Рішення № 57703378, 13.05.2016, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/327/16-ц

Провадження № 2/162/142/2016

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2016 року селище Любешів.

Любешівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Глинянчука В.Д.,

розглянувши цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

встановив:

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» (далі -- ПАТ КБ «Приватбанк», Банк) свої вимоги мотивує тим, що відповідно до укладеного між сторонами договору відповідач ОСОБА_1 19 листопада 2010 року отримала у позивача вісім тисяч гривень кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Позичальником порушено строки погашення кредиту, у зв'язку з цим Банк просить стягнути з відповідача кредитну заборгованість у розмірі 12538,22 гривень та судові витрати.

ПАТ КБ «Приватбанк» подало заяву про розгляд справи у відсутності його представника.

Відповідач також не з'явилась до суду, подала заяву про визнання позову та розгляд справи у її відсутності.

На підставі частини 2 статті 197 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з частиною 4 статті 174 ЦПК у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Оскільки викладені у позовній заяві обставини, на які позивач покладається в обґрунтування своїх вимог, сторонами фактично визнаються, то на підставі частини 1 статті 61 ЦПК суд визнає їх доведеними.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного Кодексу України (далі -- ЦК) зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 статті 530 ЦК передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 611 ЦК у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору, сплата неустойки.

Згідно зі статтею 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 546 ЦК передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За правилами статті 549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до поданих позивачем розрахунків заборгованості ОСОБА_1 дійсно порушувала свої зобов'язання, а пред'явлені ПАТ КБ «Приватбанк» суми відповідають існуючим між сторонами правовідносинам.

Таким чином, аналізуючи наявні у справі докази, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Згідно з частиною 1 статті 88 ЦПК понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 10, 11, 60, 197, 209, 213-215 ЦПК, на підставі статей 509, 526, 530, 546, 549, 611, 1054 ЦК, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1) у користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, 50; код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299, на рахунок № 29092829003111) 12538 (дванадцять тисяч п'ятсот тридцять вісім) гривень 22 копійки, з яких 7009 (сім тисяч дев'ять) гривень 48 копійок - заборгованість за кредитом; 3855 (три тисячі вісімсот п'ятдесят п'ять) гривень 49 копійок - заборгованість по процентах за користування кредитом; 600 (шістсот) гривень - заборгованість по комісії; 1073 (тисяча сімдесят три) гривні 25 копійок -- штрафи.

Стягнути з ОСОБА_1 у користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» 1378 (тисяча триста сімдесят вісім) гривень судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення оскаржуваного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: суддя В.Д. Глинянчук