Ухвала суду № 57718204, 13.05.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/6970/16-к

н/п 1-кс/640/3906/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2016 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Муратової С.О.,

при секретарі - Феденко Д.В.,

за участю слідчого - Шищенко О.А.,

захисника - Мозгового М.В.,

заявника - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання ОСОБА_2 про часткове скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220000000687 від 26.08.2015, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 263 КК України, -

встановив:

До Київського районного суду м. Харкова 10.05.2016 надійшло вказане клопотання, в якому заявник просить скасувати арешт на належні їй грошові кошти а саме: 250 Євро, 4700 доларів США, 1000 російських рублів, 20210 гр., 400 доларів США, 8000 гр., 1054 гр., вилучені 27.04.2016 під час обшуку в квартирі АДРЕСА_1, накладений ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 29.04.2016.

На обґрунтування клопотання заявник зазначає, що задовольняючи клопотання про арешт майна, при розгляді якого його вона не була присутньою,в частині накладення арешту на грошові кошти слідчий суддя залишив поза увагою факт відсутності ризиків, передбачених ст. 170 КПК України (можливість знищення майна, застосування спеціальної конфіскації, конфіскації майна за вироком суду) та порушення слідчим, прокурором ст. 171 КПК України щодо надання доказів, які підтверджують факт проживання підозрюваного ОСОБА_4 в АДРЕСА_1; належність останньому грошових вилучених коштів та набуття їх в результаті вчинення кримінального правопорушення, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення; наявність підстав застосування спеціальної конфіскації за вироком суду. 27.04.2016 проведений обшук в квартирі АДРЕСА_1, яка належить їй та її сину - ОСОБА_5 та колишньому чоловіку - ОСОБА_6, з яким вона розірвала шлюб 24.06.2010, та який з нею не проживає з 2009 року. ОСОБА_4 є її знайомим, але за вказаною адресою не проживає, що підтверджується характеристикою, виданою начальником дільниці № 54 КП «Жилкомсервіс» від 29.04.2016, де зазначено, що ОСОБА_4 з 21.07.2000 проживає за адресою: АДРЕСА_4; копією паспорту ОСОБА_4 та копією довідки АДБ; ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 29.04.2016 про застосування запобіжного заходу, в якій зазначено, що ОСОБА_4 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_5. Під час обшуку вона повідомляла співробітникам СУ ГУ НП в Харківській області про те, що ОСОБА_4 за зазначеною адресою не проживає і вилучені грошові кошти належать їй, та просила засвідчити цей факт в протоколі обшуку. У зв'язку з чим, не має підстав відстав вважати, що вилучені кошти належать ОСОБА_4 та набуті ним в результаті вчинення кримінального правопорушення, або на які було спрямовано кримінальне правопорушення. Крім того, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України. Санкція статті вказаного кримінального закону не передбачає покарання у вигляді конфіскації майна та застосування спеціальної конфіскації. Доказів подання цивільних позовів у кримінальному провадженні, або того, що вона є особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, слідчим не надано.

В судовому засіданні заявник доводи клопотання підтримала, також вказала про необхідність грошових коштів на сороковини її вітчима та встановлення пам'ятника до дня його народження.

Захисник в судовому засіданні підтримав подане клопотання, вказуючи на безпідставність накладення арешту на грошові кошти, належні його довірительці.

Слідчий СУ ГУ НП в Харківській області Шищенко О.А., в провадженні якої на теперішній час перебуває дане кримінальне провадження, в ході розгляду клопотання заперечувала проти його задоволення, вказуючи, що в ході здійснення оперативно-розшукових заходів було встановлено, що ОСОБА_4 мешкає за цією адресою. Вилучені під час обшуку за вказаною вище адресою в сейфі грошові кошти та чорнові записи мають доказове значення у даному кримінальному провадженні. Під час проведення обшуку були присутні, в тому числі, ОСОБА_4, ОСОБА_2, остання пояснила, що грошові кошти, вилучені в сейфі, належать ОСОБА_4, та добровільно видала ці кошти. Крім того, на теперішній час у справі заявлені цивільні позови ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_3

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши надані докази, матеріали справи за клопотанням про арешт майна справа № 640/6970/16-к н/п 1-кс/640/3742/16, приходить до наступного.

З наданих даних, слідчим суддею достовірно встановлено, що СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні за № 12015220000000687 від 26.08.2015, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч.1 ст. 263 КК України.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова Садовського К.С. від 20.04.2016 надано дозвіл на проведення обшуку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, де фактично мешкає ОСОБА_4 Метою проведення обшуку у зазначеній ухвалі слідчого судді зазначено відшукання і вилучення речей та документів, які мають значення для досудового розслідування, а саме: грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, мобільних телефонів, які використовувалися під час вчинення злочинів, для ведення телефонних переговорів та переписки, чернеток, що містять інформацію щодо грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, а також інших предметів й засобів комунікації, що мають значення для досудового розслідування та можуть бути доказами під час судового розгляду.

27.04.2016 на підставі вказаної ухвали Київського районного суду м. Харкова від 20.04.2016 в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, та присутнього ОСОБА_4 проведені обшук, в ході якого, згідно протоколу обшуку від 27.04.2016 вилучено майно, на яке ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 29.04.2016 накладено арешт, в тому числі на грошові кошти 250 Євро, 4700 доларів США, 1000 російських рублів, 20210 гр., 400 доларів США, 8000 гр., 1054 гр. - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку. Дані про оскарження зазначеної ухвали в апеляційному порядку відсутні.

27.04.2016 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, тобто, вимога передачі чужого майна, права на майно та вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою пошкодження майна потерпілого або майна, що перебувало в його віданні (вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

З тексту ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 29.04.2016 вбачається, що при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що слідчим було доведено, що вказані грошові кошти, вилучені під час проведення обшуку, мають значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Вилучені відповідно до протоколу обшуку від 27.04.2016 грошові кошти підлягають арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

При накладенні арешту на грошові кошти слідчим суддею враховано наявність правових підстав до арешту майна, можливість використання їх як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Стороною обвинувачення було доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні на теперішній час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, доведено значення вилучених грошових коштів для встановлення обставин у вищевказаному кримінальному провадженні, та можливість використання як доказів відомостей, що містяться в них.

При цьому, прийшовши до висновку про наявність правових підстав до арешту грошових коштів, вилучених в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, а саме: 250 (двісті п'ятдесят) Євро, 4700 (чотири тисячі сімсот) доларів США, 1000 (тисяча) російських рублів, 20210 (двадцять тисяч двісті десять) гривень, 400 доларів США, 8000 гривень, слідчий суддя зазначив в ухвалі, що даних, що вказані грошові кошти начебто належать ОСОБА_2, слідчому судді не надано.

В ході розгляду даного клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту грошових коштів стороною обвинувачення доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу є потреба, і що потреби досудового розслідування у даному кримінальному провадженні виправдовують на теперішній час такий ступінь втручання у права і свободи осіб, як арешт грошових коштів.

Скасування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт грошових коштів може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Вищевказаний захід забезпечення має значення для забезпечення кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є предметом, доказом злочину, набуте злочинним шляхом.

При цьому, дійсно ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 29.04.2016 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_4. ОСОБА_4 зареєстрований за вказаною адресою з 21.07.2000 та проживає з батьками, згідно характеристики від 29.04.2016.

З наданих в даному судовому засіданні даних також слідує, що квартира АДРЕСА_1 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_5 Крім того, до клопотання заявником залучено заяви ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, які зареєстровані відповідно в кватирах № 67, № 68, № 61 вказаного будинку, в яких останні вказують, що в квартирі № 62 фактично проживають ОСОБА_2 разом із сином ОСОБА_5, який є інвалідом ІІ групи.

Однак, вказаний вище висновок про наявність правових підстав до арешту майна, можливість використання їх як доказу у даному кримінальному провадженні, заявником не спростовано. В межах розгляду клопотання про арешт майна, так само, як і скасування арешту майна, не може бути встановлений факт проживання чи непроживаня ОСОБА_4 в квартирі, належній ОСОБА_2 та іншим особам. Разом з тим, стороною обвинувачення залучено рапорт та лист посадових осіб УСБУ в Харківській області від 25.11.2015 та 27.08.2015 відповідно, про те, що ОСОБА_4 фактично проживає за цією адресою. Згідно протоколу обшуку від 27.04.2016, проведеного в квартирі АДРЕСА_1 на підставі ухвали слідчого судді, при якому був присутній, в тому числі, ОСОБА_4, перед проведенням обшук у ОСОБА_2 добровільно вказала на сейф, розташований в шкафу-купе, який знаходиться з правої сторони при вході в кімнату № 1. В зазначеному сейфі, згідно пояснень ОСОБА_2 знаходяться грошові кошти, що належать ОСОБА_4 Згідно цього з протоколу обшуку від 27.04.2016, ОСОБА_2 в присутності понятих відмовилася від підпису в протоколі. Більш того, 1054 гр., з яких заявник ОСОБА_2 просить так само скасувати арешт, були вилучені у задньому правому кармані джинс, одягнутих на ОСОБА_4 Даних про внесення ОСОБА_4 в цей протокол зауважень чи заперечень, протокол обшуку не містить.

Законність походження вилучених в ході обшуку грошових коштів заявником не підтверджена, а тому, за вказаних обставин, на теперішній час є достатні підстави вважати, що грошові кошти, вилучені за зазначеною адресою, підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, є предметом кримінального правопорушення, що також вказує на наявність ризиків, передбачених в ст. 170 КПК України.

З огляду на викладене, доводи заявника щодо належності їй грошових коштів мають бути перевірені в ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, яке на теперішній час триває, шляхом виконання передбачених нормами КПК України слідчих дій.

Доказів того, що в подальшому застосуванні арешту майна, вжитого ухвалою слідчого судді від 29.04.2016 відпала потреба, при розгляді даного клопотання слідчому судді не надано, а тому на теперішній час слідчий суддя не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

В задоволенні клопотання ОСОБА_2 про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 29.04.2016 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220000000687 від 26.08.2015, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 263 КК України, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Ухвала про накладення арешту майна може бути оскаржена ОСОБА_2 в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області протягом п"яти днів з моменту проголошення даної ухвали.

Ухвала виготовлена в нарадчій кімнаті, є оригіналом.

Слідчий суддя Муратова С.О.