ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.03.09 Справа№ 2/46
Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С., за участю помічника прокурора Топій Т.В., представника позивача-1 Харечка Д.О., представника позивача-1 Гораль С.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом прокурора Залізничного району м. Львова в інтересах держави уповноважений орган Львівська міська рада в особі позивача-1: Департаменту економічної політики Львівської міської ради та позивача-2: Комунального підприємства “Адміністративно-технічне управління”, м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Зест” Лтд, м. Львів про стягнення 10887 грн. 13 коп.
В С Т А Н О В И В:
Прокурор Залізничного району м. Львова в інтересах держави уповноважений орган Львівська міська рада в особі позивача-1: Департаменту економічної політики Львівської міської ради та позивача-2: Комунального підприємства “Адміністративно-технічне управління”, м. Львів звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Зест” Лтд, м. Львів про стягнення 10887 грн. 13 коп.
Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 10.03.2009р. призначив розгляд справи на 26.03.2009р.
Прокурор та представники позивачів в судове засідання зявилися, позовні вимоги підтримали. З приводу заявленого позову пояснили, що з відповідачем було укладено договір тимчасового користування місцями, що перебувають в комунальній власності, для розміщення спеціальних конструкцій. Відповідно до умов цього договору, відповідач за користування місцями для розміщення конструкцій зобовязувався вносити плату у відповідних розмірах. За час дії цього договору, у відповідача виникла заборгованість в розмірі 10742 грн. 81 коп., а також за порушення строків оплати йому нараховано пеню в розмірі 144 грн. 32 коп. В судовому засіданні представником позивача була подана заява про зменшення позовних у звязку з частковою оплатою в сумі 875 грн. 66 коп. Таким чином просять стягнути з відповідача 9867 коп. 15 коп. боргу та 134 грн. 90 коп. пені.
В судове засідання відповідач явку представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду подано клопотання (вих. №23/03/1 від 23.03.2009р.) про відкладення розгляду справи у звязку з перебуванням представника у відрядженні.
Прокурор, представники позивача проти такого клопотання заперечили, зазначили, що документів на підтвердження обставин, викладених в клопотанні відповідача, не долучено, в матеріалах справи є достатньо доказів, щоб розглядати справу без участі представника відповідача.
У відповідності до ст. 75 ГПК, України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Представникам розяснено їх права та обовязки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників позивачів, суд встановив наступне:
18.08.2004р. між Управлінням економіки Львівської міської ради (надалі - уповноважений орган), КП “Інспекція благоустрою та екології м. Львова” (робочий орган, надалі - оператор) та ТзОВ фірма “Зест” Лтд (надалі - користувач) було укладено договір №365 тимчасового користування місцями, що перебувають в комунальній власності, для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами.
Комунальне підприємство “Інспекція благоустрою та екології м. Львова” згідно розпорядження Львівського міського голови від 31.08.2004р. №660 було перейменоване у Комунальне підприємство “Адміністративно-технічне управління”.
01.03.2005р. між Управлінням економіки Львівської міської ради, КП “Адміністративно-технічне управління” та ТзОВ фірма “Зест” Лтд було укладено угоду про зміни та доповнення до договору тимчасового користування місцями, що перебувають в комунальній власності для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами від 18.08.2004р. №365. Згідно угоди про зміни та доповнення в тексті договору слова “робочий орган” замінено на “оператор”.
Відповідно до ухвали Львівської міської ради “Про внесення змін та доповнень до ухвали міської ради від 19.10.2006р. №219 “Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради” та змін до ухвали міської ради від 21.06.2007р. №975 “Про затвердження Положення про виконавчий комітет Львівської міської ради” від 23.10.2008р. №2142, функцію робочого органу з видачі дозовлів на розміщення зовнішньої реклами з 01.01.2009р. покладено на Департамент економічної політики Львівської міської ради.
Відповідно до п. 2.1. договору №365 від 18.08.2004р. уповноважений орган надає користувачу у тимчасове платне користування місця, що перебувають у комунальній власності, для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами за адресами і на терміни відповідно до виданих дозволів на розміщення зовнішньої реклами в межах м. Львова згідно з “Порядком розміщення зовнішньої реклами у м. Львові” чинним на час видачі дозволів.
Згідно п. 2.2 договору №365 від 18.08.2004р. користувач використовує надані місця за цільовим призначенням, сплачує вартість користування місцями з дня отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами та звільняє у триденний термін місця на яких термін дії дозволу припинений (закінчився). Дозволи на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами є невідємною частиною договору (п. 2.3.).
Відповідачу було видано дозволи на розміщення зовнішньої реклами: 19.05.2004р. - №6-04-05-103 терміном дії з 19.05.2004р. по 19.05.2009р., 21.03.2005р. - №5-05-03-004 терміном дії з 21.03.2005р. по 21.03.2010р., 24.02.2006р. - №6-06-03-030 терміном дії з 24.02.2006р. по 24.02.2011р., 09.03.2006р. - №4-06-03-073 терміном дії з 09.03.2006р. по 09.03.2011р. та 13.04.2006р. - №6-06-04-084 терміном дії з 13.04.2006р. по 13.04.2011р.,
Відповідно до п. 4.1. договору №365 від 18.08.2004р. з наступними змінами, обовязок внесення плати за користування місцями для розташування спеціальних конструкцій користувачем виникає з моменту отримання ним дозволу на встановлення спеціальної конструкції. Пунктом 4.2. цього договору встановлено, що користувач сплачує оператору плату за користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій площею місць розташування 22,010 м2, рекламною площею 74,78 м2 щомісячно до 25 числа біжучого місяця, в розмірі 1673 грн. 11 коп.
Пунктом 4.4. договору №365 від 18.08.2004р. встановлено, що ставка плати за користування місцем встановлюється сторонами при укладенні цього договору і не може бути нижчою від розрахункових ставок п.п. 3.1., 3.2., 3.3., 3.4. “Порядку надання розповсюджувачам зовнішньої реклами для розміщення спеціальних конструкцій у тимчасове користування місць, що знаходяться в комунальній власності”, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради від 06.08.2004р. №817 визначаються шляхом коригування розміру розрахункової ставки попереднього року на рівень інфляції за цей рік.
В строки, передбачені договором №365 від 18.08.2004р., відповідач свій обовязок щодо оплати виконав частково, у звязку з чим у нього виникла перед позивачем-2 заборгованість на суму 9867 коп. 15 коп., і яка на дату розгляду справи не була погашена, що підтверджується довідкою позивача-2 та поясненнями представників позивача.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного:
Згідно ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.
За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобовязання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.
Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до пункту 5.1. договору №365 від 18.08.2004р., у випадку прострочення платежів, передбачених п. 4.2. цього договору користувач сплачує на користь оператора пеню від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, згідно з діючим на цей період законодавством, але не вище подвійної облікової ставки Національного банку.
З врахуванням цих положень, прокурором правомірно нараховано пеню в розмірі 134 грн. 90 коп.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 9867 коп. 15 коп. основного боргу, 134 грн. 90 коп. пені.
Суд відмовляє в задоволенні клопотання прокурора про забезпечення позову, оскільки ним не подано належних та допустимих доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду в майбутньому. Прокурором не наведено обставин, які б обґрунтовували припущення, що майно чи грошові суми, які є у відповідача на момент предявлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, слід віднести на відповідача.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 610, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1.Позов задоволити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Зест” Лтд, м. Львів, вулиця Зелена, 309 (ідентифікаційний код 20771805) на користь Комунального підприємства “Адміністративно-технічне управління”, м. Львів, площа Галицька, будинок 15 (ідентифікаційний код 13804591) 9867 коп. 15 коп. основного боргу, 134 грн. 90 коп. пені.
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Зест” Лтд, м. Львів, вулиця Зелена, 309 (ідентифікаційний код 20771805) в користь державного бюджету 108 грн. 87 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4.Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.
Суддя
Судове рішення № 5771547, Господарський суд Львівської області було прийнято 26.03.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2/46. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: