Постанова № 57700426, 12.05.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2016 р. Справа № 818/3773/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Яковенка М.М.

Суддів: Бартош Н.С., Лях О.П.

секретарі судового засідання Резніченко Ю.В.

за участю представника позивача Похилько Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» на постанову Сумського окружного адміністративно суду від 23 лютого 2016 року по справі № 818/3773/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач,Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (далі - позивач, ТОВ "СМНВО") звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Сумській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Сумській області), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Сумської області №14515/10/18-28-10-04-04-307/4188/10 від 13.11.2015 про залишення заяви без задоволення;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Сумської області №14585/10/18-28-10-04-04-307/327/ск від 16.11.2015 про залишення скарги без розгляду;

- зобов'язати Головне управління ДФС у Сумської області прийняти до розгляду скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" № 495 від 09.11.2015.

Постановою Сумського окружного адміністративно суду від 23 лютого 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі (а.с.77, 78-82).

Позивач не погодившись із судовим рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість, прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову суду та прийняти, якою задовольнити вимоги у повному обсязі. Апелянт зазначає, що враховуючи фактичний час отримання Позивачем, а саме 28.10.2015 року податкового повідомлення - рішення від 21.10.2015року, останнє може бути оскаржене ТОВ "СМНВО" в адміністративному порядку до 07.11.2015. Оскільки 07.11.2015 (субота) є вихідним днем, у відповідності до п. 56.13 ст. 56 Податкового кодексу України, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним днем, тобто 09.11.2015. Подаючи 09.11.2015 до ГУ ДФС у Сумській області скаргу на таке ППР та заяву про продовження граничних строків подання скарги, підприємством дотримано положення п. 56.1, п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України.

В той же час, відповідачем та судом безпідставно не враховано, що відправлене 21.10.2015 року на адресу позивача ППР було вручене не стороні позивача, а працівнику Публічного акціонерного товариства Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання", який не був уповноважений на отримання їх кореспонденції. У зв'язку з помилкою відділення поштового зв'язку № 4 у визначенні отримувача рекомендованого листа, рішення отримане позивачем лише 28.10.2015, що підтверджується витягом з журналу реєстрації вхідної кореспонденції TOB "СМНВО".

Вказана помилка обумовлена наявністю однакової юридичної адреси двох підприємств (40004, м. Суми, вул. Горького, 58) та деякою схожістю найменування Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" та Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково- виробниче об'єднання".

На вказані обставини та фактичний час вручення платнику податків податкового повідомлення - рішення відповідач уваги не звернув та безпідставно прийняв оскаржувані рішення від 13.11.2015 року та від 16.11.2015 року, чим порушив право ТОВ "СМНВО" на адміністративне оскарження рішення контролюючого органу, яке може бути відновлене шляхом прийняття ГУ ДФС у Сумській області до розгляду скарги ТОВ "СМНВО" від 09.11.2015 № 495 на податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Сумах 21 жовтня 2015 року.

Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Представник відповідачав судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Неявка представника відповідача, явка якого обов'язкової не визнавалась в судове засідання, не є перешкодою в межах цієї справи провести судовий розгляд та прийняти рішення за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що09.11.2015 ТОВ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" подало до ГУ ДФС у Сумській області скаргу № 495 від 09.11.2015 (а.с. 11-14) на податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах № 0002472206 від 21 жовтня 2015 року та заяву № 496 від 09.11.2015 про продовження граничних строків подання скарги на вказане податкове повідомлення-рішення (а.с. 8-10).

Рішенням Головного управління ДФС у Сумській області від 13.11.2015 № 14515/10/18-28-10-04-04-307/4188/10 (а.с. 25-26) заява ТОВ "СМНВО" залишена без задоволення з посиланням на відсутність правових підстав для продовження граничних строків подання скарги.

Рішенням від 16.11.2015 № 14585/10/18-28-10-04-04-307/327/ск (а.с. 23-24) скарга Товариства залишена без розгляду та повернута заявнику. Підставою для повернення скарги зазначено пропуск ТОВ "СМНВО" граничного строку для подання первинної скарги.

Здійснюючи апеляційний перегляд постанови, колегія суддів виходить з наступного.

Питання щодо порядку оскарження рішень податкового органу, строки оскарження визначені положеннями ст.56, 102 ПК України.

Так, відповідно до пунктів 56.2, 56.3 статті 56 Податкового кодексу України у разі, коли платник податківвважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня ізскаргоюпро перегляд цього рішення.

Скарга подається доконтролюючого органу вищого рівняу письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податківподаткового повідомлення-рішенняабо іншого рішенняконтролюючого органу, що оскаржується.

Згідно п. 56.16 статті 56 Податкового кодексу України днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання/відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Як було встановлено, що податкове повідомлення - рішення від 21 жовтня 2015 року №0002472206 прийнято ДПІ у м. Сумах за результатами позапланової невиїзної перевірки ТОВ «СМНВО».

Відповідно до п.58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Колегія суддів звертає увагу, що положеннями цієї норми визначено (встановлює, врегульовує) питання щодо факту належного спрямування ППР, так би мовити двох можливих випадків (варіантів), з якими пов'язується така можливість вважати такі спрямування, вручення, як законними. У першому випадку, повідомлення-рішення вважається таким, що вручене коли має факт передання посадовій особі такого платника податків під розписку;у іншому випадку, коли його надіслано листом з повідомленням про вручення.

Тобто, виходячи з конструкції п.58.3 ст. 58 ПК України, то ППР вважається врученим платнику податків, у випадку якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку, або якщо було надіслано листом з повідомленням про вручення. При чому, у випадку та за певних обставин, якщо така кореспонденція не була вручена з тих чи інших причин, то слід вважати строком вручення такої кореспонденції платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Встановлення такого строку, має значення для обчислення 10-денного строку календарних днів, що настають за днем отримання платником податківподаткового повідомлення-рішенняабо іншого рішенняконтролюючого органу, що оскаржується,визначений п.56.3 ст.56 ПК України, як можливість для зверненням із оскарженням в адміністративному порядку.

Відповідно до підпункту 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Порядок продовження граничних строків для подання скарги на податкове повідомлення-рішення визначено пунктами 102.6, 102.7 ст. 102 ПК України.

Згідно п. 102.6 ст.102 ПК України визначено вичерпний перелік підстав для продовження граничних строків, а саме: граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, підлягають продовженню керівником контролюючого органу (його заступником) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків: перебував за межами України; перебував у плаванні на морських суднах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден; перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду; мав обмежену свободу пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально; був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законом.

В п. п. 102.7.2 п. 10.7 ст. 102 ПК України зазначено, що дія п. 102.6 поширюється на посадових осіб юридичної особи у разі, якщо протягом зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність.

Як зазначив суд першої інстанції, то при зверненні із скаргою та заявою про поновлення строків, позивачем не було наведено відповідних за переліком підстав для продовження строків такої скарги.

Як встановлено судом, що підтверджується матеріалами справи, про що наголошувалось також при зверненні позивача до податкового органу із відповідними заявою та скаргою з додатками до них,що податкове повідомлення - рішення ДПІ у місті Сумах було надіслано на податкову адресу ТОВ «СМНВО» (вул. Горького, 58, м. Суми, 40004) 21 жовтня 2015 року рекомендованим поштовим відправленням за №4000006828943 з повідомленням про вручення, та згідновідмітки відділення поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення, такий ППР було вручено 26 жовтня 2015 року уповноваженій особі на одержання пошти ст.інспектору канцелярії Герман Ю.М., про що свідчить відповідна відмітка (а.с.75).

В той же час, як вбачається з наданих суду документів (а.с.52-62), зазначена в поштовому повідомленні в якості ст.інспектору канцелярії Герман Ю.М., як уповноважена особа на одержання кореспонденції, не є працівником ТОВ «СМНВО», та не уповноважувалась належним чином на отримання поштової кореспонденції від позивача. Герман Ю.М. є працівником ПАТ «СМНВО» та уповноважена на отримання кореспонденції саме від цього. Тобто іншого підприємства. Належними особами, уповноваженими на отримання поштової кореспонденції ТОВ «СМНВО», є зовсім інші особи (секретар Павленко Т.М., лаборант ОСОБА_1), а відповідно до Договору про доставку поштових відправлень від 31.12.2014 року із строком дії до 31.12.2015 року, зазначені інші особи, тобто працівники саме позивача.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ст.інспектор канцелярії Герман Ю.М., не є належною уповноваженою особою на одержання кореспонденції Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання».Тобто, передача такій особі ППР під розписку, не можна вважати, що воно було вручене саме 26.10.2015 року належній посадовій (уповноваженій) особі платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання».

В зв'язку із помилкою вручення поштовим відділенням не уповноваженій особі позивача, таке ППР було передане до ТОВ «СМНВО» лише 28.10.2015 року, та відповідно зареєстровано у позивача.

При прийнятті оскаржуваних рішень, відповідач, як і суд першої інстанції на зазначені обставини належної уваги не звернув, та не врахував, що ППР вважається лише тоді належним чином врученим (якщо контролюючий орган пов'язує такий строк із датою саме вручення), коли воно було вручене саме посадовій (уповноваженій) особі такогоплатника податків, а не зовсім іншій особі.

При достатньому порозумінні цього питання, колегія суддів не вбачає якихсь правових перешкод для контролюючого органу у прийнятті, розгляді та вирішення по суті поданої скарги на ППР, з огляду на документальну доведеність позивачем при зверненні із скаргою.

В даному випадку, врахування судом першої інстанції того, що рішення про розгляд заяви ГУ ДФС у Сумській області від 13.11.2015 та рішення про залишення скарги без розгляду ГУ ДФС у Сумській області від 16.11.2015 також було отримано Герман Ю.М., в даному випадку не має правого значення при вирішення спору в межах заявлених вимог.

З огляду на встановленні фактичні обставини справи, та враховуючи положення вищенаведеного законодавства, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що граничним строком для подання ТОВ «СМНВО» до Головного управління ДФС у Сумській області первинної скарги на податкове повідомлення - рішення ДПІ у місті Сумах від 21 жовтня 2015 року №0002472206 було 5 листопада 2015 року.

Колегія суддів погоджує доводи апелянта, при вирішенні спірного питання слід вважати фактичний час отримання Позивачем, а саме 28.10.2015 року податкового повідомлення - рішення від 21.10.2015року, яке могло бути оскаржене ТОВ "СМНВО" в адміністративному порядку до 07.11.2015. Оскільки 07.11.2015 (субота) є вихідним днем, у відповідності до п. 56.13 ст. 56 ПК України, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним днем, тобто 09.11.2015. Подаючи 09.11.2015 до ГУ ДФС у Сумській області скаргу на таке ППР та заяву про продовження граничних строків подання скарги, підприємством дотримано положення п. 56.1, п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України.

Колегія також погоджується з тим, щопомилка вручення ППР не стороні позивача, а іншій особі також була обумовлена наявністю однакової юридичної адреси двох підприємств (40004, м. Суми, вул. Горького, 58) та деякою схожістю найменування Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" та Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково- виробниче об'єднання".

З огляду на встановлені обставини справи, враховуючи вимоги наведених норм матеріального права, колегія суддів не погоджує висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача. Відповідач безпідставно прийняв оскаржувані рішення від 13.11.2015 року та від 16.11.2015 року, чим порушив право ТОВ "СМНВО" на адміністративне оскарження рішення контролюючого органу, яке може бути відновлене шляхом прийняття ГУ ДФС у Сумській області до розгляду скарги ТОВ "СМНВО" від 09.11.2015 № 495 на податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Сумах 21 жовтня 2015 року, та прийняття певного рішення за результатами такого розгляду по суті сформованих у них питань.

На зазначені вимоги законодавства, суд першої інстанції уваги не звернув, та не надав належної правової оцінки таким фактичним обставинам справи в частині можливості звернення із вимогами про стягнення коштів, при чому на зазначену належну правову оцінку мало вплив неналежне з'ясування в достатній мірі обставини, щодо дати повернення поштового повідомлення про неможливість вручення вимоги.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що надання судом першої інстанції неналежної правової оцінки фактичним обставинам справи привело суд до безпідставної відмови у задоволенні позову, тому з урахування положень ст.202 КАС України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нової про задоволення позову.

З урахуванням приписів статей 87, 94, 98 КАС України, враховуючи здійснення позивачем судових витрат у вигляді сплати судового збору за подання позову - 1218 грн.,та апеляційної скарги-1339, 80 грн., а всього у загальному розмірі 2557, 80 грн., тому такі витрати підлягають відшкодуванню з податкового органу, як суб'єкта владних повноважень на за рахунок бюджетних асигнувань

Керуючись ст. ст.2, 11, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 211-212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» - задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративно суду від 23 лютого 2016 року по справі № 818/3773/15- скасувати та прийняти нову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Сумської області №14515/10/18-28-10-04-04-307/4188/10 від 13.11.2015 про залишення заяви без задоволення;

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Сумської області №14585/10/18-28-10-04-04-307/327/ск від 16.11.2015 про залишення скарги без розгляду;

Зобов'язати Головне управління ДФС у Сумської області прийняти до розгляду скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" № 495 від 09.11.2015.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Сумської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» судовий збір у розмірі 2557 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят сім) гривен 80 копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі.

У повному обсязі буде складена 16 травня 2016 року.

Головуючий суддя (підпис)Яковенко М.М.Судді(підпис) (підпис) Бартош Н.С. Лях О.П.