Постанова № 57714979, 22.03.2016, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/234/16-а

№ провадження 2-а/208/46/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 березня 2016 р. м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі, головуючого судді Івченко Т.П., розглянув у скороченому порядку, передбаченому ст. 183-2 КАС України, адміністративну справу:

- позивач ОСОБА_1;

- представник позивача ОСОБА_2,

- відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області

«про визнання дій протиправною бездіяльність та спонукання до вчинення певних дії», -

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_2, в інтересах ОСОБА_1, звернувся до суду із вищезазначеним позовом, у якому просить суд зобов'язати відповідача поновити позивачу виплату пенсії за віком.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що, ОСОБА_1 має постійне місце проживання на території держави Ізраїль. До вказаного часу, а саме лютого 2001 року, вона мешкала у АДРЕСА_1 , на території Ленінського району, та, отримувала пенсію за віком, яка була їй призначена Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька . ОСОБА_1, через свого представника, ОСОБА_2, звернулася до відповідача із заявою про поновлення їй, виплати раніше призначеної пенсії за віком, але, отримала письмову відмову відповідача, у якій відповідач послався на те, що, УПФ України в Заводському районі м. Дніпродзержинська не є відповідачем по справі тому не має підстав для виконання рішення Ленінського районного суду м. Донецька, документи не відповідають вимогам Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

16.09.2013р. ОСОБА_1 звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька із заявою про поновлення виплати пенсії.

Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька у встановлений ч.2 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» десятиденний термін поновлення виплати пенсії не здійснено.

17.10.2013р. представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2014 року по справі № 260/10151/13-а апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Донецька від 18 червня 2014 року у справі № 10151/13-а - задоволено. Постанову Ленінського районного суду м. Донецька від 18 червня 2014 року у справі № 260/10151/13-а - скасовано.

Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в мінському районі м. Донецька щодо невиплати пенсії за віком ОСОБА_1.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька здійснити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 01 жовтня 2013 року.

В зв'язку з проведенням на території Донецької області АТО, відсутністю за новою юридичною адресою, нездійсненням Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському юні м. Донецька своїх функцій, 22.11.2013р. ОСОБА_2 звернувся до УПФУ в Заводському районі м. Дніпродзержинська та просив витребувати або відновити пенсійну справу ОСОБА_1 , взяти на облік за місцем знаходження представника здійснювати виплату пенсії з 01 жовтня 2013 р.

Листом УПФУ в Заводському районі м. Дніпродзержинська № к-6/76 від 28.09.2015р. повідомлено, що УПФУ в Заводському районі м. Дніпродзержинська не є відповідачем по справі тому не має підстав для виконання рішення Ленінського районного суду м. Донецька, Документи не відповідають вимогам Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Вважаю протиправною бездіяльність УПФУ в Заводському районі м. Дніпродзержинська щодо не взяття на облік ОСОБА_1, виходячи з наступного.

Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 06.10.2015р. по справі К/800/34637/15 зазначив: Проведення соціальних виплат особам в районах проведення антитерористичної операції здійснюється з урахуванням постанов Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509 «Про облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції», від 7 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції» та від 7 листопада 2014 року № 595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремих підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей».

Даними підзаконними нормативно-правовими актами передбачено припиненні фінансування з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування органів державної влади на тимчасово неконтрольованій території Донецької та Луганської областей, переміщення осіб з району проведення антитерористичної операції, взяття їх на облік та проведення всій соціальних виплат на контрольованій території за фактичним місцем проживання (перебування).

Однак, вищенаведені акти не регулюють питання відносно виплати пенсій громадянам України, які постійно проживають за кордоном та яким пенсія виплачувалась за місцем останнього проживання в Україні на тимчасово окупованій території України або район) проведення антитерористичної операції.

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Пічкур проти України» Мі 10441/06 від 7 лютого 2014 року (пункти 48-49) зазначив, що дискримінація означав поводження з особами у різний спосіб, без об'єктивного та розумного обґрунтування (диві рішення у справі «Вілліс проти Сполученого Королівства», заяв № 36042/97, п. 48, ЕСНК 2002-ІV).

Відмінність у ставленні є дискримінаційною, якщо вона не має об'єктивного та розумного обґрунтування, іншими словами, якщо вона не переслідує легітимну ціль або якщо немає розумного співвідношення між застосованими засобами та переслідуваною ціллю Договірна держава користується свободою розсуду при визначенні того, чи та якою мірою відмінності в інших схожих ситуаціях виправдовують різне ставлення (див. рішення від 21 лютого 1997 року у справі «ОСОБА_3 проти Нідерландів».

Також Європейський суд з прав людини в даному рішенні зазначив, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист праці людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою користування правами ті свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань! національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу дії Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципам міжнародного права.

Враховуючи те, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов'язковими для виконанні Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі й у рішенні у справі «Пічкур проти України», як джерело праві відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІУ «Про виконанні рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Отже, врегулювання питання на законодавчому рівні щодо виплати пенсій громадянам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції та відсутність вирішення даного питання щодо громадянам України, які постійно проживають за кордоном та яким пенсія «планувалась за місцем останнього проживання в Україні на тимчасово окупованій території України або району проведення антитерористичної операції, за практикою Європейського Суду з прав людини породжує дискримінацію громадян.

Окрім того, рішенням Конституційного Суду України від 7 жовтня 2009 року № 25-1009 передбачалось, що Верховна Рада України повинна привести у відповідність до Конституції України положення інших законів, які регламентують виплату пенсій пенсіонерам, які постійно проживають у державах, з якими Україною не укладено відповідного договору.

За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, право на соціальні виплати є майновим правом, передбаченим статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності «рішення у справі «Хонякіна проти Грузії», № 17767/08, пункт 72, від червня 2012 року). Бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших атах, тримання громадян у невизначеності є невиправданим втручанням у права, передбачені статтею 1 Першого протоколу (рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України», № 68385/10 та 71378/10), від 26.09.2014 р.).

Керуючись ст. 24, ч. З ст. 152, ст. 147 Конституції України, ч.2 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст. 6, 17, п. 4 ст. 18, ст.- КАС України. заявляє вимоги викладені у позовній заяві.

З боку відповідача 18.03.2016 року надані заперечення на позов, згідно до яких відповідачем зазначено, що: Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 через представника за довіреністю ОСОБА_2 до управління «Про визнання протиправною бездіяльності та спонукання де вчинення дій», заперечує проти позовних вимог з наступних підстав.

ОСОБА_1, яка не перебуває на обліку в управлінь Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська, через представника за довіреністю ОСОБА_2, 22.11.2014 звернулась із заявою про витребування з УПФУ в Ленінському районі м. Донецька її пенсійної справи або відновлення її пенсійної справи, а також взяття її на облік в управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська та здійснення виплати пенсії з 01.10.2013 за місцем знаходження представника.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремих підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей» на територіях, які тимчасово не контролюються українською владою, органи державної влади не функціонують, в тому числі органи Пенсійного фонду України.

Оскільки на території Донецької області, зокрема в м. Донецьку, проводиться антитерористична операція, матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 знаходяться на неконтрольованій території.

Орган, що призначає пенсію, розглядає питання про відновлення виплати раніше призначеної пенсії при зверненні особи з відповідною заявою за формою згідно з додатком № 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2005 № 13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за 1566/11846. Заяви про поновлення виплати раніше призначеної пенсії, приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Управлінням Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська було відмовлено в поновленні виплати пенсії ОСОБА_1С, оскільки надані документи не відповідають вимогам ст. ст. 4, 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 «Про облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території & районів проведення анти терористичної операції» та постанови Кабіна Міністрів України від 4.03.2015 № 79 «Деякі питання оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої % території України або району проведення анти терористичної операції».

За аналогічним предметом спору до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська є судова практика щодо відмови у задоволенні позовних вимог до Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська (постанова Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 18.09.2015 по справі № 208/3384/15-а, ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2015 по справі № 208/3383/15-а (2-а/208/109/15)).

Та, на підставі зазначеного у позові ОСОБА_1 відмовити.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 183-2 КАС України, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини по суті заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, вивчив матеріали справи, дослідивши наявні у справі доказі, суд дійшов наступного висновку:

22.11.2013 р. представник позивача ОСОБА_2, в інтересах ОСОБА_1 звернувся до відповідача, УПФУ в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області із заявою, у якій, посилаючись на те, що, УПФУ в Леніському районі м. Донецька не існує та є відсутнім за юридичною адресою, просив відповідача витребувати з УПФУ в Леніському районі м. Донецька пенсійну справу позивача, взяти позивача на облік за місцем знаходження представника позивача, та поновити позивачу виплату пенсії за віком.

Як вбачається зі змісту листа (а.с.6), направленого відповідачем представнику позивача ОСОБА_2, розглянувши заяву останнього від, відповідач роз'яснив представнику позивача ОСОБА_2, що, згідно «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Пенсійного фонду України N 22-1від 25.11.2005р., заява на поновлення виплати пенсії подається пенсіонером особисто або його законним представником.

Крім того, відповідач роз'яснив представнику позивача ОСОБА_2, що, згідно «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Пенсійного фонду України N 22-1від 25.11.2005р., заява на запит пенсійної справи за новим місцем проживання пенсіонера подається ним особисто.

Бездіяльність відповідача, яка полягає у не поновленні виплати пенсії позивачу, позивач вважає незаконною, посилаючись на те, що, УПФУ в Леніському районі м. Донецька не може виконати рішення суду та відновити виплату пенсії позивачу, оскільки фактично за юридичною адресою не знаходиться. При цьому, відповідач - УПФУ в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області зобов'язане відповідно до ч.1 ст.5 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» відновити виплату пенсії позивачу.

Згідно ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно п.1.5 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Пенсійного фонду України N 22-1від 25.11.2005р., заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у звязку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сімї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України.

Згідно п.2.8 вищевказаного Порядку, поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Згідно Переліку управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах Донецької та Луганської областей, які здійснюють повноваження з обслуговування страхувальників на період проведення антитерористичної операції, визначеного Постановою Правління ПФУ №9-1 від 12.05.2015р., повноваження Управління Пенсійного Фонду України в Калініському районі м. Донецька здійснює Управління Пенсійного Фонду України в м.Дружківці.

Управління Пенсійного Фонду України в м.Дружківці, яке тимчасово виконує функції Управління Пенсійного Фонду України в Леніському районі м. Донецька, свої функції в повній мірі не здійснює, що, в свою чергу, змусило позивача звернутись до Управління Пенсійного Фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська, як до органу, що призначає пенсію, та, на території обслуговування якого проживає представник позивача ОСОБА_2

Водночас, згідно ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ст.2 ЗУ «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення, або у разі виконання зведеного виконавчого провадження у встановленому Міністерством юстиції України порядку можуть утворюватися виконавчі групи, до складу яких включаються державні виконавці одного або кількох органів державної виконавчої служби. Інші органи, установи, організації і посадові особи провадять окремі виконавчі дії у випадках, передбачених законом, у тому числі відповідно до статті 5 цього Закону, на вимогу чи за дорученням державного виконавця.

При цьому, згідно ст.5 ЗУ «Про виконавче провадження», вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

З вищенаведеного суд вбачає, що, рішення Вищого адміністративного суду України від 18.06.2014р., яким по суті вирішено питання щодо поновлення пенсії позивачу, має бути виконано шляхом вжиття відповідних заходів державним виконавцем в ході здійснення останнім виконавчого провадження, яке, в свою чергу, є завершальною стадією судового провадження.

При цьому, згідно ст.80, 85 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991р., нарахування та виплата пенсій проводиться органами Пенсійного Фонду за місцем проживання пенсіонера, а не його представника.

Крім того, згідно п.1.5 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Пенсійного фонду України N 22-1від 25.11.2005р., заява про поновлення виплати пенсії подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а не за місцем проживання представника пенсіонера, за яким, у даному випадку, звернувся представник позивача ОСОБА_2

Таким чином, враховуючи вищевикладене, та, приймаючи до уваги, що, в ході розгляду даної адміністративної справи судом не встановлено факт протиправної бездіяльності відповідача яка полягає у не поновленні виплати пенсії позивачу суд дійшов висновку, що, наведені позивачем обставини не є підставою для задоволення даного позову.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.2, 4-12, 48, 50, 56, 104 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області «про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії» - відмовити.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину

Суддя Івченко Т. П.