Ухвала суду № 57714693, 16.05.2016, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/1932/16-ц

Провадження № 2/175/765/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2016 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Борисова С.А.,

за участю секретаря Міронова В.О.

розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «БАНК «ЮНІСОН», Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_2 про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

13 травня 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «БАНК «ЮНІСОН», Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності, зобовязання вчинити дії та стягнення з Відповідачів солідарно збитків у розмірі 347 167 гривень 54 копійки.

В заяві про забезпечення позову позивач просить суд до вирішення справи по суті вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «БАНК «ЮНІСОН», Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та до ОСОБА_2 про визнання незаконною бездіяльності та стягнення збитків, якими заборонити членам виконавчої дирекції (ОСОБА_3 Директор-розпорядник, адреса місця роботи: 01032, м. Київ, ОСОБА_4ОСОБА_5, буд. 33-Б; ОСОБА_6 - Заступник директора розпорядника, адреса місця роботи: 01032, м. Київ, вул. Т. Шевченка, буд. 33-Б; ОСОБА_7, адреса місця роботи: 01032, м. Київ, ОСОБА_4 ОСОБА_5, буд. 33-Б; ОСОБА_8 - Директор юридичного департаменту, адреса місця роботи: 01032, м. Київ, вул. Т. Шевченка, буд. 33-Б; ОСОБА_5 Заступнику Директора юридичного департаменту, адреса місця роботи: 01032, м. Київ, вул. Т. Шевченка, буд. 33-Б; ОСОБА_9 Директору фінансового департаменту, адреса місця роботи: 01032, м. Київ, вул. Т.Шевченка, буд. 33-Б) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та іншим уповноваженим особам вносити пропозиції до Національного банку України та приймати рішення щодо ліквідації Публічного акціонерного товариства Публічного акціонерного товариства «БАНК «ЮНІСОН» та/або відкликання банківської ліцензії Публічного акціонерного товариства «БАНК «ЮНІСОН»; заборонити Голові Національного банку України ОСОБА_10 та іншим уповноваженим особам та/aбо органам Національного банку України приймати рішення про ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК «ЮНІСОН»; заборонити посадовим особам Національного банку України керуватись, приймати до уваги або будь-яким іншим чином використовувати у роботі Постанову Правління Національного банку України від 28 квітня 2016 р. №300/БТ «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК «ЮНІСОН» до категорії неплатоспроможних» та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28 квітня 2016 р. № 614 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку»; заборонити посадовим особам Фонду гарантування вкладів фізичних осіб керуватись, приймати до уваги або будь-яким іншим чином використовувати у роботі Постанову Правління Національного банку України від 28 квітня 2016 р. №300/БТ «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК «ЮНІСОН» до категорії неплатоспроможних» та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28 квітня 2016 р. № 614 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку»; зупинити дію рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28 квітня 2016 р. № 614 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що заява позивача про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що 28 квітня 2016 р.Правлінням Національного банку України була винесена Постанова №300/БТ «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК «ЮНІСОН» до категорії неплатоспроможних», якою ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» визнано неплатоспроможним та введено тимчасову адміністрацію до Банку.

На підставі Постанови Правління Національного банку України від 28 квітня 2016 р. №300/БТ «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК «ЮНІСОН» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 28 квітня 2016 р. № 614 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК «ЮНІСОН» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 28 квітня 2016 р. до 27 травня 2016 р. включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «БАНК «ЮНІСОН», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», начальнику відділу запровадження планів врегулювання неплатоспроможності банків департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_11 строком на один місяць з 28 квітня 2016 року до 27 травня 2016 року включно.

Згідно з п. 16 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Наслідки введення в банківській установі тимчасової адміністрації передбачені статтею 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», за якою з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Протягом 15 днів, але не пізніше строків, встановлених Фондом, керівники банку забезпечують передачу уповноваженій особі Фонду печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку, а також протягом трьох днів - передачу печаток і штампів, бухгалтерської та іншої документації банку. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

На період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності Фонду та уповноваженій особі Фонду в межах повноважень, встановлених цим Законом та делегованих Фондом, і діють у визначених Фондом/уповноваженою особою Фонду межах та порядку.

Відповідно до ч.5 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється:

1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;

2) примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку);

3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), а також зобовязань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобовязань банку;

4) зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобовязань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі;

5) нарахування відсотків за зобовязаннями банку перед вкладниками та кредиторами.

Згідно з ч.1 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Відповідно до ч.1ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

Згідно ч.3ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п.п.2 та 3 ч.1ст.152 Цивільного процесуального кодексу України, позов може забезпечуватися забороною вчиняти певні дії, а також встановленням обов'язку вчинити певні дії. Частиною 1 статті 152 ЦПК України передбачено перелік видів забезпечення позову. Відповідно до ч.2 статті 152 ЦПК України у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Згідно з ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч.1ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частинами 1, 2 ст.152 ЦПК України передбачено, що перелік видів забезпечення позову, який може бути вжитий судом, який не є вичерпним. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Згідно із ч.6 ст.152 ЦПК України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обовязку вчиняти певні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку.

У відповідності до ч.7 ст.152 ЦПК України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обовязку вчиняти певні дії.

У відповідності до вимог ч.8 ст.152 ЦПК України не допускається забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії за позовами власників або кредиторів неплатоспроможного банку до такого банку або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позовні вимоги позивача у даній справі обґрунтовуються тим, що внаслідок введення до ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» тимчасової адміністрації, встановлені Національним банком України обмеження перешкоджають ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» виконати свої зобовязання перед позивачем відповідно до умов Договорів комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» на загальну суму 21 700 доларів США 00 центів що відповідно до курсу НБУ на день подачі позову становить 547 167 гривень 54 копійки (пятсот сорок сім тисяч сто шістдесят сім гривень 54 копійки).

Проте, на думку позивача, підстави для введення тимчасової адміністрації до ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» були відсутні, відтак, як стверджує позивач, Національним банком України та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб чиняться перешкоди у виконанні зобовязань перед позивачем відповідно до умов Договорів комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ «БАНК «ЮНІСОН».

У разі відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб суми вкладу позивачу, останній матиме змогу отримати суму в межах гарантованої суми вкладу, що підлягає відшкодуванню відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тобто в межах суми 200 000 гривень, що є меншим, ніж позивач міг би отримати зі відсутності введення тимчасової адміністрації до ПАТ «БАНК «ЮНІСОН».

Оскільки чинними є Постанова Правління Національного банку України від 28 квітня 2016 р. №300/БТ «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК «ЮНІСОН» до категорії неплатоспроможних» і рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28 квітня 2016 р. №614 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», Фондом гарантування вкладів фізичних осіб вчиняються дії щодо виведення банку з ринку та подальшої ліквідації ПАТ «БАНК «ЮНІСОН».

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову на даній стадії може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного суду УкраїниПро практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позовувід 22 грудня 2006 року № 9 визначено, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантуютьвиконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Оскільки вжиття заходів забезпечення позову у даній справі не порушує встановлені Цивільним процесуальним кодексом України обмеження щодо діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суд з метою створення гарантій виконання судового рішення вважає за необхідне заяву позивача задовольнити частково та забезпечити позов.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та Загальною декларацією прав людини, проголошеною Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 10 грудня 1948 року, гарантовано забезпечення і розвиток прав людини та основоположних свобод, та зазначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Право на гідний рівень життя займає велике місце в системі прав людини. В даному випадку незабезпечення позову призведе до порушення прав позивача на гідний рівень життя, що у свою чергу є порушенням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Загальної декларацією прав людини, та є неприпустимим.

Так, у справіDelcourt v. Belgium зазначено, щоу демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

У справіBellet v. Franceвизначено, щостаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див.Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст. ст.151-153, 208-210 ЦПК України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та Загальною декларацією прав людини, проголошеною Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 10 грудня 1948 року, Рішеннями Європейського суду з прав людини, суд,

УХ В А Л И В:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.

До вирішення справи по суті зупинити дію рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (01032, м. Київ, ОСОБА_4 ОСОБА_11, 33-Б, ідентифікаційний код 21708016) від 28 квітня 2016 р. № 614 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

До вирішення справи по суті заборонити посадовим особам виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (01032, м. Київ, ОСОБА_4 ОСОБА_11, 33-Б, ідентифікаційний код 21708016) та іншим уповноваженим особам вносити пропозиції до Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9, ідентифікаційний код 00032106) та приймати рішення щодо ліквідації Публічного акціонерного товариства Публічного акціонерного товариства «БАНК «ЮНІСОН» (адреса: 03028, місто Київ, проспект Науки, буд.30-А, ідентифікаційний код юридичної особи: 38514375) та/або відкликання банківської ліцензії Публічного акціонерного товариства «БАНК «ЮНІСОН» (адреса: 03028, місто Київ, проспект Науки, буд.30-А, ідентифікаційний код юридичної особи: 38514375).

До вирішення справи по суті заборонити посадовим особам Національного банку України та іншим уповноваженим особам та/aбо органам Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9, ідентифікаційний код 00032106) приймати рішення про ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК «ЮНІСОН» (адреса: 03028, місто Київ, проспект Науки, буд.30-А, ідентифікаційний код юридичної особи: 38514375), а також будь-яким чином використовувати у роботі Постанову Правління Національного банку України від 28 квітня 2016 р. №300/БТ «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК «ЮНІСОН» до категорії неплатоспроможних» та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28 квітня 2016 р. № 614 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

До вирішення справи по суті заборонити посадовим особам Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (01032, м. Київ, ОСОБА_4 ОСОБА_11, 33-Б, ідентифікаційний код 21708016) будь-яким чином використовувати у роботі Постанову Правління Національного банку України від 28 квітня 2016 р. №300/БТ «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК «ЮНІСОН» до категорії неплатоспроможних» та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28 квітня 2016 р. № 614 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Копію ухвали направити на виконання до Публічного акціонерного товариства «БАНК «ЮНІСОН» (ідентифікаційний код юридичної особи: 38514375) за адресою: 03028, місто Київ, проспект Науки, буд.30-А; Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ідентифікаційний код 21708016) за адресою: (01032, м. Київ, ОСОБА_4 ОСОБА_11, 33-Б); Національного банку України (ідентифікаційний код 00032106) за адресою: 01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9 та ОСОБА_2 за адресою місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в пятиденний строк з дня її постановлення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання ухвал.

Строк предявлення ухвали до виконання 1 (один) рік.

Суддя Борисов С.А.