Ухвала суду № 57700481, 11.05.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2016 р.Справа № 820/11847/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Філатова Ю.М.

за участю секретаря судового засідання Тітової А.В.

представник позивача Веремейченко Б.С.

представник відповідача Бурян М.В. тітової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2016р. по справі № 820/11847/15

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова

до Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева", в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд: стягнути з Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" на користь Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 в сумі 1022206,96 грн., на р/р 256003012097 у ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 351823.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п.6 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 відшкодуванню Пенсійному фонду підлягають витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту "б-з"ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку. Внаслідок невиконання вимог чинного законодавства щодо відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за вересень - листопад 2015 р. у відповідача виникла заборгованість перед Пенсійним фондом, яка становить 1022206,96 грн. Зазначена сума вказана в розрахунках, направлених платнику, проте відповідачем самостійно не сплачена.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 року адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова задоволено частково, а саме: стягнуто з Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" на користь Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова заборгованість з відшкодування пільгових пенсій за списком №2 в сумі 1015645 (один мільйон п'ятнадцять тисяч шістсот сорок п'ять) грн. 54 коп., на р/р 256003012097 у ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 351823. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 71 КАС України, Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови в частині задоволення позовних вимог, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Державне підприємство "Завод ім. В.О.Малишева" зареєстровано в УПФУ в Комінтернівському районі міста Харкова як платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за реєстраційним № 0102.

Колишнім працівникам Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" (список пенсіонерів та копії довідок про підтвердження стажу для призначення пенсії на пільгових умовах наявні в матеріалах справи) призначена пенсія по списку № 2, відповідно до п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за роботу в особливо шкідливих і особливо важких умовах праці.

Внаслідок порушення вимог Закону та Інструкції за відповідачем утворився борг з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах станом на вересень - листопад 2015 року в сумі 1022206,96 грн.

Вказане підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, повідомленнями щодо їх направлення (т.1. а.с.16-121), карткою особового рахунку (т.1 а.с. 8), розрахунком суми позову (т.1 а.с.10-14).

Позивач направляв на підприємство лист №16106/03-28 від 15.122015 року про узгодження акта звірки заборгованості ДП "Завод імені Малишева" на суму 1026218,98 грн., який був ним отриманий (а.с. т.1, а.с. 9).

Доказів оскарження розрахунків фактичних витрат відповідачем до суду не надано, відповідачем самостійно не сплачено суму заборгованості.

Управлінням Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова в червні-серпні 2015 року надіслано ДП «Завод ім. В.О. Малишева» повідомлення для відшкодування за списком №2 згідно розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується матеріалами справи. Зазначені розрахунки отримано уповноваженою особою ДП «Завод ім. В.О. Малишева», про що свідчить підпис на повідомленнях про направлення розрахунків фактичних витрат.

Зазначена сума вказана в розрахунках, направлених платнику, відповідачем самостійно не сплачена.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги , виходив з того, що заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідачем станом на день розгляду справи залишається не сплаченою, і складає 1015645,54 грн., а тому позовні вимоги в частині стягнення вказаної суми заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки по пенсіонерам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пенсійним органом не доведено, що вони працювали у відповідача, адміністративний позов у розмірі суми заборгованості 6561,42 грн. (2693,40 грн. - ОСОБА_4, 3868,02 грн. - ОСОБА_5.) не підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п."б-з"ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Порядок пенсійного забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, визначається відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Абзацами 1-4 п. 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003, № 1058-IV визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно абз. 6 ч. 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Порядок відшкодування підприємством витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.03р. №21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.01.04р. №64/8663 (далі - Інструкція).

Згідно із пунктом 6.1. Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктами 6.4-6.8 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду щорічно в розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень цього Закону 1058-ІУ (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду.

Як свідчать матеріали справи, розрахунки підписані повноважною посадовою особою та з урахуванням, що саме ці документи визначають розмір заборгованості підприємства перед територіальними органами Пенсійного фонду, містять інформацію стосовно відсотків відшкодування підприємством відповідно до стажу, розмір пенсії, суму витрат на доставку (якщо така наявна), а також були отримані головним бухгалтером відповідача, та не оскаржені (тобто є узгодженими), то саме розрахунок і є єдиним документом, який підтверджує фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за списком №2.

Така позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2014 року у справі К/9991/9373/12. Аналогічна позиція викладена і в постанові Верховного Суду України від 10.09.2013р. у справі №21-215а13.

Додаткові пенсії, доплати, надбавки та підвищення призначені відповідно до законодавства України, які виплачуються за рахунок інших джерел, ніж кошти Пенсійного фонду України, не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування, органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону 1058-ІУ, сплачуються одночасно із сплатою фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відповідно до п.6.9 р.6 Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Як свідчать матеріали справи, колишнім працівникам Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" (список пенсіонерів та копії довідок про підтвердження стажу для призначення пенсії на пільгових умовах наявні в матеріалах справи) призначена пенсія по списку № 2, відповідно до п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за роботу в особливо шкідливих і особливо важких умовах праці.

За відповідачем утворився борг з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах станом на вересень - листопад 2015 року в сумі 1022206,96 грн.

Вказане підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, повідомленнями щодо їх направлення (т.1, а.с.16-121), карткою особового рахунку (т.1, а.с. 8), розрахунком суми позову (т.1, а.с.10-14).

Крім того, позивач направляв на підприємство лист №16106/03-28 від 15.122015 року про узгодження акта звірки заборгованості ДП "Завод імені Малишева" на суму 1026218,98 грн., який був ним отриманий (т.1, а.с. 09).

Доказів оскарження розрахунків фактичних витрат відповідачем до суду не надано, відповідачем самостійно не сплачено суму заборгованості.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Управлінням Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова в червні-серпні 2015 року надіслано ДП «Завод ім. В.О. Малишева» повідомлення для відшкодування за списком №2 згідно розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується матеріалами справи. Зазначені розрахунки отримано уповноваженою особою ДП «Завод ім. В.О. Малишева», про що свідчить підпис на повідомленнях про направлення розрахунків фактичних витрат.

Поряд з цим судом під час судового розгляду справи встановлено, що пенсійним фондом було надано довідку на підтвердження пільгового стажу ОСОБА_5 не на ДП "Завод імені В.О. Малишева", а на ДП "Дергачівський державний моторобудівний завод", правонаступником якого є ТОВ "Дергачівський моторобудівний завод".

Щодо пенсіонера ОСОБА_4, судом встановлено, що позивачем не було надано доказів на підтвердження того, що вона працювала на ДП "Завод імені В.О. Малишева".

З наданих позивачем доказів судом не встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 працювали у відповідача.

Таким чином, по зазначеним вище пенсіонерам пенсійним органом не доведено, що вони працювали у відповідача, отже заборгованість 6561,42 грн. (2693,40 грн. - ОСОБА_4, 3868,02 грн. - ОСОБА_5.) не підтверджена матеріалами справи.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідачем станом на день розгляду справи залишається не сплаченою, і складає 1015645,54 грн.

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині стягнення 1015645,54 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає хибними посилання апелянта на порушення позивачем вимог Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України № 64/8663 від 16.01.2004р. (надалі Інструкція), з огляду на наступне.

Пенсійним Фондом України було розроблено відповідну програму, форма розрахунків в даній програмі заповнюється автоматично.

Зміни в цю програму не вносяться працівниками управління, ця програма автоматизована і розроблена на виконання інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України № 64/8663 від 16.01.2004р.

Відсутність ПІБ виконавця, зазначення назви відповідача російською мовою або з помилками є технічним несуттєвим недоліком, який не впливає на суть правовідносин між управлінням та ДП „Завод ім. В. О. Малишева".

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2016 року по справі № 820/11847/15 в частині задоволення позовних вимог прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2016р. по справі № 820/11847/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Філатов Ю.М. Повний текст ухвали виготовлений 16.05.2016 р.