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В :

10 вересня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Очаківський райагрохім». Свої вимоги обґрунтовувала тим, що на підставі розпорядження Очаківської райдержадміністрації № 49 від 28 лютого 2005 року вона одержала державні акти на право власності на земельні ділянки площею 3,09 га та 1,11 га за цільовим призначенням ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані в межах території Парутинської сільської ради Очаківського району Миколаївської області. У серпні 2015 року, звернувшись до ТОВ «Очаківський райагрохім» із заявою про надання дозволу на виділення земельної ділянки площею 3,09 га в натурі, дізналась про існування договорів оренди вказаних земельних ділянок, які нібито було підписано нею. Посилаючись на те, що спірні договори було укладено від її імені сторонньою особою, яка не мала права на здійснення правочинів від її імені, просила визнати недійсними вказані договори оренди землі, скасувати їх державну реєстрацію, а також витребувати із незаконного володіння відповідача земельні ділянки площею 1,11 га та 3,09 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані в межах території Парутинської сільської ради.

Позивачка та її представник в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, пославшись на те, що спірні договори було укладено у відповідності до вимог чинного законодавства. Крім того, зазначила, що позивачка схвалила укладені договори оренди, і це підтверджується одержання нею орендної плати. Посилаючись на те, що жодних належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог позивачкою не надано, просила відмовити у задоволенні позову.

Третя особа управління Держгеокадастру в Очаківському районі Миколаївської області надала до суду заяву про розгляд справи за відсутності її представника, в якій вказала, що не заперечує проти задоволення позову (а. с. 67).

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, суд дійшов такого.

На підставі розпорядження Очаківської райдержадміністрації № 49 від 28 лютого 2005 року позивачка ОСОБА_1 одержала державні акти на право власності на земельні ділянки площею 3,09 га та 1,11 га за цільовим призначенням ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані в межах території Парутинської сільської ради Очаківського району Миколаївської області (а. с. 7, 8).

Звернувшись до ТОВ «Очаківський райагрохім» із заявою про надання дозволу на виділення земельної ділянки площею 3,09 га в натурі, ОСОБА_1 одержала письмову відмову із посиланням на договір оренди вказаної земельної ділянки, укладений від її імені з відповідачем (а. с. 9).

Як вбачається з договорів оренди землі (а. с. 11-14), між ОСОБА_1 та ТОВ «Очаківський райагрохім» було укладено договори оренди земельних ділянок площею 1,11 га та 3,09 га, зареєстровані у відділі Держкомзему у Очаківському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено записи від 23 січня 2012 року за №№ 482510004000863, 482510004000864.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Частиною 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.

У відповідності до ухвали суду від 28 жовтня 2015 року у даній справі за клопотанням представника позивачки було призначено судову почеркознавчу експертизу щодо відповідності підпису ОСОБА_1 на оригіналах спірних договорів оренди та на оригіналах актах приймання-передачі земельних ділянок, оскільки позивачка категорично стверджувала у ході судового засідання, що підписи на вказаних документах від її імені вчинені іншою особою та їй не належать.

Згідно з повідомленням судового експерта за № 1287 від 15 березня 2016 року (а. с. 59), оскільки вільних зразків підпису ОСОБА_1, виконаних в період з 2010 по 2014 роки, останньою на дослідження у достатньої кількості не надано через їх відсутність, тому відповідно до ч. 12 ст. 53 ЦПК України повідомлено про неможливість проведення експертизи.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтею 57 ЦПК України передбачено, що доказом у справі є пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків. Тому пояснення зазначених осіб, отримані за процедурою допиту свідків (ст. 184 ЦПК України), можуть використовуватися як засіб доказування.

Так, за згодою позивачки ОСОБА_1, її було допитано в судовому засіданні в якості свідка. З її показань вбачається, що спірних договорів оренди вона не підписувала, повноважень на підписання будь-якій особі не давала і завжди мала намір використовувати земельні ділянки на свій розсуд.

Викладене узгоджується з показаннями допитаної в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4, яка пояснила суду, що вона є донькою позивачки та від її імені підписала спірні договори оренди, про що матері не повідомила. Починаючи з 2012 року саме вона отримувала орендну плату у вигляді сільськогосподарських культур.

Також судом за клопотанням представника відповідача було допитано в якості свідка землевпорядника Парутинської сільської ради ОСОБА_5, яка дала показання про те, що вона особисто передала примірники спірних договорів оренди доньці позивачці ОСОБА_4, щоб ОСОБА_1 підписала їх вдома. На думку свідка, саме позивачка підписала спірні договори. Свідок не надала чіткої та обґрунтованої відповіді суду, за яких підстав було порушено порядок підписання договорів оренди.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обовязки особи, які він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

Згідно з ч. 3 ст. 237 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Оскільки донька позивачки права на здійснення правочинів від її імені не мала, довіреність у встановленому законом порядку позивачкою не надавалась, тому правовідносини сторін нормами ст. 241 ЦК України не регулюються.

Підписання особою від імені іншої особи договору оренди без довіреності або іншого документу, на підставі якого виникає представництво згідно з законодавством, не є перевищенням повноважень представника, оскільки в такому випадку ніякого представництва не виникає. Такі дії є порушенням інтересів особи, від імені якої без її згоди та відома вчинені юридичні дії, на які вона нікого не уповноважувала.

Висновок про недійсність спірних договорів на підставі ч. 3 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України у звязку з тим, що їх було підписано від імені позивача не ним, а іншою особою, тобто без волевиявлення сторони договору, викладено в постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року (справа № 6-48цс15).

Таким чином, судом встановлено, що під час укладання договорів оренди землі текст цих договорів було підписано від імені ОСОБА_1 її донькою, яка не мала належних повноважень на вчинення такої дії, що свідчить про відсутність вільного волевиявлення позивачки. Крім того, в спірних договорах відсутні дати їх укладання, що, на думку суду, додатково свідчить про те, що сторони не досягли усіх істотних умов договорів оренди землі, і це, відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі», є підставою для визнання їх недійсними, оскільки вони не відповідають волі орендодавця та вимогам закону.

Посилання представника відповідача в обґрунтування своїх заперечень на те, що ТОВ «Очаківський райагрохім» своєчасно сплачує орендну плату і позивачка її отримує, на думку суду, є необґрунтованими, оскільки особа, яка підписала договір, не була представником орендодавця і не мала будь-яких повноважень на вчинення дій від імені позивачки, а тому наступне схвалення цих договорів було неможливим. Факт нарахування відповідачем орендної плати за землю позивачці може свідчити лише про здійснення оплати за фактичне користування землею.

Відповідно до ст.ст. 321, 387 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Суд констатує, що захист права власності гарантується як національним законодавством так і ст. 1 Першого Протоколу до Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, що у відповідності до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства. Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкрито, зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини від 29 листопада 1991 року у справі «ОСОБА_6 Девелопментс ЛТД та інші проти Ірландії» (Pine Valley Developments Ltd and Others vs. Ireland, № 12742/87), в якому вказано, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватись своєю власністю. В даному випадку зазначене сподівання, тобто те, на що розраховувала позивачка ОСОБА_1, було порушено відповідачем.

Проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню в частині визнання договорів недійсними із зобовязанням відповідача повернути земельні ділянки позивачці.

Разом із тим, є юридично помилковими та не підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_1 в частині скасування державної реєстрації спірних договорів оренди, оскільки визнання недійсними цих договорів за рішенням суду є підставою для скасування їх державної реєстрації відповідним органом державної влади та не вимагає самостійного вирішення.

Також відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки слід стягнути понесені нею та документально підтверджені витрати на сплату судового збору у розмірі 487 грн 20 коп..

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212-215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Цивільний позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Очаківський райагрохім» про визнання договорів оренди недійсними, скасування їх державної реєстрації та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння задовольнити частково.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 1,11 га, укладений між ОСОБА_1 та відкритим акціонерним товариством «Очаківський райагрохім», зареєстрований у відділі Держкомзему у Очаківському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23 січня 2012 року за № 482510004000863.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 3,09 га, укладений між ОСОБА_1 та відкритим акціонерним товариством «Очаківський райагрохім», зареєстрований у відділі Держкомзему у Очаківському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23 січня 2012 року за № 482510004000864.

Зобовязати товариство з обмеженою відповідальністю «Очаківський райагрохім» повернути ОСОБА_1 дві земельні ділянки площею 1,11 га та 3,09 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Парутинської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, що належать їй на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯА № 060264, серії ЯА № 060263, зареєстровані 15 серпня 2005 року в Книзі записів реєстрації державних актів за №№010502104467, 010502104468, та повернути їх власниці шляхом підписання актів приймання-передачі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Очаківський райагрохім» на користь ОСОБА_1 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок в рахунок відшкодування судових витрат.

В задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми під час проголошення рішення, у той же строк з дня отримання ними його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: