Рішення № 57700922, 16.05.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.05.16р. Справа № 904/2861/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський завод "Полімермаш", 91047, м. Луганськ, вул. Гастелло, буд. 39Б, каб. 105; 49068, м. Дніпропетровськ, вул. Б. Трофимових, б. 4АДРЕСА_1

до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський Металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", 51925, Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, буд. 18-Б

про стягнення 168 115,16 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 1 від 01.04.2016 року

від відповідача ОСОБА_2 - представник за довіреністю № 13 від 29.01.2016 року

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганський завод "Полімермаш" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" про стягнення 156 896 грн. 08 коп. основного боргу, інфляційних втрат в сумі 778 грн. 83 коп., 3% річних в сумі 10 440 грн. 25 коп., судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору від 06.05.2014 року за № 14-0845-02 в частині своєчасної та повної оплати за отриману продукцію.

Відповідач позов визнав у повному обсязі (відзив від 05.05.2016 року за № 017/395), але звернувся до суду з заявою про розстрочку виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.05.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганський завод Полімермаш", як продавець, та Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського", як покупець, укладено договір № 14-0845-02 відповідно до умов якого, позивач зобовязується поставити, а відповідач прийняти й оплатити продукцію (далі товар).

Крім того, сторонами до вищезазначеного договору було укладено додаткові угоди зі специфікаціями (а.с. 13-18).

Відповідно до п. 4.2 Договору розрахунок за поставлений товар здійснюється на підставі рахунка, на умовах зазначених в Специфікаціях, прикладених до Договору, що становлять невід'ємну його частину.

Згідно специфікацій № 1, 2, 4 до договору від 06.05.2014 року за № № 14-0845-02 оплата товару здійснюється по факту поставки впродовж 10-ти банківських днів.

Відповідно до специфікації № 3 до вищенаведеного договору умови оплати: по факту поставки впродовж двадцяти банківських днів.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до положень ст. 193 Господарського кодексу України: субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом.

Як встановлено матеріалами справи, позивачем поставлено товар відповідачу суму 1 056 979 грн. 93 коп., що підтверджується наступними накладними:

№ 364 від 12.05.2014 р. у сумі 289 098 грн. 19 коп. (а.с.19);

№ 382 від 15.05.2014 р. у сумі 42 023 грн. 05 коп. (а.с.20);

№ 488 від 11.06.2014 р. у сумі 259 200 грн. (а.с.21);

№ 640 від 17.09.2014 р. у сумі 210 895 грн. 87 коп. (а.с.22);

№ 649 від 25.09.2014 р. у сумі 82 088 грн. 74 коп. (а.с.23);

№ 653 від 02.10.2014 р. у сумі 173 674 грн. 08 коп. (а.с.24);

та довіреностями, які є в матеріалах справи (а.с.25-34).

Оплата відповідачем за поставлений товар здійснена лише частково у розмірі 900 083,85 грн., що підтверджується виписками з банку (а.с. 35-55). Сума основного боргу склала 156 896 грн. 08 коп., яка підтверджується матеріалами справи і підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 778 грн. 83 коп. та 3% річних у розмірі 10 440 грн. 25 коп., суд зазначає наступне.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобовязань на вимогу кредитора, зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тому підставою відповідальності за грошовим зобов'язанням є сам факт порушення зобов'язання, який полягає в неповерненні відповідних грошових коштів у строк, і цей факт є вирішальним для застосування такої відповідальності.

За своїми ознаками три відсотки річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Відповідно до п. 3.2. Постанови Пленуму ВГСУ Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013 року, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Позовні вимоги по стягненню з відповідача 3% річних 10 440,25 грн. та інфляційних втрат у сумі 778,83 грн. згідно наданих розрахунків (а.с. 9) підлягають задоволенню і підтверджуються матеріалами справи. Відповідач з сумою боргу по нарахованим 3% річних та інфляційних втрат згоден (відзив від 05.05.2016 року за № 017/395).

Відповідачем у відзиві на позовну заяву від 05.05.2016 року за № 017/395 викладено клопотання про розстрочення виконання рішення суду терміном на три місяці шляхом помісячної сплати.

Клопотання обґрунтовано наступним: виробничо-господарська діяльність ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" починаючи з 2008 року та на даний час здійснюється у надзвичайно складних умовах, які викликані нестабільною кон'юктурою світового ринку чорних металів та постійним зростанням цін на електроенергію, природний газ, а також зростання тарифів на залізничні перевезення на внутрішньому ринку. Крім того, негативно впливають на виробничо-господарську діяльність підприємства і втрата усталених господарських зв'язків з постачальниками сировини та матеріалів на Донбасі з причин проведення бойових дій на території Донецької й Луганської областей внаслідок чого за підсумками І кварталу 2015 року сума збитків відповідача склала 1 389 476 млн. грн.

Клопотання не задовольняється господарським судом Дніпропетровської області з огляду на наступне:

Відповідно до п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року за № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, обовязковою умовою надання розстрочення виконання судового рішення є наявність обставин, що ускладнюють виконання такого рішення, які відповідач повинен довести у відповідності до ст. ст. 33, 36 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідачем не надано до справи обґрунтованих доказів на підтвердження викладених у відзиві обставин щодо тяжкого фінансового становища підприємства, тобто не доведено обставин, які ускладнюють виконання рішення суду.

При цьому, суд зважає на положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якого кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В зв'язку з тривалим невиконанням відповідачем своїх зобов'язань, з урахуванням дотримання балансу інтересів сторін, суд зазначає на неможливість задоволення клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення.

При цьому, суд звертає увагу на той факт, що борг у відповідача за договором виник ще з 2014 року, тобто у відповідача був досить тривалий час для виконання своїх зобов'язань за договором.

Отже, з урахуванням всіх обставин у їх сукупності, господарський суд вважає, що з урахуванням балансу інтересів сторін клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду не підлягає задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" (51925, Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 18б, код ЄДРПОУ 05393043, МФО 300012) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський завод "Полімермаш" (91047, м. Луганськ, вул.. Гастелло, 39Б, кабінет 105, код ЄДРПОУ 38976533, 156 896 (сто пятдесят шість тисяч вісімсот девяноста шість) грн. 08 коп. основного боргу, 10 440 (десять тисяч чотириста сорок) грн.. 25 коп. 3% річних, 778 (сімсот сімдесят вісім) грн. 83 коп. - інфляційних втрат, 2521 (дві тисячі пятсот двадцять одна) грн. 73 коп. - судового збору, про що видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено - 16.05.2016 року

Суддя ОСОБА_3