Постанова № 57702950, 09.11.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2011 р. № 2-а- 10829/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Заічко О.В.

при секретарі судового засідання - Басовій Н.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції Харківської області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду, з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції Харківської області, в якому просить суд: поновити строк для подання скарги та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 04.10.2010р. старшого державного виконавця ВДВС Шевченківського району Харківської області ОСОБА_3.

Ухвалою суду від 09.11.11р. поновлено позивачу строк для звернення з позовом до адміністративного суду.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що 17.12.2009р. Шевченківський районний суд Харківської області виніс вирок, за яким стягнув з ОСОБА_2 431 700 грн. на користь ОСОБА_4. ОСОБА_4, на підставі виконавчого листа № 1-77/09 від 02.12.2009 р., виданого Шевченківським районним судом Харківської області, звернувся до ВДВС Шевченківського району Харківської області для примусового виконання рішення. В процесі виконавчого провадження між позивачем та представником ОСОБА_4, ОСОБА_5 була досягнута домовленість, згідно з якою позивач передав ОСОБА_5 частину боргу, а вона подала письмову заяву від 26.07.2010 р. до ВДВС Шевченківського району Харківської області про повернення виконавчого листа № 1-77/09 від 02.12.2009 р. без подальшого його виконання.

Але всупереч ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" відповідачем 04.10.2010р. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 1-77/09.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибув, не повідомивши про причину неприбуття, не надавши заяву про розгляд справи за його відсутності. Представник відповідача надав до суду заперечення проти позову, в яких просив відмовити в його задоволенні.

Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності представника відповідача на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ст. 128 КАСУ.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Шевченківський районний суд Харківської області 17.12.2009р. виніс вирок відносно ОСОБА_2, за яким з останнього на користь ОСОБА_4 було стягнуто 431700грн.

ОСОБА_4 на підставі виконавчого листа № 1-77/09 від 02.12.2009р., виданого Шевченківським районним судом Харківської області, звернувся до ВДВС Шевченківського району Харківської області для примусового виконання рішення.

В процесі виконавчого провадження між позивачем та представником ОСОБА_4 ОСОБА_5 була досягнута домовленість, згідно якої позивач передав ОСОБА_5 частину боргу, а вона подала письмову заяву від 26.07.2010 р. до ВДВС Шевченківського району Харківської області про повернення виконавчого листа № 1-77/09 від 02.12.2009 р. без подальшого його виконання (а.с. 8- 9) .

04.10.2010р. ВДВС Шевченківського району Харківської області на підставі заяви ОСОБА_4 від 01.10.2010р. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 1-77/09 (а.с. 14).

Як встановлено приписами ст. 19 Конституції України відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» від 24.03.1998 року N 202/98-ВР, із змінами та доповненнями, завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

У ст. 40 Закону України Про виконавче провадження, зі змінами та доповненнями у редакції від 09.09.2010 р., яка діяла на момент винесення відповідачем постанови від 04.10.2010 р., відносно позивача, яка оскаржується, зазначено, що виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві: 1) за письмовою заявою стягувача; 2) якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 3) якщо стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення, одержати певні предмети, що повинні бути передані йому від боржника згідно з рішенням; 4) у разі якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснює авансування витрат на проведення виконавчих дій, якщо їх авансування передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа; 5) якщо в результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (за винятком виконавчих документів, зазначених у частині першій статті 42 цього Закону), а також виконавчих документів, за якими мають бути стягнені грошові кошти чи інше майно, та інших виконавчих документів, які можуть бути виконані без безпосередньої участі боржника; 6) якщо у боржника відсутнє майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу, або майно, визначене виконавчим документом, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Повернення виконавчого документа стягувачеві з підстав, передбачених пунктами 2 - 6 частини першої цієї статті, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання в межах строків, встановлених статтею 21 цього Закону.

Таким чином, суд вбачає недотримання державним виконавцем зазначеної норми Закону, оскільки до суду не надано доказів повернення виконавчого документу № 1-77/09 від 02.12.2009 р., стягувачеві.

Крім того, частиною 4 ст. 40 Закону України Про виконавче провадження, зі змінами та доповненнями у редакції від 09.09.2010 р., яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, про повернення виконавчого документа і авансового внеску стягувачеві державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу Державної виконавчої служби і може бути оскаржена до суду в 10-денний строк.

Відповідачем не надано до суду доказів щодо винесення відповідної постанови, як цього вимагає вищеназвана норма законодавства.

Суд не може вважати підставою для відмови в задоволенні позову твердження відповідача, що позивачем до органу державної виконавчої служби надано заяву ОСОБА_2, з якої вбачається, що 08.12.2010 року ним повторно отримана постанова про відкриття виконавчого провадження, оскільки доказів про отримання постанови ВДВС Шевченківського району Харківської області про відкриття виконавчого провадження від 04.10.2010р. за виконавчим листом № 1-77/09 у грудні 2010 року, відповідачем до суду не надані.

Оскільки порушення чинного законодавства дійсно мали місце, що знайшло своє підтвердження під час судового розгляду, суд приходить до висновку, що відповідач при винесені постанови про відкриття виконавчого провадження, відносно позивача за виконавчим листом № 1-77/09 від 02.12.2009 р., порушив норми Закону України Про виконавче провадження, у редакції, яка діяла на момент винесення цієї постанови.

Суд зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" у редакції, яка діяла на момент винесення спірної постанови, виконавче провадження закінчується у випадку: повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий

документ, або на письмову вимогу стягувача.

Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу Державної виконавчої служби. Постанова про закінчення виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами до суду у 10-денний строк.

Статтею 29 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що сторони та інші учасники виконавчого провадження мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні і письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають в ході виконавчого провадження, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими цим Законом.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не довів, що він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, та прийняті ним рішення є правомірними.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 71, 128, 159, 160163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції Харківської області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 04.10.2010р. серії ВП № 21690196, винесену старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції Харківської області ОСОБА_3 щодо виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду № 1-77 від 02.12.2010р.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 14 листопада 2011 року.

Суддя Заічко О.В.