Ухвала суду № 57700189, 10.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2016 р.

справа 808/3943/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Суховаров А.В. (доповідач)

судді Щербак А.А. Ясенова Т.І.

при секретарі Троянові А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.08.2015 у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «НВП Підйомспецтехніка» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «НВП Підйомспецтехніка» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення №0001282201 від 16.07.2015 та №0001292201 від 16.07.2015.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.08.2015 адміністративний позов задоволений.

В апеляційній скарзі податкова інспекція просить постанову суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилаються на недоказанність господарських операцій позивача з контрагентами.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно акту №78/08-29-22-0409/32716061 від 03.07.2015 документальної позапланової виїзної перевірки ПП «НВП Підйомспецтехніка», проведеної ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя, не підтверджено реальність господарських операцій позивача у взаємовідносинах з ТОВ «ББД» в 2014 році.

На підставі акта перевірки винесені податкове повідомлення-рішення №0001282201 від 16.07.2015, яким ПП «НВП Підйомспецтехніка» збільшено зобов’язання з податку на прибуток основний платіж 12178гр, штрафні санкції 3044гр50коп, всього 15222гр50коп; податкове повідомлення-рішення №0001292201 від 16.07.2015, яким ПП «НВП Підйомспецтехніка» збільшено зобов'язання з податку на додану вартість основний платіж 13531гр, штрафні санкції 3382гр75коп, всього 16913,75гр.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового Кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (в тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи викладене, для підтвердження даних податкового обліку необхідно брати до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до статті 134 Податкового Кодексу України, об'єктом оподаткування податком на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Відповідно до пункту 138.1.1 статті 138 Податкового Кодексу України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 139.1.9 статті 139 Податкового Кодексу України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пунктів 198.1, 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового Кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3 ст.200).

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення витрат в зв'язку з придбавання товарів (робіт, послуг), до складу витрат операційної діяльності та сплачених сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товарів (робіт, послуг), понесення витрат, в зв'язку з господарською діяльністю платника, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

Як вбачається зі змісту акта перевірки, висновки про заниження позивачем податкових зобов'язань зроблені не з огляду на вищенаведені норми права, а з огляду на обставини, які викладені в акті перевірки контрагента позивача.

Однак при визначені факту здійснення господарської діяльності повинні досліджуватись відносини безпосередньо між учасниками господарської операції.

Між ПП «НВП Підйомспецтехніка» та ТОВ «ББД» укладений договір №033-10-14 від 01.10.2014 купівлі-продажу, згідно якого, ТОВ «ББД» передало у власність ПП «НВП Підйомспецтехніка» ремкомплекти гідроциліндрів, ремкомплекти гідрозамків, ремкомплекти гідророзподільника, підшипники, та інші запчастини, необхідні для здійснення ремонту вантажопідіймального устаткування. Згідно рахунків, податкових накладних, видаткових накладних, - на адресу позивача поставлений товар на суму 81184гр80коп. Оплата здійснена в безготівковій формі, в тому числі сплачений податок на додану вартість.

Придбані у ТОВ «ББД» товари були використані позивачем для виконання ремонтних робіт за договорами з ПАТ «Запорізький Оліяжиркомбінат» (акт ОУ-0000078 від 05.11.2014); ТОВ «Транс логістик груп» (акт ОУ-0000080 від 18.11.2014 та акт ОУ-0000081 від 18.11.2014); ПАТ «Укртелеком» (договір №285/29 від 06.06.2013, акт ОУ0000071 від 16.10.2014 та акт ОУ-0000076 від 04.11.2014); ВП НАЕК «Енергоатом» (договір №75/97-14/1-121-08-14-00352 від 29.05.2014, акт №9 від 21.10.2014); ТОВ «Запорожспецсплав» (договір №008-02-14 від 04.02.2014, акт ОУ-0000083 від 02.12.2014); ПАТ «Запоріжвогнетрив» (акт ОУ-0000090 від 29.12.2014); ТОВ «Спецпром-технологія» (акт ОУ-0000085 від 22.12.2014); ТОВ «Промінвестекскавація» (акт ОУ-0000082 від 28.11.2014); ТОВ «Інтертехінвест» (договір №032-10-14 від 02.10.2014, акт ОУ-0000079 від 11.11.2014).

Оплата здійснена в безготівковій формі, в тому числі сплачений податок на додану вартість.

Ремонтні роботи виконувались з використанням ремкомплектів, які були придбані у ТОВ «ББД» , що підтверджується калькуляцією вартості ремонту та переліком матеріалів та комплектуючих на виконання робіт доданих до зазначених вище актів.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що проведені господарські операції мають реальний цикл походження товарно-матеріальних цінностей, зміни у стані активів учасників договірних відносин, в повному обсязі підтверджені належним чином оформленими бухгалтерськими документами, використані в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Актом перевірки не спростовується що перелічені юридичні особи зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Крім того, на день розгляду справи не існує судових рішень, вироків суду на підтвердження фіктивної діяльності контрагентів позивача, визнання недійсними їх установчих документів, та злочинної діяльності посадових осіб цих підприємств.

В обґрунтування правомірності податкових повідомлень-рішень податкова інспекція посилається на те, що контрагенти постачальника ТОВ «Ювента-Груп Україна», ТОВ «ТК МС Трейд» та ТОВ «Енергоальянс» за даними автоматичного співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, не реалізовували ТОВ «ББД» товар, який в подальшому реалізовано ПП «НВП Підйомспецтехніка».

Водночас, податкове законодавство України не ставить в залежність право покупця на податковий кредит від проведення перевірок податкового обліку інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб, а також наявності та змісту правових взаємовідносин цих осіб між собою. Податкова інспекція не заперечувала сплату податку на додану вартість до бюджету контрагентами позивача.

У разі, коли контрагенти покупця чи треті особи не виконали свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них. Будь-які факти, встановлені під час перевірки контрагентів не є підставою для позбавлення покупця права на витрати та податковий кредит в разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання права на кредит та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Оскільки позивач надав всі первинні документи, що стосуються господарських операцій за участі контрагента, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення, колегія суддів погоджується з висновком окружного суду, що позивачем правомірно включено до складу витрат та податкового кредиту суми, сплачені позивачем по господарських операціях з ТОВ «ББД».

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.08.2015 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Головуючий: А.В. Суховаров

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Т.І. Ясенова