Ухвала суду № 57700608, 11.05.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 травня 2016 рокусправа № 804/13881/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Кругового О.О. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,

представника відповідача - Немченко К.І. (довіреність від 09.09.2015 ),

представників позивача - Михайлишиної О.В. (довіреність від 01.02.2016), Рудницької Ю.О.(довіреність від 25.11.2015)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року у справі № 804/13881/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Криворіжгаз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Криворіжгаз» (далі - Позивач) звернулося до з позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - Відповідач), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.08.2015 року № 0000605104, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 1 541 557.50 грн., в тому числі за основним платежем 1233246,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 308311.50 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000595104 від 19.08. 2015 року, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 877 475,00 грн., в тому числі за основним платежем 701980,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 175495,00 грн.

Вимоги адміністративного позову обґрунтовано тим, що ними до перевірки було надано усі належним чином оформлені первинні документи, що підтверджують факт реальності здійснення господарських операцій щодо виконання робіт з встановлення побутових лічильників газу для населення їх контрагентами та виконання будівельно-монтажних робіт підприємством-підрядником ПАТ «Харківгаз», а висновки податкового органу щодо неможливості здійснення підрядниками вказаних робіт є лише припущенням податкового органу. Зазначають, що з огляду на надані первинні документи та відображення господарської діяльності у бухгалтерському обліку, враховуючи приписи Методичних рекомендацій щодо визначення втрат бюджету від застосування пільг з податку на прибуток, затверджених ДПС України 06.06.2012 року, вони правомірно скористались пільгою на податок на прибуток у відповідності до вимог п. 154.8 ст. 154 ПК України. (а.с.5-52 т.1)

Податковим органом надано заперечення на адміністративний позов. (а.с.51-74 т.2).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз" до СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.08.2015 року №0000605104, №0000595104 - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.08.2015 року №0000605104, в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1 154 817,00 гривень (за основним платежем) та 288 705,00 гривень (за штрафними санкціями).

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.08.2015 року№0000595104, в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 363 874, 85 гривень (за основним платежем) та 90 968, 71 гривень (за штрафними санкціями).

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Судове рішення обґрунтовано тим, що надані підприємством первинні бухгалтерські документи по формі та за змістом у повній мірі відповідають приписам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та підтверджують реальність вчинюваних Позивачем з його контрагентами правочинів. При цьому висновки акту перевірки СДПІ щодо неможливості виконання вказаних робіт підприємствами-підрядниками фактично базуються лише на припущеннях податкового органу. Посилання податкового органу про формальний підхід при оформленні деяких документів - актів виконаних робіт, де відсутні прізвища, ім'я та по батькові слюсаря, зварника та майстра, що безпосередньо виконували ці роботи, самі по собі не можуть свідчити про відсутність факту здійснення господарської операції. При цьому, в силу приписів ст.. 61 Конституції України, платник податків не може відповідати за порушення податкового законодавства, допущені його контрагентом. В той же час, суд першої інстанції погодився з висновком податкового органу, що саме ТОВ "Сіріус Стандарт" не мало достатньої матеріальної бази для виконання зазначених позивачем будівельних робіт та виконання вказаних робіт не підтверджено документально, та у цій частині відмовив у задоволенні позову. (том 16 а.с. 237-245).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції у частині задоволених вимог, СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську подала на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги вказували на те, що будь-які документи мають силу первинних лише в разі фактичного здійснення господарських операцій. Звертають увагу на те, що до перевірки не надано документи, що підтверджують кваліфікацію спеціалістів всіх підрядних організацій, які виконували роботи з встановлення побутових лічильників, а надані до перевірки копії посвідчень зварників без надання документів, які підтверджують, що вказані зварники є співробітниками підприємств-підрядників, свідчать про невідповідність фактичної наявності трудових ресурсів у виконавців. При цьому Позивач має достатньо власних ресурсів для виконання усіх робіт. Зазначають про дефектність актів виконаних робіт по встановленню лічильників - відсутні прізвища, ім'я та по батькові слюсаря, зварника та майстра, що безпосередньо виконували ці роботи, про юридичну дефектність накладних на переміщення товарів, у яких не зазначено кому та хто конкретно був отримувач товарно-матеріальних цінностей та не зазначено обов'язкових реквізитів отримувача. Вважають, що отримані послуги не пов'язані з господарською діяльністю та їх безпідставно включено до складу витрат декларації з податку на прибуток, як наслідок - має місце і безпідставне формування податкового кредиту.

ПАТ «Криворіжгаз» заперечувало проти задоволення апеляційної скарги, про що надали у судовому засіданні письмові обґрунтування своєї позиції.

В частині відмовлених позовних вимог постанова суду першої інстанції жодною зі сторін не оскаржена, а тому, відповідно до приписів статті 195 КАС України у цій частині судом апеляційної інстанції не переглядається.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник Відповідача - СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську, вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити із підстав, у ній зазначених. При цьому підтвердив, що сам факт виконання робіт, указаних у договорах, ними не оспорюється, але вони вважають, що виконані вони не указаними контрагентами.

Представники Позивача - ПАТ «Криворіжгаз», посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін. Звертали увагу на те, що до перевірки ними надано всі первинні документи, до були використані в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову,статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів та платежів. При цьому акт перевірки та матеріали справи не містять будь-яких вимог податкового органу про надання інших додаткових документів. Посилання заявника апеляційної скарги, як на доказ того, що вказані контрагенти(підрядники) не могли виконати роботи та надати послуги згідно укладених договорів, з огляду лише на відсутність ліцензій та дозволів підрядних організацій, сертифікатів, письмових погоджень на залучення підрядниками субпідрядників для виконання робіт, документів щодо наявності у субпідрядників відповідного штату працівників та досвіду виконуваних робіт, підтвердження того, що фахівці-зварники, які виконували роботи є співробітниками підрядних організацій, просять визнати необґрунтованими, оскільки вказані документи не відносяться до первинних, не є обов'язковими з огляду на характер виконуваних робіт та вказані документи не можуть впливати на результати бухгалтерського та податкового обліку безпосередньо Позивача, та їх витребовування не узгоджується з приписами п..85.1 ст.85 ПК України. Зазначають, що не дивлячись на це, перевіряючим були надані і ліцензії з додатками, дозволи та посвідчення зварників, які виконували умови договорів. Отже, висновки податкового органу щодо нереальності господарських операцій та неможливість їх виконання саме вказаними контрагентами є лише їх припущенням та не спростовується ніякими належними та допустимими доказами. При цьому факт виконання договірних зобов'язань щодо встановлення буквально кожного лічильника газу податковим органом не спростовується. Вказане стосується і підтвердження взаємовідносин з ПАТ «ХАРКІВГАЗ». Звертають увагу на те, що разом із деклараціями за 2012 та 2013 роки ними подавались до перевірки і звіти про суми фактичних витрат, передбачених інвестиційними програмами на вказані роки щодо виконаних робіт, у межах яких прибуток підприємства не оподатковується. Факти виконання указаних робіт, як і суми витрат підприємства на їх виконання також не спростовано ОДПІ. Щодо адміністративних витрат вартості послуг, наданих ПАТ «Криворіжгаз» ТОВ «Агенція інвестиційного менеджменту», просять врахувати, що кожна надана послуга підтверджена належними первинними документами як то договорами, актами виконаних робіт, аналізами звітності, висновками-консультаціями тощо, складеними на виконання умов договору, навіть копіями судових рішень, де приймали участь конкретні особи, що надавали послуги підприємству, адже за 2012-2013 роки підготовлено велику кількість судових позовів та розглянуто судових справ зі стягнення заборгованості з боржників, що при всьому бажанні не можливо було зробити незначним складом юристів підприємства та що по факту стало економічно вигідно підприємству.

Заслухавши представників сторін, перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що СДПІ з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на підставі направлень від 05.05.2015 року № 47/28-01-561-04, № 48/28-01-51-04, № 49/28-01-51-04, № 50/28-01-51-04, № 51/28-01-51-04, згідно з пп. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 та пп. 78.1.12 п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, наказу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків від 20.04.2015 № 345 "Про організацію документальної позапланової виїзної перевірки" в рамках службового розслідування відносно посадових осіб, які проводили планову перевірку ТОВ "Криворіжгаз" та наказу СДПІ у м. Дніпропетровську МГУ від 05.05.2015 №268 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "Криворіжгаз" проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ "Криворіжгаз" із питань дотримання вимог податкового законодавства України за період з 01.10.2011р. по 31.12.2013 р." було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Криворіжгаз" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011р. по 31.12.2013 р.

За результатами перевірки податковим органом було складено акт № 15/28-01-51-04/03341397 від 30.07.2015 року.

Перевіркою встановлено порушення, а саме: завищення витрат, які відображено у деклараціях з податку на прибуток на загальну суму 6 491 108 грн. та як наслідок, занижено податок на прибуток у загальній сумі 1 242 976 грн., у т.ч. за звітні податкові періоди: ІV квартал 2011 р. - 9 730 грн., І квартал 2012 р. - 2 662 грн., ІІ квартал 2012 р. - 8 155 грн., ІІІ квартал 2012 р. - 6 405 грн., ІV квартал 2012 р. - 66 506 грн., 2013 рік - 1 149 518 грн.; завищення податку на додану вартість на загальну суму 709 201 грн. внаслідок порушень. 198.1, п. 198.2, п. 198.3., п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

ПАТ "Криворіжгаз" надавало заперечення на вказаний акт перевірки від 07.08.2015 року № 12/7416 (том 1 а.с.80-112), які відповідно до листа податкового органу від 14.08.2015 року № 5511/10/28-01-51-04-14 були залишені без задоволення (том 1 а.с.65-79)

На підставі акту перевірки № 15/28-01-51-04/03341397 від 30.07.2015 року СДПІ прийняті податкові повідомлення - рішення форми "Р" від 19.08.2015 року, а саме:

- № 0000595104, яким збільшено суму з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем на 701 980 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 175 495 грн.; (а.с.54,55 т.1)

- № 0000605104, яким збільшено податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем 1 233 246 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 308 311,50 грн. (а.с.56-57 т.1)

Визнання протиправними та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень і було предметом судового розгляду.

Задовольняючи частково позовні вимоги ПАТ "Криворіжгаз", суд першої інстанції виходив з того, що надані підприємством первинні бухгалтерські документи по формі та за змістом у повній мірі відповідають приписам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та підтверджують реальність вчинюваних Позивачем з його контрагентами правочинів. При цьому висновки акту перевірки СДПІ щодо неможливості виконання вказаних робіт підприємствами-підрядниками фактично базуються лише на припущеннях податкового органу. Посилання податкового органу про формальний підхід при оформленні деяких документів - актів виконаних робіт, де відсутні прізвища, ім'я та по батькові слюсаря, зварника та майстра, що безпосередньо виконували ці роботи, самі по собі не можуть свідчити про відсутність факту здійснення господарської операції. При цьому, в силу приписів ст.. 61 Конституції України, платник податків не може відповідати за порушення податкового законодавства, допущені його контрагентом.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Згідно з. пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші витрати, передбачені цим розділом (пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу).

Пунктом 138.2, статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Зазначені норми не містить конкретного переліку документів, необхідних для віднесення витрат платником податку до складу валових витрат. При цьому, на думку суду, по операціях з придбання послуг належним первинним документом, що підтверджує факт передачі та отримання послуг (товару), є видаткова накладна або акт приймання-передачі товару (послуг, робіт).

Відповідно до підпункту 139.1.9, пункту 139.1, статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення) визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи вищезазначені норми, у ході розгляду справи судом повинні оцінюватися документи, надані платником податків на підтвердження свого права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ.

В силу викладеного будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.

З огляду на приписи вказаних законодавчих норм судом апеляційної інстанції і проводилась перевірка наданих до суду доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач протягом періоду, що перевірявся, мав взаємовідносини з ТОВ "Естрея", ПП "Інпост", ДП "Техсанмонтаж" КП "Дніпросантехмонтаж", ТОВ "Центробуд", ПП "Центрософт", ПП "Енергорезерв", ТОВ "Поліінвестбуд", ПП "БІН-ВАМ- СЕРВІС", ТОВ "Криворіжгазифікація", ПП "Теплопром", ПП "Газсервісмонтаж", ТОВ "ХОТТЕРМ-КР".

За позицією податкового органу, вищевказані підприємства не мали виробничих потужностей та трудових ресурсів для виконання усього об'єму вказаних робіт власними силами. При цьому посилаються на те, що надані до перевірки копії посвідчень зварників без надання документів, які підтверджують, що вказані зварники є співробітниками підприємств-підрядників, не підтверджують наявність трудових ресурсів та факту виконання робіт саме указаними у договорах підприємствами, що і свідчить про наявність документообігу задля отримання податкової вигоди. Також зазначають про формальний підхід до оформлення первинних документів, а саме - при оформленні актів виконаних робіт відсутні прізвища, ім'я та по батькові слюсаря, зварника та майстра, що безпосередньо виконували ці роботи. При цьому факт виконання робіт, указаних у договорах та їх об'єм податковим органом не заперечується.

За позицією ПАТ "Криворіжгаз", на підтвердження реальності господарських операцій за перевіряємий період було надано договори з додатками та додатковими угодами до них на встановлення побутових лічильників газу для населення, укладених з контрагентами, листування, акти приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в, довідки про вартість виконаних підрядних робіт та за формою №КБ-3, відомості ресурсів (в розрізі об'єктів), податкові накладні, включені до ЄДРПН, платіжні доручення, регістри бухгалтерського обліку по рахункам: 31, 631, 15, 10, 11, а також накладні на внутрішнє переміщення, накладні на зберігання підряднику матеріалів для виконання монтажних робіт та лічильників, довіреності підрядчиків на отримання від Товариства матеріалів, листи підрядників на видачу матеріалів та лічильників згідно договорів, акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (МНМА), де вказана дата введення в експлуатацію лічильників. Вказані роботи виконувались у приміщеннях споживачів, де встановлені побутові газові прилади для підігріву води та приготування їжі на території міста Кривого Рогу та Криворізького району Дніпропетровської області згідно з графіком робіт.

З огляду на встановлені судом обставини та наявні первинні документи, які містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством для первинних документів, які фіксують факт здійснення господарської операції, суд дійшов обґрунтованого висновку про реальне виконання господарських операцій саме вказаними у Договорах підрядниками.

При цьому колегія суддів враховує, що згідно роз'яснення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України щодо обов'язковості форм первинних облікових документів у будівництві (КБ-2В і КБ-3) повідомлено, що: "У будівництві є дві примірні форми первинних документів з обліку - "Акт приймання виконаних будівельних робіт" (№ КБ-2в) та "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" (№ КБ-3), які затверджені наказом Мінрегіонбуду від 04.12.2009 № 554 (із змінами, внесеними наказом Мінрегіону від 19.09.2011 № 195). По будовах (об'єктах), що здійснюються за рахунок бюджетних коштів і коштів підприємств, установ і організацій державної форми власності взаєморозрахунки за виконані обсяги будівельних робіт здійснюються обов'язково на підставі форм № КБ-2в та № КБ-З. Для підприємств, що виконують роботи за рахунок інших джерел фінансування, застосування примірних форм № КБ-2в і № КБ-3 є рекомендованим. У цих випадках може складатися інший документ, форма якого зазначається у договорі підряду, що забезпечує отримання інформації про дату, види, обсяги та вартість виконаних робіт, обчислення прибутку, з обґрунтуванням вартості та підтвердженням витрат матеріальних ресурсів". Такі реквізити як прізвища, ім'я, по батькові, посада та підписи бригадира, майстра, слюсаря та зварника взагалі не передбачені формою.

Оскільки визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, що по факту і підтверджено наданими Позивачем до перевірки документами бухгалтерського та податкового обліку, та не спростовано податковим органом, то посилання заявника апеляційної скарги на неможливість виконання робіт вказаними підприємствами та безпідставне включення витрат, які не пов'язані з провадженням господарської операції визнаються колегією суддів необґрунтованими та такими, що є лише припущенням ОДПІ і не підтверджені належними доказами.

Щодо посилання заявника апеляційної скарги на не підтвердження правомірності користування Позивачем пільгою по податку на прибуток, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з пунктом 154.8 статті154 ПКУ звільняється від оподаткування прибуток підприємств паливно-енергетичного комплексу в межах визначених за правилами податкового обліку фактичних витрат, передбачених інвестиційною програмою, що не перевищують загальну річну суму такої інвестиційної програми.

Сторонами визнано, що згідно листа Державної податкової служби України щодо застосування пільг з податку на прибуток підприємств від 23.12.2011 р. N 10104/7/15-1217 зазначено, що "підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат. Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії (п. 30.2, 30.3 ст. 30 ПКУ)…. При цьому виконаними вважаються роботи, що передбачені відповідними розділами інвестиційної програми ліцензіата, при дотриманні вимог, які встановлено пунктом 4.8 Порядку, а саме: використання в повному обсязі запланованих обсягів робіт у кількісному виразі; проведення фінансування в повному обсязі запланованих обсягів робіт у вартісному виразі відповідно до договорів або які здійснено ліцензіатами самостійно зі складанням відповідних актів; складанні актів про введення в експлуатацію тощо...".

Податковим органом не спростовано, що Позивачем разом із деклараціями за 2012 та 2013 роки подавались до перевірки і звіти про суми фактичних витрат, передбачених інвестиційними програмами на 2012,2013 роки на капітальні вкладення з будівництва (реконструкції,модернізації) газорозподільних мереж та встановлення лічильників газу для населення в розрізі об'єктів будівництва, у межах яких прибуток підприємства не оподатковується. Факти виконання указаних робіт, як і суми витрат підприємства на їх виконання ОДПІ також не спростовано, а тому посилання заявника апеляційної скарги на не підтвердження факту отримання робіт, які виконано у межах інвестиційних програм, з огляду на надання до перевірки і вищевказаних первинних документів, визнається колегією суддів безпідставним, більш того, представник ОДПІ і у судовому засіданні підтвердив, що весь об'єм зазначених у документах робіт реально виконано.

Щодо достовірності формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування та податкового кредиту з ПДВ під час здійснення господарських відносин з ТОВ «Агенція інвестиційного менеджменту».

Податковий орган лише зазначає про відсутність первинних документів, що підтверджують реальне надання послуг указаним контрагентом, при цьому не конкретизує, які саме документи не надані на підтвердження саме цих правовідносин, та які із наданих документів ними визнаються такими, що не визнаються ними розрахунковими та платіжними та такими, що дають право на формування податкового кредиту.

В той же час, матеріалами справи підтверджено, що підприємством надано до перевірки акти приймання-передачі наданих послуг, у яких зазначені усі обов'язкові реквізити, повні відомості про зміст і обсяг господарської операції та вказані документи підписані уповноваженими особами, які можливо ідентифікувати. Оплата послуг підтверджена відповідними платіжними документами. У акті перевірки не заперечується наявність у ПАТ «Криворіжгаз» податкових накладних, отриманих від ТОВ «Агенція інвестиційного менеджменту», на підставі яких сформовано податковий кредит у перевіряє мий період, будь-яких зауважень щодо статусу вказаного контрагента як платника ПДВ у перевіряючих не виникало.

Податковим органом не спростовано і твердження представника позивача про те, що кожна надана послуга підтверджена належними первинними документами як то договорами, актами виконаних робіт, аналізами звітності, висновками-консультаціями, тощо складеними на виконання умов договору, навіть копіями судових рішень, де приймали участь конкретні особи, що надавали послуги підприємству, адже за 2012-2013 роки підготовлено велику кількість судових позовів та розглянуто судових справ зі стягнення заборгованості з боржників, що при всьому бажанні не можливо було зробити незначним складом юристів підприємства та що по факту стало економічно вигідно підприємству. Вказане підтверджується і Висновком № 5492/5493-15 експертного економічного дослідження, проведеного Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз, наданим до суду апеляційної інстанції.

За таких обставин та у межах доводів апеляційної скарги підстави для скасування або зміни судового рішення відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст..ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року у справі № 804/13881/15 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, передбачені статтею 212 КАС України.

Повний текст ухвали складено 12 травня 2016 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: О.О. Круговий

Суддя: О.В. Юхименко