Ухвала суду № 57711977, 16.05.2016, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 16.05.2016

Справа № 320/9663/15-а

2а/320/341/15

У Х В А Л А

«16» травня 2016 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі головуючого: судді Кучеренко В.В.

За участю секретаря: Прозоровій Т.О.

Представників: позивача- Дуди С.В.,

відповідачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2

третіх осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_2 про відвід судді по справі за адміністративним позовом депутата Мелітопольської міської ради Запорізької області ОСОБА_11 до Мелітопольської міської ради Запорізької області про визнання дій Мелітопольської міської ради Запорізької області VII скликання протиправними та визнання ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 такими, у яких не розпочалися повноваження депутатів Мелітопольської міської ради Запорізької області VII скликання

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області знаходиться справа за адміністративним позовом депутата Мелітопольської міської ради Запорізької області ОСОБА_11 до Мелітопольської міської ради Запорізької області про визнання дій Мелітопольської міської ради Запорізької області VII скликання протиправними та визнання ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 такими, у яких не розпочалися повноваження депутатів Мелітопольської міської ради Запорізької області VII скликання.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2, заявив відвід судді Мелітопольського міськрайонного суду Кучеренку В.В., в провадженні якого знаходиться вказана справа, у звязку з тим, що у відповідача виникли сумніви у неупередженності судді відповідно до вимог ч.2,3 ст.30 та п.4 ч.1 ст. 27 КАС України, в зв'язку з неправомірними процесіальними рішеннями судді, а саме ухвалами про забезпечення позову, які були скасовані Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом. Крім того, суддя при постановленні ухвал допустив висловлювання свого ставлення до предмету доказування та оцінку наданих сторонами доказів. Оцінюючи вказані ухвали як неправомірні 05.04.2016 року Мелітопольська міська рада звернулася до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з проханням надати правову оцінку діям судді та за заявою від 18.04.2016 року прокуратурою Запорізької області розпочато кримінальне провадження № 4201608000000017 за фактом винесення завідомо неправосудних рішень.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 та представники третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 підтримали вказану заяву.

Позивач ОСОБА_11 та його представник ОСОБА_10 заперечували проти вказаної заяви.

Розглянувши заяву про відвід, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про відвід судді задоволенню не підлягає, за наступними підставами.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до вимог ст. 27 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться:

1) якщо він брав участь у розгляді цієї справи або пов'язаної з нею справи як представник, секретар судового засідання, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого частиною третьою статті 151 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно сучасного тлумачення неупередженності особи - це поведінка особи яка не має обманної, негативної, заздалегідь сформованої думки, упередження проти кого-, чого-небудь.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ), зазначено, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом», крім того, це підтверджене відповідним прецедентним правом Європейського суду з прав людини.

Згідно рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки встановлено, що:

Лише самі судді повинні приймати рішення у конкретних

справах, спираючись на власну компетенцію, як це визначено

законом.

Вищі суди не повинні давати суддям вказівок щодо того,

які рішення потрібно приймати в конкретних справах, за винятком

попередньої ухвали або при вирішенні питання про обрання засобів

правового захисту відповідно до закону.

Під час розгляду всіх справ судді повинні діяти незалежно

та неупереджено, забезпечувати сторонам можливість бути об'єктивно

вислуханими, пояснювати за потреби процедурні питання. Судді мають

діяти без будь-якого неналежного зовнішнього впливу на судовий

розгляд і відповідно поводитися.

Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які

здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом

для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком

випадків злочинного наміру або грубої недбалості.

Тлумачення закону, оцінювання фактів або доказів, які

здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом

для кримінальної відповідальності, крім випадків злочинного

наміру.

Судді не повинні нести особисту відповідальність за

випадки, коли їхні рішення були скасовані або змінені в процесі

апеляційного розгляду.

Стаття 6 ЄКПЛ відноситься до сфери цивільного судочинства. При цьому ключовими її положеннями є право кожного при визначенні його цивільних прав та обов'язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним та безстороннім судом, створеним на підставі закону. Виходячи з наявної практики ЄСПЛ, можна констатувати, що він в цілому визначив концептуальні підходи до тлумачення ст. 6 ЄКПЛ, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб'єктивні та об'єктивні компоненти.

Так, у справі «П'єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, шо безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. На основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.

Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.

Стосовно об'єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Відповідно до вимог ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Тому суд (суддя Кучеренко В.В.) приймаючи двіччі ухвали про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову керувався вимогами вказаної статті, при цьому він не розглядав та не оцінював зміст позовних вимог - предмету позову, а тільки очевидні ознаки протиправності дій відповідно до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», що також передбачено ст. 117 КАС України.

Скасування ухвали апеляційним судом не є підставою для встановлення факту неупередженості судді.

Крім того, 30 березня 2016 року, в звязку з неявкою представника відповідача слухання справи було відкладено, а позивачем надані уточнені позовні вимоги.

В цей же день, після закінчення судового засідання, у відповідності до вимог ст. 117 КАС позивач звернувся з клопотанням про вжиття заходів забезпечення уточненного адміністративного позову надавши для цього необхідні документи.

Судом, відповідно до вимог ч.1 ст. 118 КАС України було розглянуте клопотання про забезпечення адміністративного позову, яке розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. 30 березня 2016 року була постановлена ухвала, яка наступного дня була направлена зацікавленим особам.

Таким чином, суд не порушував неупередженості при розгляді клопотання і своєчасно повідомив сторони про прийняте рішення, надавши їм копії ухвал та змогу оскаржити її в апеляційному порядку.

Вказівка представника відповідача на звернення Мелітопольської міської ради до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з проханням надати правову оцінку діям судді та те, що за їх заявою від 18.04.2016 року прокуратурою Запорізької області розпочато кримінальне провадження № 4201608000000017 за фактом винесення завідомо неправосудних рішень не є беззаперечним доказом неупередженості судді Кучеренко В.В., а є лише припушенням відповідачів на порушення судом справедливого та обєктивного розгляду справи, і не може сприйматися судом відповідно до вимог ч.3 ст. 86 КАС України як належний доказ.

Суддя Кучеренко В.В. при розгляді питання про забезпечення адміністративного позову не висловлював своїх думок з приводу вирішення позову по суті.

Таким чином належних та допустимих доказів неупередженості та сумнівів в об'єктивності судді Кучеренко В.В., підтверджуючих обставини викладені представником відповідача ОСОБА_2, у своїй заяві про відвід, та підтриманих представниками відповідача та третіх осіб, до суду вони не надали, тому суд вважає ці підстави для відводу надуманими та такими, що не відповідають дійсності.

Керуючись ст. ст. 8,27,28,30,31,71,86,117,118,158-160 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 про відвід судді по справі за адміністративним позовом депутата Мелітопольської міської ради Запорізької області ОСОБА_11 до Мелітопольської міської ради Запорізької області про визнання дій Мелітопольської міської ради Запорізької області VII скликання протиправними та визнання ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 такими, у яких не розпочалися повноваження депутатів Мелітопольської міської ради Запорізької області VII скликання - відмовити повністю.

Ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення на неї може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: