Постанова № 57712927, 12.05.2016, Франківський районний суд м. Львова

465/1357/16-а

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12.05.2016 року Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого- суддіДзеньдзюри С.М.

при секретарі Стасишин А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу за адмінстративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти 1 батальйону 4 УПП у м. Львові лейтенанта поліції ОСОБА_2, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до інспектора роти №1 батальйону № 4 Управління патрульної поліції міста Львова лейтенанта поліції ОСОБА_2, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови серії ПС2 №722823 про адміністративне правопорушення від 29 лютого 2016 року.

В обґрунтування позову позивач покликається на те, що жодного порушення Правил дорожнього руху України вона не вчиняла, рухалась у повній відповідності до вимог Правил і зупинилась не порушуючи Правил.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладених в позовній заяві та додатково зазначив, що вказати точне місце де здійснила зупинку позивач він не може, оскільки він являється представником, а за кермом автомобіля перебувала його довіритель ОСОБА_1 На запитання головуючого, чи може його довіритель зявитись в судове засідання для дачі пояснень в якому саме місці вона здійснила зупинку, повідомив, що позивач в судове засідання зявлятись не бажає, подала до суду клопотання про розгляд позову без її участі, а також вказав на ч.2 ст.71 КАС України, про покладення обовязку доказування правомірності прийнятого рішення субєктом владних повноважень у випадку заперечення проти адміністративного позову.

Позивач в судове засідання не зявилась, подала суду клопотання в якому зазначила, що позов підтримує в повному обсязі та просить проводити розгляд позовної заяви без її участі.

Відповідач 1 проти позову заперечила, пояснила, що позивачкою 29 лютого 2016 року була здійснена зупинка ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини і тому нею було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності. Надала суду роздруківку карти з мережі Інтернет, де хрестиком вказала місце зупинки позивача.

Представник відповідача 2 проти позову заперечила, надала суду письмові заперечення в яких вказала, що відповідно до п.15.9 ѓ ПДР, зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м. від краю перехрещуваної проїзної частини. Зазначена зона заборони зупинки поширюється на обидві сторони перехресть, забезпечує можливість водієві транспортного засобу займати крайнє праве положення під час повороту праворуч і безпечно виїхати на перехрещення.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача 1, представника відповідача 2, дослідивши зібрані по справі докази у їх сукупності, зясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов до задоволення не підлягає.

Так, судом встановлено, що 29 лютого 2016 року інспектором патрульної поліції роти №1 батальону №4 управління патрульної поліції м.Львова лейтенантом поліції ОСОБА_2 винесено постанову серії ПС2 №722823, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. Вказане порушення полягало в тому, що 29 лютого 2016 року ОСОБА_1 керуючи автомобілем НОМЕР_1 о 11 год. 30 хв. на вул.Січових Стрільців, 21 здійснила зупинку на перехресті, чим порушила п.15.9 ѓ Правил дорожнього руху України, а саме зупинку ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини.

Відповідно до вимог п.15.9 ѓ Правил дорожнього руху України зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга;

Згідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Ч.2 ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні відповідач 1 надав суду роздруківку карти з мережі Інтернет, де хрестиком вказала місце зупинки позивача. Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердив місце зупинки позивача 29.02.2016 року о 11 год.30 хв. на вказаній карті. На пропозицію суду, представник позивача відмовився вказати місце зупинки ОСОБА_1 та на запитання головуючого, чи може його довіритель зявитись в судове засідання для дачі пояснень, в якому саме місці вона здійснила зупинку, повідомив, що позивач в судове засідання зявлятись не бажає. Позивач подала до суду клопотання про розгляд позову без її участі не вказавши місце її зупинки. В позовній заяві позивач також не вказує місце зупинки її транспортного засобу, зазначаючи лише, що зупинилась вона не порушуючи Правил дорожнього руху України.

Відповідно до ч.6 ст.71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Згідно ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Таким чином, оскільки ні позивач ні її представник, на пропозицію суду, не надав пояснення в якому місці здійснив зупинку автомобіль НОМЕР_2 29.02.2016 року о 11 год.30 хв., суд приймає до уваги, дані про місце зупинки автомобіля, встановлені поясненнями відповідача 1, свідка ОСОБА_3 та роздруківкою карти з мережі Інтернет з позначенням такого місця. З огляду на це, на думку суду, позивач порушила п.15.9 ѓ Правил дорожнього руху України.

На підставі викладеного, та зважаючи на те, що в діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбачений ч.1 ст.122 КУпАП, в позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 11, 18,160-163,171-2 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора роти 1 батальйону 4 УПП у м. Львові лейтенанта поліції ОСОБА_2, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовити.

СуддяДзеньдзюраС.М.