Ухвала суду № 57700442, 10.05.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 672/1407/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Мельник В.М.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

10 травня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Граб Л.С. Білої Л.М. ,

секретар судового засідання: Тарасенко А.М.

за участю:

представника відповідача: Клюцука Віталія Петровича

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Городоцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України (управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Хмельницької області) на постанову Городоцького районного суду Хмельницької області від 26 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Хмельницької області про визнання неправомірними рішень суб'єктів владних повноважень, призначення пенсії за віком на пільгових умовах,

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до Городоцького районного суду Хмельницької області із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Хмельницької області про визнання неправомірними рішень суб'єктів владних повноважень, призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Постановою Городоцького районного суду Хмельницької області від 26 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач - управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Хмельницької області подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

25 квітня 2016 року (вх.№ 4725/16) від позивача надійшло заперечення на апеляційну скаргу та заява про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в судове засідання не з'явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлено завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 25 квітня 2016 року було замінено відповідача по справі управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Хмельницької області на Городоцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи 06 травня 2015 року ОСОБА_3 після досягнення 55- річного віку звернувся до управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Хмельницької області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку на наявність необхідного трудового стажу на посаді тракториста - машиніста, яка дає право на призначення пільгової пенсії відповідно до п "в" ст.13 Закону України " Про пенсійне забезпечення".

Листом управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Хмельницької області повідомило позивача, що на підставі рішення комісії по призначенню пенсії ( протокол № 575 від 03.07.2015 року) йому відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах, з посиланням на відсутність необхідного пільгового стажу, а також у зв'язку з тим, що у відомостях про нарахування заробітньої плати за період роботи з 01.07.1980 року по 31.12.1981 року зазначено прізвище "ОСОБА_3" .

Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Постановою Городоцького районного суду Хмельницької області від 26 лютого 2016 року позов задоволено.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення".

Зокрема п."в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", визначено, що право на пенсію на пільгових умовах мають: трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Відповідно до статті 21 Закону України „Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" (у редакції чинній на момент звернення позивача за призначенням пенсії), особам передпенсійного віку, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, а також виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров'я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають страховий стаж для чоловіків - 25 років, для жінок - 20 років, а для осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах, - стаж роботи, який дає право на цей вид пенсії.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження в суді апеляційної інстанції відповідно до трудової книжки заповненої на ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, позивач з 01 жовтня 1977 року по 31 грудня 1999р. працював трактористом в колгоспі «Урожай», який в подальшому перетворено в КСП «Урожай», а згодом у приватно-орендне підприємство «Урожай», що підтверджується записами у трудовій книжці позивача, архівними довідками районного трудового архіву Городоцької РДА Хмельницької області, про відпрацьовані, встановлені на той час мінімум людиноднів та довідками про розмір заробітної плати позивача; копією посвідчення тракториста-машиніста першого класу, виданого на ім'я позивача.

Як вбачається із матеріалів справи трудова книжка позивача заповнена відповідно до положень внесення записів до трудової книжки та станом на 31.12.1999 року позивач мав стаж тракториста - машиніста 20 років 1 місяць та 9 днів, загальний стаж його трудової діяльності становить 30 років 1 місяць 14 днів, що відповідає нормам призначення пільгової пенсії по віку.

Відповідно до ст. 48 Кодексу Законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Згідно листа Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №7 єдина назва професії «тракториста-машиніста», запроваджена в 1967 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист - скреперист, скреперист, машиніст екскаватора, механік - комбайнер, тракторист, тракторист - бульдозерист. До числа трактористів - машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами - машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст значення немає.

Відповідно ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» при обчислені стажу роботи в колгоспах та інших сільгосппідприємствах, зараховується після 1965 року до загального, в тому числі пільговий стаж роботи за рік роботи за умови щорічного виконання встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, а в разі не виконання даного мінімуму - враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що рішенням Городоцького районного суду від 04 лютого 2016 року було встановлено юридичний факт, що архівна довідка № 149 від 25 лютого 2015 року Городоцького районного трудового архіву видана на ім'я ОСОБА_3 належить ОСОБА_3.

Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для зарахування позивачу до спеціального стажу періоду з 10.05.1978 року по 21.05.1980 року служби в армії, виходячи з наступного.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" - час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Час навчання в професійно-технічному навчальном закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах". Як вбачається з копії трудової книжки ОСОБА_3 з 01 жовтня 1977 року працював в колгоспі «Урожай» трактористом, а з 10 травня 1978 року проходив строкову службу в лавах Радянської Армії.

Тобто, необхідною умовою для зарахування часу проходження строкової військової служби до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах є займання особою на момент призову на строкову військову службу, посади, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач має наявний пільговий стаж для призначення такої пенсії та робота, яку він виконував протягом періодів, зазначених у трудовій книжці, законодавством віднесена до посад, які дають право на пільгову пенсію передбачених вимогами ст. ст. 13, 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», період навчання позивача та служби в армії, а тому вимоги позивача підлягають задоволенню.

З огляду на вищезазначені обставини справи, а також наявність відповідних в трудовій книжці позивача записів та інших доказів по справі, які підтверджують пільговий характер роботи та професію позивача, приймаючи до уваги наявність пільгового стажу, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, оскільки під час апеляційного розгляду справи доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Городоцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України (управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Хмельницької області) залишити без задоволення, а постанову Городоцького районного суду Хмельницької області від 26 лютого 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 16 травня 2016 року.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Граб Л.С. Біла Л.М.