Постанова № 57702274, 10.05.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2016 р. Справа№ 910/8753/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Коротун О.М.

за участю секретаря судового засідання Гройсберг К.М.

за участі представників сторін:

від позивача: Лактіонов О.В. - дов. від 26.04.2016 року б/н

від відповідача 1: не з'явилися

від відповідача 2: Мицик М.В. - дов. від 05.01.2015 року № 3

від третьої особи: Яковлєв О.І. - дов. від 20.04.2016 року № 51

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрмістантикор" на ухвалу господарського суду міста Києва від 04.04.2016 року

у справі № 910/8753/14 (суддя Комарова О.С.)

за заявою Публічного акціонерного товариства „Державне акціонерне товариство „Чорноморнафтогаз" щодо надання відстрочки виконання рішення суду від 26.06.2014 року у справі № 910/8753/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрмістантикор" (м. Київ)

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Йотунгард" (м. Київ)

2. Публічного акціонерного товариства „Державне акціонерне товариство „Чорноморнафтогаз" (м. Київ)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (м. Київ)

про стягнення 1 318 136 грн. 50 коп.

ВСТАНОВИВ:

22.03.2016 року Державне акціонерне товариство „Чорноморнафтогаз" звернулось до господарського суду міста Києва з заявою щодо надання відстрочки виконання рішення суду в якій просило відстрочити виконання рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2015 у справі № 910/8753/14 до 10.01.2017 року.

Ухвалою від 04.04.2016 року господарський суд міста Києва заяву ПАТ „ДАТ „Чорноморнафтогаз" про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 26.06.2014 року у справі № 910/8753/14 задовольнив та відстрочив виконання рішення господарського суду міста Києва від 26.06.2014 року у справі № 910/8753/14 за ТОВ „Укрмістантикор" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Йотунгард" та Публічного акціонерного товариства „Державне акціонерне товариство „Чорноморнафтогаз" про стягнення 1 318 136 грн. 50 коп. до 10.01.2017 року.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою Товариство з обмеженою відповідальністю „Укрмістантикор" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 04.04.2016 року у справі № 910/8753/14 за заявою Публічного акціонерного товариства „Державне акціонерне товариство „Чорноморнафтогаз" про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 26.06.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрмістантикор" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Йотунгард", Публічного акціонерного товариства „Державне акціонерне товариство „Чорноморнафтогаз", про стягнення 1 318 136 грн. 50 коп. та винести нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства „Державне акціонерне товариство „Чорноморнафтогаз" про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 26.06.2014 року у справі № 910/8753/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрмістантикор" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Йотунгард", ПАТ „Державне акціонерне товариство „Чорноморнафтогаз" про стягнення 1 318 136 грн. 50 коп.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2016 року (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 26.04.2016 року) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрмістантикор" було прийнято до провадження, призначено розгляд справи № 910/8753/14.

В зв'язку з перебуванням судді Суліма В.В у відпустці, який входить до постійного складу колегії суддів і не є суддею - доповідачем, 10.05.2016 року відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу справ між суддями було визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гаврилюк О.М., судді: Коротун О.М., Майданевич А.Г.

Після зміни в складі колегії суддів розгляд справи розпочався спочатку.

В судове засідання 10.05.2016 року повноважні представники відповідача 1 не з'явилися та про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Після обговорення судова колегія дійшла висновку, що неявка повноважних представників відповідача 1 не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги. Представники відповідача 2 та третьої особи проти доводів апеляційної скарги заперечили, проте правом, наданим ст. 96 ГПК України, не скористалися та відзиви на апеляційну скаргу не подали.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача 2 та третьої особи, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду має бути залишена без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача 1 та відповідача 2 про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Йотунград" та Публічного акціонерного товариства „Державне акціонерне товариство „Чорономорнафтогаз" 1 000 грн. та про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство „Чорономорнафтогаз" 1 317 136 грн. 50 коп. боргу за виконані роботи згідно договору від 31.08.2011 року № 976.

Рішенням від 26.06.2014 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2015 року та постановою Вищого господарського суду України від 31.03.2015 року, господарський суд міста Києва у справі № 910/8753/14 позов задовольнив повністю. Стягнув солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „Йотунград" та Публічного акціонерного товариства „Державне акціонерне товариство „Чорономорнафтогаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрмістантикор" 1 000 грн. основного боргу; стягнув з Публічного акціонерного товариства „Державне акціонерне товариство „Чорономорнафтогаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрмістантикор" 1 317 136 грн. 50 коп. основного боргу, 26 362 грн. 73 коп. витрат по сплаті судового збору.

28.04.2015 року господарським судом міста Києва було видано наказ про примусове виконання рішення господарського суду м. Києва 26.06.2014 року у справі № 910/8753/14.

05.08.2015 року до господарського суду міста Києва надійшла заява ПАТ „ДАТ „Черноморнафтогаз" про відстрочення виконання рішення господарського суду міста Києва від 26.06.2014 року до 01.01.2017 року.

Ухвалою від 03.09.2015 року господарський суд міста Києва заяву ПАТ „ДАТ „Черноморнафтогаз" про відстрочення виконання рішення господарського суду міста Києва від 26.06.2014 року у справі № 910/8753/14 задовольнив частково та відстрочив виконання рішення до 01.03.2016 року.

22.03.2016 року ПАТ „Державне акціонерне товариство „Чорноморнафтогаз" звернулося до господарського суду міста Києва про відстрочку виконання Рішення господарського суду міста Києва від 26.04.2014 року № 910/8753/14 до 10.01.2017 року.

В обґрунтування поданої заяви відповідач 2 зазначає про скрутний матеріальний та фінансовий стан, який дає підстави для вирішення питання щодо надання відстрочки виконання рішення до 10.01.2017 року. При цьому, заявник зауважив, що для споживачів Генічеського району Херсонської області видобутий ПАТ „ДАТ „Чорноморнафтогаз" на газовому родовищі „Стрілкове" природний газ є єдиним джерелом для забезпечення їх потреб в період опалювального сезону. Так, відповідно до листа Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України від 30.07.2015 року № 3507, газопостачання Геніченського району Херсонської області здійснюється за рахунок природного газу, що видобувається на Стрілковому родовищі в районі коси Арабатська стрілка. Також, в поданій заяві щодо надання відстрочки виконання рішення, відповідач 2 посилається на Постанову Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 року № 83, відповідно до якої ПАТ „ДАТ „Чорноморнафтогаз" внесено до Переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави .

Заявник пояснює, що після вжиття заходів Державою України та Публічним акціонерним товариством „Державне акціонерне товариство „Чорноморнафтогаз" для відходу окупаційних військ Російської Федерації з частини Генічеського району Херсонської області, на якій розташоване газове родовище „Стрілкове", була отримана можливість для відновлення діяльності відповідача 2 щодо видобутку природного газу. Отримання коштів від реалізації природного газу, видобутого на газовому родовищі „Стрілкове" на протязі 2016 року є єдиним джерелом отримання не тільки прибутку, а й взагалі доходів для заявника. Заявник вказує, що на газовому родовищі „Стрілкове" розміщена газонасосна станція та цілий технічно-майновий комплекс, який забезпечує видобування природного газу для надання житлово-комунальних послуг, зокрема опалення житла та підприємств комунальної та державної форми власності Генічеського району Херсонської області.

Після відходу окупаційних російських військ з території Арабатської стрілки виявилось, що газонасосна станція була в критичному стані, моніторинг щодо недопущення появи аварій, екологічних катастроф не проводився, втрачено контроль над підрахунком видобутого природного газу тощо. Як зазначає відповідач 2 та підтверджується матеріалами справи, листом від 27.11.2015 року № 1094 для того, щоб видобутий на газовому родовищі „Стрілкове" природний газ було поставлено на баланс надходження та розподілу природного газу на виконання листа від 23.11.2015 року № 21-8009/1.10-15 Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України", ПАТ „ДАТ „Чорноморнафтогаз" надало планові показники видобутку газу зі Стрілкового газового родовища на 2016 рік (з квартальною розбивкою та помісячною розбивкою на 1 квартал 2016 року).

Викладене зобов'язання щодо поставки на облік показників видобутку газу зі Стрілкового газового родовища передбачено керівними нормативними актами, що регламентують діяльність підприємств в нафтогазовому комплексі.

Відповідно до пункту 2.1. наказу Міненерговугілля України від 26.11.2012 року №920 „Про затвердження Порядку розроблення та погодження прогнозного річного балансу надходження та розподілу природного газу в Україні, планового (розрахункового) балансу надходження та розподілу природного газу та формування і затвердження планового розподілу постачання природного газу споживачам" (далі, Наказ від 26.11.2012 № 920) прогнозний річний баланс надходження та розподілу природного газу в Україні з урахуванням потреби в ньому галузей національної економіки, населення, а також можливостей газотранспортної системи розробляє оператор Єдиної газотранспортної системи України.

Для розроблення прогнозного річного балансу надходження та розподілу природного газу в Україні суб'єкти ринку природного газу щороку до 15 жовтня надають Оператору відповідну інформацію.

Згідно п. 2.2.1 Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України „Про затвердження Порядку розроблення та погодження прогнозного річного балансу надходження та розподілу природного газу в Україні, планового (розрахункового) балансу надходження та розподілу природного газу та формування і затвердження планового розподілу постачання природного газу споживачам" від 26.11.2012 року № 920, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.01.2013 року за № 196/22728, газодобувні підприємства, яким, зокрема, є ДАТ „Чорноморнафтогаз", повинні надавати інформацію щодо прогнозних показників видобутку та реалізації природного газу в наступному році.

Також, досить важливим питанням було відновлення моніторингу за функціонуванням систем енергозабезпечення, безперебійного постачання видобутого природного газу з самого родовища до газотранспортної системи України, зокрема Генічеського району Херсонської області. Для безпосереднього забезпечення контролю за безаварійною експлуатацією об'єктів газового родовища, ПАТ „Державне акціонерне товариство „Чорноморнафтогаз" згідно наказів, наявних в матеріалах справи, прийняло на роботу працівників оперативно-виробничого відділу. Використання працівників на газовому родовищі не допустить виникнення аварій, катастроф та дозволить безперебійне постачання природного газу споживачам. Окрім цього, на газоносній станції працює штат працівників, які забезпечують відновлення господарської діяльності товариства, зокрема механізмом переміщення природного газу, що за технологією побудови газотранспортної системи потрапив на газове родовище „Глібовське", яке на сьогодні знаходиться на окупованій території Криму. У разі застосування до відповідача 2 з боку органів державної виконавчої служби примусових заходів, зокрема накладення арешту на кошти, що знаходяться на банківських рахунках, стане неможливим виплата заробітної плати, що призведе до скорочення/звільнення штату працівників, які задіяні в робочому процесі на газовому родовищі та в механізмі повернення природного газу з окупованої території, що потягне за собою наслідки у вигляді виникнення підстав для аварій, технічних збоїв, соціальної напруги в Генічеському районі Херсонської області. Для споживачів у цьому районі видобутий природний газ в родовищі „Стрілкове" є єдиним джерелом для забезпечення їх потреб в опалювальний сезон, тощо.

Крім того, для розв'язання проблеми щодо виникнення надзвичайних ситуацій в газотранспортній мережі України, 10.08.2015 року між Публічним акціонерним товариством „Державне акціонерне товариство „Чорноморнафтогаз" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Газінжиніринг" (виконавець) було укладено договір про закупівлю послуг на виконання НДР від 10.08.2015 року № 5, за умовами якого виконавець зобов'язується надати замовникові послуги з виконання науково-дослідної роботи за темою: „Передінвестиційні дослідження варіантів використання надлишків природного газу видобутку Стрілкового газового родовища в літній період", а замовник - прийняти і оплатити послуги з виконання НДР.

Дане родовище „Стрілкове" експлуатується заявником спільно з Приватним акціонерним товариством „Пласт" на підставі договору про спільну діяльність від 05.03.2014 року № 272-14. Видобутий природний газ реалізовується Приватним акціонерним товариством „Пласт", який відповідно до умов п.п. 3.10.6 договору про спільну діяльність має право на його реалізацію. За умовами п. 6.2. договору про спільну діяльність прибуток, що отримується сторонами від спільної діяльності, підлягає розподілу пропорційно часткам, визначеним умовами вказаного договору. Згідно з п.п. 3.10.10 договору про спільну діяльність від 05.03.2014 року № 272-14 ПАТ „Пласт" зобов'язаний сплатити учасникам спільної діяльності частину прибутку від спільної діяльності. У відповідності до п. 6.1 договору про спільну діяльність від 05.03.2014 року № 272-14 також передбачено, що всі доходи, що отримуються в результаті спільної діяльності, використовуються в першу чергу на сплату податків та відшкодування матеріальних витрат.

Відтак, тільки по закінченню календарного/фінансового 2016 року ПАТ „Пласт" підведе підсумки спільної діяльності, внаслідок чого сплатить відповідні податки і збори за результати спільної діяльності, і лише після сплати податків та зборів ПАТ „Пласт" в період з 01.01.2017 року по 05.01.2017 року матиме можливість виплатити Публічному акціонерному товариству „Державне акціонерне товариство „Чорноморнафтогаз" належну йому частину прибутку від спільної діяльності, що підтверджує вкрай скрутний матеріальний та фінансовий стан відповідача 10, який є підставою для вирішення питання щодо надання відстрочки виконання рішення до 10.01.2017 року.

Стягувач ТОВ „Укрмістантикор" в обґрунтування апеляційних вимог стверджував про відсутність обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та зазначав, що відповідач 1 не надав жодного доказу в обґрунтування строку відстрочки, зазначеної у заяві, а посилання заявника на окупацію території АРК, як на підставу для відстрочки виконання рішення суду є необґрунтованими, оскільки у відповідь на запит державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 11.03.2016 року у ВП № 48068124, Державна фіскальна служба України листом від 14.03.2016 року повідомила, що заявник має близько 100 рахунків у численних банківських установах у різних валютах.

Відповідно до частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно пункту 7.1.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 року № 9 розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. Розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

У відповідності з п. 7.2 зазначеної вище Постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

17.03.2014 року нелегітимною Верховною Радою Республіки Крим прийнято постанову „Про незалежність Криму" № 1745-6/14, відповідно до якої на території „Республіки Крим" не застосовується законодавство України.

Також, 17.03.2014 року Верховною Радою Республіки Крим було прийнято постанову „Про питання енергетичної безпеки Республіки Крим" № 1758-6/14, в якій зазначено, що власністю Республіки Крим є: рухоме та нерухоме майно ПАТ „Державне акціонерне товариство „Чорноморнафтогаз", розташоване на території Республіки Крим, її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, увійшло і не увійшло до статутного капіталу товариства у складі необоротних (в тому числі нематеріальних) і оборотних активів, у тому числі державне (України) майно, передане йому у користування та те, що перебуває на балансовому і позабалансовому обліку".

Згідно ст. 1,2,3 Закону України „Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" тимчасово окупована територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Цей Закон визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб. Для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією, зокрема, визначається сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України „Про визначення критеріїв віднесення об'єктів державної власності до таких, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави" від 03.11.2010 року № 999 до об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, належать, в тому числі, підприємства паливно-енергетичного комплексу, які забезпечують цілісність об'єднаної енергетичної системи України, зокрема, диспетчерське (оперативно-технологічне) управління зазначеною системою, експлуатують магістральні та міждержавні електричні мережі; атомні електростанції; гідроелектростанції з греблями, що забезпечують водопостачання споживачам; гідроакумулюючі електростанції та гідроелектростанції (крім малих гідроелектростанцій); підприємства, що провадять діяльність з транспортування магістральними газо- та нафтопроводами і зберігання у підземних нафто- та газосховищах.

За приписами Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави" від 03.03.2015 року № 83 Публічне акціонерне товариство „Державне акціонерне товариство „Чорноморнафтогаз" віднесено до категорії стратегічних підприємств паливно-енергетичного комплексу.

У відповідності з ч. 3 ст. 14, ч. 1 ст. 14-1 Закону України „Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України, зокрема, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб. Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.

Отже, державою здійснюються всі можливі заходи для забезпечення діяльності підприємств паливно-енергетичного комплексу на належному рівні, що фактично обумовлено забезпеченням підприємствами паливно-енергетичного комплексу життєво важливих суспільних інтересів.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю „ДІД Конс" щодо офіційного тлумачення положень п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження" у взаємозв'язку з положеннями ч. 1 ст. 41, ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 115 ГПК України, п.п. 1.3, 1.4 ст. 1, ч. 2 ст. 2, абз. 6 п. 3.7 ст. 3 Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

З урахуванням вищевикладеного, Торгово-промисловою палатою України було засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 27.02.2014 року Публічному акціонерному товариству „Державне акціонерне товариство „Чорноморнафтогаз", про що видано сертифікат від 03.12.2014 року № 2018 про форс-мажорні обставин (обставин непереборної сили).

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що обставини, наведені відповідачем в заяві від 22.03.2016 року про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2014 року у справі № 910/8753/14, є винятковими в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України та достатніми для відстрочення виконання вказаного судового рішення до 10.01.2017, відстрочення на шість місяців виконання цього рішення, що не порушує принципів верховенства права, якими є юридична визначеність та розумність тривалості провадження.

Колегією суддів взято до уваги, що надана господарським судом міста Києва від 03.09.2015 року у справі № 910/8753/14 відстрочка виконання рішення до 01.03.2016 року була використана відповідачем для вирішення питань щодо експлуатації технічного комплексу газового родовища „Стрілкове", розробки варіантів використання надлишків природного газу та підготовки технічної документації щодо експлуатації газового родовища, що підтверджується договором про закупівлю послуг на виконання НДР від 10.08.2015 року № 5, договором від 14.07.2015 року № 106/15, договором про спільну діяльність від 05.03.2014 року № 272-14.

У відповідності до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Щодо доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не погоджується з ними, оскільки не вважає їх такими, що спростовують наявність виняткових обставин та надання відстрочення вказаного рішення.

Разом з тим, колегією суддів встановлено, що ухвалою від 03.09.2015 року господарський суд міста Києва відстрочив виконання рішення до 01.03.2016 року з інших підстав (фактичне виконання плану заходів для відновлення господарської діяльності заявника та відновлення майнових прав) та на інший строк.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції та не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування ухвали господарського суду.

Аналогічна правова позиція, щодо відстрочки виконання судового рішення викладена у постанові Вищого господарського суду України від 20.04.2016 року у справі № 910/23142/14.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали судом апеляційної інстанції та не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування ухвали господарського суду.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106, 121 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрмістантикор" на ухвалу господарського суду міста Києва від 04.04.2016 року у справі № 910/8753/14 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 04.04.2016 року по справі № 910/8753/14 залишити без змін.

3. Справу № 910/8753/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді А.Г. Майданевич

О.М. Коротун