Рішення № 57702173, 26.04.2016, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2016 р. Справа № 923/217/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Мілано", м. Херсон

до: Дочірнього підприємства "Співдружність ініціативних працездатних інвалідів торг",

м.Цюрупинськ, Херсонська область,

про стягнення 30 527,70 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, уповн. представник, довіреність від 01.03.2016р.;

від відповідача - не прибув.

Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом ТОВ "Фірма "Мілано" (позивач) до Дочірнього підприємства "Співдружність ініціативних працездатних інвалідів торг" (відповідач) з вимогами про стягнення 30 527,70 грн., з яких 17621,44 грн. заборгованості з оплати товару та 12 906,26 грн. пені, у звязку з невиконанням відповідачем зобовязань за договором від 20.02.2013р. № 11/51.

Відповідач надав відзив на позов, за яким не визнає позовні вимоги та просить суд відмовити повністю в задоволенні позову, з підстав ненадання позивачем належних доказів наявності у відповідача 17621,44 грн. заявленої до стягнення заборгованості перед позивачем. з оплати товару.

В судовому засіданні 24.03.2016р. оголошено перерву до 14.04.2016р. об 09-30 год.

В судовому засіданні 14.04.2016р. оголошено перерву до 26.04.2016р. об 11-30 год.

Письмовою заявою (вх.№ 4105/16 від 25.04.2016р.) за підписом керівника позивача повідомлено суду про зменшення позовних вимог внаслідок відмови від вимоги (у заяві - "виключення з ціни позову вимоги") про стягнення 12 906,26 грн. пені та від вимоги про стягнення 1000,0 грн. заборгованості з оплати товару, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 16621,44 грн. заборгованості з оплати товару. За цією заявою позивач, фактично, відмовився від позову в частині вимог про стягнення 12 906,26 грн. пені та зменшив до 16 621,44 грн. розмір позовних вимог про стягнення заборгованості з оплати товару. Судом прийнято вказану заяву позивача, після чого новою ціною позову є 16621,44 грн., й справа розглядається виходячи з позовних вимог про стягнення 16621,44 грн. заборгованості з оплати товару.

25.04.2016р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю представника відповідача 26.04.2016р. прибути в судове засіданні по розгляду даної справи, через участь представника відповідача 26.04.2016р. в судовому процесі в іншому суді та відсутність інших представників відповідача. В задоволенні цього клопотання судом відмовлено з підстав недоведення відповідачем, в порядку ст.ст.32-34 ГПК України, неможливості участі іншого представника відповідача у судовому засіданні 26.04.2016р. по розгляду даної справи, та достатності матеріалів справи для вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 77 ГПК України неявка представника сторони у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи у разі, якщо за його відсутності неможливо розглянути певну справу. Неявка представника відповідача не унеможливлює розгляд справи № 923/217/16. Розгляд справи за відсутності представника відповідача при тому, що відповідача було належним чином повідомлено судом про місце, дату та час розгляду справи, не є порушенням процесуальних прав відповідача.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні 26.04.2016р. відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Мілано" (надалі - позивач) та Дочірнє підприємство "Співдружність ініціативних працездатних інвалідів торг" (надалі - відповідач) уклали 20.02.2013р. між собою договір № 11/51, на умовах якого позивач зобов'язався поставляти та передавати відповідачеві товар (морозиво та заморожені напівфабрикати) окремими партіями, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався приймати та оплачувати цей товар (надалі договір). Згідно з п. 1.4. договору асортимент, кількість, ціна і загальна вартість кожної партії товару узгоджується шляхом підписання накладних на постачання товару уповноваженими представниками сторін договору. Згідно з п. 2.2. договору право власності на товар переходить до відповідача з моменту передачі йому товару. Оплата товару здійснюється відповідачем шляхом попередньої оплати повної вартості кожної партії товару, згідно рахунку позивача (п. 3.1. договору) або ж на умовах товарного кредиту, у разі постачання товару з частковою попередньою оплатою або без попередньої оплати, протягом чотирнадцяти днів з дня передачі товару відповідачеві та. додатково, у разі нездійснення оплати товару у такий строк, з сплатою відсотків за користування товарним кредитом в розмірі 0,5 % від суми заборгованості, починаючи з п'ятнадцятого дня з дня передачі товару відповідачеві, за кожен день до повної оплати товару (п. 3.3. договору). Згідно з п. 6.11. договору поставка будь-якої партії товару позивача, яка прийнята відповідачем, вважається такою, що здійснена на умовах даного договору, якщо сторони не домовилися про інше. Згідно з п. 7.1. договору цей договір укладений на термін з 20.02.2013р. до 31.12.2016р. Також, у договорі (на його останній сторінці, після розділу 8 договору) наведено зразки підписів трьох осіб, які уповноважені від імені відповідача погоджувати умови і терміни постачання, асортимент, кількість і ціни на окремі партії товару, який поставляється позивачем відповідачеві (а.с.11), без зазначення строку надання цим трьом особам відповідних повноважень. Додатково до цього, відповідачем видано довіреності й шести іншим фізичним особам на отримання ними товару від позивача (а.с.89-91), без зазначення граничного строку дії таких довіреностей.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та загальногосподарського інтересу. Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. За ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також, що покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ГПК України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також, інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, які (пояснення) на вимогу суду, мають бути викладені письмово. Згідно з ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розглядові в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, із змінами та доповненнями (надалі - Положення), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Аналогічне визначення терміну "первинний документ" містить у собі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього ж Закону та п. 2.2 Положення первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 Положення обов'язковими реквізитами первинного документу є: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ; назву документа (форми); дату і місце складення документа; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На виконання умов договору позивач в період з 25.02.2013р. по 11.07.2014р. передав відповідачеві, зокрема, товар загальною вартістю 68 245,94 грн. (з ПДВ), на підставі накладних № 7000_Р.11 від 25.02.2013р. на суму 368,12 грн., № 7001_Р.11 від 25.02.2013р. на суму 117,86 грн., № 7003_Р.11 від 25.02.2013р. на суму 1 179,42 грн., №7004_Р.11 від 25.02.2013р. на суму 802,19 грн., № 7009_Р.11 від 04.03.2013р. на суму 379,76 грн., № 7011_Р.11 від 04.03.2013р. на суму 548,24 грн., № 7018_Р.11 від 11.03.2013р. на суму 603,34 грн., № 70015_Р.11 від 11.03.2013р. на суму 591,70 грн., №Мп-Мр00044 від 11.03.2013р. на суму 620,92 грн., № 7018_Р.11 від 18.03.2013р. на суму 572,30 грн., № 7019_Р.11 від 18.03.2013р. на суму 317,97 грн., № 7023_Р.11 від 18.03.2013р. на суму 457,84 грн., № 7029_Р.11 від 18.03.2013р. на суму 737,98 грн., №3033_Р.11 від 25.03.2013р. на суму 499,75 грн., № 3034_Р.11 від 25.03.2013р. на суму 114,95 грн., № 3073_Р.11 від 25.03.2013р. на суму 436,50 грн., № 7037_Р.11 від 25.03.2013р. на суму 227,95 грн., № 7402_Р.11 від 01.04.2013р. на суму 186,73 грн., №7403_Р.11 від 01.04.2013р. на суму 1 038,39 грн., № 7405_Р.11 від 01.04.2013р. на суму 722,65 грн., № 7406_Р.11 від 01.04.2013р. на суму 218,74 грн., № 7019_Р.11 від 08.04.2013р. на суму 933,14 грн., № 7022_Р.11 від 08.04.2013р. на суму 555,33 грн., №7023_Р.11 від 08.04.2013р. на суму 901,91 грн., № 7023_Р.11 від 15.04.2013р. на суму 520,40 грн., № 7030_Р.11 від 15.04.2013р. на суму 1 326,96 грн., № 7033_Р.11 від 15.04.2013р. на суму 677,16 грн., № 7034_Р.11 від 16.04.2013р. на суму 512,45 грн., №7073_Р.11 від 22.04.2013р. на суму 913,26 грн., № 7077_Р.11 від 22.04.2013р. на суму 484,03 грн., № 7080_Р.11 від 22.04.2013р. на суму 513,62 грн., № 8087_Р.11 від 29.04.2013р. на суму 606,74 грн., № 8089_Р.11 від 29.04.2013р. на суму 1 208,14 грн., №8094_Р.11 від 29.04.2013р. на суму 531,56 грн., № 8095_Р.11 від 30.04.2013р. на суму 937,02 грн., № 8107_Р.11 від 07.05.2013р. на суму 643,60 грн., № 8108_Р.11 від 07.05.2013р. на суму 1 315,50 грн., № 8109_Р.11 від 06.05.2013р. на суму 487,91 грн., №8109_Р.11 від 07.05.2013р. на суму 1 161,58 грн., № 8118_Р.11 від 13.05.2013р. на суму 837,11 грн., № 8121_Р.11 від 13.05.2013р. на суму 1 599,50 грн., № 8123_Р.11 від 13.05.2013р. на суму 277,42 грн., № 8129_Р.11 від 14.05.2013р. на суму 605,77 грн., №3201_Р.11 від 20.05.2013р. на суму 675,02 грн., № 3204_Р.11 від 20.05.2013р. на суму 1029,07 грн., № 3602_Р.11 від 20.05.2013р. на суму 955,94 грн., № 3811_Р.11 від 21.05.2013р. на суму 1 671,02 грн., № Мп-Ма00120 від 20.05.2014р. на суму 2 274,68 грн., № Мп-Ма00121 від 20.05.2014р. на суму 1 307,16 грн., № Мп-Ма00122 від 20.05.2014р. на суму 1 981,56 грн., № Мп-Ма00126 від 20.05.2014р. на суму 1 690,00 грн., № Мп-Ма00151 від 23.05.2014р. на суму 1 398,97 грн., № Мп-Ма00152 від 23.05.2014р. на суму 718,95 грн., № Мп-Ма00171 від 26.05.2014р. на суму 1 524,39 грн., № Мп-Ма00183 від 27.05.2014р. на суму 3 275,01 грн., № Мп-Ма00203 від 29.05.2014р. на суму 114,30 грн., № Мп-Ин00030 від 03.06.2014р. на суму 4 505,39 грн., № Мп-Ин00132 від 13.06.2014р. на суму 4 697,73 грн., № Мп-Ин00133 від 13.06.2014р. на суму 3 035,14 грн., № Мп-Ин00134 від 13.06.2014р. на суму 1 472,59 грн., № Мп-Ин00213 від 20.06.2014р. на суму 3 089,50 грн., № Мп-Ин00214 від 20.06.2014р. на суму 234,00 грн., № Мп-Ин00215 від 20.06.2014р. на суму 2 940,73 грн., № Мп-Ин00216 від 20.06.2014р. на суму 1 884,57 грн., № Мп-Ил00146 від 11.07.2014р. на суму 2 476,81 грн. (а.с.21-65, 67-87). Ці видаткові накладні оформлено у відповідності до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.2.4 Положення щодо оформлення первинних документів.

Суд не приймає додану до позовної заяви накладну від 04.03.2012р. № 6809_Р11 на суму 366,66 грн. (а.с.66) як доказ здійснення позивачем поставки відповідачеві товару на умовах укладеного між ними договору від 20.02.2013р. № 11/51, оскільки дата складання цієї накладної передує у часі даті укладання даного договору.

Також, суд зазначає про те, що шість з вказаних накладних, а саме, № 7029_Р.11 від 18.03.2013р. на суму 737,98 грн., № 8129_Р.11 від 14.05.2013р. на суму 605,77 грн., №Мп-Ма00122 від 20.05.2014р. на суму 1 981,56 грн., № Мп-Ма00126 від 20.05.2014р. на суму 1 690,00 грн., № Мп-Ма00151 від 23.05.2014р. на суму 1 398,97 грн., № Мп-Ин00216 від 20.06.2014р. на суму 1 884,57 грн. (а.с.21-22, 29, 59, 73, 87) підписано особами з іншими прізвищами, ніж прізвища працівників відповідача, які вказані відповідачем у додатку до договору та довіреностях відповідача.

Крім того, суд зазначає про те, що тринадцять накладних, а саме, № 7000_Р.11 від 25.02.2013р. на суму 368,12 грн., № 7001_Р.11 від 25.02.2013р. на суму 117,86 грн., №7003_Р.11 від 25.02.2013р. на суму 1 179,42 грн., № 7009_Р.11 від 04.03.2013р. на суму 379,76 грн., №70015_Р.11 від 11.03.2013р. на суму 591,70 грн., № Мп-Ма00171 від 26.05.2014р. на суму 1 524,39 грн., № Мп-Ма00183 від 27.05.2014р. на суму 3 275,01 грн., № Мп-Ин00030 від 03.06.2014р. на суму 4 505,39 грн., № Мп-Ин00132 від 13.06.2014р. на суму 4 697,73 грн., № Мп-Ин00133 від 13.06.2014р. на суму 3 035,14 грн., № Мп-Ин00213 від 20.06.2014р. на суму 3 089,50 грн., № Мп-Ин00215 від 20.06.2014р. на суму 2 940,73 грн., № Мп-Ил00146 від 11.07.2014р. на суму 2 476,81 грн. (а.с.64, 67, 70, 71, 72, 74, 76, 78, 79-80, 81, 82, 84, 85) підписано від відповідача особами прізвища яких не вказано.

Разом з тим, суд констатує, що при розгляді справи відповідач не заперечує факт отримання від позивача товару, зокрема, за вказаними дев'ятнадцятьма накладними (за шістьма накладними, які підписано особами з іншими прізвищами, ніж прізвища працівників відповідача, які вказані відповідачем у додатку до договору та довіреностях відповідача, а також, за тринадцятьма накладними, які підписано від відповідача особами прізвища яких у накладних не вказано), з підстав отримання цього товару неналежними особами. Також, суд зазначає, що окремі з цих дев'ятнадцяти накладних (а.с.21-22, 59, 64, 71, 74, 76, 78, 79-80, 81, 82, 84, 85) скріплено відбитком печатки відповідача. При цьому, суд зазначає, що приймає додану до позовної заяви накладну від 04.03.2012р. № 7009_Р11 на суму 379,76 грн., дату складання якої виправлено на 04.03.2013р. з дати 04.03.2012р. (а.с.67), як доказ здійснення позивачем поставки відповідачеві товару вартістю 379,76 грн., саме, у березні 2013 року, оскільки у цій накладній датою довіреності, за якою здійснюється прийняття товару, вказано довіреність від 04.03.2013р.

В період з 25.02.2013р. по 11.07.2014р. укладений між сторонами у справі договір від 20.02.2013р. № 11/51 був діючим. Доказів іншого відповідачем не надано.

Календарні дати складання усіх доданих позивачем до позовної заяви накладних, крім однієї, про що було вказано раніше у даному рішенні, відповідають часовому періоду дії укладеного між сторонами у справі договору від 20.02.2013р. № 11/51 (є складовими такого періоду часу). Відповідачем не надано суду доказів отримання від позивача товару, який вказаний у цих накладних, в інші календарні дати, ніж дати складання цих накладних. Таким чином, календарні дати передачі позивачем відповідачеві товару, який вказаний у цих накладних, відповідають у часі періоду дії вказаного договору. Договором передбачено (за п. 6.11. договору) поставка будь-якої партії товару позивача, яка прийнята відповідачем, вважається такою, що здійснена на умовах даного договору, якщо сторони не домовилися про інше.

Відповідачем, в контексті наведених фактичних обставин та положень договору, не спростовано доводи позивача про те, що в період дії вказаного договору від 20.02.2013р. № 11/51, зокрема, в період з 25.02.2013р. по 11.07.2014р., будь-які інші договори між позивачем та відповідачем не були діючими та не укладалися, разові заявки (замовлення) відповідача на поставку товару до позивача не надходили. Так, відповідач не надав суду доказів складання та надсилання відповідачем позивачеві разових заявок (замовлень) на поставку відповідачу товару позивача загальною вартістю 68 245,94 грн., який вказаний у доданих до позовної заяви накладних (а.с.21-65, 67-87), та, відповідно, доказів прийняття до виконання та, безпосередньо, виконання таких замовлень позивачем поза межами договору (шляхом укладання господарського договору у спрощений передбачений ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України спосіб).

Таким чином, відповідач не довів суду того, що заборгованість з оплати товару загальною вартістю 68 245,94 грн., який вказаний у доданих до позовної заяви накладних (а.с.21-65, 67-87), виникла у відповідача за іншим договором, ніж укладений між сторонами у справі договір від 20.02.2013р. № 11/51. Встановлені цим договором строки для оплати товару загальною вартістю 68 245,94 грн., який вказаний у доданих до позовної заяви накладних (а.с.21-65, 67-87), об'єктивно минули.

У позовній заяві, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, стверджується про здійснення відповідачем часткової оплати вказаного у цих накладних товару, після чого, за обліком позивача, несплачений відповідачем залишок вартості вказаного товару складає 16 621,44 грн. Проте, позивачем до матеріалів справи надано лише докази отримання 31.12.2014р. від відповідача 1000,00 грн. на часткову оплату цього товару, а будь-які докази здійснення відповідачем інших платежів на часткову оплату цього товару у справі відсутні. Разом з тим суд зазначає, що спір вирішується судом, виходячи з вказаного (визначеного) позивачем розміру позовних вимог. Визначення розміру позовних вимог є виключним правом позивача.

Виходячи з обставин справи заявлення позивачем позовних вимог, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, про стягнення з відповідача 16 621,44 грн. заборгованості з оплати товару, обєктивно, не призводить та не може призвести до порушення прав та ущемлення інтересів відповідача.

Відповідач не надав доказів здійснення у будь-якій сумі оплати товару позивача загальною вартістю 68 245,94 грн., який вказаний у доданих до позовної заяви накладних (а.с.21-65, 67-87). Зокрема, відповідач не надав суду доказів сплати, повністю або частково, на користь позивача 16621,44 грн. заявленої позивачем до стягнення з відповідача заборгованості за укладеним між ними договором від 20.02.2013р. № 11/51.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з п. 2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви з вимогами про стягнення 16 621,44 грн. (розмір позовних вимог за станом на 26.04.2016р.) сплаті підлягає 1 378,00 грн. судового збору.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задовольняється у повному обсязі, тому судовий збір повністю, у сумі 1378,00 грн., має бути покладений на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Співдружність ініціативних працездатних інвалідів торг" (місцезнаходження: 75100, Херсонська обл., м.Цюрупинськ, вул.Комсомольська, буд.11; ідентифікаційний код юридичної особи 32785580) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Мілано" (місцезнаходження: 73009, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Тельмана, буд.2; ідентифікаційний код юридичної особи 35469299) 16 621 (шістнадцять тисяч шістсот двадцять одна) грн. 44 коп. заборгованості з оплати товару та 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. компенсації по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.05.2016р.

Суддя К.В. Соловйов