Ухвала суду № 57702438, 12.05.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"12" травня 2016 р. Справа №910/10245/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Хрипуна О.О.

Корсакової Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.03.2016 про заміну боржника його правонаступником по справі № 910/10245/15

за позовом Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»

до Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м.Києва»

про стягнення 100 153,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/10245/15 від 25.05.2015, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2015, позовні вимоги задоволено повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2016 задоволено заяву Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м.Києва», а саме: замінено боржника його правонаступником.

Не погоджуючись із ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2016, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.03.2016 скасувати та відмовити в задоволені заяви Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м.Києва» про заміну боржника його правонаступником.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» по справі № 910/10245/15 передано судді-доповідачу Станіку С.Р., для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Корсакова Г.В., Хрипун О.О.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, судом встановлено, що Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут» взагалі не подано до наведених матеріалів апеляційної скарги доказів сплати судового збору в порядку та розмірі, визначених Законом України "Про судовий збір", мотивуючи таку несплату у клопотанні про відстрочення сплати судового збору тим, що апелянт фінансується за рахунок коштів державного бюджету, перерахування платежів здійснюється головним управлінням державної казначейської служби України у м.Києві. НТУУ «КПІ» завчасно звернувся до ГУ ДКСУ м.Києва для оплати судового збору за ставкою, визначеною Законом України «Про судовий збір», однак перерахування платежів здійснюється казначейською службою з затримкою. У зв'язку з чим скаржник просив відстрочити йому сплату судового збору.

Колегія суддів звертає увагу на те, що на момент звернення Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» з даною апеляційною скаргою, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України „Про судовий збір" в редакції від 01.09.2015.

Частиною 2 статті 4 названого Закону встановлено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу справляється судовий збір у розмірі 1 розміру мінімальної заробітної плати.

В свою чергу, частина 1 статті 4 Закону України „Про судовий збір" визначає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

В свою чергу, апелянтом при зверненні з даною апеляційною скаргою не надано жодних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, натомість заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, мотивуючи таку несплату тим, що апелянт фінансується за рахунок коштів державного бюджету, перерахування платежів здійснюється головним управлінням державної казначейської служби України у м.Києві. НТУУ «КПІ» завчасно звернувся до ГУ ДКСУ м.Києва для оплати судового збору за ставкою, визначеною Законом України «Про судовий збір», однак перерахування платежів здійснюється казначейською службою з затримкою. На думку апелянта, вказані обставини є належною підставою для відстрочення йому сплати судового збору у встановленому законом порядку, про що ним заявлено відповідне клопотання.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Слід зазначити, що даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

Пункт 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013р. № 7 зазначає, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Колегія суддів зазначає, що положення ст.8 Закону України "Про судовий збір" наділяють суд правом на відстрочення сплати судового збору лише за наявності виняткових обставин, з урахуванням того, що в майбутньому, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, заявник матиме фінансову можливість сплатити розмір судового збору, чого зі змісту клопотання апелянта не вбачається.

Крім того, відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, всупереч вимогам ст.33 ГПК України апелянтом не надано жодних доказів як на підтвердження того, що необхідні бюджетні кошти можуть бути реально виділені протягом періоду ймовірної граничної відстрочки, а саме в межах двохмісячного терміну розгляду апеляційної скарги, передбаченого ст. 102 ГПК України, що власне і могло би бути суттєвою передумовою для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 02.11.2015 № 910/3740/13.

При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати (аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 05.03.2014 по справі № 902/1266/13).

За практикою Європейського суду з прав людини принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (див. Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23 червня 1993 р., серія A, N 262, с. 25, § 63). Більш того, принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands, рішення від 27 жовтня 1993 р., серія A, N 274, с. 19, § 33 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23 жовтня 1996 р., Reports 1996-V, стор. 1567-68, § 38).

Відтак, за обставин, коли законодавець не виключив апелянта за своїм статусом з кола платників, що звільняються від сплати судового збору, звільнення судом апелянта від сплати судового збору при зверненні до суду апеляційної інстанції особливо у справах, в яких місцевий господарський суд прийняв рішення не на користь апелянта, може розцінюватися як надання їм певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір. Особливо це стосується позовів, що виникають із господарських правовідносин, які засновані на юридичній рівності їх учасників.

Враховуючи вищенаведене, зважаючи на недоведеність апелянтом обставин, які перешкоджають сплаті судового збору, клопотання апелянта про відстрочення йому сплати судового збору - відхиляється, а апеляційна скарга Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.03.2016 в справі № 910/10245/15 не приймається до розгляду і повертається Київським апеляційним господарським судом на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга на підставі ч. 4 ст. 97 ГПК України може бути подана повторно.

Керуючись статтею 86, п.3 ч.1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.03.2016 в справі № 910/10245/15 - повернути без розгляду.

2. Матеріали справи № 910/10245/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді О.О. Хрипун

Г.В. Корсакова