Вирок № 57712490, 16.05.2016, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/583/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.05.2016 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Волоско І.Р.,

секретар Підлужний Р.А.,

за участю сторін судового провадження:

прокурора Букаловського Р.О.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника потерпілих ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові кримінальне провадження/ внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12015140050002538 від 20.07.2015 року/ про обвинувачення,-

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого директором ПП Євробуд комплект, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4/5а, раніше не судженого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.296 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_2 19.07.2015 року, близько 20.20 год., перебуваючи навпроти ринку "Добробут" по вул.Торгова у м.Львові, будучи в стані алкогольного сп'яніння,вчинив хуліганство, грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільств, що супроводжувалось особливою зухвалістю, з порушенням установлених норм поведінки, нехтуючи елементарними правилами моральності та добропристойності, після вчинення ДТП автомобілем марки "Suzuki Grand Vitara", д.н.з. ВС 7779 С, вийшовши з автомобіля, розпочав конфлікт та шарпанину з потерпілою ОСОБА_4, нецензурно лаючись , штовхнув її, внаслідок чого остання впала на проїжджу частину дороги, отримавши забій спини; коли на місце події приїхав ОСОБА_3,не реагуючи на зауваження працівників міліції, що перебували на місці ДТП, під час з»ясування стосунків з ОСОБА_3, наніс йому удар кулаком в груди, від чого останній, падаючи вдарився потиличною частиною голови до автомобіля, що згідно висновку експертизи № 1096 відноситься до легких тілесних ушкоджень; крім того, обвинувачений поводячи себе неадекватно, викрикував нецензурні слова в адресу, як потерпілих,так і очевидців; наніс кулаком удар по лобовому склу автомобіля НОМЕР_1, що перебуває у користуванні ОСОБА_3 М.В.\ власник ОСОБА_6 К.Я.\ пошкодивши його.Рух транспорту на відрізку дороги на вул. Торговій в м.Львові протягом тривалого часу був припинений,створбювалась аварійна ситуація.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.296 КК України.

Ухвалення судом вироку Іменем України є свідченням того, що саме держава Україна в особі суду надає правову оцінку особі та вчиненому нею діянню; вирок суду повинен бути ухвалений судом на підставі обєктивно зясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими та оціненими під час судового з точки зору їх належності, допустимості і достовірності; сукупність доказів повинна бути достатньою та взаємнозвязаною для прийняття законного, обґрунтованого вмотивованого судового рішення.

Законодавець визначає, що вирок суду вирішує питання достовірності обвинувачення, висунутого щодо конкретної особи, по суті. Вирішення цього питання повязане із зясуванням великого кола питань, які є невідємною складовою частиною складу кримінального правопорушення. Лише в результаті судового розгляду і лише за вироком суду особа може бути визнана винною у вчиненні злочину.

Норма статті 370 КПК України визначає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження.

З врахуванням норм ст.ст. 368, 370 КПК України, що регулюють застосування норм матеріального та процесуального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених кримінальним процесуальним законом, суд, ухвалюючи вирок в даній справі, безпосередньо дослідивши під час судового розгляду та оцінивши з точки зору належності, допустимості і достовірності доказів, прийшов до висновку про винуватість обвинуваченого у вчинені інкримінованого правопорушення.

При цьому, суд виходить із положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України, від 17 липня 1997 року, норм Конституції України, КПК України, які визначають права і свободи кожного, хто перебуває під юрисдикцією членів ОСОБА_7 Європи, які підписали означену конвенцію, держави, яка ратифікувала її у встановленому Законом порядку, та гарантують кожному права і свободи, визначені в розділі 1 Конвенції та розділу У111 Конституції України.

Так, встановлені судом обставини щодо винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України підтверджуються доказами та документами, дослідженими під час судового розгляду.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні хуліганства визнав частково та показав, що дійсно 19.07.2015р. біля 20 год. на вул..Торговій в м.Львові, його дружина вчинила ДТП, пошкодивши автомобіль НОМЕР_2, за кермом якого була ОСОБА_4 Він вийшовши із свого автомобіля, мав намір з»ясувати причину аварії, однак, будучи у нетверезому стані, можливо повів себе не зовсім адекватно; на місці ДТП зібралось багато людей, почався конфлікт, його били невідомі люди, шарпали за одяг; в цій обстановці допускає, що образив потерпілих, і коли розмахував руками, ненавмисно наніс удар ОСОБА_3 Визнає також, що розбив кулаком лобове скло машини «Chrysler РТ Cruiser"; усвідомлює протиправність своїх дій, жалкує за тим, що сталось; намагався вирішити з потерпілими конфлікт у мирний спосіб, відшкодувати збитки, однак, останні відмовились. Цивільний позов визнає частково, згідний відшкодувати завдану шкоду, проте вважає, що така є суттєво завищена, і немотивована.

Відповідно до норм ст. 56 КПК України - потерпілий є одним з основних учасників кримінального провадження, від процесуальної активності якого залежить зясування обставин вчинення кримінального правопорушення; пояснення потерпілого можуть бути складовою та різновидом доказів, а також використовуватись при здійсненні інших процесуальних прав, як під час досудового розслідування, так і в судовому розгляді для обґрунтування позиції чи думки з питань, які виникають у провадженні.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що під час події 19.07.2015 року приблизно о 20:00 год., біля ринку Добробут по вул. Торгова у м. Львові, сталась ДТП, внаслідок якого автомобіль марки «Suzuki GRAND VITARA» під керуванням ОСОБА_8 наїхав на її автомобіль НОМЕР_1. З машини вийшов ОСОБА_2, який перебував у стані алкогольного сп»яніння, почав погрожувати їй фізичною розправою, ображав нецензурною лайкою. В цей час біля них почав збиратись натовп очевидців, які робили ОСОБА_2 зауваження з приводу його поведінки, на що останній ще більше нецензурно лаявся. В подальшому водій автомобіля марки «Suzuki GRAND VITARA» сіла за кермо і розпочала рухатись з місця події, де при цьому не впоравшись з керуванням, зачепила інший припаркований поруч автомобіль. Потім за кермо сів підсудний, і незважаючи на заборону залишати місце події, поки не приїдуть працівники ДАІ, розпочав рух. Автомобіль передньою частиною вдарив її в ділянку живота, від чого вона впала на бруківку, отримала забій внутрішніх органів та забій тканин спини. Внаслідок цієї події було заблоковано рух по вул. Торгова у м. Львові. В цей час прибули працівники ДАІ, очевидців події збільшувалось, та їх кількість сягнула приблизно до 50-70 осіб. При цьому, обвинувачений продовжував порушувати громадський порядок, поводячи себе неадекватно, висловлюючись нецензурною лайкою. ОСОБА_2 підійшов до автомобіля "Chrysler РТ Cruiser", та запитав де власник автомобіля, і несподівано кулаком вдарив по лобовому склу, внаслідок чого воно розбилось. Окрім цього, ОСОБА_2 ногою декілька раз вдарив в передній бампер автомобіля внаслідок чого бампер отримав тріщину. На місце події підійшли працівники міліції, які одягнули на нього кайданки, посадили в службовий автомобіль, де він продовжував висловлюватись нецензурно. Внаслідок цієї події вона отримала сильний психологічний стрес, тілесні ушкодження, був порушений її звичний уклад життя, принижено її людську честь та гідність, оскільки тривалий час в присутності великого скупчення людей в центрі міста обвинувачений ображав її грубими нецензурними словами, вчиняв щодо неї зухвалі, непристойні дії. Розмір моральної шкоди оцінює в 300000,00 грн., які просить стягнути з ОСОБА_2

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні ствердив, що 19.07.2015 року йому зателефонувала дружина і повідомила про ДТП, зокрема, що з автомобіля, який в'їхав в задню частину автомобіля дружини, вийшов чоловік та жінка, які були в неадекватному стані. Через деякий час він приїхав до місця події біля ринку «Добробут» на пл. Торгову у м. Львові, де побачив великий натовп людей, свою дружину з донькою, а також ОСОБА_2, який викрикував нецензурну лайку, розмахував руками; між обвинуваченим та сторонніми мужчинами час від часу виникала шарпанина, бійка. Дружина перебувала в шоковому стані, була перелякана та сильно схвильована. В один момент ОСОБА_2 підійшов до потерпілої та несподівано наніс удар правою рукою в ділянку грудної клітки; розмахуючи руками, штовхнув його в область тулуба та грудей, від чого, він падаючи, вдарився потиличною частиною голови до автомобіля. Потім ОСОБА_2, розмахнувшись наніс удар рукою по лобовому склі автомобіля "Chrysler РТ Cruiser", розбивши його. Неправомірною хуліганською поведінкою ОСОБА_9, йому завдано моральну шкоду, яку оцінює в 300000,00 грн., які просить стягнути з обвинуваченого.

Суд надає віри показанням потерпілих, на яких вони настоюють при цьому, усвідомлюючи свою відповідальність за наведені ними обставини події щодо обвинуваченого; їх показання є послідовними з самого початку досудового розслідування та під час судового розгляду; обєктивно відображають обставини справи. До обвинуваченого потерпілі упереджено не відносяться, до цієї події знайомі з обвинуваченим не були.

Обвинувачений ОСОБА_2, заперечуючи свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, не навів жодних доводів на спростування пояснень потерпілих; а також не зазначив підстав, за яких останні можуть його оговорювати.

Показання потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не спростовуються іншими доказами у справі, а відтак, суд немає підстав не вірити показанням потерпілого.

Факт скоєння злочину та винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, не зважаючи на заперечення своєї винуватості обвинуваченим ОСОБА_2, стверджується наступними доказами.

Свідок ОСОБА_4-С.І., ОСОБА_7, ОСОБА_10 в судовому засіданні ствердили факт хуліганських дій ОСОБА_2 щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та нанесення їм образ та побоїв, які мали місце 19.07.2015 року біля 20.00 год. на вул.Торговій у м.Львові, а також пошкодження транспортного засобу "Chrysler РТ Cruiser".

Відповідно до ст.ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню; процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів; докази, будучи належними і допустимими, мають властивість слугувати засобами пізнання вчиненого злочину та обумовлюють ті обєктивні звязки, які існують між ними і обставинами минулої події; відсутність такої взаємодії може свідчити лише про відсутність доказів.

Норми ст.91 КПК України визначають обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, яке полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, т.я. подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, тощо.

Як вбачається із висновку експерта № 1097 від 20.07.2015 року, у потерпілої ОСОБА_4 виявлено синець на лівій сідниці. Синець утворився від дії тупого предмета або при ударі до такого, міг виникнути під час падіння потерпілої 19.07.2015 року, як вона вказує, на дорожнє покриття і відноситься до легкого ступеня тяжкості.

Згідно висновку експерта № 1096 від 20.07.2015 року, у потерпілого ОСОБА_3 виявлено синець у потиличній ділянці голови справа. Синець утворився від дії тупого предмета або при ударі до такого, міг виникнути 19.07.2015 року, при ударі головою до автомобіля, як вказує потерпілий, та відноситься до легкого ступеня тяжкості.

Із висновку медичного огляду № 001073 від 20.07.2015 року вбачається, що ОСОБА_2 20.07.2015р. перебував у стані алкогольного спяніння, що останні не оспорюється.

Винуватість обвинуваченого також стверджується заявою ОСОБА_4 від 19.07.2015 року; заявою ОСОБА_3 від 19.07.2015 року; заявою ОСОБА_11 та ін. від 19.07.2015 року; даними протоколу огляду місця події від 19.07.2015 року згідно з яким за адресою: м. Львів, вул. Торгова, навпроти ринку «Добробут», було виявлено пошкоджений автомобіль НОМЕР_3; протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 19.07.2016 року; постановою Галицького районного суду м.Львова від 23.09.2015 року про притягнення ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП; звітом ТзОВ «Експерт-Сервіс» №868/15 про оцінку автомобіля НОМЕР_3; протоколом огляду транспортного засобу №868/15 від 27.07.2015 року; протоколом огляду предмету від 03.12.2015 року; постановою слідчого про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 03.12.2015 року; протоколом огляду предмету від 18.01.2016 року; постановою слідчого про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 18.01.2016 року. В судовому засіданні також оглянуто DVD-R диск з відеозаписами події 19.07.2015р., якими також стверджується факт вчинення обвинуваченим хуліганських дій.

Відповідно до ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного процесуального рішення; жоден доказ немає наперед встановленої сили. При цьому, суд при прийнятті рішення у даному кримінальному провадженні щодо винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, виходить із аналізу норм права, обставин справи та наданих сторонами звинувачення та захисту, доказів, які містять всебічну повну та обєктивну оцінку обставин справи .

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані вірно за ч.1 ст.296 КК України, оскільки обвинувачений своїми умисними діями вчинив хуліганство, тобто, грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю .

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; обставини, що обтяжують та помякшують покарання; особу винного. До обтяжуючих покарання обставин слід віднести - вчинення злочину у стані алкогольного спяніння; до обставин, що помякшують покарання слід віднести вчинення злочину вперше; часткове визнання вини та усвідомлення протиправності своїх дій.

Щодо особи обвинуваченого, то встановлено, що ОСОБА_2 раніше не суджений, одружений, працює, має на утриманні неповнолітнього сина, за місцем проживання характеризується позитивно; просить вибачення у потерпілих, згідний частково відшкодувати завдану шкоду.

З врахуванням наведених обставин, особи винного, суд вважає, що покарання ОСОБА_2 слід призначити у виді штрафу .

Щодо цивільного позову потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, то такий слід задовольнити частково. Зокрема, відшкодуванню на користь цивільного позивача ОСОБА_6 К.Є.\ власника транспортного засобу автомобіля НОМЕР_4 \ , з обвинуваченого ОСОБА_2 підлягає завдана матеріальна шкода у розмірі 33137,77 грн., що стверджується звітом про оцінку визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_5, проведеного ТЗОВ «Експерт-Сервіс». Захист та обвинувачений, заперечуючи визначений розмір матеріальної шкоди з підстав його суттєвої завищеності, не надали доказів про спростування означеної суми; їх доводи в цій частині є надуманими і безпідставними; при цьому, ОСОБА_2 не заперечує самого факту нанесення технічних пошкоджень, зокрема, що розбив кулаком лобове скло, і не виключає, що міг в момент хуліганства пошкодити ногою чи рукою і бампер автомобіля .

При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує фізичні, моральні та психологічні страждання завдані потерпілим, характер заподіяних тілесних ушкоджень; суд також враховує обставини справи, які призвели до вчинення щодо потерпілих хуліганських дій; зокрема, дії ОСОБА_2 по відношенню до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були особливо зухвалими, образливими для людської гідності; тривали доволі значний проміжок часу, привернули увагу великої кількості перехожих та громадськості; ця подія завдала вимушених змін у їх життєвих і виробничих стосунках, т.я. змусила потерпілих щоразу пояснювати обставини, виправдовуватись, доводити свою невинуватість; це потребувало часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану звиклих життєвих речей. Разом з тим, суд також виходить із принципу розумності та справедливості, майнового стану обвинуваченого, який має на утриманні сім»ю, малолітного сина.

Підстав для стягнення моральної шкоди у розмірі, який просять потерпілі, не вбачається.

Таким чином, суд вважає, що слід стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_3 по 10000,00 грн. моральної шкоди.

Речовий доказ: DVD-R диск з відеозаписами; статтями та фото; карту памяті Transcened micro SD обємом 2GB слід залишити при матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_2 визнати винним за ч.1 ст.296 КК України та призначити покарання у виді штрафу 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у розмірі 17000 грн..

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 33137,77 грн.

Стягнути ОСОБА_2 на користь кожного із потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 по 10000,00 грн. моральної шкоди.

Речовий доказ: DVD-R диск з відеозаписами; статтями та фото; карту памяті Transcened micro SD обємом 2GB - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської областічерез Галицький районний суд м.Львова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя І.Р.Волоско.