Ухвала суду № 57703491, 11.05.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 165/1923/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Ференс-Піжук О.Р. Провадження № 22-ц/773/731/16 Категорія: 27 Доповідач: Бовчалюк З. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Бовчалюк З.А.,

суддів Стрільчука В.А., Карпук А.К.,

секретар судових засідань Шугалова О.М.,

з участю представника позивача Ліпкевича І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою позивача Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 25 лютого 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 25 лютого 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати у зв'язку з порушенням судом норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу позивача слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції констатував, що позивачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу щодо наявності у ОСОБА_4 заборгованості перед Публічним акціонерним товариством (далі - ПАТ) «Дельта Банк» за кредитним договором № 14.9/8/07-КМК від 30 листопада 2007 року, зокрема як за тілом, процентами, так і за санкціями у вигляді пені чи штрафу.

Такі висновки суду зроблені на підставі досліджених доказів та з врахуванням норм матеріального та процесуального права, що регулюють дані правовідносини.

Судом встановлено і це відповідає матеріалам справи, що 30 листопада 2007 року (а. с. 5-11) між ПАТ «Кредитпромбанк» і відповідачем ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого ОСОБА_4 був наданий кредит в розмірі 20 000 доларів США строком до 26 листопада 2010 року із сплатою 15 % процентів річних.

20 січня 2009 року між відповідачем ОСОБА_4 та банком укладено додаткову угоду №1 до даного кредитного договору. Цього ж числа між сторонами укладено додаткову угоду №2 до зазначеного кредитного договору (а. с. 13-16).

За умовами вказаних додаткових угод сторони виклали в новій редакції п.п.4.3. кредитного договору та погодили графік погашення заборгованості, а також зменшили розмір пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом до розміру подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_4 взятих за кредитним договором зобов'язань, рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 квітня 2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 31 серпня 2011 року (а. с. 91-92), ухвалено стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь ПАТ «Кредитпромбанк» 142098,95 грн. за кредитним договором № 14.9/8/07-КМК від 30 листопада 2007 року та з ОСОБА_4, ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь ПАТ «Кредитпромбанк» 142098,95 грн. за кредитним договором № 14.9/8/07-КМК від 30 листопада 2007 року.

За змістом даних судових рішень, їх мотивувальної частини, вбачається, що станом на 25.05.2010 року заборгованість відповідачів перед ПАТ «Кредитпромбанк» становила 17928,20 доларів США, яких 4517,62 доларів США - сума строкового зобов'язання по кредиту, 9275,65 доларів США - сума простроченої заборгованості за кредитом, 1493,93 доларів США - розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту; 2252,78 доларів США - сума простроченої заборгованості за відсотками; 388,22 доларів США - розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків.

Також судами встановлено, що загальна сума заборгованості станом на час звернення до суду з позовом, з врахуванням курсу НБУ становила 142089,95 грн.

Як вбачається з копії договору купівлі-продажу прав вимоги, укладеного між ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» 20 травня 2013 року (а. с. 19-24), ПАТ «Кредитпромбанк» було відступлено ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними договорами.

Відповідно до витягу з Додатку № 1 до Договору купівлі продажу прав вимоги за кредитами право вимоги за кредитним договором № 14.9/8/07-КМК від 30 листопада 2007 року, укладеним між ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_4 також було продано ПАТ «Дельта банк». За змістом даного витягу ПАТ «Кредитпромбанк» відступив право вимоги ПАТ «Дельта банк» до ОСОБА_4 за кредитним договором № 14.9/8/07-КМК від 30 листопада 2007 року в сумі 13793,27 у валюті.

За змістом ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язані в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В судовому засіданні представник позивача не зміг пояснити, яким чином при наявності рішення суду, яке набрало законної сила та яким визначено заборгованість за кредитним договором до якої включено повністю усе тіло кредиту було відчужено заборгованість, яка є відмінної від визначеної судом.

Первісний кредитор у зобов'язані повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ч. 1 ст. 517 ЦК України).

Відтак маючи рішення, яким стягнуто з відповідача борг за кредитним договором, в тому числі з усім тілом кредиту, ПАТ «Кредитпромбанк» зобов'язано було в силу закону повідомити нового кредитора про дану обставину.

В судовому засіданні представник позивача вказував, що йому не відомо чи повідомляло ПАТ «Кредитпромбанк», при укладені договору купівлі продажу прав вимоги за кредитними договорами, ПАТ «Дельта банк» про наявність рішення Луцького міськрайонного суду від 18.04.2011 року.

Разом з тим, як вбачається з постанов заступника начальника ВДВС Нововолинського МУЮ від 05 жовтня 2011 року (а. с. 95) було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа Луцького міськрайонного суду, виданого 23 вересня 2011 року про стягнення з ОСОБА_4 солідарно з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» заборгованості за кредитним договором № 14.9/8/07-КМК від 30 листопада 2007 року.

Постановою державного виконавця від 22 січня 2014 року (а. с. 96), закінчено виконавче провадження за вищезазначеним виконавчим листом в зв'язку з сплатою ОСОБА_5 заборгованості за даним кредитним договором в повному обсязі.

Факт повного погашення заборгованості ОСОБА_5 за кредитним договором № 14.9/8/07-КМК від 30 листопада 2007 року підтверджується також дослідженими в суді копіями платіжних доручень № 476 від 20 червня 2013 року, № 487 від 01 липня 2013 року, № 758 від 24 липня 2013 року, № 624 від 24 липня 2013 року, № 10 від 09 січня 2014 року.

З повідомлення ПАТ «Кредитпромбанк» № 15/51.4-8405-01 від 10 лютого 2016 року (а. с. 148), вбачається, що на кореспондентський рахунок ПАТ «Кредитпромбанк» від ОСОБА_5 на виконання виконавчого листа виданого Луцьким міськрайонним судом на підставі рішення від 18 квітня 2011 року про стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_5 заборгованості за кредитним договором № 14.9/8/07-КМК від 30 листопада 2007 року сума заборгованості в розмірі 142089,95 грн. надходила частинами, а саме: 19 червня 2013 року - 20000 грн., 20 червня 2013 року - 2000 грн., 01 липня 2013 року - 80000 грн., 24 липня 2013 року - 10000 грн., 24 липня 2013 року - 4500 грн.

Загальна сума даних платежів в розмірі 116500 грн. була перерахована на рахунок ПАТ «Дельта Банк».

На кореспондентський рахунок ПАТ «Кредитпромбанк» 10 січня 2014 року ОСОБА_5 було перераховано 25298,95 грн., які в свою чергу 11 січня 2014 року перераховано ПАТ «Кредитпромбанк» на рахунок ПАТ «Дельта банк» (а. с. 148-149).

Таким чином визначена судом заборгованість у повному обсязі була сплачена боржниками.

Звертаючись до суду з даним позовом та обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказував, що станом на 08.07.2015 року у ОСОБА_4 існує заборгованість за кредитним договором № 14.9/8/07-КМК від 30 листопада 2007 року в сумі 2963131,49 грн., з яких 89586,65 грн. - тіло кредиту; 2871 185,05 грн. - пеня; 2298,5 - 3% від простроченої заборгованості по тілу; 61,38 - 3% від простроченої заборгованості по відсотках.

В судовому засіданні представник позивача вказував, що сума заборгованості зокрема за тілом кредиту виникла у зв'язку із тим, що рішенням Луцького міськрайонного суду від 18.04.2011 року заборгованість була стягнута у гривневому еквіваленті і при переведень гривні на долар тіло не було у повному обсязі погашене.

При таких поясненнях, представник позивача не надав розрахунку з якого б вбачалось яким чином і коли були зараховані кошти, які сплачувались ОСОБА_4, ОСОБА_5 на виконання рішення Луцького міськрайонного суду від 18.04.2011 року.

Також слід зауважити, що відповідно до п. 2.6 Кредитного договору погашення заборгованості здійснюється у такій черговості: оплата простроченої заборгованості за нарахованими процентами; оплата простроченої заборгованості за кредитом; погашення строкової заборгованості за нарахованими процентами; погашення строкової заборгованості за кредитом; погашення пені.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази щодо черговості зарахування стягнутих рішення Луцького міськрайонного суду від 18.04.2011 року сум.

На аркуші справи №17 міститься розрахунок заборгованості за договором кредиту № 14.9/8/07-КМК від 30 листопада 2007 року проте вказані у ньому суми по датах, що сплачувались боржниками повністю суперечать наявним у матеріалах справи письмовим доказам, що підтверджують дати та суми, які погашались боржниками, зокрема платіжним дорученням 103-109 та інформації, що надана ПАТ «Кредитпрмбанк» (а. с. 148).

Представник позивача в судовому засіданні не міг обґрунтувати розрахунок заборгованості, що долучався до позовної заяви.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Суди повинен неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Врахувавши усі обставини справ, за відсутності належних та допустимих доказів, щодо заборгованості ОСОБА_4 перед ПАТ «Дельта Банк» за кредитним договором № 14.9/8/07-КМК від 30 листопада 2007 року, зокрема як за тілом, процентами, так і за санкціями у вигляді пені чи штрафу суд першої інстанції, обґрунтовано та підставно відмовив у задоволенні позову.

Можливі втрати, яких зазнав позивач від зміни валютних курсів, про які вказував представник позивача в судовому засіданні та за рахунок яких і утворилась заборгованість, не мають правового значення та не можуть покладатись у даному випадку на відповідача, оскільки останнім у повному обсязі виконано рішення суду про стягнення з нього кредитної заборгованості у повному обсязі.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не містять підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, яке постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивача Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" відхилити, а рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 25 лютого 2016 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді: