Ухвала суду № 57713572, 16.05.2016, Білогірський районний суд Хмельницької області

Білогірський районний суд Хмельницької області 30200 Хмельницька обл., смт Білогря, вул. Шевченка, 42, inbox@bg.km.court.gov.ua, Тел.(факс) 038 41 2 1444

Справа № 669/192/15-ц

Провадження № 6/669/9/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2016 року смт.Білогір'я

Білогірський районний суд Хмельницької області

в складі:

головуючої судді Герасимчук Н.П.,

при секретарі Семенюк В.В.,

з участю ст. державного виконавця Дмітрієва П.О., представника ОСОБА_1П,, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білогірського районного управління юстиції Хмельницької області ОСОБА_3 про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України,

В С Т А Н О В И В :

Старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Білогірського районного управління юстиції Хмельницької області ОСОБА_3 звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України у якому вказав, що на виконанні у ВДВС Білогірського РУЮ Хмельницької області перебуває виконавчий лист № 2201/408/2012 від 20.06.2012 року, виданий Білогірським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 27882,51 грн. на користь ПАТ «Державний ощадний банк України», постанова №ПС 1 913585 від 12.03.2015 року, видана взводом ДПС ВДАІ м. Житомир про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 510 грн. на користь держави, виконавчий лист № 757/15927/13 від 12.08.2013 року, виданий Печерським районним судом м. Київ, про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 61738, 90 грн. на користь Кредитної спілки «Центр фінансових послуг», постанова №ВХ 1 057192 від 12.09.2015 року, видана Білогірським ВДАІ про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 510 грн. на користь держави, наказ №14/4811 від 06.10.2008 року, виданий господарським судом Хмельницької області про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 22783 грн. на користь ПАТ «Укрсоцбанк», виконавчий лист № 2201/335/12 від 31.05.2012 року, виданий Білогірським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 9920,60 грн. на користь ПАТ «Державний ощадний банк України», виконавчий лист №6-634-1/2010 року від 06.12.2010 року, виданий Печерським районним судом м. Київ про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 14360, 14 грн. на користь Кредитної спілки «Центр фінансових послуг», виконавчий лист № 1-156/2009 від 05.07.2009 року, виданий Білогірським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 26463,45 грн. на користь АТ «Брокбізнесбанк», наказ Білогірського районного суду №2-н-101/10 від 20.12.2010 року про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 345.57 грн. на користь ПАТ « «Укртелеком», постанова №ВС1 007091 від 01.06.2011 року, видана Львівським взводом ДПС про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 510 грн. на користь держави та виконавчий лист №669/192/15-ц від 28.09.2015 року, виданий Білогірським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 26332.94 доларів США та 3405, 06 грн. на користь ТзОВ «Факторингова компанія «Глобал Фінанс». Вказав, що боржник від виконання своїх зобовязань на користь стягувачів ухиляється, ніде не працює, в добровільному порядку зобовязань не виконує, що є підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон до моменту повного виконання зобовязань.

В ході судового розгляду подання підтримав, суду пояснив, що майно на яке можна було б накласти стягнення у боржника відсутнє, заробітної плати не отримує, на обліку у службі зайнятості не перебуває. Боржник ухиляється від виконання боргових зобовязань, тому до нього слід застосувати обмеження у виїзді за кордон до виконання боргових зобовязань.

Представник ОСОБА_1, ОСОБА_2 проти подання заперечила. В судовому засіданні вказала, що майже всі виконавчі документи за рішеннями судів про стягнення з ОСОБА_1 передбачали стягнення як з ОСОБА_1, так і інших боржників солідарно, проте виконавча служба закриваючи провадження по солідарних боржниках не вказала причини такого закриття. Солідарні божники частково погасили заборгованість, проте з ОСОБА_1 борг на суму погашення не зменшився. Крім того, у ОСОБА_1 є в наявності рухоме майно, тому стягнення в першу чергу повинно проводитися шляхом його реалізації. ОСОБА_1 не ухиляється від погашення заборгованості, а відсутність доходів не свідчить про його умисне ухилення від погашення заборгованості.

Заслухавши пояснення представника відділу ДВС Білогірського РУЮ, представника ОСОБА_1 дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні відділу ДВС Білогірського РУЮ Хмельницької області перебуває зведене виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України», держави, Кредитної спілки «Центр фінансових послуг», ПАТ «Укрсоцбанк», ПАТ «Державний ощадний банк України», АТ «Брокбізнесбанк», ПАТ «Укртелеком» та ТзОВ «Факторингова компанія «Глобал Фінанс» відповідних сум.

Зведене виконавче провадження розпочато у 2010 році.

Відповідно до повідомлення УМВС України в Хмельницькій області № 5/34-1669 від 22.10 2013 року за гр. ОСОБА_1 зареєстровано автомобіль НОМЕР_1 та автомобіль НОМЕР_2. Згідно Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна №59100354 від 16.05.2016 року ОСОБА_1 є власником квартири, що знаходиться по вулиці Паризької Комуни (на даний час вул. Козацька)АДРЕСА_1 а та земельної ділянки розміром 0,0043 за цією ж адресою (державний акт серія ЯГ № 995640), що підтверджується повідомленням відділу Держгеокадастру у Білогірському районі Хмельницької області № 8-28-99.1-1001/15-16 від 12.05.2016 року.

При розгляді подання суд враховує, що право особи на свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України є конституційним правом громадян, оскільки ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом

Відповідно до п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Ч.2 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та вїзду в Україну громадян України» встановлено, що громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

Таким чином незважаючи на конституційне право громадян на вільний вибір місця проживання та свободу пересування чинним законодавством України встановлена можливість тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

В огляді судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 01.02.2013 року Верховним Суду України вказано, що особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне. При цьому законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.

Тягар доказування покладається на державного виконавця. Проте в поданні відсутнє будь-яке обґрунтування ухилення боржника від виконання зобов'язання. В судовому засіданні державний виконавець також не навів суду належних доказів того, що ОСОБА_1 свідомо не виконував належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

Боржник є власником рухомого та нерухомого майна. Ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження», передбачені заходи примусового виконання рішень і звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб і відносяться до першочергових заходів. Ст. 52 цього Закону врегульовано порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника.

Боржник співпрацює з органами державної виконавчої служби, інформує її про наявність та місцезнаходження майна, про що свідчать його пояснення державному виконавцю, проте незважаючи на тривалий період виконання зведеного виконавчого провадження питання щодо реалізації майна не вирішено та навіть не встановлено долю автомобіля НОМЕР_1, вилученого ст. слідчим ОВС СВ СУ УМВС України в Хмельницькій області ОСОБА_4 ще 16.03.2009 року.

Таким чином, сама по собі наявність невиконання зобов'язання не є безумовною підставою для встановлення обмеження у праві, при цьому ухилення боржника від виконання зобовязання державним виконавцем не підтверджено в суді, що не дає підстав суду для задоволення подання.

На підставі наведеного, керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 313 Цивільного кодексу України ст. 377-1 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Старшому державному виконавцю відділу державної виконавчої служби Білогірського районного управління юстиції Хмельницької області ОСОБА_3 в задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України до повного виконання зобовязань ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованому ІНФОРМАЦІЯ_2 (в минулому вул. ОСОБА_5) в смт. Білогіря Хмельницької області, ІПН НОМЕР_3, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Хмельницької області через Білогірський районний суд Хмельницької області протягом 5 днів з дня її проголошення.

Суддя підпис ОСОБА_6

З оригіналом згідно.

Суддя Білогірського районного суду

Хмельницької області ОСОБА_6