Рішення № 57714601, 11.05.2016, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/1509/16-ц

(2/199/1087/16)

РІШЕННЯ

Іменем України

11.05.2016 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Богун О.О.

при секретарі Рибак К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 року позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитом, в обґрунтування своїх вимог зазначивши, що відповідно до умов укладеного договору № б/н від 01.11.2005 року відповідач ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту та платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п.п. 3.2, 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і він надає йому право в будь-який момент цей ліміт змінити (зменшити, збільшити). Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком. Позичальник підтвердив свою згоду на те, підписавши заяву разом із «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», «Тарифами Банку».

Відповідно до п. 6.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Позивач свої зобов'язання перед відповідачем виконав, надавши йому кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач, в свою чергу свої обов'язки щодо вчасного повернення кредиту належним чином не виконує, кредит не сплачує, в зв'язку з чим станом на 31.12.2015 року заборгованість за договором склала 20313,20 грн., яка складається з:

5805,65 грн. - заборгованість за кредитом; 13064,06 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, а також нараховані штрафи: 500,00 грн. штраф (фіксована частина) та 943,49 грн. - штраф (процентна складова). На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання свого обов'язку щодо погашення у, в зв'язку з чим позивач і просить суд стягнути дану суму заборгованості з нього в судовому порядку.

В судове засідання позивач не з'явився, його представником надано до суду заяву з прохання слухати справу у його відсутність, на задоволені позову наполягає. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, просили суд в його задоволенні відмовити, та застосувати строки позовної давності, оскільки вони позивачем пропущені .

Суд, вислухавши відповідача та її представника, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з огляду на таке.

Судом встановлено, що 01.11.2005 року між Закритим акціонерним товариством Комерційним банком "ПриватБанк", правонаступником прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" та ОСОБА_1 було укладено договір б/н про надання кредиту у виглядів встановленого кредитного ліміту на кредитну картку, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 2000 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розміри 3% на на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідно до п. 9.12 Умов та Правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту його підписання. Як слідує із заповненої відповідачем заяви, картку вона отримала 01 листопада 2005 року, цієї ж дати відкрито і рахунок. Таким чином кредитні кошти відповідачкою були отримані, утім свої обов'язки відповідач по сплаті та поверненню кредитних коштів належним чином не виконувала,у визначенні сторонами договору строки, кредит не повернула, що призвело до утворення заборгованості, яка станом на 31.12.2015 року склала 20313,20 грн.

При цьому, доводи відповідачки відносно того, що вона взагалі не користувалася кредитною карткою, судом до уваги не приймаються, так як вони спростовуються матеріалами цивільної справи, протилежного належними та попсутими доказами не підтверджено.

Відповідачка у справі, заперечуючи проти позову, просить суд урахувати строки позовної давності, які позивачем пропущено.

Відповідно до ст.256 ЦК позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну та спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю 3 роки (ст.257 ЦК). Для окремих видів вимог законом установлена спеціальна позовна давність. Зокрема, ч.2 ст.258 ЦК передбачає, що позовна давність тривалістю один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст.253 ЦК перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. За загальним правилом, перебіг загальної та спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (чч.1 та 5 ст.261 ЦК). Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Так, аналізуючи умови договору та зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку, що за договором про надання банківських послуг (при отриманні позичальником кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (ст.257 ЦК) стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - не після закінчення строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (ст.261 ЦК).

Відповідно до умов договору, укладеного між ПАТ «КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_1 кінцевий термін виконання кредитного зобов'язання відповідає строку дії картки. Строк дії картки в договорі визначений у 12 місяців.

Автоматичне неодноразове продовження дії картки, як це передбачено п. 9.12 Умов та Правил надання банківських послуг, не змінює терміну виконання кредитного зобов'язання, отже, продовження дії картки для настання кінцевого терміну повернення заборгованості значення немає.

Подальше продовження дії картки є способом виконання зобов'язання щодо повернення простроченого кредиту, процентів і неустойки.

Як встановлено судом, строки дії картки сплив 01.11.2006 року, отже від даної дати для позивача почалося відрахування строку позовної давності для звернення до суду з вимогами до відповідача по укладеному договору.

Строк тривалістю у три роки для позивача сплив 01.11.2009 року, при цьому звернувся він до суду з даним позовом лише 01.03.2016 року, таким чином, суд приходить до висновку, що строк позовної давності для позивача в даному спорі пропущено. Можливих доказів його пропуску з поважних причин позивачем суду не надано, клопотання про його поновлення не заявлено.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, з огляду на наведене, суд приймає рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, в зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності.

Питання про розподіл судових витрат судом вирішено відповідно до приписів ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 169, 209, 214, 215, 222, 88 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задовленні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити в повному обсязі.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий :