Рішення № 57716340, 12.05.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 171/1917/15-ц 22-ц/774/680/К/16

Справа № 171/1917/15-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження №22-ц/774/680/К/16 суддя Чумак Т.А.

Категорія - 24 ( ІV ) Суддя-доповідач - Зубакова В.П.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Зубакової В.П.,

суддів - Бондар Я.М., Соколан Н.О.

за участю секретаря - Маслової К.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2015 року по справі за позовом Комунального підприємства Мар'янської територіальної громади «Мар'янське-1» до ОСОБА_2 про відшкодування збитків за спожиту питну воду.

Особи, які беруть участь у розгляді справи:

представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3,

представник позивача Комунального підприємства Мар'янської територіальної громади «Мар'янське-1» - ОСОБА_6, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 року Комунальне підприємство Мар'янської територіальної громади «Мар'янське-1» (далі - КП «Мар'янське-1») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування збитків за спожиту питну воду, посилаючись на те, що воно є постачальником води жителям села Мар'янське. Відповідач, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, відмовився від послуг водопостачання у зв'язку з наявністю у нього свердловини. У лютому 2015 року було виявлено самовільне підключення ОСОБА_2 до магістральної труби централізованого водопостачання. Проведений аналіз води підтверджує, що на подвір'ї ОСОБА_2 використовується вода з водогону.

Уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд: стягнути з відповідача на свою користь збитки у розмірі 16 164,28 грн. послуги адвоката у розмірі 500,00 грн., судові та транспортні витрати.

Рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь КП «Мар'янське-1» збитки за спожиту питну воду в сумі 16 164,28 грн., судовий збір у сумі 243,60 грн., а всього в сумі 16407,88 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Так, на думку відповідача, суддя розглядала справу поверхово і упереджено, приймаючи до уваги лише докази позивача. Суд не допитав свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які можуть підтвердити наявність у нього свердловини ще до створення КП «Мар'янське-1». Наданий судом акт не є належним доказом по справі, а проведені лабораторні дослідження не є належним доказом у справі, адже не надано доказів правомірності здійснення забору води та наявності відповідної ліцензії у лабораторії.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, відхиливши апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_9, яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, представника позивача КП «Мар'янське-1» - ОСОБА_10, яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила її відхилити, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги і письмових заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач самовільно підключився до системи централізованого комунального водопостачання КП «Мар'янське-1» та користувався нею, а тому має відшкодовувати завдані збитки.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проте зазначеним вимогам рішення суду не відповідає.

Згідно статті 46 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», особи винні у самовільному підключенні споживачів до об'єктів та систем питного водопостачання і водовідведення притягаються до відповідальності згідно із законами України.

Відповідно до п. 3.2. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008 року № 190, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07.10.2010 року № 936/15627, водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.

Відповідно до вимог ст. ст. 59, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

У спорі, пов'язаному із відшкодування збитків, завданих самовільним підключенням до системи централізованого водопостачання, підлягає доказуванню факт самовільного підключення до системи централізованого водопостачання та її використання.

Отже, позивач належними та допустимими доказами мав, перш за все, довести, що ОСОБА_2, який проживає у домоволодінні АДРЕСА_2, самостійно підключився до системи централізованого водопостачання по АДРЕСА_2 та користується нею, і лише після доведення цього факту вимагати відшкодування завданих збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 проживає у домоволодінні АДРЕСА_2.

КП «Мар'янське-1» здійснює централізоване постачання питної води по АДРЕСА_2.

На підтвердження заявлених позовних вимог позивачем до суду першої інстанції надано Акт від 29.04.2015 року про обстеження ями біля домоволодіння АДРЕСА_2, в якому проживає ОСОБА_2 (а.с. 13), який не може бути прийнятий судом як належний та допустимий доказ по справі, оскільки не завірений належним чином та фактично містить інформацію щодо висновків членів комісії з досліджуваного питання. Натомість інформація щодо проведеного обстеження (часу виявлення порушення, обставини виявлення порушення, розміри ями, матеріали, використані для самовільного підключення, діаметр труби, тощо) цей акт взагалі не містить, а тому не може жодним чином підтверджувати факт виявлення самовільного підключення до системи централізованого водопостачання по вулиці Першого Травня в с. Мар'янське.

Не може бути прийнятий, як належний та допустимий доказ по справі, й Акт №9 від 06.02.2015 року, який, будучи завірений належним чином, містить інформацію щодо самовільного підключення до мереж централізованого водопостачання та безоблікового користування питною водою ОСОБА_2, який проживає по АДРЕСА_1, та нарахування йому у зв'язку з цим штрафу в розмірі 16 164,28 грн. Жодної ж інформації щодо обстеження підключення до системи централізованого водопостачання та безоблікового користування питною водою біля домоволодіння АДРЕСА_2 даний акт не містить (а.с. 15).

Також, представником позивача надано Акт проведення дослідження води від 06.02.2015 року, з якого вбачається, що в лабораторію насосно-фільтруальної станції була надана вода в пляшці для проведення аналізу на наявність хлору (а.с. 16). Оскільки, в матеріалах справи відсутній акт про відібрання води саме з домоволодіння АДРЕСА_2, а в наданому Акті від 06.02.2015 року не зазначено жодних відомостей щодо наявності маркувань та пломб на пляшці з водою, колегія суддів не приймає до уваги цей акт, як належний та допустимий доказ, оскільки він не містить інформації щодо предмета доказування.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представником позивача долучено до матеріалів справи Акт обстеження пролягання трубопроводу та наявність свердловини від 05.05.2016 року, який не може бути прийнятий колегією суддів у якості доказу по справі, адже згідно ч. 2 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд досліджує нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами, а обстеження трубопроводу було проведено після ухвалення оскаржуваного рішення та навіть після відкриття апеляційного провадження, й позивачем не надано достатніх обґрунтованих пояснень щодо неможливості проведення обстеження та надання відповідного доказу до суду першої інстанції.

Отже, ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції позивачем не надано належних та допустимих доказів, що підтверджують факт самовільного підключення ОСОБА_2 до системи централізованого водопостачання біля домоволодіння АДРЕСА_2 та безоблікового користування питною водою, а надані Акти є суперечливим та не містять достовірної та точної інформації щодо предмета доказування, викладені в них припущення щодо обставин справи не можуть вважатися доказами, у зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо необґрунтованості позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду з підстав передбачених п.п. 2,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України у зв'язку з недоведеністю обставин, які суд першої інстанції вважав встановленими, та порушення судом норм матеріального права, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог КП «Мар'янське-1» до ОСОБА_2 про відшкодування збитків за спожиту питну воду.

Згідно ч. 5 ст. 88 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, колегія суддів стягує з позивача на користь ОСОБА_2 понесені та документально підтверджені судові витрати понесені на подання апеляційної скарги у розмірі 267,96 (а.с. 72).

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.п. 2,4 ч.1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позовних вимог Комунального підприємства Мар'янської територіальної громади «Мар'янське-1» до ОСОБА_2 про відшкодування збитків за спожиту питну воду відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства Мар'янської територіальної громади «Мар'янське-1» на користь ОСОБА_2 судові витрати понесені на оплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 267 (двісті шістдесят сім) гривень 96 копійок.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: