Рішення № 57703564, 12.05.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/13176/15-ц Провадження № 22-ц/773/400/16 Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк В.Ф. Категорія: 25 Доповідач: Федонюк С. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Федонюк С.Ю. ,

суддів - Грушицького А.І., Свистун О.В.,

з участю:

секретаря - Концевич Я.О.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача -ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 грудня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2015 р. ОСОБА_1 (яка змінила прізвище у зв'язку із одруженням на ОСОБА_1 ) звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в якому просила стягнути з ТДВ «СТДВ «Глобус» на її користь 43561 грн. 81 коп., з яких: 18338 грн. - сума страхового відшкодування, 122,86 грн. - пеня, 100,95 грн. - 3% річних та 25000 грн. моральної шкоди.

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04.12.2015 року позовні вимоги задоволено частково. Додатковим рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 грудня 2015 року доповнено резолютивну частину рішення суду від 04 грудня 2015 року та стягнуто з відповідача в користь позивача 9,86 грн. пені і 48,60 грн. - 3% річних. Ухвалою цього суду від 25 лютого 2016 року внесено виправлення в абзаці другому резолютивної частини рішення суду від 04 грудня 2015 року, в якій зазначено, в чию користь стягнуто страхове відшкодування, а саме: стягнуто 9855,23 грн. з ТДВ «СТДВ «Глобус» на користь позивача ОСОБА_1

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в частині розміру суми страхового відшкодування і моральної шкоди та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити її вимоги.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача моральної шкоди суд правильно прийшов до висновку про відмову в позові, виходячи з норм п.5.6.1 договору страхування, яким встановлено, що страховий захист не поширюється на моральну шкоду.

Разом з тим, задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 та стягуючи в її користь страхове відшкодування в сумі 9855,23 грн., 9,86 грн. пені та 48,60 грн. - 3% річних, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не було належним чином виконано усі обов'язки, покладені на неї договором страхування, зокрема при оплаті вартості медичних послуг у сумі, що перевищує 500 євро, нею не було узгоджено цю суму з асистуючою компанією, а тому відповідно до п.9.4 договору страхування суд прийшов до висновку, що страхова компанія відшкодовує витрати лише в межах не більше 500 євро, а з врахуванням франшизи 100 євро, суд стягнув страхове відшкодування та пеню і 3% річних, виходячи з розміру, еквівалентного 400 євро.

Проте повністю з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може з таких підстав.

Судом встановлено, що 08.05.2015 року ОСОБА_1 уклала з ТДВ «СТДВ «Глобус» договір МЗА №0010489 добровільного страхування медичних витрат під час перебування за кордоном, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані із життям, здоров'ям, працездатністю застрахованої особи та непередбаченими медичними та додатковими витратами, відповідно до програми страхування, обраної страхувальником, застрахованою особою, під час подорожі за кордон.

Відповідно до умов полісу термін його дії - з 28.05.2015 року по 27.05.2016 року та страхова сума становить 30 000 євро, а франшиза - 100 євро.

Під час перебування в Литві із ОСОБА_1 стався страховий випадок, у позивача сталася кровотеча, у зв'язку з чим її було госпіталізовано каретою швидкої медичної допомоги в лікарню м.Друскінінкай, де вона пробула добу - з 30 по 31 травня 2015 року та за її лікування було оплачено 806,77 доларів США .

Договором страхування передбачено дії страхувальника при настанні подій з ознаками одного із страхових випадків, передбачених договором, а саме він зобов'язаний протягом 24 годин з моменту настання такої події повідомити про це за телефоном, вказаним в договорі, асистуючу компанію, а при неможливості - страховика, при цьому надавши інформацію про номер договору страхування, свої особисті дані (прізвище, ім.'я, по-батькові), місцезнаходження,телефон та докладний опис обставин і характер необхідної допомоги.

Пунктом 9.2 договору визначено, що у разі настання страхового випадку, страхувальник (застрахована особа) може на власний розсуд самостійно оплатити вартість послуг, передбачених умовами Договору страхування, якщо їх прогнозована сума не перевищує 500 євро.

Умовами п.9.3 договору встановлено, що у разі, якщо прогнозована сума на оплату вартості медичної абоіншої послуги перевищує 500 євро, страхувальнику необхідно звернутися до асистуючої компанії у місцевий або будь-який інший офіс, телефони яких вказані в договорі страхування, або до страховика та узгодити цю суму і всі свої дії, пов'язані з отриманням медичної або іншої послуги обумовленої договором страхування.

Відповідно до п.9.4 цього договору у випадку, якщо сума на оплату вартості медичної або іншої послуги, обумовленої в договорі страхування, перевищує 500 євро, не була попередньо узгоджена з асистуючою компанією або страховиком, страховик відшкодовує витрати на суму не більше 500 євро.

З аналізу умов договору слідує, що у разі настання страхового випадку, клієнт повинен подзвонити в один із чергових центрів асистуючої компанії, номери телефонів яких зазначено в Пам'ятці до договору. Інших умов, крім телефонного повідомлення, договір не передбачає, не визначає точного порядку узгодження суми прогнозованих медичних витрат, як і не регламентує докладно жодних інших підтверджень факту узгодження застрахованою особою суми витрат на лікування, що перевищують 500 євро.

З листа асистуючої компанії Альбур від 01.06.2015 року (а.с.44) вбачається, що застрахованою особою було вчинено відповідні дії щодо повідомлення належним чином згідно з умовами договору асистуючу компанію в телефонному режимі та щодо узгодження з нею питань щодо відшкодування понесених медичних витрат з повідомленням про діючу франшизу в розмірі 100 євро та право на звернення в Україні до страхової компанії для відшкодування витрат, а отже суд вважає, що позивачем виконано всі визначені умови договору відносно узгодження з асистуючою компанією.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем добровільно не було сплачено страхове відшкодування і листом № 2396-СМЕ від 12.06.2015 року відмовлено у такому відшкодуванні.

Законодавчі підстави укладання договорів добровільного страхування визначено нормами ст. 6 Закону України «Про страхування» від 07.03.96 р. №85/96-ВР (зі змінами та доповненнями, за текстом - Закон № 85/96-ВР), якою зазначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови та порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно згідно з вимогами цього Закону. В свою чергу конкретні умови страхування визначаються при укладанні самого договору страхування відповідно до законодавства.

У відповідності до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні ( страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Стаття 9 Закону України «Про страхування» та п.3.1 договору передбачає, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Пунктом 3.2 договору визначено, що розмір страхової суми визначається домовленістю між страховиком і страхувальником та вказується у частині 1 договору страхування. В частині 1 зазначено страхову суму - 30000 євро (а.с.3).

Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договором страхування при настанні страхового випадку (п.3.3).

Основний зміст зазначеного виду страхування - це компенсація медичних витрат, які можуть виникнути в закордонній поїздці внаслідок раптового захворювання або нещасного випадку. У цьому плані страхування громадян, що виїжджають за кордон, тісно пов'язане зі страхуванням від нещасного випадку (у частині відшкодування медичних витрат), яким передбачено тільки відшкодування витрат, що виникають унаслідок раптового захворювання або нещасного випадку.

Як вбачається з укладеного між сторонами договору, у разі настання страхового випадку, страховик через асистуючу компанію відшкодовує вартість послуг в обсязі та на умовах передбачених відповідною програмою страхування, зазначеною в частині 1 договору страхування (п.1.4).

Відповідно до п.3.4 договору страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого реального збитку, якого зазнав страхувальник (застрахована особа).

Матеріалами справи встановлено, що вартість лікування позивача становила 806,77 доларів США, які було сплачено лікувальному закладу.

Згідно з пунктом 11.10 Загальних умов страхування остаточний розмір страхового відшкодування встановлюється після відрахування із суми збитків франшизи.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач понесла збитки в більшому розмірі, ніж передбачено п.9.2 договору, дана подія узгоджена з асистуючою компанією Альбур у порядку, передбаченому договором, тому до виплати підлягає сума що становить різницю між реальними збитками та франшизою.

Таким чином, суд першої інстанції помилково визначив розмір відшкодування, віднявши франшизу 100 євро від 500 євро, а не від суми фактично понесених збитків.

З наданих письмових заперечень представника відповідача, поданих до суду першої інстанції, також вбачається, що страхова компанія вважає, що в будь-якому випадку підлягає зменшенню на 100 євро франшизи заявлена сума медичних витрат в розмірі 806,77 доларів США, визначена у перерахунку за курсом валюти в євро, а не сума в розмірі 500 євро (а.с.22).

Крім того, п. 11.11 договору встановлено, що у разі, якщо за період з моменту сплати страхового платежу ( його частини) до здійснення страхової виплати, офіційний курс національної валюти по відношенню до долара США чи євро, встановлений НБУ змінився, страховик може змінити розмір страхової виплати, пропорційно зміні курсу гривні і здійснити виплату, згідно з відповідним перерахунком. Якщо страхувальник з метою збереження страхового захисту в обсягах фактичного збитку за курсом на дату настання події, бажає змінити розмір страхової суми за договором страхування він зобов'язаний до настання страхової події здійснити доплату страхового платежу пропорційно зміні курсу національної валюти з дня укладення договору отримавши попередню згоду страховика.

В судовому засіданні апеляційного суду позивач та її представник підтвердили, що доплат після укладення договору вона не здійснювала та курс гривні, за яким необхідно проводити конвертацію валюти, слід визначати, виходячи із курсу на день укладення договору страхування. Офіційний курс НБУ станом на 28 травня 2015 року становив: 1 євро = 22,857147 грн., а 1 долар США = 21,041285 грн. Отже, 806,77 доларів США в перерахунку на євро складає 742,48 євро. Тому з урахуванням франшизи страхове відшкодування становить: 642,48 євро (742,48 - 100), що еквівалентно 14685,26 грн.

Із ст. 20 Закону України «Про страхування» випливає, що страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Як передбачено п.п.12.1,12.2,12.3 договору страхування, страховик приймає рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування не пізніше 15 робочих днів з дня одержання заяви страхувальника на виплату та всіх необхідних документів, що підтверджують факт настання страхового випадку, його обставин, характер і розмір шкоди. Після прийняття позитивного рішення страхові виплати проводяться протягом десяти робочих днів.

Відповідно до п.11.9 договору страхування страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені) в розмірі 0,01 % від суми заборгованості за кожен день прострочення. Але не більше 0,1 % від розміру простроченої страхової виплати.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України відповідач як боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити позивачці як кредитору суму боргу та три проценти річних від простроченої суми.

Отже, оскільки із заявою ОСОБА_1 звернулася до страхової компанії 04 червня 2015 року, то кількість днів прострочення складає 60 днів (з 29.06. по 26.08. 2015 року), тому пеня становить 88,11 грн. (з розрахунку:14685,26 грн. х 0,01 % х 60 дн.), що не більше за 0,1 % від страхової суми (14685,26 х 0,1 %=14,69 грн.), а 3% річних відповідно становить - 72,42 грн. ( з розрахунку: 14685,26 грн.: 365 дн. х 3% х 60 дн.).

Тому колегія суддів вважає, що до стягнення з відповідача підлягає страхове відшкодування в сумі 14685,26 грн., а також 88,11 грн. пені та 72,42 грн. - 3% річних від простроченої суми страхового відшкодування.

Таким чином, висновки суду першої інстанції дають підстави вважати, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору, а тому є підстави для його скасування, а також для скасування відповідно і додаткового рішення та ухвали, якою було внесено виправлення до даного рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 грудня 2015 року, додаткове рішення цього ж суду від 25 грудня 2015 року та ухвалу цього ж суду від 25 лютого 2016 року в даній справі скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» в користь ОСОБА_1 14685 (чотирнадцять тисяч шістсот вісімдесят п'ять) грн. 26 коп. страхового відшкодування, 88 (вісімдесят вісім) грн. 11 коп. пені та 72 (сімдесят дві) грн. 42 коп. - 3% річних, а всього 14845 (чотирнадцять тисяч вісімсот сорок п'ять) грн. 79 коп.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» в користь держави 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. судового збору та в користь ОСОБА_1 267 (двісті шістдесят сім) грн. 96 коп. понесених нею судових витрат за подачу апеляційної скарги.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді